Україна продовжує експерименти в рамках Тристоронньої контактної групи, яка не перший рік веде переговори щодо врегулювання ситуації навколо збройного конфлікту на Донбасі, який спровокувала і всіляко підтримує Російська Федерація.
Читайте також: Нова влада намагається намацати інструменти повернення Криму, – Сенченко
Близько місяця тому, а якщо бути точним, то 14 травня – взяла участь розширена делегація української сторони на переговорах ТКГ, в яку увійшли топ-чиновники Кабміну і Верховної Ради.
А на переговорах Групи, які відбулися 9 та 10 червня у форматі відеоконференції, Україна була представлена вимушеними переселенцями з Донбасу.
Важливо: Мир, примирення, маніпуляції: що дійсно допоможе Україні у війні
Донецьку область представляли журналісти Денис Казанський і Сергій Гармаш, які в 2014 році були змушені покинути Донецьк, а Луганську – юрист, голова Міжнародної громадської організації «Луганське земляцтво» Вадим Горан і лікар Костянтин Лібстер.
До чого це призвело – у традиційному підсумковому матеріалі «Чорноморки» після переговорів ТКГ.
На Банковій пояснили, що Казанський, Гармаш, Горан і Лібстер взяли участь у роботі ТКГ з метою проведення передбачених Мінськими домовленостями консультацій.
«Представники ОРДЛО України, запрошені з української сторони відзначили необхідність узгодження параметрів політичного врегулювання з представниками інтересів більше 1,5 млн людей, які були змушені покинути свої будинки в результаті конфлікту», – сказано в повідомленні.
Читайте також: «Нормандська двійка»: Україна провела в Берліні переговори по Донбасу
Українська сторона проінформувала учасників консультацій, що радники української делегації – представники ОРДЛО від України будуть брати участь у роботі груп ТКГ і у форматі ТКГ на постійній основі.
Крім того, українська делегація в ТКГ в черговий раз підкреслила пріоритетність встановлення стійкого і всеосяжного режиму припинення вогню.
За інформацією Банкової, у рамках робочої групи з питань безпеки українська сторона знову акцентувала увагу на необхідності забезпечення повного і безперешкодного доступу СММ ОБСЄ до всієї тимчасово непідконтрольної території.
«Українська делегація також підкреслила готовність надати необхідні гарантії безпеки СММ ОБСЄ для розслідування інциденту з пошкодженням камери спостереження Спеціальної моніторингової місії в районі населеного пункту Петровське, який стався 2 червня 2020 року», – сказано в повідомленні ОП.
Також українською стороною знову була підтверджена готовність відкрити два нових КПВВ з гуманітарних міркувань.
Цікаво: Будапештський меморандум vs мінські угоди: що ефективніше поверне Україні окуповані території
Крім того, українська делегація запропонувала провести додаткове засідання групи з питань безпеки для досягнення прогресу в питанні розведення сил і засобів.
«У рамках робочої групи з політичних питань українська сторона заявила про можливість проведення місцевих виборів на території окремих районів Донецької та Луганської областей України у встановлений законодавством термін після всеохоплюючої деескалації, виведення іноземних військових підрозділів і техніки, роззброєння незаконних збройних формувань і відновлення контролю з боку уряду України над державним кордоном в зоні конфлікту», – підкреслили в ОП.
У свою чергу, в рамках гуманітарної групи обговорювалося питання відкриття КПВВ в адаптивному режимі.
Також на Банковій повідомили, що за пропозицією спеціального представника діючого голови ОБСЄ Хайді Грау в переговорах ТКГ з технічних причин оголошено перерву до 15 червня.
Читайте також: «У нас не стріляють, але тут війна»: говорить Крим
Спеціальний представник чинного голови ОБСЄ в Україні та у Тристоронній контактної групи посол Хайді Грау зазначила, що за час останнього засідання ТКГ у зоні бойових дій на Донбасі помітно знизилося число порушень режиму припинення вогню.
«Крім оцінки загальної ситуації в зоні конфлікту, Робоча група з безпеки займалася питаннями розведення сил і засобів, включаючи визначення нових ділянок, як було доручено лідерами «Нормандської четвірки» в грудні минулого року в Парижі», – цитує її заяву Відділ комунікації та зв’язків зі ЗМІ секретаріату ОБСЄ.
Політична робоча група, за словами Грау, розглядала питання, пов’язані із закріпленням особливого статусу окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДО і ОРЛО) в українському законодавстві. Також обговорювалися модальності проведення місцевих виборів в ОРДО і ОРЛО, як передбачено Мінськими угодами.
Важливо: Вірус нерозуміння: що українці не знають про переселенців
«У дискусіях Робочої групи з гуманітарних питань основну увагу було приділено подальшому взаємною звільнення та обміну осіб, утримуваних у зв’язку з конфліктом, а також забезпечення безпеки для проведення підготовчих робіт з метою одночасного відкриття додаткових КПВВ на лінії зіткнення в Луганській області», – розповіла дипломат.
Робоча група також обговорювала питання, пов’язані з відновленням роботи існуючих КПВВ в ході ослаблення обмежень, введених через пандемію коронавірусу.
«Вітаючи готовність сторін до відкриття КПВВ в інтересах населення, хочу підкреслити, що відповідні рішення повинні ґрунтуватися на взаєморозумінні і забезпечувати безперебійний перетин лінії зіткнення», – заявила вона.
«За взаємною згодою учасників, засідання ТКГ буде продовжено в понеділок, 15 червня», – підсумувала Грау.
Читайте також: РФ не піде на вторгнення в Україну з Криму, – Сенченко
Повноважний представник Росії в контактній групі Борис Гризлов за підсумками засідання ТКГ висловив думку, що ініціатива української сторони залучити до переговорів переселенців з ОРДЛО нібито «свідчить про відсутність реальної готовності конструктивно виконувати мінські домовленості».
«Київ (українська влада – ред.) (нібито – ред.) відмовляється обговорювати політичні питання у відповідності з пунктами 11, 12 комплексу заходів по виконанню мінських угод, з представниками Донецька, Луганська (терористами «Л/ДНР» – ред.) і збирається обговорювати їх з (нібито – ред.) колишніми мешканцями Донбасу, які зараз проживають на (вільній – ред.) території України. Київ (українська влада – ред.) (нібито – ред.) вирішив вести переговори з людьми, яких сам і призначив», – зазначив повпред країни-агресора.
Така позиція, за його словами, нібито «фактично означає вихід України з мінського процесу».
Також Гризлов запевняє, що на засіданні ТКГ 10 червня «по ряду питань», які він не уточнив, між українською делегацією та представниками терористів нібито «відбувся прямий діалог».
Але після цього повпред країни-агресора звинуватив Україну в тому, що вона нібито «продовжує курс на загострення ситуації на Донбасі».
Так, українська сторона, за його словами, нібито «навмисно зриває процес обміну утримуваними особами, відмовляється від своїх зобов’язань не переслідувати тих, хто пройшов процедуру обміну, дані раніше».
Говорячи про знищення камери відеоспостереження Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в тимчасово окупованому населеному пункті Петровське, Гризлов звинуватив у події українських військових. При цьому він не навів жодних конкретних доказів, пославшись на думку неназваних «експертів».
«Представники ОБСЄ заявили занепокоєння цим фактом. На думку експертів, це (нібито – ред.) результат дій ВСУ. Цей інцидент обмежує можливості ОБСЄ і приховує (нібито – ред.) злочину ВСУ», – підсумував чиновник з країни-агресора.
Важливо: Нам потрібен план: про стосунки з Росією, яка руйнується
Представник терористів «ДНР» Наталія Никонорова заявила, що «статус і репутація» Казанського, Гармаша, Горана і Либстера нібито «не дозволяє їм висловлювати інтереси народу Донбасу».
«Громадські представники на мирних переговорах повинні бути відібрані у ході широкого обговорення і прямого діалогу сторін. При цьому вони повинні комплексно представляти суспільство та його різні соціальні групи і категорії», – сказала вона.
Никонорова також заявила, що в ході переговорів 10 червня «намітився прогрес в частині погодження нових ділянок для розведення сил».
Згадайте: Бумеранг злочинця: історія російської маріонетки
За словами Никонорової, «досягнуто порозуміння» за двома можливими ділянками в районі населених пунктів Петрівка і Григорівка, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей відповідно.
Крім того, представник донецьких бойовиків сказала, що 10 червня українська сторона вперше представила свої зауваження до проекту політичної реформи, проведення якої передбачено Мінською угодою.
«Ми отримали перший за всю історію роботи політичної групи документ – реакцію представників України на запропонований нами акт про внесення змін до закону про особливий статус Донбасу. Ми вже ознайомилися з цим проектом і направили наші відповідні зауваження по ньому. Поки це формальний папір, який стосується тільки механічної вставки в одну зі статей цього закону тексту «формули Штайнмайєра», без внесення кореспондуючих та похідних від неї поправок в інші статті закону», – заявила Никонорова.
Читайте також: Водолаз – не дайвер: хто захищає води України. І від коронавірусу теж
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені