Поки на окупованій території Луганської області місцева «влада» в особі російських окупаційних адміністрацій проводить помпезні святкування, присвячені «дню Росії», і бряцає залізними м’язами на «параді перемоги», прості жителі продовжують нудитися в неволі. Втрачаючи роботу, не маючи стабільного мобільного зв’язку, регулярного водопостачання, терплячи залякування та приниження силовиків і вже не довіряючи нікому. «Чорноморка» уважно стежила за подіями червня в «ЛНР» і зібрала всі найважливіші події з окупації в цій хроніці.

Читайте також: «Один лайк один факт з життя переселенця»: Блогер розповів про втрату дому через окупантів і розвіяв міф російської пропаганди

«Донбас ніхто не ставив на коліна і нікому поставити не дано». Ця фраза вже давно і успішно взята на озброєння пропагандистами «русского мира» в охопленому війною регіоні. Несподівано вирішили «встати з колін» гірники шахти «Комсомольська» окупованого Антрацита Луганської області. У зв’язку з реорганізацією» вугільної галузі, «влада республіки» вирішили не віддавати борги шахтарям. Але як виживати підземним трудягам, яким господарі новоствореного «ГУП «Востокуголь» не захотіли повертати кровно зароблені? Беручи приклад із шахтарів «Ніканор-Нова», 5 червня близько 120 гірників «Комсомольської» вирішили організувати підземний страйк і не вийшли на поверхню. Люди, доведені до відчаю, незважаючи на репресії і погрози з боку «МГБ», рішуче вимагали у окупантів свої гроші.

Цікаво: Олександр Махов: З мікрофоном або з автоматом, але я повернуся в свій Луганськ

Окупанти у відповідь на законні вимоги шахтарів відключили в регіоні мобільний зв’язок, заблокували соцмережі, заарештували кількох ініціаторів страйку і оголосили в регіоні «карантин». Але і це не завадило розголосити страйк в Антрациті: інформація про це з’явилася на всіх українських сайтах і на деяких ресурсах РФ. Місцеві ЗМІ про страйк таємничо мовчали. Бунт шахтарів можна умовно назвати успішним: гірникам в результаті погасили заборгованість, яка утворилася, і 13 червня всі шахтарі піднялися на поверхню. Ватажок «ЛНР» Леонід Пасічник пообіцяв не порушувати проти непокірних гірників кримінальних справ і дав слово не переслідувати їх. Однак донині невідома доля сімох гірників.

Їхні колеги, які вийшли з катівні «МГБ», бояться говорити про подію, так як дали якусь «підписку про нерозголошення». Шахтарі «Комсомольської» створили прецедент в «ЛНР», показавши, що прості робочі, незважаючи на погрози силовиків відправити «на підвал», можуть боротися за свої права навіть в окупації.

«Це не останній протест, це тільки початок, – так прокоментувала події в Антрациті директор Східної правозахисної групи Віра Ястребова. Тим часом тисячі шахтарів у «ЛНР» у зв’язку з «оптимізацією галузі» залишилися без роботи і засобів до існування.

Читайте також: Правозахисники говорять про можливу зміну ватажка «ЛНР»

Страйк в Антрациті скінчився, а ось зв’язок від українського мобільного оператора «Vodafone» в «ЛНР» ще довго не з’являвся. 7 червня вночі сигнал українського оператора на окупованій території Луганщини зник. Чому та чи надовго? «Міністерство зв’язку» окупантів відразу ж відхрестилося від виниклої проблеми, заявивши, що поломка не виявлена на території «республіки», і нібито ремонтні роботи вже ведуться.

Проте пресслужба «Vodafone Україна» спростувала версію окупантів, озвучивши реальні причини відсутності української зв’язку в «ЛНР».

«Щодо непідконтрольної території Луганської області. Там дійсно зараз ми не бачимо в мережі ті базові станції, які там працюють. Причина – те, що ми бачимо через систему віддаленого контролю за електромережею, – це відсутність електроживлення», – заявила прес-секретар Vodafone Вікторія Павловська.

Важливо: Україна представила план виборів в ОРДЛО, про нові КПВВ не домовилися: подробиці переговорів ТКГ

Тим часом поки прості жителі намагалися знайти нечисленні місця, де добиває сигнал зв’язку з підконтрольної території, в «ЛНР» представники місцевого оператора «Лугаком», що віщає на «віджатих» у «Київстару» вишках, оголосили про розширення мережі, включення більш 100 нових вишок і запуску інтернету стандарту 3G.

«Ми провели запуск додаткового комутаційного обладнання, яке практично в два рази збільшило ємність мережі», – заявив представник «Лугакома» Едуард Єгоров.

