ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
0
5
3
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
0
5
3
Особлива думка
Перша гучна відставка в команді Зеленського: чому пішов Данилюк і хто став новим секретарем РНБО
  05 October 2019 09:02
|
  98

Перша гучна відставка в команді Зеленського: чому пішов Данилюк і хто став новим секретарем РНБО

Після низки матеріалів про призначення в команді шостого президента України Володимира Зеленського прийшла черга текстів про відставки.

Так, 1 серпня ми всі дружно повелися на те, що з посади йде одіозний глава Офісу президента Андрій Богдан, але нинішні новини з Банкової правдиві та серйозні.

27 вересня подав заяву про відставку секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Данилюк. Вже 30 вересня президент підписав документ, таким чином санкціонувавши перший гучний вихід із, здавалося б, єдиної і монолітної команди Зеленського.

І хоча вже 3 жовтня був призначений новий секретар РНБО, не покидає відчуття необхідності розібратися в тому, що сталося. Чим далі і займеться «Чорноморка».

ЯК ДАНИЛЮК ОПИНИВСЯ В ЗЕ-КОМАНДІ І ЧОМУ ПІШОВ

На початку 2019 року Олександр Данилюк увійшов в команду тоді ще кандидата в президенти Володимира Зеленського в якості радника з міжнародної політики та економіки.

При цьому, фігура Данилюка викликала дисонанс із заявами Зе-команди про «нових осіб», адже його політичне минуле вражає:
– у 2005-2006 роках – радник прем’єр-міністра України;
– у вересні 2010 року очолив Координаційний центр з упровадження економічних реформ, який перебував під патронатом тодішнього глави АП Сергія Льовочкіна;
– в липні 2014 року Петро Порошенко призначив Данилюка представником президента України в Кабінеті міністрів;
– 25 вересня 2015 року Порошенко призначив Данилюка заступником глави Адміністрації президента України;
– 14 квітня 2016 року призначений міністром фінансів в уряді Володимира Гройсмана, пропрацював до червня 2018 року.

Однак це не завадило тому, що після перемоги на виборах Зеленський призначив Данилюка на посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони.

Влітку ЗМІ неодноразово повідомляли, що навколо Зеленського формуються кілька груп впливу, і найпотужніша з них – група Андрія Богдана – м’яко кажучи, незадоволена Данилюком і намагається прибрати його з президентського оточення.

І як тільки почали з’являтися інсайди про відхід Данилюка з посади секретаря РНБО, то звучало виключно одне ім’я – голови Офісу президента.

Цю інформацію вже після відставки Данилюк підтвердив в інтерв’ю BBC News Україна і порталу «Лівий берег». Далі традиційно головне з них.

ЧОМУ НАПИСАВ ЗАЯВУ ПРО ВІДСТАВКУ

«Було кілька факторів, але останньою краплею були події навколо «Приватбанку». Протягом останніх тижнів відбулися події, які викликали величезний резонанс. Це стосується і обшуків в «Приватбанку», і підпал машини і будинки Валерії Гонтарєвої. Також є певний прогрес у судах.

Тобто, була така концентрація подій, яка послала дуже негативний сигнал. І я як людина, яка поставила на кін свою репутацію під час передвиборної кампанії, коли заявляв, що буду робити все, щоб вплив Коломойського в Україні був обмеженим, звичайно, я не міг на це не реагувати. Це було питання не тільки репутації, це було питання цінностей. І тому це стало останньою краплею».

ПРО РОЗМОВИ ІЗ ЗЕЛЕНСЬКИМ ПРО СИТУАЦІЇ

«У нас були розмови навіть під час передвиборчої кампанії. Коли конкретні люди, які під час націоналізації представляли інтереси олігарха (Ігоря Коломойського – ред.), намагалися формувати позицію президента (тоді ще кандидата) щодо цього процесу. І моя позиція проста, я навіть озвучив її публічно. Тому що ми були по різні сторони барикад, і ми все одно маємо конфлікт інтересів, ми не можемо втягувати президента в це питання, взагалі ніяк.

