Тристороння контактна група по врегулюванню ситуації на Донбасі 16 січня вперше зібралася в Мінську в 2020 році.

Якщо раніше ці зустрічі здавалися безглуздими, то при президентові Зеленському, який бачить ключ у вирішенні військового конфлікту на Донбасі у «нормандському форматі», з’явився ультиматум Кремля – виключно результат переговорів у столиці Білорусі відкриває можливість переговорів лідерів України, Франції, ФРН та Росії.

Читайте також: Окупанти не дозволяють політв’язню Приходьку побачень з близькими і архієпископом

Ви, напевно, пам’ятаєте з яким впертістю і поступками українська сторона добивалася того, щоб Кремль таки погодився на «Норманді». І перед новою зустріччю Зеленського, Макрона, Меркель і Путіна, яка, за попередньоїю інформацією, відбудеться в квітні в Берліні, нашій країні знову потрібно вирішувати кілька складних завдань.

Зокрема, з підконтрольними РФ терористами «Л/ДНР» Україні потрібно намагатися втілити в життя положення документа, який був підписаний за підсумками зустрічі в Парижі 9 грудня. А саме – імплементація повного і всеосяжного режиму припинення вогню, обмін полоненими «всіх на всіх» встановлених, обговорення нових ділянок розведення.

Також важливо: Україна відновить роботу в ПАРЄ

Подробиці порядку денного, з яким представники української влади їхали в Мінськ, у телефонній розмові з Меркель розкрив Зеленський. За його словами, українська сторона буде активно працювати над просуванням додаткових заходів для повного і всеосяжного припинення вогню.

Крім того, президент повідомив, що вже визначено перелік трьох додаткових ділянок розведення сил і засобів на Донбасі: «Для нас дуже важливо, щоб це були саме гуманітарні ділянки. Це важливо для людей».

«Чорноморка» розповідає, в яких з вищезазначених питань вдалося хоч трохи просунутися вперед 16 січня у Мінську.

ЗАЯВИ УКРАЇНСЬКОЇ СТОРОНИ

Українська сторона вважає за необхідне, щоб спеціальна моніторингова місія Організації з безпеки і співробітництва в Європі (СММ ОБСЄ) провела повторну верифікацію відведення важких озброєнь і місць їх зберігання із-за напруженої ситуації з безпекою на Донбасі.

«На жаль, ситуація з безпекою залишається напруженою, всупереч домовленостям лідерів країн Нормандської четвірки продовжуються обстріли, є загиблі і поранені українські військові. Саме вирішення проблем безпеки – головне в порядку денному. Українська сторона вважає за необхідне, щоб СММ ОБСЄ провела повторну верифікацію відведення важких озброєнь і місць їх зберігання», – написала на своїй сторінці у Facebook прес-секретар представника України в Тристоронньої контактної групи Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

Також українська сторона запропонувала створити додаткову робочу підгрупу з питань кордону: «Звернуто увагу на невиконання пункту 4 Протоколу за підсумками консультацій ТКГ від 1 вересня 2014 року, згідно з яким необхідно забезпечити дієвий моніторинг на російсько-українському кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і РФ».

Крім того, обговорювалося питання проведення виборів на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей.

«Як показує практика і результати доповіді Центру з міжнародних миротворчих операцій (Center for International Peace Operations) та Міжнародного центру з проведення миротворчих тренінгів їм. Кофі Аннана (Kofi Annan International Peacekeeping Training Centre), підготовлені на основі аналізу конфліктів у всьому світі провідними експертами, вибори не можуть відбуватися при відсутності необхідного безпечного оточення і дієздатних інститутів. Мова йде не тільки про безпеку волевиявлення виборців, але і про безпечну участь всіх партій і кандидатів. Отже, вибори можна проводити тільки тоді, коли кордони держави перебувають під її повним контролем або контролем міжнародних спостерігачів, інакше не існує ніяких гарантій безпеки в день голосування, а також висока ймовірність маніпуляцій щодо участі у виборах осіб, які не є громадянами держави. В успішних випадках врегулювання конфлікту, зокрема, в Хорватії, Боснії, Ліберії – вибори відбувалися після встановлення ефективного контролю за перетином кордону. Також міжнародний досвід проведення виборів на постконфліктних територіях свідчить, що передчасне проведення виборів та/або неналежна підготовка до них не тільки не сприяє примиренню та реінтеграції, але й може спровокувати відновлення бойових дій. Тільки повернення внутрішньо переміщених осіб і біженців у свої рідні міста і села, їх участь у виборах здатні забезпечити тривалий мир», – зазначила речник Кучми.

