05 Травня 2020 13:48
2602 
Політичне врегулювання збройного конфлікту на Донбасі, який розв’язала і всіляко підживлює Російська Федерація, відбувається в різних площинах і конфігураціях.
Найбільший з них – «нормандський формат». Його історія тягнеться з червня 2014 року, коли лідери України, Німеччини, Франції і Росії зустрілися в Бенувілі для обговорення війни, яка тоді лише розгорялася в Донецькій і Луганській областях. Але ні ці переговори, ні берлінська зустріч у жовтні 2016 року, відчутних результатів не принесли. Більш того, формат виявився фактично замороженим.
Шостий президент України Володимир Зеленський, отримавши як політичну спадщину від Петра Порошенка кілька майданчиків для переговорів з Донбасу, зробив акцент саме на «Нормандії». І справді, за півроку після вступу на посаду йому вдалося домогтися зустрічі з Меркель, Макроном і Путіним в Парижі.
Крім підписаних документів у французькій столиці також домовилися про нову зустріч «четвірки» – в квітні 2020 року в Берліні.
Але вже травень, а новий «нормандський саміт» так і не відбувся. І виною тому не стільки пандемія коронавірусу COVID-19, адже українська сторона готова до онлайн-переговорів, скільки невиконання (або виконання, але неповне) пунктів паризького документа.
Читайте також: Нам потрібен план: про стосунки з Росією, яка руйнується
Минулого тижня в режимі відеоконференції зустрілися глави МЗС України, Німеччини, Франції і Росії для обговорення перспективи нових переговорів лідерів країн. «Чорноморка» прочитала підсумкові комюніке усіх чотирьох сторін, щоб зрозуміти, чому така «Нормандія» поки відкладається.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що саміт «нормандської четвірки» знаходиться на порядку денному, але для його проведення влада України вважає за необхідне узгодження проекту нового спільного рішення Зеленського, Меркель, Макрона і Путіна.
«Ніхто не сумнівається в тому, що берлінський саміт повинен бути проведений, але ми повинні підійти до нього з конкретними напрацюваннями, виконанням завдань, які були поставлені під час паризького саміту і з розумінням того, якими будуть підсумки берлінського саміту», – сказав він.
«Саміт заради саміту ніхто не хоче проводити. Всі ми хочемо рухатися по шляху рішення проблем і виходу на обрії нових завдань, які ми може вирішити. Саміт з порядку денного ніхто не знімав, але шлях до нього ще варто пройти», – додав глава МЗС.
Цікаво: Україна придумала, як відновити контроль над кордоном на Донбасі: деталі переговорів ТКГ
Прогноз щодо дати проведення берлінського саміту Кулеба не озвучив, зазначивши, що поки що варто орієнтуватися на конкретні результати.
«Як тільки будуть результати, буде привід говорити про саміт. Ми згодні, що є розуміння того, що саміт буде, він потрібен, він залишається на порядку денному. Але визначати конкретний час його проведення поки рано», – підкреслив міністр.
В офіційному повідомленні МЗС України за підсумками відеоконференції підтвердили, що міністри обговорили стан імплементації висновків паризького саміту, а також підготовку зустрічі в Берліні.
«З моменту призначення на посаду міністра, я шукав шляхи активізації міністерського формату «нормандської четвірки». Україна продовжує шукати способи вирішити конфлікт і демонструє конструктивний підхід. Ми очікуємо конструктивного підходу у відповідь», – заявив Кулеба.
Також він зазначив принцип «спочатку безпека» та необхідність негайного виконання положень Мінських домовленостей в питаннях безпеки як ключові передумови до постійної деескалації та прогресу на інших треках мирного врегулювання.
«Безпека залишається ключовим питанням для деескалації. І саме виконання частини Мінських домовленостей в питаннях безпеки досі викликає найбільше занепокоєння. Тому треба починати розмову саме з неї», – підкреслив міністр.
Глава МЗС України запропонував низку практичних кроків, які повинні надати імпульс процесу мирного врегулювання. Серед них – рішення про повний і всеосяжний режим припинення вогню, узгодження додаткових ділянок розведення сил і засобів, відкриття контрольних пунктів пропуску, виходячи насамперед з гуманітарних критеріїв, оновлення плану розмінування та відновлення безперешкодної діяльності СММ ОБСЄ на всій непідконтрольній території.
В ході обговорення питання звільнення утримуваних осіб Кулеба озвучив вимогу до РФ, щоб процес охоплював звільнення всіх громадян України, включаючи тих, хто незаконно утримується в Росії і на території тимчасово окупованого Криму.
Крім того, враховуючи пандемію COVID-19 Кулеба закликав главу МЗС РФ Сергія Лаврова сприяти негайному звільненню незаконно утримуваних осіб на гуманітарних підставах.
Читайте також: Мирні процеси на війні: говорять окуповані Донецьк, Луганськ і Крим
В коммюніке міністра закордонних справ ФРН Хайко Маас не згадується майбутній саміт в Берліні. У той же час, він підкреслює необхідність повної реалізації рішень за підсумками зустрічі «четвірки» в Парижі.
«Рішення, прийняті нами в грудні в Парижі в «нормандському» форматі, який ми хочемо реалізувати в повному масштабі. Вже є перші зрушення, наприклад, в обмін полоненими. Ґрунтуючись на досягнутому, ми зможемо просунутися вперед і за іншими пунктами. Для цього ми хочемо сьогодні виступити з чітким політичним дорученням, щоб наш план міг реалізовуватися в рамках Тристоронньої контактної групи… Нам потрібне тривале, справжнє і перевірене припинення вогню. Тільки коли зброя мовчить, ми можемо зосередити свою енергію на поточних викликах», – сказав він.