В професійному світі, де все ґрунтується на професійних стандартах, якщо людина є адвокатом, то конфлікту інтересів ти повинен уникати. І якщо ти цього зробити не можеш, то повинен подати у відставку. (Я кажу – ред.) про Андрія (Богдана – ред.), так».

БОГДАН – ЛЮДИНА КОЛОМОЙСЬКОГО?

«Це не має значення в даний момент. Зараз я намагаюся в цьому контексті бути максимально нейтральним, дивитися на це з боку. Моє бачення – що дійсно є конфлікт інтересів і його необхідно усунути. Бо якщо його не усунути, то тоді не буде довіри до будь-яких процесів, які відбуваються. Чисто професійна позиція.

Я, наприклад, не впливав, я не мав права цього робити. Я не міг би використовувати суди, правоохоронну систему, мені би в голову це не прийшло».

ЩО БУДЕ В РАЗІ СКАСУВАННЯ НАЦІОНАЛІЗАЦІЇ «ПРИВАТБАНКУ»

«Про що була націоналізація «Приватбанку»? Про те, що держава Україна може обмежувати вплив дуже впливових олігархів. Багато історій про те, як олігархи ставали олігархами. Це і непрозора приватизація, сидіння на потоках, корупція і так далі. І націоналізувати найбільший банк, з якого, згідно аналізу Нацбанку, вивели 5,5 мільярдів доларів (це було підтверджено незалежними аудиторами), якими володіли олігархи – це був величезний ризик.

Це було складно зробити навіть технічно, оскільки це найбільший банк.

По-друге, було зрозуміло, що це одна з найсильніших олігархічних груп. Тобто тоді це був певний прецедент. Мені здається, саме це треба мати на увазі. Якщо зараз ситуація змінюється, якщо тепер йдуть на поступки тим, хто вивів з України гроші, а держава, націоналізувавши банк, вклала 5,5 мільярдів доларів коштів платників податків – будь-яка компенсація буде мати кілька наслідків.

Перша – це прямі витрати бюджету. Говорять про 2 млрд доларів – це буде мінус в бюджеті. Ці кошти можна було використовувати для інших цілей, але це тільки маленька частина. Насправді найбільший ефект буде від іншого: інвестори зрозуміють, що Україна вже не в змозі займатися деолігархізацією.

МВФ скаже: «Побачимося наступного разу, коли ви покажете, що ви знову серйозні». І це буде такий ефект сніжної грудки. Немає МВФ – не буде інвестицій, а не буде далі приватизації, всього того, що дає поштовх для економіки. Тоді про яких 40% протягом наступних п’яти років ми можемо говорити?

Ми можемо ще в дуже слабкому стані вступити в світову фінансову кризу, треба завжди якось готуватися до цього. Якщо входити туди без програми МВФ, без інвестицій, тоді наші люди це відчують і дуже швидко. Зараз всі стежать за курсом долара. Потім будуть стежити теж, але він буде рухатися в іншому напрямку».

ЧОМУ МІСІЯ МВФ ПОЇХАЛА З УКРАЇНИ БЕЗ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ

«Те, що вони поїхали без заключних домовленостей – це дуже негативний сигнал. І шкода, що це сталося тільки через проблеми з «ПриватБанком». Я вважаю, що відповідальною позицією було б знайти на це відповідь. І як можна швидше.

Я навіть скажу вам більше: іншого виходу немає. Це рішення повинно бути. Як? Це залежить від нас. Нам його диктувати ніхто не буде. Тому що у нас дуже часто комплекс жертви все ж існує. Ми любимо питати: «А ми тут до чого? Ми і так намагаємося багато реформ робити, а що «ПриватБанк»? Ну, це ж суди». Забувають про інше. Що МВФ працює з країною, і він нам потрібен. Я повторюю це постійно. Нам здається, що вони нам винні, але вони нам нічого не винні. Вони нам потрібні, і МВФ повинен відчувати себе комфортно, підтримуючи програми в Україні. Тому це ми повинні запропонувати комфортні відповіді на ці питання».