Як і казав Зеленський у розмові з Меркель, 16 січня, в Мінську в підгрупі з питань безпеки українська сторона надала свої пропозиції по розведенню сил і засобів на наступних додаткових трьох дільницях, які були визначені Генеральним Штабом Збройних Сил України.

Також під час засідання цієї підгрупи українська сторона проінформувала про план заходів з гуманітарного розмінування на Донбасі.

«Ця робота повинна полегшити життя мирних жителів, що живуть по обидві сторони лінії зіткнення», – уточнила Оліфер.

«У гуманітарній підгрупі підвели підсумки взаємного звільнення утримуваних осіб, яке відбулося 29 грудня 2019, робота для подальшого звільнення людей триває», – резюмувала вона.

ДЕ БУДЕ РОЗВЕДЕННЯ СИЛ НА ДОНБАСІ. ВЕРСІЯ ЗМІ

Як повідомили hromadske два джерела в ТКГ, українська сторона наполягає на розведенні в районі залізничного мосту в Станиці Луганській, поблизу Авдіївки, Новоселиці Другий і в районі пункту пропуску «Гнутово».

Зі свого боку, Росія наполягає на розведенні в районі населених пунктів Щастя, Веселогоровка, Розкладка, Широкіно, поблизу Авдіївки і КПВВ «Гнутово».

У результаті сторонам вдалося остаточно домовитися лише про розведення сил у пункту пропуску «Гнутово».

Цікаво: Закручують гайки: як в «ДНР» з українськими паспортами і автономерами боролися

ЗАЯВА ОБСЄ

Спеціальний представник чинного голови ОБСЄ в Україні та у Тристоронній контактної групи посол Хайді Грау заявила, що зустріч у рамках ТКГ орієнтована на імплементацію рішень «нормандського саміту» в Парижі.

«Відбулося перше засідання ТКГ та її Робочих груп у цьому році. Наша робота була орієнтована в основному на імплементацію рішень, закріплених на «нормандському саміті» в Парижі. Основною темою дискусій Робочої групи з безпеки було визначення додаткових ділянок розведення сил і засобів», – цитує заяву Грау Офіс спецпредставник ОБСЄ в ТКГ.

Крім того, гуманітарна робоча група підвела підсумки обміну полоненими, економічна робоча група обговорила питання водопостачання через лінію дотику на тимчасово окуповані території Донецької і Луганської областей, а політична робоча група займалася питаннями особливого статусу ОРДО і ОРЛО та імплементації «формули Штайнмайера» в українське законодавство.

«У минулому році число цивільних жертв значно знизилася і досягла найнижчого рівня з початку конфлікту. У січні, порівняно з кінцем минулого року, помітно скоротилася кількість порушень режиму припинення вогню», – сказала вона.

«Особливо важливо відзначити, що в минулому році не загинув жоден дитина. Головною причиною загибелі серед цивільного населення залишаються міни. У зв’язку з цим закликаю сторони посилити протимінний діяльність», – підсумувала спецпредставник голови ОБСЄ в Україні.

Важливо: Одкровення офіцера: Свої позиції здавати не збираємося

ЗАЯВА РОСІЙСЬКОЇ СТОРОНИ

Повноважний представник Російської Федерації на переговорах ТКГ в Мінську Борис Гризлов звинуватив українську сторону в тому, що вона нібито «гальмує політичний діалог та реалізацію положень Мінських угод».

«Київ (українська влада – ред.) (нібито – ред.) продовжує гальмувати політичний діалог та реалізацію політичних положень мінських домовленостей, а також домовленостей, досягнутих на саміті «нормандської четвірки» у грудні 2019 року. Україні необхідно приступити до політичного діалогу з врегулювання конфлікту», – заявив представник країни-агресора.

На його думку, вирішення питань безпеки на Донбасі нібито неможливо без «руху по шляху політичного врегулювання конфлікту».

