ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
3
6
8
0
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
3
6
8
0
Медіаревізор
«До кінця року відбудуться три важливіподії»: глава МЗС про підсумки «Норманді», зміну «Мінська» і деокупацію Криму
  16 Грудня 2019 16:01
|
  2424

«До кінця року відбудуться три важливіподії»: глава МЗС про підсумки «Норманді», зміну «Мінська» і деокупацію Криму

«До кінця року відбудуться три важливіподії»: глава МЗС про підсумки «Норманді», зміну «Мінська» і деокупацію Криму

Рівно тиждень тому відбувся саміт лідерів країн «нормандської четвірки» в Парижі, від якого багато хто очікував зрушень щодо припинення бойових дій на Донбасі.

Але дива не сталося і, напевно, найбільш точним визначенням підсумків зустрічі Макрона, Меркель, Зеленського і Путіна стала фраза члена української делегації після підсумкової прес-конференції вже вночі 10 грудня – «домовилися продовжувати домовлятися».

Поки ж Україна має виконувати положення підсумкового документа «Норманді», паралельно намагаючись змінити Мінські угоди, займатися «формулою Штайнмайєра», повернути полонених з тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей, домовитися про нові розведеннях на Донбасі, вибори в ОРДЛО, а також не забувати про тимчасово окуповану Автономну Республіку Крим.

Про те, як будуть вирішуватися ці завдання, в інтерв’ю УНІАН розповів міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.

«Чорноморка» вибрала головне з його заяв.

ПРО ПОЗИЦІЮ РОСІЇ ПІСЛЯ «НОРМАНДІ» 

«Я не думаю, що Росія зрозуміла, що є« червоні лінії », які Україна ніколи не перейде… На сьогоднішній момент не спостерігається змін. Ми всі сподівалися, що російська сторона зрозуміє цивілізований тиск, до якого вдалися наші партнери – список санкцій. Однак, очевидно, Москва поки демонструє, що політичних змін вона не очікує. Тобто, не готова до цих змін.

Це стосується, як ви бачите, заяви про те, що Росія, як і Франція, і Німеччина, є лише стороною, яка намагається допомогти у вирішенні «громадянської війни» і так далі. Все це – стара риторика.

Ми розраховували на певне розуміння. В Україні змінилася політична ситуація, яка навіть в теорії не дозволяє говорити про якихось міфічних «українських фашистів», «нацистів», які нібито захопили владу в Україні. Очевидно, якщо наша країна вже вдруге проходить через демократичні вибори, «нацисти» не приходять до влади, то я б розраховував, що Росія все ж буде адаптуватися до цієї реальності. Але ні.Вона, напевно, розраховує, що все ще є місце для того, щоб Україна змінила позиції».

ПРО УХВАЛЕНИЙ ЗА ПІДСУМКАМИ «НОРМАНДІ» ДОКУМЕНТ

«Ми почали це обговорювати ще в липні. 2 вересня цей документ був більш-менш затверджений радниками… Тобто, було достатньо часу для адаптації своїх підходів і підготовки до рішень.

Зараз ми домовилися, що до кінця року відбудуться три важливих події, які дозволять нам з вами побачити, чи дійсно можна розраховувати на прогрес. По-перше, звільнення «всіх узгоджених на всіх узгоджених». Однак тримаючи на увазі, що ми повинні прийти до реалізації формули «всіх на всіх».

По-друге, стійке, постійне і всеосяжне припинення вогню. Оголошення (про припинення вогню – ред.) буде 20 або 21 грудня. І ми побачимо, чи можливий подальший прогрес.

Ще одна подія, яка для нас дуже важлива, відбудеться на поточному тижні. На наше прохання Червоний Хрест зробить чергову спробу доїхати до тих (тимчасово окупованих – ред.) територій, перетнути лінію (зіткнення – ред.) і взяти участь в розслідуванні того, де знаходяться, за різними оцінками, майже 500 осіб, які вважаються зниклими без вісти. Потрібно буде дійти до кожного затриманого там, в тих умовах, за лінією дотику. До цього часу Червоний Хрест ніколи не отримував такого доступу. Ми домовилися з Путіним про цей доступ, і на поточному тижні зможемо дізнатися, сталося це чи ні».

ЯК ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ ПРИПИНЕННЯ ВОГНЮ

«Тристороння контактна група уповноважена лідерами забезпечити це технічне рішення – скільки, коли, в який час і з якого моменту оголошується перемир’я, коли здійснюється верифікація Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, потім, звичайно, ОБСЄ дається час, хоча б добу, на підготовку (їм треба мати достатньо екіпажів на місцях, технічні можливості, щоб перевірити), потім подається узгоджена дата…

Ми планували десь ближче до 24 числа. Лідери були більш обережні і попросили до кінця грудня, до 31. У будь-якому випадку, є достатньо часу для того, щоб це зробити».