ПРО ПУБЛІЧНУ ЗУСТРІЧ ЗЕЛЕНСЬКОГО З КОЛОМОЙСЬКИМ

«Абсолютно не дивно, що мене там не було. Навпаки, мене там не могло бути апріорі.

Не те, що мене це насторожило, в мене якесь дуже міцне слово вискочило, коли я побачив цю фотографію. Я вважаю, що публічно це робити було помилкою. Це був неправильний посил. Не може керівництво держави проводити зустрічі в такому форматі. Я не знаю, навіщо це було організовано, але це однозначно була помилка».

ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПОВИНЕН ЗВІЛЬНИТИ БОГДАНА?

«Я вважаю, що якщо ми говоримо про конфлікт інтересів, то Богдан повинен написати вже не жарти, а реальна заяву, як це зробив я. І все. Це була б професійна позиція».

ПРО СТОСУНКИ З БОГДАНОМ

«Так (у нас конфлікт – ред.), можна сказати, що напружені відносини… Ми просто з ним абсолютно різні цінності поділяємо, різні підходи, різний бекграунд. Я просто півжиття прожив за кордоном, бачив, як все працює в розвинених країнах. Тобто хочу, щоб Україна була успішною і розумію, що для цього необхідно. Щоб будувалася прозора влада, щоб були незалежні інститути.

Ми тут звикли, що у нас у всіх є телефони, і ми зараз кого треба наберемо і «вирішимо» зараз. Це точно – минуле, і це те, що тягне Україну назад. Люди, які приносять це в нову владу, вони несуть надзвичайні ризики

Мені здається, ми повинні тверезо дивитися на речі і не займатися підміною понять. У нас з Богданом непрості відносини. Але це – ціннісні відмінності. Я з повагою ставлюся до парламенту. Я вважаю, що Кабмін повинен працювати максимально незалежно і нести повну відповідальність. Тоді буде правильний баланс і в цьому є рецепт успіху. Андрій бачить це трошки інакше. Я думаю, що це помилкова стратегія, яка створить дуже швидко проблеми».

ЯК СПРИЙНЯВ ПІДПИСАННЯ «ФОРМУЛИ ШТАЙНМАЙЄРА»

«Неоднозначно, скажу чесно, неоднозначно. Є кілька проблем. Перше, це те – як відбувалася комунікація, як велася підготовка суспільства. Так не може бути, це створює дуже серйозну недовіру, це небезпечно. І ви бачите, що дуже швидкою була реакція, в тому числі й опоненти готувалися. І до цього теж треба було готуватися, розуміючи, що це дуже серйозний крок і його треба пояснювати. Тут були створені дуже серйозні ризики.

Що стосується самого змісту – то, звичайно, тут дуже багато простору для інтерпретації. А це також величезний ризик. Ми досі не можемо зрозуміти, яка у нас послідовність дій. І прес-конференція так званих «лідерів» невизнаних «республік» (ватажків терористичних угруповань «Л/ДНР» – ред.) показала, що у них є своє бачення. Коли є простір для інтерпретації, це означає, що негатив вже взяли, а позитиву немає, тому що не досягли конкретних домовленостей.

Був ще один момент, який я випробував, коли я їздив минулого тижня, здається, на схід. І там я відвідав три ділянки, де планується відведення військ (Золоте, Петровське та Станиця), щоб поговорити з військовими про те, як вони оцінюють готовність і ситуацію. Дуже відверта розмова, вони мені показали місця, щоб я сам відчув, що станеться, якщо відведення в конкретному місці.

Я можу багато про це говорити, але можна вказати кілька конкретних моментів. Перше, це те, що у них на фронті – навіть не у людей на Майдані – у військових там має бути довіра до таких рішень, інакше не зрозуміють. Не можна на це закривати очі, це треба доносити, так як від цих людей залежить це насправді».

ЯК ПРАЦЮЄ «РЕШАЛОВО» БОГДАНА

«У чому я бачу складності? В тому, що зараз неглибоко ми підходимо до важливих державних питань. Домінує підхід «вирішення питань». Простіше кажучи, «рішалово». Відбувається це від того, що в команді деякі люди звикли саме так працювати.

Це модель роботи: якщо треба через суди – вирішимо через суди, якщо треба вирішити через правоохоронні органи, скажімо, НАЗК – вирішимо через ці органи. Такий підхід дає швидкі результати, але фактично залишає нас у минулому».

ПРАВДА, ЩО БОГДАН УЗУРПУВАВ ДОСТУП ДО ЗЕЛЕНСЬКОГО?

«Намагався, але у нього не вийшло. Це складно зробити, тому що люди можуть заходити через радника, через помічника. І доносити інформацію.

Де проявляється вплив? І чого не вистачає насправді. Перше – це аналіз інформації. Коли людина не просто приносить інформацію, а дає аналіз і пропонує, що треба робити. На це не всі здатні. І друге – можливості реалізувати те, що пропонується. Чим Андрій Богдан відрізняється – він приходить і каже: «От таке-от рішення». Як це він вирішує, мало кого турбує. Але те, як це він вирішує, мені здається, створює значні проблеми».

Є У ЗЕЛЕНСЬКОГО ПОЗИЦІЯ ЩОДО НАЦІОНАЛІЗАЦІЇ «ПРИВАТБАНКУ»

«Дуже складне питання. Неоднозначне. Я впевнений, що дуже багато йому нав’язувалося.

Але, думаю, що на даний момент він розуміє, що є більш серйозні і актуальні питання. І ключове, що я допоміг йому донести, що рішення прийнято, і ним повинні займатися суди. Ролі президента тут точно немає».

ЧОМУ НАПИСАВ ЗАЯВУ ПРО ВІДСТАВКУ ДО ВІЗИТУ ЗЕЛЕНСЬКОГО У США

«На це були причини. І той факт, що Богдана не було на зустрічі з Трампом, безпосередньо пов’язаний з тим, що я написав заяву.

Я попередив, що це буде велика помилка, якою б не забули скористатися наші опоненти. Підло було б промовчати з мого боку і зробити вигляд, що нічого не відбувається».

ХТО СТАВ НОВИМ СЕКРЕТАРЕМ РНБО І ЩО ПРО НЬОГО ВІДОМО

3 жовтня президент Володимир Зеленський призначив секретарем Ради національної безпеки і оборони Олексія Данілова.

Про це йдеться в указі №733/2019, опублікованому на сайті Офісу президента.

«Призначити Данілова Олексія Мячеславовича секретарем Ради національної безпеки і оборони України», – сказано в документі.

Його біографію зібрав «Новий час».

Олексій Данілов народився 7 вересня 1962 року в місті Красний Луч.

В 1977– 1981 роках навчався у Старобільському радгоспі-технікумі (спеціальність – ветеринар). У 1999 році закінчив Луганський педагогічний університет ім. Тараса Шевченка (спеціальність – вчитель всесвітньої історії). У 2000 році закінчив магістерську програму з менеджменту в Східноукраїнському національному університеті ім. Володимира Даля, а також отримав спеціальність юриста в Луганському інституті внутрішніх справ.

У 1981 році працював ветеринаром підсобного господарства Ворошиловградського заводу фруктово-мінеральних вод.

У 1981-1983 проходив службу в армії.

З 1983 року працював в Зоокутку парку культури і відпочинку ім. Першого травня у Ворошиловграді.

У 1987-1990 очолював кооператив «Білий лелека».

У 1991-1994 роки був директором луганського малого приватного підприємства «Віра».

«До 1993-1994 років була абсолютна вольниця. Демократією це важко назвати. Була абсолютна свобода, і кожен нею користувався на свій розсуд», – описував Данілов цей період свого життя в інтерв’ю The Бабель у серпні 2019 року, після свого призначення заступником секретаря РНБО.

В 1994-1997 роках Данілов був мером Луганська. В цей період свого життя він познайомився з Олександром Єфремовим, який в 2010-2014 роках очолював фракцію Партії регіонів у Раді, а з липня 2016 року по липень 2019-го перебував під арештом за звинуваченням у посяганні на територіальну цілісність України (зараз Єфремов під домашнім арештом).

«Єфремов і його люди спілкувалися з підприємствами, але у них не було грошей. А тут як раз виставили на торги «Укркомунбанк». Я Єфремову й Тихонову фінансово допоміг його купити. Ми з ними були умовними партнерами протягом двох років. Банк замислювався як комерційний проект, але прибутку не було. А потім я запитав: «Хлопці, а де ж бізнес?» Ось тут і почалися мої проблеми з Єфремовим», – описував Данілов свої відносини з Єфремовим у серпні 2019 року.

Офіційно Данілова звільнили з посади мера за фінансові махінації, сам він стверджує, що звинувачення були безпідставними.

У 1998 році він балотувався до Ради як самовисуванець у мажоритарному окрузі. За його словами, не пройшов тоді в парламент через фальсифікації на користь Олександра Борзих.

У 1999-2002 роках працював старшим викладачем кафедри менеджменту Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля.

У 2000 році був радником Комітету ВР з питань промислової політики і підприємництва.

У 2001-2005 роках очолював засновану ним громадську організацію Луганська ініціатива. У цей період співпрацював з лідером партії «Яблуко» Михайлом Бродським.

«До виборів Луганського міського голови у 2002 році ми почали активно готуватися приблизно за рік. Зареєстрували громадську організацію «Луганська ініціатива». Через неї ми реалізовували велику кількість тих проектів, які вважали корисними для громади міста Луганська», – розповідав Данілов. За його словами, Ленінський суд у Луганську скасував його участь у виборах мера за добу.

У 2002 році він також балотувався до Ради четвертого скликання від партії «Яблуко», обраний не був.

У 2002-2005 році Данілов був заступником директора Інституту європейської інтеграції та розвитку.

У 2004 році очолював Луганський регіональний штаб кандидата в президенти Віктора Ющенка.

З 4 лютого по 11 листопада 2005 року Данілов очолював Луганську облдержадміністрацію.

З 25 травня 2006 по 23 листопада 2007 року був народним депутатом, обраний за списком Блоку Юлії Тимошенко. Був членом Комітету ВР з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

У 2007 році безуспішно балотувався в Раду за списком «Партії вільних демократів» (колишня партія «Яблуко»).

У серпні 2019 року заявив у інтерв’ю, що з 2007 по 2014 рік «займався своїми проектами», зокрема вів культурологічний проект Державні зібрання України.

У 2014 році був одним із засновників громадської організації «Суспільне око».

Про те, що Росія окупує Крим і розв’яже війну на Донбасі, Данілов говорив ще в 2007 році.

«Найстрашніше, я боюся, що Україна може просто стати розмінною монетою. Росія закриє очі на Ірак, на що-небудь ще, а американці закриють очі на Україну.

У Росії сьогодні завдання – необхідно забрати Луганську, Донецьку область і Крим. Решту їм не треба, бо вони вже навчені гірким досвідом», – говорив він в інтерв’ю «Українській правді».

А вже в серпні 2019 року спрогнозував, що війна в Україні закінчиться розвалом Росії.

Читайте «Черноморку» Telegram і Facebook

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2019Всі права захищені