«Згідно з мінським домовленостями, найважливішою і невід’ємною частиною політичного врегулювання є узгодження в контактній групі і законодавче закріплення в правовому полі України особливого статусу Донбасу на постійній основі», – додав Гризлов.

«При цьому з боку представників центральної влади України ми продовжуємо чути (нібито – ред.) суперечливі заяви. Фактично представники Києва (української влади – ред.) намагаються переглянути чіткий алгоритм мінських домовленостей», – заявив він.

Повпред країни-агресора заявив, що початок 2020 року став найбільш безпечним періодом конфлікту на Донбасі, але повного припинення вогню немає через обстріли нібито з боку ВСУ.

«Інтенсивність порушень режиму припинення вогню в Донбасі істотно знизилася. Однак повністю режим припинення вогню не виконується. Більш того, майже щодоби фіксуються обстріли (нібито – ред.) з боку ВСУ населених пунктів. Ситуацію може поліпшити продовження розведення сил на нових ділянках», – сказав Гризлов.

Він нагадав, що в паризькому документі «нормандської четвірки» зафіксована необхідність розведення сил і засобів на трьох додаткових ділянках вже до кінця березня 2020 року.

«Представники Києва (української влади – ред.), Донецька і Луганська (підконтрольних РФ терористичних угруповань «Л/ДНР» – ред.) підтвердили свою відданість режиму припинення вогню і взяли участь в обговоренні нових ділянок розведення сил і засобів», – резюмував представник країни-агресора.

ЗАЯВИ ТЕРОРИСТІВ «Л/ДНР»

Міфічний «міністр закордонних справ» терористів «ДНР» Наталя Никонорова заявила, що в Мінську обговорювали дев’ять ділянок розведення сил і засобів.

«З питань безпеки обговорювалися нові ділянки розведення сил і засобів. Українська сторона нарешті представила свої пропозиції, у результаті зараз на столі для обговорення дев’ять ділянок: три (від терористів – ред.) «Донецької народної республіки», три від (терористів – ред.) «Луганської народної республіки» і три від України», – сказала вона.

За словами Никонорової, зараз іде процес обговорення цих ділянок, на наступному засіданні будуть «спроби зближення позицій»: «Повинні бути представлені координати цих ділянок, тому що просто за назвою неможливо узгодити, щоб збіглися позиції сторін по конкретній ділянці, для цього необхідні координати».

Представник донецьких бойовиків зазначила, що в даному контексті є кілька важливих моментів, серед яких – оприлюднення з боку моніторингової місії ОБСЄ статусу демонтажу фортифікаційних споруд та інших об’єктів військового призначення на ділянках лінії дотику, де відведення сил і засобів, вже відбувся.

У свою чергу, представник терористичної угруповання «ЛНР» Ольга Кобцева заявила, що представники української влади в гуманітарній підгрупі з Донбасу не прибули на засідання в Мінську.

«Зустріч носила формальний характер. Уповноважений представник України в групі Валерія Лутковська не приїхала в Мінськ і в оперативному режимі передала свої повноваження експерту, який представляв українську сторону», – заявила вона.

Кобцева додала, що сторони обмінялися інформацією, але «очікуваного конструктиву в роботі гуманітарної підгрупи не було».

А голова фейкового «МЗС» терористів «ЛНР» Владислав Дейнего заявив, що контактна група веде роботу по підготовці нового етапу обміну полоненими на Донбасі.

«Робота над підготовкою наступного етапу обміну – процес безперервний. Ми постійно намагаємося домогтися від України підтвердження фактів перебування тих чи інших осіб… Така ж робота йде зустрічна з боку України. Процес цей триває», – сказав він.

Дейнего також зажадав від української влади, в максимально короткі терміни забезпечити виконання в повному обсязі зобов’язань з процесуального очищення полонених, які повернулися додому в результаті обміну, що пройшов у грудні».

«Це основний критерій для нас – чи ми готові приступити до наступного етапу», – зазначив представник терористів.

Наступна зустріч Тристоронньої контактної групи по Донбасу запланована в Мінську на 29 січня.

Важливо: Волонтер: Крим і Донбас будуть там, де їх будуть краще годувати.Вони думають шлунком

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook