Коронавірус коронавірусом, але державне життя має продовжуватися. Очевидно, що буквально весь світ чекає нова економічна криза, тому підготовка повинна йти по всіх фронтах: політичних, фінансових, соціальних, культурних і не тільки.

Ситуація щодо України дуже делікатна ще й тому, що крім вищевказаних викликів існують проблеми, підло і злочинно створені Російською Федерацією. Мова про тимчасову окупацію Автономної Республіки Крим та частини територій Донецької та Луганської областей.

Зважаючи на проблеми з COVID-19 є спокуса відмовитися від довгострокових завдань (а Крим і ОРДЛО до них належать) і зосередитися на більш реальних у короткій перспективі справах.

На багато злободенних питань дав відповідь міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у великому інтерв’ю «Європейській правді».

«Чорноморка» наводить головні заяви глави українського зовнішньополітичного відомства.

«Державою-агресором. І сусідом… Мені не відомо про випадки страху серед українських послів. Якщо ви уважно подивитеся на заяви МЗС, то побачите, що ми не змінюємо термінологію (про те, що РФ – агресор – ред.). Єдине, що я вважаю не доцільним, це перестати вправлятися в витонченій словесності і придумувати ще більш круті, ще більш звучні метафори щодо Росії.

Є законодавчо визначена термінологія – «держава-агресор». Є міжнародно-правова термінологія – «держава-окупант». Ми повинні керуватися нею і ніяк від неї не відступати до припинення агресії проти України та деокупації Криму і окремих районів Донецької та Луганської областей».

Важливо: «Повернути свідомість»: чотири міфи про реінтеграцію Донбасу і Криму

«Мені ніякі розподіли по спадку не перейшли, але очевидно, що в Україні сформувалася інституційна інфраструктура для роботи з окупованими територіями. На рівні уряду це віце-прем’єр і міністр з питань реінтеграції Олексій Резніков. Андрій Єрмак як людина, яка глибоко в Мінському процесі і в Нормандському процесі, також займається цими питаннями. Але це не означає, що Міністерство закордонних справ не бере участь в цьому процесі.

Коли я сюди прийшов три тижні тому, мені розповіли колеги, за останні півроку залученість МЗС в Мінському процесі постійно знижувалася. Я вважаю, що МЗС має бути втягненим у цей процес, повинне бути гравцем. І рушійною силою з нашої сторони повинні бути два інститути, які я згадав (на чолі з Рєзніковим і Єрмаком – ред.).

Що ж стосується Нормандського формату, то, очевидно, провідна роль МЗС, це класичний дипломатичний формат».

«Це не міжнародний правовий документ, щоб його парафувати. Був підписаний протокол про результати засідання. Додаток ніхто не підписував.

Читайте також: Підписати не можна відмовитися: як влада пояснює появу Консультативної ради з ОРДЛО

Він не підписаний. Більше того, ви ж слідкуйте за розвитком подій і бачите, що ситуація навколо Консультативної ради не розвивається.

Структура Тристоронньої контактної групи залишилась незмінною. Там є держава, яка напала – Росія, держава, яка захищається – Україна, ОБСЄ посередині.

Позиція МЗС дуже чітка: і міністерство, і я особисто як міністр виступаємо проти будь-якого переформатування ТКГ.

Що стосується Консультативної ради, то, коли я став міністром, це питання вже опрацьовувався, і я постав перед фактом того, що такий процес вже існує. Але, як я вже сказав, зараз ситуація навколо Консультативної ради не розвивається».

«У нас є тільки одна «червона лінія» – це державний кордон України.

Для мене, як для міністра закордонних справ і як для громадянина України, абсолютно неприпустимий сценарій, коли один, два або три регіони України матимуть більше прав впливати на внутрішньополітичні і зовнішньополітичні рішення України, ніж інші регіони.

А «червона лінія» – це державний кордон України, і РФ не повинна вийти за цю лінію не тільки формально, вивівши свої збройні підрозділи, своїх радників і своїх агентів впливу, але і вийти за неї повноцінно».

Цікаво: Андрій Сенченко: Настав час зруйнувати стіну ненависті

«Працюємо на ті дати, на які попередньо погоджувалися – з квітня. Але все залежить від стабілізації ситуації з коронавірусом або здатності придумати формат віртуального саміту. Ну і, звичайно, на саміт треба виходити з конкретними результатами.

Ми не можемо дозволити заморозити Нормандський процес або Мінський процес. Ми повинні шукати рішення. Не буде так, як, можливо, сподівається частина українського суспільства, все просто пройде і все буде класно. Ми повинні шукати компроміси, якщо хочемо повернути окуповані території назад. Я хочу їх повернути. І я категорично не сприймаю позицію, що «давайте відріжемо і забудемо».

У Парижі був підписаний конкретний документ, де намічена подальша логіка подій. І ми хочемо, щоб був обмін полоненими, припинення вогню, щоб відбувалися процеси, які дозволять нам вийти на черговий саміт в нормандському форматі».

Читайте також: «Моє місто не брудне, а зґвалтоване». Донецька молодь – про окупацію і Україну (друга частина)

«Безумовно, не може бути виборів без безпеки. Але якщо ми не будемо про це говорити, не будемо готуватися до моменту, коли вони відбудуться – просто будемо витрачати час.

Але ще раз підкреслюю, що виборів без безпеки не буде.

Я не перебуваю в просторі гіпотетичних рішень. У нас гинуть солдати, у нас поранені. Це – відсутність безпеки. Буде безпека, буде припинення вогню, тоді почнемо розраховувати, коли ми всі на практиці будемо готові для проведення виборів».

«Президент України говорив у інтерв’ю, що не може вічно чекати конструктивну позицію Росії, і у мене немає сумнівів, що президент об’єктивно оцінює ситуацію.

Але наша мета – у тому, щоб різними інструментами стимулювати рух у правильному напрямку. Ніхто не буде через рік відмовлятися від окупованих територій. Це наша земля, наші люди і ми будемо за них боротися».

Цікаво: Боєць ВСУ: Крим, Донецьк, Луганськ – все повернути назад

«Я вас благаю! У нас є прекрасний приклад того, що відбувається, якщо затягувати це все на десятиліття – це Придністров’я.

Я переконаний, що в суспільстві знайдеться частина людей, які будуть підтримувати цей сценарій. Але особисто я виступаю проти.

Ми завжди будемо шукати сценарій, шляхи, кроки для того, щоб український прапор повернувся в Сімферополь, Донецьк і Луганськ».

«Крим буде перебувати на порядку денному МЗС і на моєму порядку денному. Я недавно розмовляв з керівником одного зі структурних підрозділів МЗС, який займається цим питанням, і зараз чекаю від нього на пропозиції про те, що ми можемо робити додатково до того, що вже робиться на кримському напрямку».

Читайте також: Житель окупованого Єнакієвого: Пульмонологія заповнена хворими на вірусну пневмонію. Нам кажуть, це свинячий грип

«Чорноморка» в Telegram і Facebook