ПРО ОБМІН ПОЛОНЕНИМИ

« Гарантій ніяких немає. Безумовно, якби вони існували, напевно, ці люди давно б уже не сиділи, ми б їх давно вже забрали.

Складне питання – узгодження цих списків, тому що є, і я не раз говорив, кілька груп людей, яких ми обміняємо. Якщо перший обмін, який відбувся гладко, це були просто ті, хто знаходився в російських в’язницях, і їх обміняли на тих, хто перебував на українській території, то зараз трошки складніше. Зараз ми говоримо про тих, хто знаходиться на території Криму, і території Росії і за межами лінії зіткнення (на окупованій частині Донецької та Луганської областей – ред.).

Вони умовно розділені на три категорії, але для нас це велика частина всіх узгоджених прізвищ. Є частина, яка залишається за межами цих списків, і є та частина, про яку я вже згадував, це велика частина – кілька сотень людей, зниклих без вісти. Тобто, їхні рідні вважають, що вони все ще живі і їх просто треба включити в ці списки…

Я не хочу називати цифри. Вони ще не остаточні цифри. Крім того, нинішній обмін вимагає більш гнучкого підходу і буде нерівна кількість людей. Все залежить від того, яка межа можливого в переговорних командах.

Ми готові до дуже серйозних компромісів для того, щоб забрати максимальну кількість наших людей».

ПРО НОВІ РОЗВЕДЕННЯ СИЛ І ЗАСОБІВ НА ДОНБАСІ

«Визначення ділянок з української сторони завершилося. Однак ми готуємо кілька альтернативних варіантів. Розглядатися і узгоджуватися ці ділянки будуть в рамках однієї з підгруп Тристоронньої контактної групи. Ми вважаємо, що на цьому етапі має бути розведення на ділянках, що мають значне і велике гуманітарне значення. Це є пріоритетом в цих трьох або чотирьох, або по скількох там ділянках ми домовимося.

У нас є комбінація з тих ділянок, які ми можемо розвести. Наш досвід підказує, що не завжди це збігається. Ми можемо отримати, що дзеркальне розведення не відбудуться на тому боці. Для цього, очевидно, потрібні домовленості, і тому ми в запасі ще кілька пропозицій, які дозволять нам маневрувати під час переговорів.

Ми вважаємо, що бажаним для нас є те місце, яке дає, наприклад, додаткові можливості для перетину лінії контакту. Зокрема там, де можна відкрити КПВВ, щоб населення мало можливість просто перетинати лінію розмежування, мати доступ до медичних послуг, до банківських послуг, до отримання пенсій. Ми намагаємося допомогти людям з того боку зростатися назад з Україною.

На цей раз ми виходимо з абсолютно інших планів. Тут не просто перепідтвердження і перерозведення – це нові ділянки розведення. Їх ми обережно маємо обробити самі з точки зору безпеки. І, хоча ми виходимо з гуманітарних аспектів, провідна роль тут за нашими військовими, за Генеральним штабом».

ЧИ МОЖЕ УКРАЇНА ВІДМОВИТИСЯ ВІД «ФОРМУЛИ ШТАЙНМАЙЄРА»

«Питання про те, яким чином вона буде імплементована в українське законодавство. В якому місці, в якому обсязі. Але сама ідея формули про те, що остаточне політичне рішення ситуації лежить у сфері проведення законних виборів , які повинні підтвердити незалежна міжнародна організація, це і є той компроміс, досягнутий ще в 2016 році.

Питання не в тексті. Ідея самої формули не в тому, що цей шматок повинен з’явитися в самому законі. Питання формули – що вона повинна імплементувати в новий закон.

Коли ми з вами прочитаємо, як наші депутати цей закон випишуть, це і буде остаточний варіант імплементації «формули Штайнмайєра» в українському законодавстві. Очевидно, що наших законодавців може не влаштувати саме її форма, але ідея повинна зберігатися так, як погодили її всі сторони.

Не дивлячись на те, що «формула Штайнмайєра» стала до певного рівня компромісом, але їй не вдається вирішити всі питання. Тут потрібна добра воля всіх, включаючи наших міжнародних партнерів, які повинні сертифікувати вибори (якщо ми до них взагалі колись дійдемо) і сказати, що дійсно вибори пройшли. А нам треба прийняти закон (про місцеві вибори на Донбасі – ред,), якого ще не існує. «Формула Штайнмайєра» в результаті спрацює, якщо всі елементи будуть на місці».

ПРО ПОВЕРНЕННЯ КОРДОНУ ПІД КОНТРОЛЬ УКРАЇНИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ 

«Це те питання, в якому нам зараз не вдалося досягти жодного прогресу. Так, ми наполягаємо, ми вимагаємо, ми рекомендуємо, пропонуємо. Все, що завгодно можна використовувати, будь-яке дієслово. Але ні. На цьому напрямку не досягнуто ніякого прогресу».

