ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
5
9
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
5
9
Блоги
Шоста річниця окупації: Крим не їхній
  18 Березня 2020 14:58
|
  777

Шоста річниця окупації: Крим не їхній

Шоста річниця окупації: Крим не їхній

Шість років тому на в’їзді в Крим з’явилися блокпости і Росія, попередньо наповнивши півострів озброєними «зеленими чоловічками», заявила, що тепер – «Крим наш». Але правда в тому, що, незважаючи на всі гучні крики про «повернення Криму в рідну гавань», Крим – не їхній. Зрештою, вони не перший раз так кричать.

Важливо: Євромайдан в Донецьку, Луганську і Криму: історія опору, яку намагаються «забути»

Крим був далеко не російським більшу частину відомої нам історії. Він побував під пануванням Візантії і Хозарського каганату, основу якого складали булгари, вони ж болгари, вони ж татари. З приходом Батия півострів став монголо-татарським. І Москва ніколи не була настільки великою, як їй хотілося б. Століттями вона платила данину Бахчисараю, а не навпаки. І припинилися ці виплати до ладу лише до початку 18 століття.

Відтоді Москва не раз намагалася заявляти так добре нам відоме «Крим наш». Спочатку – після підписання в 1774 році договору, відомого як Кючук-Кайнарджийський мир. Там докладно описали і узаконили завоювання Москви, і на вічні часи визнавалась незалежність Криму. Схема незаконної анексії територій, за якою Крим вкрали в України, була відпрацьована ще тоді – Росія проголосила незалежність Криму від Османської імперії і банально «приєднала до себе». Правда, «Крим наш» тоді занадто голосно не кричали – дії росіян спровокували початок війни за Крим, після чого Москва ненадовго відступила.

У листопаді 1776 року Росія знову вторглася на півострів. Змістила законного правителя Криму — Девлет-Гірея, поставила свого промосковського Шахін Гірея. Його правління тут же спровокувало антиросійський бунт, який був жорстоко придушений Москвою. Правда, кримці – народ уперий, і просто так не здавалися. Після чергового бунту 1781 року Росія була змушена офіційно ввести війська і окупувати півострів – менш  грубі методи просто не допомагали маріонеткам Кремля утримувати владу.

Але офіційно визнати захоплення Криму змогли тільки в 1783 році – тоді був підписаний маніфест «Про прийняття півострова Кримського, острова Тамана і всієї Кубанської сторони під Російську державу». Тоді ж вони теж влаштовували кримнашистські урочистості, примусово переселяли на півострів українців і перетворювали його на військову базу.

Відтоді Росія продовжувала придушувати антиросійські бунти і пресувати кримськотатарську інтелігенцію, щоб вона не думала про власну незалежність. Правда, не дуже допомогло – в 1917 році кримські татари все ж організували якісний переворот і створили, нехай ненадовго, Кримську народну республіку. Вже в січні її змела військова махіна «молодої радянської республіки». Правда, в той раз про «Крим наш» занадто голосно не кричали – були зайняті організацією якісного терору.

Читайте також: 26 лютого – День опору Криму російської окупації: офіційно визнали

Чому кожен раз півострів потрібно захоплювати надмірно жорсткими заходами – незрозуміло. Чи тому, що мстяться за всю виплачену Бахчисараю данину, або тому що добровільно і по-хорошому Крим просто відмовляється повертатися в «рідну гавань».

З 2014 року історія російських спроб захопити Крим зробила новий виток – крадіжка території, насадження своїх маріонеток у владу і постійне придушення антиросійських настроїв. Постійно повторюється і ще одна деталь – самі росіяни століттями не можуть сформулювати, навіщо їм потрібен Крим, і досі не навчилися його розуміти.

Вони приїжджають туди, і не розуміють, чому їм не раді. Вони лають Крим за бідність, погану інфраструктуру, складний для виживання клімат і недружелюбність місцевого населення. Вони незадоволені тим, що на півострові немає звичних для них благ цивілізації, не розуміючи, що незаконно захоплених територіях прогрес завмирає саме тому, що вони незаконно захоплені. Вони лають Крим за те, що він зіпсував їм життя.

Важливо: Про Крим «без крові»: нагадування про міфі Кремля в День кримського опору російської окупації

І, незважаючи на те, що російська влада вперто намагається насаджувати радість і тріумфування на теми «Крим наш», Крим – не їхній. Тому що він їм не потрібен. І якщо враховувати, як зараз стрімко починає змінюватися світ в очікуванні глобальної кризи і в тривозі світової пандемії– дуже скоро це стане занадто очевидно.

Про опір «зеленим чоловічкам» і бойовикам із так званої «самооборони», переселення з Криму, а також про участь в бойових діях на Донбасі читайте інтерв’ю кримчанина Ігоря Руляка.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

«Чорноморка» в Telegram і Facebook 

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2020Всі права захищені