Проте жителі «ЛНР» не надто радіють цій новині: за їх словами, «Лугаком», як і раніше, працює огидно, а розширювати мережу, за чутками, намагається на переобладнаних вишках Vodafone.

«Тепер зрозуміло, чому відключили Vodafone. Щоб собі вишки забрати. А як же бути тим, у кого родичі на українській стороні? Як переводити пенсії і зарплати тим, у кого смс від банку може прийти тільки на український номер? Чому нас позбавили єдиного цивілізованого зв’язку зі світом?», – задається питанням луганчанка Вікторія, яка заробляє на життя фрілансом в інтернеті.

Цікаво: Мешканка Севастополя: ЗМІ забувають, що в Криму живуть реальні люди

Зв’язок від Vodafone почав з’являтися в «ЛНР» лише вранці 25 червня. За словами ватажка «ЛНР» Пасічника, найближчим часом всі базові станції будуть підключені і якість українського зв’язку нібито має покращитися. Примітно, що в підсумку ватажок луганських бойовиків визнав, що зв’язок відсутній на окупованій Луганщині в тому числі і через проблеми з нашого боку».

Всесвітня мережа в «ЛНР» також може незабаром перетворитися на подобу «північнокорейського «інтранету». Тому, що окупанти заблокували в Луганську і околицях більше сотні українських новинних ресурсів, вже можна не дивуватися. Однак, у червні через соціальний бунт в Антрациті, по всій «республіці» була заблокована російська соціальна мережа «Вконтакте». Ті користувачі, хто з комп’ютером на «ти», можуть обійти блокування за допомогою VPN і проксі-серверів. Іншим же юзерам поки доведеться обходитися без забороненої і в Україні соцмережі.

Цікаво, що за публікацію статей про шахтарський бунт в Антрациті в «ЛНР» заблокували навіть такі «ватяні» проросійські сайти, як «Російська весна», «Антифашист» і опозиційну «Нову газету» на додачу. Цензура в «ЛНР» набирає обертів…

Читайте також: Відсутність тестів, приховування правди про коронавірус і залякування «наступом ВСУ»: як виживають окуповані території після закриття КПВВ

А ще в «ЛНР» продовжують викорінювати українську мову. З нового навчального року її вивчення в школах і вищих навчальних закладах скасували. Передувало цьому ухвалення змін в конституцію так званої «республіки», в результаті якої російська була визнана єдиною «державною» мовою «ЛНР». У той же час на окупованій частині Луганської області українську мову дозволили вивчати, але в якості факультативу.

«Українська мова виведена з базової частини. Тобто, вона більше не є тим предметом, який входить в базову частину навчальних планів. На сьогоднішній момент батькам буде запропоновано або вивчення української мови в кількості однієї години на тиждень в тій частині, яка формується учасниками освітнього процесу. Також дано вибір батькам вивчати їх дітьми українську мову в якості факультативу, який не передбачає оцінювання за вивчення цього предмету», – розповіла «заступник міністра освіти і науки ЛНР» Ольга Жданова.

Викорінення української мови на окупованій Луганщині не порадувало жителів регіону.

«Моя дитина зараз у шостий клас переходить. Я хотіла б, щоб у майбутньому він поступив в український вуз. Але як чинити, якщо він до того часу українську мову практично забуде або рівень знань буде слабкий? Доведеться займатися з репетиторами», – розповіла Ірина, мешканка окупованої Кадіївки (раніше – Стаханов).

Важливо: «ЗНО та ЗЛІсть»: Кому заважають діти з окупованих територій в українських вишах?

Тим часом, у зв’язку з тим, що Росія, яка потерпає від кризи, скоротила фінансування окупаційних адміністрацій на Донбасі, також були урізані і витрати на сферу освіти. У зв’язку з цим у «ЛНР» оголосили про «оптимізацію» сфери вищої освіти. У місцевих вузах скасують низку «непрофільних» спеціальностей, кафедр і факультетів. Деякі навчальні заклади змінять назви: наприклад, клон Луганського національного університету імені Тараса Шевченка престанет бути «національним» і позбудеться прізвища Кобзаря. А Донбаський державний технічний університет на окупованому Алчевську і зовсім розжалують в інститут, закривши ряд непрофільних спеціальностей. Також у Луганську зникне інститут культури і мистецтв: його приєднають до академії культури.

Студентам пропонується два шляхи: переводитися в інший вуз слідом за спеціальністю або залишитися у своєму вузі, але перейти на іншу споріднену спеціальність.

«Я провчилася в Алчевську на факультеті економіки два роки. Тепер нам сказали, що нас закривають, а бажаючих переводять в Луганськ. Я не хочу туди переїжджати, але й кидати навчання не хочу. А ще прикро, що з нашого університету тепер роблять інститут. Закрили багато спеціальностей і кафедр, понад 2500 студентам пропонують перевестися в Луганськ. Ми написали в інтернеті онлайн-петицію з проханням не закривати нашу спеціальність, але навряд чи це допоможе», – розповіла студентка з Алчевська Марина.

Очевидно, що під виглядом «оптимізації» і «реформи» системи освіти «ЛНР» окупанти бажають лише заощадити російських грошей, і знизити якість освіти. Адже дурним і неписьменним народом керувати значно легше: це правило російські куратори засвоїли і впроваджують на Донбасі вже давно.

Читайте також: Російські окупанти в Криму не пустили дитину на материкову Україну здавати ЗНО

Якщо в рідному місті немає роботи, отже, неможливо знайти засоби до існування і потрібно їхати в пошуках кращої долі. У «ЛНР» сьогодні путню роботу знайти дуже важко, а тим, кому пощастило працевлаштуватися, часто отримують мінімалку в розмірі близько 6000 російських рублів (2400 гривень). Але чи легко виїхати тим жителям «ЛНР», які втомилися терпіти свавілля «влади», комендантську годину, безробіття, відсутність свободи слова, води в крані і грошей в кишені?

У зв’язку з коронавірусом кордони «ЛНР» з Російською Федерацією досі закриті. У РФ у вигляді виключення можуть пропустити тих «нових росіян» з окупованої Луганщини, які отримали паспорт з двоголоим птахом, а також встигли обзавестися пропискою на території Росії. Також із окупації в РФ можна виїхати тим людям, кому російський роботодавець вишле «виклик на роботу». Повноцінне відкриття кордону окупованого Донбасу і РФ очікується з 2 липня.

Цікаво: Мама українського добровольця: Я живу не у окупантів», а у своєму рідному домі

Потрапити з окупованої частини Луганської області на частину вільну і підконтрольну Україні не так вже й просто. Українська влада зняла обмеження на перетин і відкрила єдиний в області КПВВ «Станиця Луганська», що працює тільки в пішохідному форматі. Бойовики «ЛНР», традиційно прикриваючись коронавірусом (хоча захворюваність у «ЛНР», дійсно, висока) довгий час не хотіли відкривати блокпост, зрідка пропускаючи бажаючих по заздалегідь узгоджених у так званому «МЗС «ЛНР» списках.

Трохи пізніше окупанти все ж дозволили вільний виїзд із окупації, пригрозивши назад в «маленьку Швейцарію» пропускати тільки володарів місцевої «республіканської» прописки. Правила перетину лінії розмежування з української сторони також непрості. Співробітники української прикордонної служби готові пропустити на підконтрольну територію будь-яку людину. Але за умови обов’язкової установки на смартфон програми «Дій вдома» і подальшої самоізоляції.

Як впоратися з цим завданням літнім власникам кнопкових Nokia, більшість з яких слідують в Станицю Луганську, щоб отримати законну пенсію? При неможливості установки програми людину направляють на двотижневу обсервацію в одну з районних лікарень. За даними правозахисників, більшість із цих місць абсолютно не призначені для прийому людей, а деякі обсерватори на Луганщині взагалі існують лише на папері.

Читайте також: «Я не вірю, що це насправді». Дві пенсії, життя на війні і подвійні стандарти

Пенсіонери, які живуть в окупації, скаржаться, що не можуть зняти українську пенсію і змушені тягнути безгрошове існування.

«Нам відключили зв’язок української МТС, Луганську пенсію з Ощадбанку з карти вже не знімеш, так як смс не приходять. У Станицю Луганську одним днем з’їздити не вийде: я не хочу на обсервацію лягати, а родичів у мене там немає, і смартфону теж. Що мені робити, я не знаю», – скаржиться Михайло, пенсіонер із Луганська.

25 червня український уряд вирішив полегшити буття жителям непідконтрольних територій Донбасу, дозволивши їм перетинати лінію розмежування без обов’язкового відбування двотижневої самоізоляції. Однак для цього необхідно мати негативний тест на COVID-19. Де, як і за чиї кошти робити цей тест –простим людям поки не пояснили.

Життя в окупації – аж ніяк не цукор, але кремлівські володарі продовжують методично знущатися над багатостраждальними жителями Донбасу, постійно «закручуючи гайки» і безкарно проводячи все нові соціальні експерименти над жителями непідконтрольної частини України. Донбас сьогодні – це російське поле експериментів і полігон для відпрацювання технологій придушення, які пізніше можуть бути застосовані і в самій РФ. 

Важливо: «У війні винні не тільки її учасники, а й пропагандисти»: прокурор Донецької області про реєстр загиблих, паспортизацію та вербування дітей в ОРДЛО 

«Чорноморка» в Telegram і Facebook