ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
2
8
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
2
8
Особлива думка
«Вони не можуть уявити спосіб життя за межами окупації»: Про що розповіла жінка, викрадена в Донецьку через прапор РФ
  01 Липня 2020 14:51
|
  3162

«Вони не можуть уявити спосіб життя за межами окупації»: Про що розповіла жінка, викрадена в Донецьку через прапор РФ

«Вони не можуть уявити спосіб життя за межами окупації»: Про що розповіла жінка, викрадена в Донецьку через прапор РФ

На початку червня в тимчасово окупованому Донецьку терористи викрали дружину громадянина Іспанії Євгенію Йепес-Вінуесу за те, що вона зняла російський прапор з балкону своєї квартири.

І хоча ця кричуща історія закінчилася швидко і відносно безболісно, після неї залишилося багато питань.

Важливо: Російське поле експериментів: Червневі хроніки виживання в окупації

На багато з них прозвучали відповіді в інтерв’ю, які Євгенія дала за останні дні.

Зокрема, вона поспілкувалася з виданнями «Новини Донбасу», «Острів», «Спектр», а також з журналістом та блогером Денисом Казанським.

«Чорноморка» прочитала і подивилася всі ці матеріали і приводить головні заяви Євгенії.

НАВІЩО ПРИЇХАЛА У ДОНЕЦЬК

Восени 2019 року сусіди Євгенії розповіли їй, що підконтрольна терористам так звана «міграційна служба» цікавилася завершеним видом на проживання в Україні її чоловіка Аннівала.

«Мені здалося дивним, адже ми з ним ще в 90-ті роки поїхали в Іспанію. Я вирішила поїхати, дізнатись. Другого грудня 2019 року я вперше перетнула лінію розмежування, в’їхавши в Донецьк. Планувала зробити невеликий ремонт – поміняти вікна (добре, що не встигла). Написала кілька картин», – розповіла вона.

Після цього в лютому Євгенія встигла придбати в Маріуполі дешеву путівку в Об’єднані Арабські Емірати, а після відпочинку знову повернулася в Донецьк.

«А в березні, у зв’язку з карантином, протягом 48 годин закрили КПВВ і я залишилася чекати їх відкриття. Так, я розуміла, куди їду, але не уявляла масштаб: що через дрібницю можуть засадити у в’язницю. Знаєте, по натурі, я шукач пригод і сам факт побувати там і побачити все своїми очима – для мене має цінність. Якщо б не прийшла тоді «міграційна служба», ймовірно, я б і не приїхала», – підкреслила жінка.

Читайте також: «У війні винні не лише її учасники, але і пропагандисти»: Прокурор Донецької області про реєстр загиблих, паспортизацію та вербування дітей у ОРДЛО

ПРО ПРАПОР

Прапор країни-агресора на балконі квартири Євгенії в центрі тимчасово окупованого Донецька повісили 3 червня. За словами жінки, зробила це місцева «муніципальна служба».

«Моя квартира на 4 поверсі. Я звернула увагу, що на такому високому рівні чути розмову людей, подумала: невже вирішили пофарбувати будинок? Підходжу і бачу через балконні двері – російський прапор. Прокляття! Виходжу назад на балкон і дивлюся, що ця служба вже на рівні 2 поверху і кажу їм, мовляв прибирайте з мого балкона, тому що тільки я можу щось вішати у себе на балконі, а, тим більше, політичну символіку. На це мені відповіли: нам дали вказівку, нехай висить. Тоді я зняла цей прапор, намагаючись кинути їм у візок, але куди він упав, я вже не бачила», – розповіла Йепес.

Після цього вона написала про цей інцидент чоловікові, який попередив: «Обережно, ти ж на території терористів».

«Ближче до вечора, заходжу в кімнату, де балкон: не вірю своїм очам – висить вже «ДНРівский» прапор. Тут я розумію, що це не просто так, а будуть якісь наслідки. Це ж з усіх балконів – один мій із цим прапором! Вони не полінувалися і знову прислали підйомник, щоб його повісити. Я коливалася 5-6 хвилин, але моя людська гідність, яку ґвалтують, взяла гору. Подумала: полякають, кудись викличуть, санкцію придумають, але не більше. Встигла написати подрузі, що тепер вони від мене не відстануть. Прапор був встановлений дуже грунтовно, з метою провокації: коли я його намагалася зняти, він порвався, тому що в інший спосіб не знімеш. Як потім я дізналася, в той момент вони спостерігали за мною. У підсумку я викинула його у відро для сміття, а пізніше винесла в сміттєвий контейнер», – згадала жінка.

Важливо: Згадати Конституцію: Для чого потрібен основний закон України

ЗАТРИМАННЯ

Увечері 3 червня в квартиру до Євгенії почали дзвонити, кажучи про те, що вона нібито заливає сусідів знизу.

«Тут люди всі один одного знають, це старий будинок, багато живуть в 4 поколінні, і він явно не звідси. Кажу йому: «Іди, не ламай комедію. Перше – я знаю хто живе піді мною. І друге – у мене не тече вода». Він починає погрожувати – викликати ЖЕК, поліцію, якщо я не відкрию… Це виглядало як ідіотський спектакль, що показує: в «МДБ «ДНР» працюють явно не найрозумніші люди. Оскільки зайшла мова про виклик поліції, то буквально через хвилину, виявилося, що поліція вже приїхала і вимагає: «Негайно відкрийте двері», – розповіла вона.

Після цього так звані «поліцейські» донецьких бойовиків заявили, що у них є ордер на обшук.

«Перед тим, як відкрити двері, я їм сказала, що у мене вид на проживання в Іспанії, а чоловік – громадянин Іспанії. На що вони сказали, що їм до цього немає справи, але я ще раз повторила, попередивши, що завтра будуть міжнародні запити. Мені було страшно в той момент. Відкрила двері: стоять мої сусіди. І мене відразу ці «мгб-шники» заштовхують всередину – це був єдиний фізичний вплив з їх боку. Потім ще пару разів штовхнули. Далі починають шукати прапор. Вони показали «ордер на обшук» за підозрою в екстремізмі тощо. Але обшуку як такого не було, скоріше, це був акт залякування, тривав близько 7 хвилин. Вони перевертали все, що було на першому плані, викидали на підлогу речі – щоб створити хаос, для картинки», – додала Йепес.

Читайте також: «Один лайк один факт з життя переселенця»: Блогер розповів про втрату дому через окупантів і розвіяв міф російської пропаганди

ВИКРАДЕННЯ

«Троє з них, які потім допитували, з посмішкою між собою говорили: “Ну що, куди її, на “Ізоляцію”? Вони знають, як люди бояться цього місця. Я з жахом перепитала, але вони відразу стали відмовлятися. Насправді, це їхній метод залякування, мовляв, будеш співпрацювати з нами – отримаєш менше покарання. Кажуть: ось протокол, прочитайте і підпишіть. Я запитала – хіба у мене є можливість не підписати? – «Все, ви відмовилися, якби погодилися, був би шанс залишитися вдома, а так поїхали», – повідомила вона.

Жінка додала, що з дому їй нічого не дозволили взяти з собою.

«Один з них, більш «дбайливий», сказав: «Дайте їй взяти хоча б зубну щітку і пасту». Адже вони знали, що мене не відпустять. Однак, не дозволили. Слава богу, мені вдалося взяти туалетний папір. І ми поїхали в «контору»: після торгового інституту в дорозі надягають кульок на голову і кудись везуть. Допит проводили троє людей. Іноді кричали на мене, що мовляв, я повинна цінувати, що зі мною лагідно поводяться, часу немає, ніхто зі мною торгуватися не буде і я зараз мушу визнати, що мені не сподобався прапор РФ, я його зірвала і кинула на тротуар. А після цього я зірвала і порвала прапор «ДНР», викинувши його у відро для сміття – це все обтяжуючі обставини, за їхніми словами», – згадує Йепес.

Цікаво: Вірус нерозуміння: Що українці не знають про переселенців

За словами жінки, їй погрожували, що вона може і не дочекатися суду.

«Говорили, що буває так довго, що деякі люди не доживають до суду. Така фраза проскочила в їхніх словах, але я емоційно відреагувала. За їхніми словами, нібито, все залежить від мене, тобто, мого визнання… Потім найстарший з них сказав, що слідство може тривати роками, і не важливо, яке покарання суд винесе. Мовляв, після відбування покарання, ймовірно, ви будете депортовані, а потім незрозуміло в якому році поїдете у свою Іспанію, якщо взагалі колись поїдете», – розповіла вона.

«Одягли знову кульок на голову і поїхали в південному напрямку, привезли в цей заклад – «Ізоляцію». Передали конвоїрам, які попередили, що треба стояти обличчям до стіни, щоб нікого з тюремників не бачити. Потім я зрозуміла, що це в моїх інтересах: комусь може не сподобатися, що його побачили, і зі мною може щось статися», – додала жінка.

Читайте також: Мешканка Севастополя: ЗМІ забувають, що в Криму живуть реальні люди

ДОПИТ

Від Євгенії вимагали підписати зізнання з наступним формулюванням: «російський прапор впав на тротуар, а над другим прапором скоєно наругу, він був розірваний, знищений і викинутий у сміття».

«Так тривало близько 3,5 годин, вони погрожували мені, що я можу багато часу провести в тюрмі, якщо не зміню позицію. В ході допиту періодично заходить старший, а ті двоє вже втомилися, хочуть вже скоріше закінчити допит», – сказала вона.

«У підсумку вони поступаються мені у формулюванні, вказуючи у «зізнанні»: що я була обурена, побачивши на балконі російський прапор, тим, що він прикріплений без запиту і мого відома. Розсердившись, я його зняла й кинула у працівників муніципальної служби. Далі, побачивши прапор «ДНР», обурившись ще більше, оскільки тільки я можу щось вішати на свій балкон, я вирішила його зірвати. ПІд час зривання він пошкодився (порвався) і я викинула його в сміттєвий контейнер». Тобто вони пішли мені назустріч, і я підписала це», – згадала жінка.

Важливо: Євромайдан у Донецьку, Луганську і Криму: Історія опору, яку намагаються «забути»

СУД І ЗВІЛЬНЕННЯ

«Ніяких дій не було. Почала хвилюватися: минуло вже більше двох тижнів, а ніхто не викликає на допит – може це до гіршого. А в суботу, 20 червня, коли, як правило, не ведуть на допит, після сніданку, десь у 11-11:30, мені сказали – Йепес на вихід з речами», – розповіла вона.

Жінка зізналася, що в той момент їй стало страшно.

«Я не розраховувала на швидке звільнення, тому сильно злякалася, мало куди мене зараз відправлять, та ще й з речами. На виході мене чекали ті ж особи з «МГБ» і потім супроводжували постійно. По обличчям працівників ізолятора було помітно, що присутність «МГБ» їх трохи напружує, обличчя були похмурі», – сказала жінка.

Читайте також: Олександр Махов: З мікрофоном або з автоматом, але я повернуся в свій Луганськ

Але терористи повідомили їй, що «всі ваші пригоди закінчуються, зараз ми поїдемо на суд».

«По дорозі в (так званий ред.) суд, що «супроводжуючі» з «МГБ» починають питати у мене, як там життя в Іспанії. Я їм розповідаю, а по їхніх обличчях, таке враження, ніби вони взагалі ніяк не пов’язані з зовнішнім світом. Був такий момент, коли вони кажуть, що в Іспанії, мовляв, зі мною жорсткіше вчинили б, – я їм розповідаю про закони, дивлюся, а вони навіть не можуть повірити, що в Іспанії так відбувається. На їхню думку, у більшості країн могли обійтися зі мною так само, як і в окупованому Донецьку. Це тупикова психологічна ситуація: вони не можуть навіть уявити інший спосіб життя, правові відносини, іншу філософію, за межами окупованої території. Адже більшість з них нікуди не виїжджали», – підкреслила вона.

На так званому суді, за словами Євгенії, її зустріли дуже лояльно.

«Дали протокол – якщо я згодна з написаним, повинна підписати. Я була без окулярів і попросила мені прочитати. Вони вказали, що «я усвідомлюю і визнаю порушення, що, знявши прапор РФ 3 червня, повішений комунальниками, тим самим образила почуття людей». Ні слова про наругу над російським прапором, а про прапор «ДНР» взагалі нічого немає. Я неабияк здивувалася. Питаю: «Це все?». «А хіба ви хотіли щось додати?». Ймовірно, в РВВС взагалі нічого не знали про передісторію ситуації», – сказала Йепес.

Цікаво: Слабоумство і відвага: Про паради терористів «Л/ДНР» і кримських окупантів в умовах коронавірусу

ПОВЕРНЕННЯ НА ПІДКОНТРОЛЬНУ ТЕРИТОРІЮ

Після суду терористи привезли Євгенію до останнього блокпосту в ОРДО.

«Пішки дійшла до нульового українського блокпосту, до мене спочатку з недовірою поставилися. Відвезли вже на КПВВ «Маріїнка». Когось із них обурив мій пакет з символікою «ДНР». Я намагаюся їм пояснити, що інших в їхніх магазинах немає, а в мене було мало часу на збори. Потім розповіла, що мене тримали 17 днів у в’язниці «ДНР», на що українські хлопці не повірили, мовляв, занадто маленький термін, такого не буває. Потім вони перевірили моє прізвище, побачили запити, що немає жодних проблем з Україною і попросили розповісти, як зі мною там поводилися», – згадала вона.

Читайте також: «До щастя»: Український фільм з переселенцем з інвалідністю в головній ролі вирушив підкорювати Канни

ВРАЖЕННЯ ВІД ДОНЕЦЬКА В ОКУПАЦІЇ

«За моїми спостереженнями, там є різні категорії людей. Перші – відверто проросійські, другі – втомлені від усього, і їм абсолютно все одно хто буде: Росія чи Україна. Треті – заявляють, що мовляв, Україні ми не потрібні, тому що вона, Україна, пішла в 2017 році, коли банківські операції припинилися. Є проукраїнські громадяни, які не мають можливості виїхати з різних причин, але вони вже готові до того, щоб їх хтось визнав офіційно», – поділилася вона.

«А ще зустрічала жителів, далеко не дурних, які заявляють про свою любов до України, але вони стверджують, що роль світового лідера замість США зайняла Росія. Є прошарок тих, у кого родичі воюють на боці «ДНР», але своїх дітей відправляють на підконтрольну Україні територію. І, звичайно, там живуть абсолютно розсудливі люди з проукраїнською позицією. Я б сказала, що здорова категорія – в меншості. Я маю на увазі, якщо людина в здоровому глузді і свідомості, то вона завжди буде проукраїнською апріорі», – резюмувала Євгенія.

Важливо: Криза – час вкластися в репутацію: Інтерв’ю з піарницею, яка допомагає міняти країну

«Чорноморка» в Telegram і Facebook

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2020Всі права захищені