ПРО ЗМІНУ МІНСЬКОЇ УГОДИ

«Ми наполягаємо. Але тут ніде правди діти – від російської сторони ми не бачимо ніякої згоди на їх адаптацію. Вони читають там, де їм зручно. Вони читають це як абсолютну Біблію. Там, де незручно, воно, на жаль, не знаходить відгуку.

Вони дійсно нереальні. Хоча б тому, що в них просто термінологічні та хронологічні недоліки. Наприклад, дати, вже давним-давно пройшли. Можна розглядати адаптацію як мінімально необхідну. Умовно кажучи, поміняти дати. Можливо і зміна визначеної конфігурації Мінських домовленостей. Але, на сьогоднішній день, ні в Україні, ні в Росії, ні в світовому співтоваристві немає готовності до повного перегляду Мінських домовленостей.

ПРО ОЦІНКУ «НОРМАНДІ» 

«Це була перша зустріч у всіх сенсах, включаючи намацування позицій. Ну, очевидно, я так думаю, що Путін і його радники вважали (або, скажімо, рекомендували Путіну), що новий президент України відрізняється від попередника. Він новий за замовчуванням. Це інша людина, і, напевно, вони розраховували, що буде якась надмірна гнучкість у вирішенні принципових для нас питань. Але наші «червоні лінії» залишаються. І вони чіткі.

Ми говорили про те, що Україна залишається унітарною державою зі своїм визнаним кордоном, якого ми повинні досягти. Федералізація не розглядається. Зміни до Конституції тільки в тому обсязі, як ми описали, що децентралізація надає особливі права всіх регіонах, в тому числі і тих регіонів, які знаходяться за межами (лінії зіткнення – ред.). Ці «червоні лінії» залишилися, і мені здалося, що російська сторона залишилася дещо розчарованою такої твердою принциповою позицією Зеленського і його команди».

КОЛИ І ДЕ БУДЕ НАСТУПНА ЗУСТРІЧ «НОРМАНДСЬКОГО ФОРМАТУ» 

«Це пропозиція німецької сторони. В принципі, це очевидно: після Парижа – Берлін. Так це відбувалося і раніше.

У квітні. Ну, жартома називалося 9 квітня, щоб не втратити жодного дня через чотири місяці. Але це, знову-таки, що не Біблія. Це може статися просто протягом квітня, скажімо».

ЧИ БУДЕ НОВИЙ СПЕЦПРЕДСТАВНИК США З ПИТАНЬ УКРАЇНИ 

«Я говорив з посланцем Державного департаменту про те, що нам цікаво мати таку людину, яка мала би можливість очолити команду переговорів з американської сторони. Ми говорили про те, що є різні варіанти реалізації цього. Може бути варіант Вікторії Нуланд, коли вона була офіційним представником Державного департаменту і одночасно помічником державного секретаря, відповідаючи за регіон.

Ми залишаємо вибір за нашими американськими партнерами, яким чином може бути реалізований цей важливий для нас канал зв’язку. Безпосередній канал зв’язку був на рівні помічника президента Російської Федерації Владислава Суркова і Курта Волкера.

Ми, чесно кажучи, відчуваємо дефіцит цієї роботи з американської сторони, і хотіли б, щоб ця посада була зайнята в будь-якій формі, як можна швидше».

ХТО БУДЕ НОВИМ ПОСЛОМ УКРАЇНИ В США

«Ми вже отримали агреман. Ми визначилися ще два місяці тому. Це наш нинішній представник в ООН Володимир Єльченко».

ПРО ПЕРЕГОВОРИ ПОДЕОКУПАЦІЮ КРИМУ 

«Ми заручники того формату, який був запропонований, Мінського формату. І Мінський формат дійсно не передбачав питання Криму взагалі.

Ми піднімаємо все, що завгодно, все, що нас цікавить. Крим – теж. 

Ми пробуємо підтримувати обидва питання паралельно, але завжди є пріоритети. Якщо у вас гинуть люди – і під час проведення саміту загинуло кілька людей, прямо в цей же день – то ви просто змушені говорити про це. Це більш пріоритетне питання.

Однак питання Криму залишається на порядку денному. Просто воно в конкретний момент не обговорювалося детально.

Ми пропонували багато форматів. До цього часу вони ще не знайшли реалізації ні в рамках ОБСЄ, ні в рамках ООН. Є група, в якій обговорюють деокупацію Криму, але її діяльність ще не структурована. Тобто, це не на рівні переговорів «нормандської четвірки».

Фото: прес-служба МЗС України

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook 

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені