Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш опублікував третю доповідь про ситуацію з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, які знаходяться під тимчасовою окупацією Російської Федерації.
Документ охоплює період одного року – з 1 липня 2019 року по 30 червня 2020 року. Він заснований на моніторингу та документування порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права в галузі прав людини в Криму, який проводить Моніторингова місія ООН з прав людини.
«Чорноморка» прочитала 16-сторінковий документ і наводить головне з нього.
31 січня 2020 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) направило РФ ноту, в якій звернулося з проханням про співпрацю в проведенні місії в Криму.
Але в своїй відповіді влада країни-окупанта заявила про «принципове неприйняття» резолюцій Асамблеї «по кримському питанню», додавши, що РФ готова приймати місії, здійснювані «в повній відповідності з процедурами, застосовуваними до відвідування будь-якого іншого суб’єкта Російської Федерації».
«В силу цього доповідь ґрунтується на інформації, зібраній в ході дистанційного моніторингу, проведеного УВКПЛ за допомогою місії зі спостереження за правами людини в Україні… Цей звіт заснований головним чином на даних безпосередніх опитувань осіб, які постраждали від передбачуваних порушень і утисків прав людини в Криму», – пояснили в доповіді.
Читайте також спецпроект «Чорноморки»: Ольга Скрипник: Якщо про політв’язня говорять – це шанс, що його щонайменше не вб’ють
[content_yellow_not text = “ПОРУШЕННЯ ПРАВА НА СПРАВЕДЛИВЕ СУДОВИЙ РОЗГЛЯД”]
Згідно з так званим «правовим режимом», що застосовується Російською Федерацією в Криму, справи, пов’язані зі звинуваченнями в приналежності цивільних осіб до заборонених релігійних груп, шпигунстві і підривній діяльності в АРК, як правило, розглядаються військовими судами в РФ.
«Станом на 30 червня 2020 року УВКПЛ задокументовано винесені військовими судами Російської Федерації з початку тимчасової окупації вироки 26 громадянам України (25 чоловіків і 1 жінка) з Криму, крім того, тривали судові процеси в військових судах щодо 18 інших громадян України з Криму», – заявили в ООН.
Крім того, в Криму зберігається тенденція до обмеження права на публічний розгляд у резонансних справах шляхом недопущення членів сім’ї обвинуваченого, громадськості та ЗМІ до зали суду на сумнівних підставах.
Спостерігачі задокументували сім справ (щодо 16 чоловіків), пов’язаних із звинуваченнями в членстві в заборонених Російською Федерацією релігійних групах, шпигунстві і підривній діяльності, судові слухання за якими проводилися в закритому режимі.
«Щонайменше в п’яти з семи випадків суди винесли обвинувальні вироки за обставин, що викликають заклопотаність щодо права на справедливий судовий розгляд безстороннім судом. Відповідно до раніше документально підтвердженої практики у справах «Хізб ут-Тахрір» судді продовжували визнавати обвинувачених винними майже виключно на підставі показань анонімних свідків, досудових письмових показань і повідомлень лінгвістичних або богословських експертів звинувачення, які вивчали зміст приватних бесід або відеоматеріалів підсудних», – сказано в документі.
Важливо: Правозахисниця про загрозу Україні: «Департамент війни» може бути закритий Венедиктовою
Згідно з інформацією, наявною в розпорядженні УВКПЛ, російська «влада» в Криму не притягла до відповідальності жодної особи в зв’язку з задокументованими з березня 2014 року випадками насильницького зникнення 43 людей (39 чоловіків і 4 жінки), з яких 11 зараз вважаються зниклими без вісти, в одному випадку зникнення спричинило вбивство, ще в одному факт затримання був згодом визнаний і в 30 випадках затримані були звільнені, але не отримали жодної компенсації.
«Розслідування, якщо вони взагалі порушувалися, не доводилися до стадії судового розгляду, незважаючи на те що 28 з цих зникнень відбулися в 2014 році», – констатували в доповіді.
Управління задокументувало сім випадків, у яких співробітники ФСБ й інших «правоохоронних органів» піддавали жителів Криму тортурам або жорстокому поводженню після їх арешту за звинуваченнями, пов’язаними з володінням вогнепальною зброєю або вибуховими речовинами, шпигунством, саботажем або тероризмом.
П’ять жертв повідомили, що співробітники ФСБ застосовують тортури і жорстоке поводження для отримання зізнань або викривальних свідчень проти інших осіб. Методи тортур включали в себе імітацію страти, побиття і ураження електричним струмом, а також сексуальне насильство.
УВКПЛ задокументовано довільні арешти в Криму 11 чоловіків, яких заарештували за підозрою в тероризмі або участі в терористичній або екстремістської організації, шпигунстві, підривній діяльності або незаконному зберіганні вогнепальної зброї або вибухових речовин.
«Жертви скаржилися на надмірне застосування сили під час арешту, на те, що їм надягали мішок на голову, на неповідомлення співробітником, який проводив затримання, причин затримання або непред’явлення ордера на арешт, а також на використання сфабрикованих адміністративних звинувачень з тим, щоб надати позбавленню волі законний характер», – йдеться в документі.
Читайте також спецпроект «Чорноморки»: Саїд Ісмагілов: Український феномен полягає в тому, що на окупованих територіях виявилося дві третини мусульман України
Особи, що перебувають в місцях позбавлення волі в Криму, страждають від неадекватних умов утримання та обмеженого доступу до медичної допомоги.
«Єдиний центр попереднього утримання під вартою в Криму як і раніше переповнений, в 2019 році середня кількість утримуваних у ньому осіб становила 1164 особи, тоді як офіційно він розрахований на 747 людей», – сказано в доповіді.
Колишні ув’язнені скаржилися на відсутність особистого простору, брак природного освітлення і повітря, низьку температуру, недотримання елементарних санітарно-гігієнічних вимог, вкрай низьку якість їжі, а також на неможливість усамітнитися як наслідок постійного відеоспостереження за туалетами.
Згідно з численними повідомленнями, в наявності є лише найпростіші ліки, такі як аспірин, і ті, хто потребує спеціальних медичних препаратів, змушені покладатися на їх обмежену кількість, що отримується від родичів.
«Затримані українці, яких російська влада в Криму вважає громадянами Росії на основі адреси їхньої реєстрації за місцем проживання в Криму, стикаються з додатковими труднощами. Крім відмови в праві на відвідування українським консульським працівником в період відбування тюремного ув’язнення, після звільнення їм не дозволяється залишати Крим або відмовитися від російського громадянства до закінчення терміну нагляду», – акцентували в УВКПЛ.
Важливо: Дві третини мусульман України знаходяться на окупованих територіях, – муфтій «УММА»
Жителі Криму піддаються санкціям за висловлення своєї думки в соціальних мережах або за поширення матеріалів, в тому числі зображень і пісень, що вважаються екстремістськими відповідно до законодавства Російської Федерації.
УВКПЛ виявило 55 випадків пред’явлення окремим особам звинувачень у вчиненні адміністративних правопорушень, пов’язаних з екстремізмом: «На основі наявної інформації, включаючи характер звинувачень, щонайменше чотири з цих випадків викликають стурбованість щодо свободи поширення інформації».
Журналісти з Криму інформували спостерігачів про те, що вони продовжують стикатися з втручанням в їхню професійну діяльність і роботу засобів масової інформації, в результаті чого публікувати незалежні репортажі неможливо.
Всі громади «Свідків Єгови» в Криму залишаються під загальною забороною, а окремі віряни стикаються з ризиком затримання і кримінального переслідування за звинуваченнями, пов’язаними з екстремізмом, за прояв своєї релігійної приналежності в відправленні культу, виконанні релігійних і ритуальних обрядів та вчень.
«Показовим є справа одного члена “Свідків Єгови” – мешканця Джанкоя, який був засуджений в березні 2020 року звинуваченням в екстремізмі за сповідування своєї віри, зокрема, за участь у вивченні Біблії, релігійні піснеспіви і молитви у себе вдома. Суд встановив, що ця практика входить до складу злочину, що полягає в управлінні екстремістською організацією», – повідомили спостерігачі.
Цікаво: Наше домашнє завдання – стратегія деокупацію Криму, – Алієв розповів про кроки до реінтеграції
Законодавство Російської Федерації, що застосовується в Криму, містить загальне положення, яке вимагає, щоб будь-яка особа, яка бажає провести збори, отримала «дозвіл» у місцевої «влади».
«Цей обмежувальний підхід посилюється практикою направлення правоохоронними органами письмових повідомлень, що попереджають потенційних учасників зборів про те, що вони можуть бути притягнуті до відповідальності за правопорушення, в тому числі за “екстремістські” дії, якщо вони братимуть участь в таких зборах», – відзначили в доповіді.
В одному з випадків, перевіреному УВКПЛ, напередодні публічного маршу, оголошеного Меджлісом 3 травня 2020 року, кримська поліція вручила одному кримському татарину письмове попередження, в якому застерегла його від вчинення довгого переліку правопорушень, в тому числі злочинів, пов’язаних з екстремізмом і сепаратизмом.
2019/20 навчальний рік був відзначений подальшим скороченням числа школярів, що навчаються в Криму українською мовою. Згідно зі статистикою Російської Федерації, 206 учнів (0,1 відсотка всіх учнів) вивчали предмети українською мовою і 5261 учень вивчав українську мову як звичайний предмет, факультативний курс або в рамках позакласних занять.
Кількість російськомовних шкіл, що пропонують навчання українською мовою, скоротилася з п’яти в 2018/19 навчальному році до однієї в 2019/20 навчальному році. Як вважає «влада» Криму, це обумовлено відсутністю у батьків інтересу і їх небажанням активно домагатися проведення занять українською мовою.
Згідно зі статистичними даними РФ, використання кримськотатарської мови в шкільному навчанні в порівнянні з попереднім навчальним роком дещо зросло. При цьому в ООН «зберігається стурбованість з приводу розбіжностей між офіційним мовним статусом школи або класу і фактичним використанням кримськотатарського та української мов в навчальній програмі, а також з приводу того, який вплив це може надати на благополуччя і розвиток дітей, які належать до цих етнічних меншин».
Також цікаво: Освіта та культура – те, що поверне в Україну дітей, які виросли в окупації
УВКПЛ задокументовано випадки знесення російською «владою» в Криму приватних будинків кримських татар в мікрорайоні «Стрілецька» в Сімферополі без виплати компенсації власникам. Мікрорайон складався з несанкціонованих житлових будинків, побудованих на державній землі раніше переміщеними особами.
У 2015 році російська «влада» в Криму прийняла законодавство з метою виправлення ситуації з несанкціонованим присвоєнням земель, дозволивши постраждалим придбати земельну ділянку, на якій був побудований їхній будинок.
Проте Управління зафіксувало сім випадків, в яких місцева влада довільно відмовила в цьому праві домовласникам з «Стрілецької». За наявними даними, до 5 липня 2019 року 334 з 345 будинків, які раніше стояли в «Стрілецькій», були знесені.
Згадайте: У Криму через політичні репресії в тюрмі утримують 69 мусульман
Російська Федерація продовжує закликати чоловіків, які проживають в Криму, в тому числі хто мають українське громадянство, на службу до збройних сил.
Під час десятої призовної кампанії було призвано на військову службу не менше 3000 чоловіків, в результаті до січня 2020 року загальна кількість чоловіків в Криму, покликаних на військову службу за період з 2015 року, склало не менше 21 000 чоловік.
«За ухилення від призову кримінальне законодавство Російської Федерації передбачає штрафи, виправні роботи і позбавлення волі на строк до двох років. УВКПЛ задокументовано щонайменше 24 нових випадки кримінального переслідування за ухилення від призову і 16 випадків винесення обвинувальних вироків, які спричинили за собою кримінальні штрафи», – йдеться в доповіді.
«Російська “влада” зобов’язана повною мірою дотримуватися абсолютної заборони на застосування тортур і забезпечити незалежне, неупереджене та ефективне розслідування всіх тверджень про жорстоке поводження, тортури, довільні арешти і затримання, а також насильницькі зникнення в Криму. Вони зобов’язані забезпечити, щоб особам, позбавленим волі, були надані всі правові гарантії», – заявив Гутерреш.
Він також закликав окупантів в Криму забезпечити, щоб свобода думок і їх вільного вираження, а також право на свободу мирних зібрань, асоціацій, думки, совісті і релігії могли здійснюватися будь-якою особою і групою осіб в АРК без дискримінації за будь-якими ознаками або невиправданих перешкод з боку регулюючих органів.
«Закликаю російську “владу” в Криму припинити практику запиту попереднього дозволу на проведення мирних зібрань і винесення попереджень потенційним учасникам цих зібрань. Я також закликаю їх створити безпечні умови для діяльності незалежних і плюралістичних ЗМІ та організацій громадянського суспільства, а також зняти обмеження, накладені на кримськотатарську громаду, з метою збереження її представницьких інститутів, в тому числі заборона на діяльність Меджлісу», – додав генсек ООН.
Гутерреш підкреслив, що російській «владі» в Криму необхідно забезпечити доступність освіти українською мовою.
«До числа інших рекомендованих заходів належать припинення призову в збройні сили Російської Федерації осіб, які проживають в Криму, відновлення майнових прав всіх колишніх власників, позбавлених права власності в зв’язку з “націоналізацією” і конфіскацією, а також повагу права на достатнє житло всіх орендарів, які проживають в соціальному житлі в Криму. Вкрай важливо також припинити переміщення осіб, в тому числі затриманих, за межі окупованої території і забезпечити, щоб усім раніше переміщеним в Російську Федерацію, було дозволено повернутися в Крим», – підсумував він.
Читайте також спецпроект «Чорноморки»: Алім Алієв : Важливо, щоб українці і кримські татари діяли разом
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені