ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
2
9
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
2
9
Особлива думка
Будапештський меморандум vs мінські угоди: що ефективніше поверне Україні окуповані території
  04 Червня 2020 14:32
|
  1732

Будапештський меморандум vs мінські угоди: що ефективніше поверне Україні окуповані території

Будапештський меморандум vs мінські угоди: що ефективніше поверне Україні окуповані території

В інформаційному полі України зараз фігурує два міжнародних документи в якості вирішення проблем закінчення війни на Донбасі і повернення Криму, окупованого РФ – Будапештський меморандум і мінські угоди. «Чорноморка» розбиралася – що дає кожен документ, і в якого більша ефективність позбавити Україну від російських окупантів.

Про що ці документи

Будапештський Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї – міжнародна угода, укладена 5 грудня 1994 року між Україною, США, Росією і Великобританією про неядерний статус України. Угода містить пункти, що надають гарантії суверенітету та безпеки України.

Ця угода є обов’язковою до виконання від 5 грудня 1994 усіма сторонами, всіма учасниками меморандуму без винятку. У 1995 році Генеральна Асамблея ООН прийняла меморандум як офіційний документ.

Однак у 2014 році РФ спершу окупувала український Крим, а потім вторглася на Донбас. Країни-підписанти про угоду, мабуть, «забули».

У ході вирішення «питання» окупованих територій України (тобто російської агресії), були створені ще два міжнародних документи: Мінський протокол, підписаний 5 вересня 2014 року в Мінську, передбачав, зокрема, припинення вогню на території Донецької і Луганської областей України; і Друга мінська угода – документ, узгоджений на саміті в Мінську 11– 12 лютого 2015 року керівниками Німеччини, Франції, України, Росії у форматі «нормандської четвірки» і підписаний контактною групою, що складається з представників України, Росії і так званих донецької та луганської «народних республік», з метою деескалації конфлікту на сході України.

Але в результаті цілого ряду міжнародно-історичних переговорів, російської брехні, «стурбованості» Заходу – мінські угоди теж не спрацювали в тій мірі, в якій замислювалися.

Частина українських політиків постійно піднімала питання про те, що Україні варто спитати з країн-гарантів Будапештського меморандуму. Частина вірить в мінські угоди як єдиний шлях виходу.

Згадайте: Нова стратегія миру і безпеки: Будапештські гарантії

Що думають українські топ-чиновники

Віце-прем’єр Олексій Резніков одним з перших представників «нової влади» (Зе-команди) актуалізував в інформпросторі питання Будапештського меморандуму. Він вважає, що ця угода може бути підставою для початку консультацій з країнами, які гарантували територіальну цілісність України, крім Росії.

Він підкреслив, що ідея його колонки в Atlantic Counsil щодо Будапештського меморандуму «говорить про відновлення довіри», додавши, що західний світ повинен переглянути цей документ «з точки зору своєї поведінки».

«У свій час Україна довірилась і позбулася третього у світі ядерного потенціалу, під обіцянки, які давали нам країни-гаранти. І сьогодні одна з країн стала агресором. Але залишаються інші країни, які обіцяли нам ці гарантії. Ми закликаємо і звертаємося (і я особисто бажаю, щоб наші партнери, – а ми все ж віримо в них, – самі для себе переглянули Будапештський меморандум і дали йому оцінку… Повернення до Будапешту» – це можливість зупинити цей «східний експрес», тому що летить він не зовсім доброму напрямку», – розповів Резніков

Разом з тим, він наголосив, що не довіряє країні-агресору, яка знаходиться в Тристоронній контактній групі, «але для того, щоб у принципі будь-які переговори завершилися успішно, повинні бути хоча б маленькі кроки зроблені, які дали б можливість відновити, скажімо, цю довіру».

Резніков також відзначив, що утворився глухий кут, ще коли був написаний текст Мінських угод, де зазначено, що Україна повинна спочатку провести вибори, а потім брати контроль над кордоном – «це вже були закладені основи для глухого кута».

«Але я оптиміст, як і пан Дмитро (Кулеба, глава МЗС – ред.), я вважаю, що не буває безвихідних ситуацій, треба просто шукати виходи. Тому ми шукаємо ці виходи, і я сподіваюся, як оптиміст, що ми їх знайдемо, і Україна в цій війні переможе», – сказав віце-прем’єр.

Він підкреслив, що не бачить у Будапештському меморандумі майданчика, який точно спрацює.

«Я бачу його як підставу для початку консультацій з країнами, які є учасниками Будапештського меморандуму, гарантами нашої територіальної цілісності і недоторканності, – крім РФ, тому що вона вже порушила (домовленості – ред.), вона стала агресором. Залишаються дві країни-підписанти, і дві країни, які приєдналися потім до цього. Це підстава почати консультації, і якщо ми прийдемо до згоди, що ми маємо право вимагати допомоги – військово-технічної, іншої – тоді це справді створення нового майданчика», – уточнив він.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба менш оптимістичний. Він вважає, що про Будапештський меморандум можна дискутувати нескінченно, але на цій темі не варто зациклюватися.

«Будапештський меморандум – це чудова тема для нескінченних дискусій. Є абсолютно різні точки зору з цього приводу. І питання не в тому, щоб його реанімувати, питання в тому, щоб забезпечити його дотримання, і ті, хто вірить, що це можливо, безумовно, будуть докладати для цього зусиль. Але не можна зациклюватися виключно на Будапештському меморандумі, хоча він теж має певний потенціал», – сказав Кулеба.

«Чорноморка» запитала в українських експертів, що вони думають з приводу ефективності Будапештського меморандуму і мінських угод для України.

Читайте також: Андрій Сенченко: Настав час зруйнувати стіну ненависті

Що думають українські експерти

Андрій Мартинов, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України

«Будапештський меморандум 1994 р. не є договором про гарантування безпеки України незалежно від кон’юнктури балансу сил на міжнародній арені. Це просто декларативний документ, який знадобився з метою легалізації в очах українського суспільства вивезення радянської ядерної зброї з території України. У березні 2014 р., коли був анексований (окупований – ред.) Крим і почалися заворушення в Донецьку і Луганську, консультативні механізми Будапештського меморандуму так і не були запущені. Росія, як одна з країн-гарантів територіальної цілісності України відповідно до Будапештського меморандуму, тоді відмовилася від будь-яких консультацій. Самоусунулися Франція і Китай. Великобританія не могла діяти без згоди США, а Сполучені Штати не були готові почати за Україну справжню війну проти РФ, адже це загрожувало війною з використанням ядерної зброї, то є глобальним конфліктом.

Тепер кожна з країн, які підписали Будапештський меморандум, зайнята власними проблемами. США готуються до президентських виборів 3 листопада на тлі расових бунтів. Велика британія намагається залагодити проблеми, які загострюються після виходу з ЄС. Франція більше зацікавлена в продовженні існування Мінського формату. Росія, зрозуміло, абсолютно не зацікавлена у приєднанні до переговорного процесу нових держав. А вирішити конфлікт «без Росії і за рахунок інтересів Росії» дипломатичними методами неможливо.

16 років Будапештський меморандум був сторінки дипломатичної історії і не більше того. В умовах глобальної економічної кризи ефективність міжнародного права залишається під великим питанням. Проблема територіальної цілісності України є складовою кризи сучасної системи міжнародних відносин, тому вона не може бути вирішена до часу виходу системи міжнародних відносин до стану умовної «нової нормальності».

«Погані» Мінські угоди краще, ніж відсутність якої-небудь угоди. Мертвонароджений Будапештський меморандум, на жаль, не може бути заміною цим угодам, тим більше, що санкції проти РФ безпосередньо залежать від названих угод. Відмова України від Мінських угод тільки додасть російській дипломатії аргументів на користь скасування санкцій без повернення Донбасу і тим більше Криму. На жаль, країни, які підписали Будапештський меморандум, не мотивовані воювати за Україну з однією з країн-«гарантів» дотримання положень цього меморандуму.

Критичним буде період 2020-2022 років. По мірі збільшення економічних і політичних проблем РФ можна буде вирішувати проблему відновлення територіальної цілісності України в повному обсязі, швидше з застосуванням комплексу військових і дипломатичних методів».

Читайте також: Порушенням «Будапешту» підривається ядерне роззброєння в світі: Нагадування ОБСЄ від України

Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт

«На жаль, Будапештський меморандум не врятував Україну від ворожої агресії. Одна з країн-гарантів Росія окупувала Крим і частина Донбасу, порушивши низку міжнародних угод, у тому числі і власні зобов’язання, зафіксовані Будапештським меморандумом. Інший підписант – Китай підтримує позицію Росії у всіх голосуваннях в ООН щодо Криму і Донбасу. Інші країни – гаранти: США, Великобританія та Франція, хоча і підтримують територіальну цілісність України, але обмежилися введенням санкцій проти Росії. Однак, ці санкції виявилися неефективними. Вони набагато слабкіше, ніж санкції проти Ірану або Південній Кореї. Фактично Україна опинилася сам на сам проти агресора.

На жаль, керівництво України не стало апелювати до Будапештського меморандуму, не ініціювало проведення зустрічі з країнами-гарантами щодо виконання їх зобов’язань. Якщо сама Україна не ініціює подібні переговори, то і країни-гаранти не прагнуть виконати свої зобов’язання.

На мій погляд, керівництво України має ініціювати таку зустріч для того, щоб зафіксувати факт невиконання Будапештського меморандуму, а далі апелювати до світової громадськості, міжнародних організацій і почати судові позови щодо невиконання країнами-гарантами своїх зобов’язань. Ядерну зброю, ракети, бомбардувальники, які знищила Україна в результаті виконання Будапештського меморандуму, коштували величезні гроші. Очевидно, ми вправі вимагати компенсації за заподіяну шкоду.

Проте, навряд чи Меморандум буде сприяти поверненню Донбасу і Криму. США, Великобританія і Франція грають свою гру і не збираються приймати достатні заходи для відновлення територіальної цілісності України. У Меморандумі не прописаний механізм виконання своїх зобов’язань країнами-гарантами, що дозволяє їм ухилятися від їх виконання. Україні залишається сподіватися на власні сили і чекати сприятливої ситуації для звільнення Криму і Донбасу».

Читайте також: Ми можемо повернути Крим досить швидко, – Сенченко

Василь Мельничук, незалежний експерт (в минулому: Львівська міська рада, Мінекономіки, Секретаріат КМУ, АПУ, помічник народного депутата)

«Будапешстський меморандум не допоможе, тому що якби міг, то це вже було б реалізовано. Часу з того моменту, коли Будапештський меморандум міг би спрацювати, пройшло достатньо, але країни-гаранти не тільки не допомогли Україні в протистоянні з агресором, але і всіляко дистанціювалися від будь-яких можливостей реалізації цього меморандуму.

Примітно, що агресором є якраз одна з країн-гарантів – РФ. Інші країни, такі як США, ВЕЛИКОБРИТАНІЯ, Франція і Китай могли б принаймні надати фінансову допомогу Україні, однак і цього не сталося: від нас вимагають повністю виконувати свої боргові зобов’язання під час війни, що саме по собі вже є дискримінацією і може розглядатися як форма санкцій проти України.

Таким чином, Будапештський меморандум був виконаний Україною, але країнами-гарантами він виконуватися не буде, і тому нічим допомогти Україні не зможе.

Говорити про його більшу ефективнысть в порівнянні з Мінськом домовленостями – позбавлено змісту, оскільки Мінські домовленості підписувалися в умовах оточення української армії в Дебальцевському котлі, вони мають капітулянтський характер і не передбачають повернення Україні Криму. 

Що стосується Донбасу, то його повернення є лише формальним, а реально РФ і далі буде контролювати цю територію. 

Висновок такий, що ні Будапештський меморандум, ні Мінські домовленості не допоможуть Україні повернути Крим і Донбас. Для цього потрібно врегулювання конфлікту між РФ і Україною, яке має відбуватися на зовсім інший ідейній основі. Підготувати таку ідейну базу можливо, але я поки не бачу такого бажання ні у РФ, ні в керівництві України. Обидві сторони продовжують тягнути час, сподіваючись на сприятливу зміну зовнішньополітичної кон’юнктури». 

Читайте також: Нова влада намагається намацати інструменти повернення Криму, Сенченко

«Чорноморка» в Telegram і Facebook 

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2020Всі права захищені