Три роки, чотири місяці і два дні старший сержант батальйону Нацгвардії імені генерала Кульчицького Віталій Марків перебував за гратами в Італії за сфабрикованою справою. 

3 листопада захисника України виправдали, і вже на наступний день він повернувся на Батьківщину. 

Літак з Марківим приземлився в аеропорту «Жуляни» близько 14:00 4 листопада. Він вийшов з прапором України та у військовій формі

«Чорноморка» розповідає подробиці. 

Віталій Марків народився 16 серпня 1989 року в місті Хоростків Тернопільської області. У 2003 році разом з матір’ю і сестрою переїхав до Італії. Там він закінчив коледж і отримав громадянство Італії.

В Україну повернувся в грудні 2013 року під час Євромайдану, де став одним із членів самооборони.

З початком бойових дій на Донбасі став добровольцем в Першому батальйоні Національної гвардії України ім. генерала Сергія Кульчицького, з яким пізніше, маючи звання старшого сержанта, підписав контракт.

Брав участь в боях під Слов’янському навесні 2014 року.

Марківа затримали в аеропорту італійської Болоньї 30 червня 2017 року, куди він приїхав, щоб відвідати матір. Його запідозрили в причетності до вбивства італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі і його російського колеги Андрія Миронова, загиблих в результаті мінометного обстрілу в травні 2014 близько Слов’янська.

12 липня 2019 року 12 липня суд Павії визнав Марківа винним у справі про загибель Роккеллі і засудив нацгвардійця до 24 років тюремного ув’язнення.

3 листопада 2020 року Міланський апеляційний суд виніс виправдувальний вирок Марківу.

Читайте також: Гаяна Юксель: Мовчання – припинення деокупації Криму 

«Цей день для мене особисто – надзвичайна подія. Можливо, це найважливіша моя особиста перемога. (Ця подія – ред.) Випала мені з підлістю пропаганди, фальшивої інформації, яка ставила за мету зганьбити цілісність, гідність і честь України і всього українського народу. Я це усвідомив під час першого суду, але достатньо доказів у мене не було. Тільки після мотивації (судового рішення – ред.) всі мої сумніви виправдалися.

Я дав собі обіцянку вистояти до кінця не тільки заради себе, а й заради всіх тих героїв, які віддали своє життя, які борються за сьогоднішній день за суверенність і незалежність нашої країни.

Ми довели, що тільки спільними зусиллями можна перемогти: справедливість є, правда існує і вона завжди перемагає.

Перша моя задача – це продовження служби в Національній гвардії України.

Зараз ми в контакті з моїми адвокатами, будемо чекати остаточного підсумку касації, а після цього будуть якісь дії. Але люди повинні понести відповідальність, які хотіли зганьбити збройні формування України і притягнути до відповідальності весь український народ».

Цікаво: Таміла Ташева: Відповіді на питання, як подолати наслідки окупації Криму, потрібно давати вже зараз 

Фото: president.gov.ua

Відразу після прибуття в Україну Марків поїхав на зустріч із Володимиром Зеленським.

Як повідомили на Банковій, зустріч відбулася в Офісі президента.

«Ви молодець. Я вас вітаю, дуже приємно зустрітися. Я вважаю, що це дійсно спільна перемога, і перш за все – перемога України на міжнародному рівні. Круто, що у нас такі бійці. Все, що було в наших силах, ми робили… У вас високі моральні якості, і я радий, що у нас на службі є такі військовослужбовці. Ви – приклад для багатьох», – сказав глава держави.

Нацгвардієць розповів, що дуже задоволений рішенням апеляційного суду міста Мілана.

Марків додав, що в ув’язненні він багато писав і читав, і особливо вивчав історію України: «Кожен малюнок, кожен лист, який мені прислали, я зберіг і привіз з собою. Це рішення – перемога всієї команди, а перш за все – правди і справедливості».

Важливо: Як пересічний українець може підтримати політв’язнів, репресованих та тих, хто в окупації

В інтерв’ю Укрінформу Марків розповів про свої перші відчуття, коли по відеоконференцзв’язку почув рішення суду.

«Перш за все мені в це не вірилося. Я готувався до найгіршого. Я був готовий до гіршого, але ніколи не залишав надії на краще… Знаєте, це я зараз розумію, що я дійсно вільна людина, а як тільки прозвучала фраза “не винен”, мені не вірилося … Це був дуже великий сюрприз. Для мене це був один з найважливіших моїх боїв і сама моя перемога як людини, як чоловіка», – сказав він.

Говорячи про Італію, нацгвардієць подякував їй за те, що вона дала йому можливість відчути «європейськість» демократичної країни.

«Хоча, звичайно, якщо брати до уваги мою ситуацію, то ці три роки ув’язнення показали мені і іншу сторону. Однак, Італія – ​​це країна, яка дала мені освіту, дах над головою і показала, що таке життя в Європі. І засуджувати Італію через діяння окремих осіб я не буду. Це не справедливо. Я ніколи не тримав зла на італійський народ. Мене не італійський народ засудив. Так, засудження відбулося ім’ям італійського народу, але якщо запитати людей, чи вони всі згодні з рішенням суду… Думаю, ні», – сказав він Радіо Свобода.

Перебування у в’язниці Марків назвав «окремим уроком».

«Коли ти втрачаєш все і залишаєшся ні з чим, починаєш звертати увагу на ті речі, яких раніше не помічав. На Майдані я навчився цінувати жертовність, ту свободу і натхнення, яку виявляв український народ, незважаючи на перешкоди. На сході України, на війні, я навчився цінувати чоловічу дружбу. Йдеться про моїх побратимів, які не дивлячись на все не залишили мене в тюрмі, писали мені листи, були готові приїхати і свідчити в суді. Це давало мені надію, що я не один», – заявив нацгвардієць.

«Я звернуся до грецької міфології – або зі щитом, або на щиті – ми своїх не залишаємо. Я був упевнений у побратимах, що вони мене не залишать як на полі бою, так і в тюрмі», – підкреслив Марків.

Він пояснив, що за італійським законодавством теоретично людина вважається невинною до третьої стадії засудження.

«Але в дійсності це не так. Як тільки ти переступаєш поріг в’язниці, то все – твої права, ким ти був – стає другорядним. І входити в ці рамки для людини дуже важко. Особливо цивільним. Для військового трохи по-іншому, ми звикли до дотримання правил, виконання наказів, дисципліни. Я був в одній з найбільших в’язниць Ломбардії, там сиділи засуджені за тяжкі злочини, мене помістили на поверх з обмеженими правами», – розповів він.

Крім того, Марків зазначив, що незважаючи на його справу, він ніколи не ставився до журналістів вороже.

«Я вважаю, що і завдяки журналістам, які, ризикуючи своїм життям на Майдані, висвітлювали ті події, і була досягнута перемога. Саме завдяки журналістам я дізнавався новини з Києва. Журналісти грають величезну роль у поширенні правдивої інформації. Ну, а те, що сталося зі мною… Не можна за діями кількох судити про всіх інших», – упевнений він.

Відповідаючи на питання про можливий похід у політику, Марків підкреслив, що про такі речі треба ретельно думати.

«Я діючий військовослужбовець України. Моя дружина бачила вогонь в моїх очах, коли я кожен день збирався на службу, я пишаюся тим, чим займаюся, я пишаюся тим, що можу носити військову форму. Я хочу не лише захищати свою країну, але і робити те, чим би пишалися мої рідні. Я збираюся продовжувати свою військову кар’єру. Моє майбутнє тільки в Україні! Вона мені дала вогонь, який розпалював мою гордість, коли я бачив жовто-синій прапор», – зазначив нацгвардеец.

Читайте також спецпроект «Чорноморки»: Сергій Громенко: Для росіян Крим – пропуск в античну історію, якої у самої Росії немає

«Чорноморка» в Telegram і Facebook