Переговори про припинення бойових дій на Донбасі проходять в різних треках. Є Мінський процес і похідна від нього Тристороння контактна група. Є «Нормандський формат», воскреслий з президентством Володимира Зеленського.

Є десятки, якщо не сотні, двосторонніх зустрічей, де обговорюється міжнародна політика відносно країни-агресора.

Але щодо тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим такого політичного різноманіття немає. Більше того, і в Україні, і на Заході є політичні маргінали, які підспівують кремлівським байкам про те, що питання АРК нібито «вирішено назавжди» і тому від півострова «потрібно відмовитися» заради миру на Сході.

Читайте також: Будапештський меморандум vs мінські угоди: що ефективніше поверне Україні окуповані території

Вже практично рік на чолі з Антоном Кориневичем працює нова команда Представництва президента України в Криму – одного з ключових відомств, яким належить розробити стратегію деокупації АРК.

Днями він дав велике інтерв’ю інформагентству Укрінформ. «Чорноморка» наводить головне з бесіди.

Глава представництва президента в АРК констатував, що відсутність стратегії по відновленню контролю над півостровом – не дуже добре.

«На сьогодні представництву президента в АР Крим вдалося відновити процес напрацювання цієї стратегії разом з колегами з Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій і РНБО. Вже створена робоча група на базі Мінреінтеграції, яку очолює віце-прем’єр-міністр Олексій Резніков. Її головним завданням є розробка стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій», – розповів він.

Важливо: Ми можемо повернути Крим досить швидко, – Сенченко

Кориневич пояснив, що окремі напрацювання з цього приводу існують у різних органах і міністерствах: «МЗС пише проект своєї частини, в Мінреінтеграції є свій блок питань, в представництві президента – свій блок. І зараз треба це все звести докупи».

«Абсолютно всім, хто бере участь у процесі сторонам зрозуміло, що частина цієї стратегії має бути відкритою і публічною, щоб люди бачили, що держава робить для повернення тимчасово окупованих територій і населення, яке там проживає. Але, звичайно, велика її частина повинна бути закритою і секретною, особливо та, що стосується питань безпеки», – підкреслив глава представництва.

Коли буде закінчена робота над стратегією – Кориневич не прогнозує, але «було б добре мати стратегію деокупації вже в цьому році».

Цікаво: Щоб про Крим не забували – потрібно міняти політику, – піарник

Кориневич також вважає важливим створення окремої переговорної платформи по Криму.

«Дійсно, на існуючих майданчиках досить важко обговорювати питання припинення окупації Криму… Нам необхідно ввести окрему платформу по Криму. Думаю, зараз гарний момент, як і загальне бачення і бажання з боку ключових стейкхолдерів, піднімати це питання. В той же час є розуміння того, що спочатку ця платформа, цей формат, може і не включати Російську Федерацію. Але важливо саме почати процес», – сказав він.

Читайте також: Нова влада намагається намацати інструменти повернення Криму, – Сенченко

«Вони працюють – і українські, і міжнародні. Звичайно, усім хотілося б, щоб було так: ввели санкції – і тут є позитивні зміни. Але тут трохи по-іншому. Санкції діють, але їх потрібно постійно посилювати, і в жодному разі не допустити їх ослаблення», – заявив глава представництва.

Згадайте: Про Крим «без крові»: нагадування про міфі Кремля

Він також висловив упевненість в тому, що пакет санкцій по Криму має посилюватися.

«Нещодавно вже був введений новий пакет санкцій проти українських культурних і наукових установ РФ за незаконну діяльність у Криму. І тому питання посилення санкцій – на порядку денному», – додав Кориневич.

Зараз представництво Президента в АРК працює над введенням окремих обмежень щодо фізичних і юридичних осіб, причетних до порушень міжнародного права і законодавства України, які вчиняються на території тимчасово окупованого Криму: «Ми сподіваємося, що наші іноземні партнери також посилять санкційний режим. Думаю, у багатьох з них є готовність до цього».

Важливо: Мілітаризація і грубі порушення прав людини у Криму тривають

Він визнав, що проблема з перешкоджанням вільному судноплавству з боку РФ дійсно має серйозний характер.

«Станом на квітень 2020 року затримки в середньому тривають 17 годин – для суден, що виконуються з Чорного моря в порти Азовського моря. На зворотному шляху – з Маріуполя/Бердянська в Чорне море – ці затримки становлять у середньому 20 годин», – розповів Кориневич.

За словами голови представництва президента в АРК, українська сторона виступає за введення міжнародного моніторингу та перебування кораблів країн-партнерів, зокрема НАТО, в районі Керченської протоки з метою спостереження за ситуацією при проходженні протоки.

Читайте також: Тютюн з ОРДЛО в Європу: ФСБ готує новий канал контрабанди?

«Крим – територія України. Враховуючи це, Україна вважає морські простори навколо Криму своїми. Це правильно, і це так і для міжнародного співтовариства. Окупант – Російська Федерація – застосовує, м’яко кажучи, «трошки інший підхід», – підкреслив Кориневич.

Він вважає необхідним вживати всі можливі заходи для встановлення морського кордону України з РФ.

«Можливо, тут можна використовувати процедури, передбачені Конвенцією ООН по морському праву. Але це – непросте питання, яке вимагає детального аналізу усіма залученими органами», – пояснив глава представництва.

Цікаво: Нардепи провалили прийняття постанови у воді для Криму

Кориневич підкреслив, що Україна не планує відновлювати постачання води на територію тимчасово окупованого Кримського півострова до деокупації.

«Ми в представництві президента України в Автономній республіці Крим під час спілкування з усіма державними органами постійно підкреслюємо неможливість подачі води в Крим. Всі вони знають нашу позицію, і жоден орган не висловлювався інакше з цього приводу. Якщо десь і були чутні інші позиції, то вони, швидше за все, були сказані через необдуманість або і недостатнє розуміння суті питання. На серйозному рівні ніхто в Україні про відновлення постачання води в Крим не говорить», – заявив він.

Читайте також: Окупанти рятують від зневоднення Сімферополь – заберуть воду у Бахчисараю і Севастополя

Глава представництва пояснив, що країна-окупант не може вирішити питання водопостачання в поодинці станом на сьогодні як фінансово, так і технічно: «І тут важливо, щоб ми не прогнулися під тиском і не пішли на виконання російських вимог».

Важливо: Водозабезпечення Криму: де зрада?

«Ми постійно підкреслюємо, що міжнародні моніторингові місії, особливо ті, які працюють в рамках міжнародних міжурядових організацій, таких як ООН та ОБСЄ, Моніторингова місія ООН з прав людини, Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні, – мають отримати доступ на територію Криму. Юридично він у них є, адже їх мандат поширюється на всю територію України, включаючи Крим. Однак фізичний доступ місій блокує держава-окупант, яка говорить: ми готові надати доступ в Крим, але за російським законодавством», – сказав Кориневич.

Читайте також: Шоста річниця окупації: Крим не їхній

Він висловив упевненість в тому, що жодна моніторингова місія, яка працює під парасолькою міжнародної міжурядової організації, не буде виконувати вимоги РФ.

«Це – абсолютно чітко зрозуміло і правильно. Міжнародні моніторингові місії повинні потрапляти в Крим у відповідності з положеннями законодавства України. Думаю, що Україна робить правильно, акцентуючи на всіх можливих майданчиках на необхідності доступу міжнародних моніторингових місій з прав людини в окупований Крим – необхідно зрозуміти ситуацію на місці, поговорити з людьми, побачити родини політв’язнів тощо. Але, безумовно, це все має відбуватися у відповідності із законодавством України як суверенної держави», – додав глава представництва.

Цікаво: «Україна в усьому винна»: Як російські окупанти перекладають провину за власні провали

Ситуація з пандемією коронавіруса COVID-19 в тимчасово окупованому Криму, за словами Кориневича, «дійсно дуже погана».

Він також перерахував певні речі, які українській стороні здаються найбільш кричущими:

«По-перше, призов у збройні сили держави-окупанта триває, незважаючи на пандемію COVID-19. І це – реальна загроза життю наших громадян в Криму і серйозне порушення міжнародного гуманітарного права. Не кажучи вже про те, що сам по собі заклик незаконний і Україна говорить про це на різних майданчиках, зокрема, в ОБСЄ.

По-друге, РФ розглядає Кримський півострів як територію для розміщення лазарету для хворих COVID-19 військовослужбовців з території РФ. З цією метою вже побудований спеціальний госпіталь у Севастополі в бухті Омега виключно для заражених коронавірусом військових. Поки триває будівництво, росіяни використовують госпітальне судно Чорноморського флоту РФ «Єнісей», яке роками не виходило в море, а зараз переобладнано для хворих COVID-19 військовослужбовців. Ми розглядаємо це як створення додаткової загрози для санітарної ситуації на тимчасово окупованій території України.

По-третє, в контексті COVID-19 слід розглядати і ситуацію з незаконно затриманими окупаційною владою громадянами України. Ми маємо багато інформації про те, що в місцях їх утримання – як у Криму, так і на території РФ – часто не забезпечуються санітарно-гігієнічні та протиепідеміологічні заходи.

Читайте також: Вірус нерозуміння: що українці не знають про переселенців

По-четверте, в окупованому Криму традиційно є проблеми у медичній сфері: мало лікарів, погані ліки або їх дефіцит, закриття лікарень.

І по-п’яте, незаконне авіасполучення з РФ на тимчасово окуповану територію Криму не припиняється. Через ці польоти громадяни РФ можуть привозити і привозять цей небезпечний вірус у тимчасово окупований Крим.

«Вишенькою на торті є те, що 24 червня в Севастополі, Сімферополі та Керчі повинні відбутися паради «на честь 75-річчя перемоги у Великій вітчизняній війні». А це – скупчення цивільних людей, військових. Вже менше, ніж через місяць. І ми не думаємо, що пандемія і загроза коронавірусу спаде на нуль в кінці червня».

Важливо: Мешканка Севастополя: ЗМІ забувають, що в Криму живуть реальні люди

«Чорноморка» в Telegram і Facebook