За словами Мааса, Німеччина і Франція виступили за те, щоб за допомогою «нормандського» формату створити атмосферу переговорів, яка дозволить добитися відчутних результатів.
«Зараз нам для цього потрібно ясне усвідомлення необхідних кроків з боку Росії і України, роль яких полягає в реалізації Мінських угод. Частиною цього, з нашої точки зору, має стати надання Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ можливості виконання своєї роботи на всій території України – без обмежень і перешкод. Без проведення Спеціальною моніторинговою місією об’єктивної оцінки здійснення домовленостей неможливо. Цьому заважає занадто сильне взаємне недовір’я. Це розуміє і Росія, яка повинна зі свого боку вплинути на сепаратистів (терористів – ред.)», – заявив німецький міністр.
Маас також констатував, що пандемія коронавірусу боляче вдарила по мешканцях Донецької та Луганської областей.
«Особливо важко закриття лінії зіткнення торкнулося літніх людей. Тому ми працюємо над тим, щоб в період нинішньої кризи швидко домогтися прогресу в гуманітарній сфері. Для цього ми обговоримо можливість відкриття лінії зіткнення і питання створення переходів. Це був би той прогрес, який став би справжнім полегшенням життя людей на сході України», – підсумував він.
Як і Маас, міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан не говорив про майбутню зустріч Зеленського, Меркель, Макрона і Путіна в Берліні.
«Ми розглянули хід виконання рішень, узгоджених на паризькому саміті, та обговорили нагальні заходи, необхідні у зв’язку з поширенням COVID-19 на сході України», – наводить його слова сайт МЗС Франції.
Ле Дріан також повторив інформацію про те, що учасники переговорів закликали до встановлення всеосяжного режиму припинення вогню на Донбасі і звернулися до Тристоронньої контактної групи з «настійним закликом» рухатися вперед в цьому напрямку.
«Мій німецький колега і я підтвердили необхідність того, щоб Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ мала безпечний і надійний доступ по всій Україні для повного виконання свого мандату. Ми хочемо, щоб особлива увага приділялася місцевому населенню, постраждалому від закриття лінії зіткнення. Доступ гуманітарних організацій повинен бути полегшений, щоб вони могли надавати всю необхідну допомогу цим групам населення. Ми також висловили наше бажання домогтися швидкого прогресу у розмінуванні, особливо в районах, найбільш часто відвідуваних цивільним населенням», – додав він.
Французький міністр також оголосив, що переговори Києва, Парижа, Берліна і Москви на рівні глав МЗС продовжаться в найближчі тижні.
Цікаво: Андрій Сенченко: Настав час зруйнувати стіну ненависті
Сайт зовнішньополітичного відомства РФ, на відміну від комюніке інших учасників зустрічі, опублікував звіт про підсумки відеоконференції у форматі «питання-відповідь».
У зв’язку з цим можна побачити, що міністра закордонних справ країни-агресора Сергія Лаврова прямо запитували про можливість проведення саміту «нормандської четвірки», враховуючи карантин через пандемію коронавірусу.
Прямої відповіді на поставлене питання не було. Однак варто звернути увагу на акценти, які розставив Лавров. Це важливо з тієї причини, що ту ж тактику Москва застосовувала перед паризьким самітом, коли від української влади прямо вимагали підписати «формулу Штайнмайєра» і почати розведення сил у зоні бойових дій на Донбасі.
Схоже, зараз влада країни-агресора буде продавлювати початок прямих переговорів між офіційним Києвом і терористами «Л/ДНР», щоб стати де-юре не стороною конфлікту на Донбасі, а міжнародним спостерігачем або зовсім «миротворцем».
«Головне, не чекати якихось глобальних катаклізмів, щоб люди, нарешті, зрозуміли необхідність домовлятися, а просто сумлінно виконувати Мінські домовленості. Ми бачимо, що є проблема з обох сторін, але головною проблемою – я про це сьогодні сказав – є відсутність чіткої відповіді на питання, чи готовий Київ (українська влада – ред.) сумлінно вступити в прямий діалог з (нібито – ред.) Донецьком і Луганськом (терористами «Л/ДНР» – ред.), як того вимагають Мінські домовленості», – сказав Лавров.
«У цьому ж зв’язку я поцікавився у наших французьких і німецьких колег, чи готові Париж і Берлін використовувати свою відповідальність як учасників і одних з авторів Мінських домовленостей для того, щоб надати відповідний вплив на Київ (українську владу – ред.) і спонукати його припинити бойкотувати вимоги про прямий діалог для вирішення всіх питань з Донецьком і Луганськом (терористами «Л/ДНР» – ред.)», – додав представник країни-агресора.
Зазначимо, що за кілька днів до відеоконференції, Лавров в ході онлайн-лекції в Московському державному інституті міжнародних відносин заявив, що про саміт в Берліні «поки не може бути й мови».
«Все, що було узгоджено в Парижі (нібито – ред.) блокується в роботі контактної групи, в діяльності українського парламенту та уряду українського (нібито – ред.) з причини тієї позиції, яку займають київська (українська – ред.) влада», – скаржився він.
Читайте також: Мешканка Севастополя: ЗМІ забувають, що в Криму живуть реальні люди
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені
