КРИМ НАШІ
Саід Ісмагілов:
Український феномен полягає в тому, що на окупованих територіях опинилось дві третини мусульман України
КРИМ НАШІ
Саід Ісмагілов:
Український феномен полягає в тому,
що на окупованих територіях опинилось дві третини мусульман України
що на окупованих територіях опинилось дві третини мусульман України
Із початком російської окупації мусульмани Криму одразу ж опинились під прицілом. Обшуки в медресе та мечетях, сфабриковані кримінальні справи та судові вироки, десятки політв'язнів – це реалії, у яких сьомий рік доводиться жити мусульманам на окупованому півострові.
Про справу «Хізб ут-Тахрір», російський «список екстремістської літератури», та чому окупаційна влада так боїться кримських мусульман розповів «Чорноморській ТРК» муфтій Духовного управління мусульман України «УММА», вчений-ісламознавець, військовий капелан Саід Ісмагілов.
Про справу «Хізб ут-Тахрір», російський «список екстремістської літератури», та чому окупаційна влада так боїться кримських мусульман розповів «Чорноморській ТРК» муфтій Духовного управління мусульман України «УММА», вчений-ісламознавець, військовий капелан Саід Ісмагілов.
— Говорити про Крим з відривом від релігії неможливо. Одна з найбільших мусульманських громад лишається в окупації на півострові. Вам вдається підтримувати контакти з ними?
— Дійсно саме з Криму і починалася історія ісламу та мусульман. Не лише у Криму, Приазовських та Причорноморських степах. Але і мусульман заходу України, Польщі, Литви, Білорусі. Саме Крим був потужним джерелом ісламської релігії у цій частині Європи. Тому дійсно не можна говорити про Крим, не згадуючи про релігійну ситуацію.
В окупованому Криму перебуває найбільша мусульманська громада.
Якщо ми будемо порівнювати з усіма регіонами України, то найбільше мусульман перебуває на окупованому півострові. Підтримувати зв'язки дуже важко і навіть небезпечно. Окупаційна влада намагається відстежувати контакти кримських мусульман з представниками духовного управління, з імамами, зі мною особисто, з громадами, тож будь-які контакти можуть бути небезпечними.
Зараз за допомогою сучасних електронних засобів передачі інформації люди розповідають, що та як там відбувається, які є порушення прав і свобод. Тому у більшості випадків ми знаємо, що там зараз коїться.
Зараз за допомогою сучасних електронних засобів передачі інформації люди розповідають, що та як там відбувається, які є порушення прав і свобод. Тому у більшості випадків ми знаємо, що там зараз коїться.
— І що там зараз коїться? Бо зазвичай ми чуємо в новинах про якість нові репресивні заходи.
— Найбільш наглядною ознакою і є репресивні заходи, які окупаційна влада застосовує до мусульман Криму. Цікаво, що мусульман обрали невипадково.
— Чому?
— Завжди до ісламу та до мусульман у всіх регіонах Росії застосовували, як то кажуть, «карательные» заходи. І на Північному Кавказі, і в Татарстані, і в усіх регіонах Російської Федерації. Росія вбачає в ісламі та мусульманах небезпеку для себе. Не безпідставно: більшість мусульманських регіонів були силою та війною приєднані до Росії. Дуже багатьох це не влаштовує. У людях живе історична пам'ять. Люди бачать, що знищуються на державному рівні їхні мова, культура, самобутність, навіть їхня релігійна ідентичність. Такі настрої дійсно дуже розповсюджені серед мусульман Росії. Тому в Російській Федерації іслам є нетерпимою релігією. Не можна було очікувати, що до мусульман Криму буде якась інша політика.
Мусульмани Криму на початку окупації своєю переважною більшістю продемонстрували незгоду. Більшість мусульман на окупованому півострові досі демонструють свою громадянську позицію непідкорення окупанту. Вони ігнорують вибори, ігнорують масові заходи, які організовує окупаційна влада, щоб сподобатися місцевому мусульманському населенню. Це, звісно, не залишається поза увагою російських каральних органів.
Мусульмани Криму на початку окупації своєю переважною більшістю продемонстрували незгоду. Більшість мусульман на окупованому півострові досі демонструють свою громадянську позицію непідкорення окупанту. Вони ігнорують вибори, ігнорують масові заходи, які організовує окупаційна влада, щоб сподобатися місцевому мусульманському населенню. Це, звісно, не залишається поза увагою російських каральних органів.
— Якщо не помиляюся, мусульманська громада Донбасу – друга за чисельністю після Криму. Так склалося, що якраз у цих двох регіонах маємо окуповані території. І там, і там є «русскій мір». Кому легше – тим, хто залишився на окупованій території Донбасу чи в окупованому Криму?
— Український феномен полягає в тому, що зараз на окупованих територіях опинилось дві третини мусульман України. За моїми підрахунками, в Україні нараховується до мільйона мусульман, щонайменше до 700 тисяч мусульман опинилися на окупованих територіях Криму і Донбасу. Найбільше інституцій – навчальні заклади, мечеті, громади – розташовано саме в Криму і на Донбасі, оскільки це регіони, де було найбільше мусульман.
Ситуація з Кримом і Донбасом значно відрізняється. Росія взяла на себе відповідальність за Крим. Вона впровадила туди свої закони, свої державні органи, державні механізми. Донбас Російська Федерація не визнає і напряму туди не впроваджені російські закони. Тому в Криму зберігають хоч якийсь вид законності того, що робить окупаційна влада. Все це, у широкому сенсі, – беззаконня, коли людей арештовують, за надуманими справами дають чималий строк ув'язнення. Але відбувається хоча б якась процедура: арешт, суд, можливо мати адвоката, можливо подавати апеляцію…
Ситуація з Кримом і Донбасом значно відрізняється. Росія взяла на себе відповідальність за Крим. Вона впровадила туди свої закони, свої державні органи, державні механізми. Донбас Російська Федерація не визнає і напряму туди не впроваджені російські закони. Тому в Криму зберігають хоч якийсь вид законності того, що робить окупаційна влада. Все це, у широкому сенсі, – беззаконня, коли людей арештовують, за надуманими справами дають чималий строк ув'язнення. Але відбувається хоча б якась процедура: арешт, суд, можливо мати адвоката, можливо подавати апеляцію…
— А на Донбасі?
— На Донбасі ніякого вигляду не роблять. Там немає закону, немає права, немає нормального суду, немає нічого. Якщо людину заарештують на окупованій території Донбасу, її можуть навіть не судити. Вона може просто зникнути.
Тому, якщо порівнювати ситуацію з Кримом і Донбасом, то з одного боку – на Донбасі важче через беззаконня, фактично там такий собі «заповєднік» беззаконня. Але до мусульман Донбасу напряму не застосовують постійні репресивні заходи. У Криму щомісячні обшуки, арешти, суди та нові строки ув'язнення – все це відбувається постійно.
Тобто, з одного боку, на Донбасі важче через відсутність правосуддя, а з іншого боку – в Криму важче через те, що репресивний механізм там не зупиняється.
Тому, якщо порівнювати ситуацію з Кримом і Донбасом, то з одного боку – на Донбасі важче через беззаконня, фактично там такий собі «заповєднік» беззаконня. Але до мусульман Донбасу напряму не застосовують постійні репресивні заходи. У Криму щомісячні обшуки, арешти, суди та нові строки ув'язнення – все це відбувається постійно.
Тобто, з одного боку, на Донбасі важче через відсутність правосуддя, а з іншого боку – в Криму важче через те, що репресивний механізм там не зупиняється.
— Ця імітація законності у Криму здебільшого зводиться до того, що мусульман, кримських татар звинувачують або в екстремізмі, або в тероризмі. Є список так званої «екстремістської літератури», яким для цього оперує окупаційна влада. Що це за тексти?
— По деяких творах дійсно не виникає питань, чому вони заборонені. Вони дійсно закликають до насильства, до неповаги тощо. Але більшість мусульманської літератури, яка заборонена в Росії, викликає лише подив. Ну наприклад, декілька років тому у Росії був заборонений переклад Корану російською мовою Кулієва. Були заборонені молитовник російською «Крепость мусульманина», збірка хадисів «Сади праведних». Зараз фактично заборонили перший том тафсиру (тобто тлумачення священного Корану) сучасного богослова ас-Сааді.
— Чому саме їх Росія обрала як екстремістські?
— Не зрозуміло, з якою послідовністю, чому забороняють ті чи інші твори. Навіть заборонені твори – зовсім полярні: із полярних напрямків, з полярних богословських течій. Не зрозуміло, як такі і такі можна заборонити. Наприклад, твори Саїда Нурсі –духовні твори, які нічим не можуть загрожувати російській політиці – заборонені там так само, як і вкрай радикальні твори прихильників ІДІЛу.
Росія користується цим федеральним списком забороненої літератури, щоб через нього застосовувати репресивні заходи до мусульман Криму. Неодноразово заборонені твори просто підкидали під час обшуку. Таке відбувалося вже не в одній мечеті в Криму.
Іноді це виглядало зовсім безглуздо: заборонені книжки підкидували на вулицю біля туалету. Мусульмани з такою безумовною повагою ставляться до релігійних творів, що для них є окремі полички всередині мечеті. Ці твори не можна класти навіть на підлогу, оскільки там згадується слово Боже, цитується Коран. Неможливо уявити, що якийсь мусульманин піде на вулицю і біля туалету кине цю книжку. Але під час обшуку якимось дивом книжки ось так от знаходили. Очевидно, що все це було влаштовано, щоби під час обшуку звинуватити, наприклад, певну мусульманську громаду.
Росія користується цим федеральним списком забороненої літератури, щоб через нього застосовувати репресивні заходи до мусульман Криму. Неодноразово заборонені твори просто підкидали під час обшуку. Таке відбувалося вже не в одній мечеті в Криму.
Іноді це виглядало зовсім безглуздо: заборонені книжки підкидували на вулицю біля туалету. Мусульмани з такою безумовною повагою ставляться до релігійних творів, що для них є окремі полички всередині мечеті. Ці твори не можна класти навіть на підлогу, оскільки там згадується слово Боже, цитується Коран. Неможливо уявити, що якийсь мусульманин піде на вулицю і біля туалету кине цю книжку. Але під час обшуку якимось дивом книжки ось так от знаходили. Очевидно, що все це було влаштовано, щоби під час обшуку звинуватити, наприклад, певну мусульманську громаду.
— Якою є реакція світу? Чи відчуваєте Ви конкретну підтримку на міжнародній арені?
— Ті санкції, що запроваджуються – зовсім не лякають Росію, вона продовжує свою агресивну, експансійну політику. Те, що порушуються права і свободи віруючих, зараз навіть вже нікого не турбує. Так сталося, що сучасний світ продемонстрував своє справжнє обличчя, коли торгівля і бізнес з Росією переважають будь-які декларації про права, свободи, людську гідність, про право суверенної країни, щоби її не окупували, проти неї не вели бойові дії. Та реакція світу, яку ми бачимо, це навіть не реакція. Це намагання якось сказати: «Ну ми от щось зробили – відчепіться від нас».
Що стосується безпосередньо порушення прав і свобод мусульман, то є дуже-дуже небагато країн, які щось намагаються зробити і показати свою позицію. Коли був окупований Крим, Туреччина відмовилася будувати Соборну мечеть у Криму в Сімферополі. Це послідовна позиція президента Ердогана. Туреччина завжди підтримує Україну на міжнародній арені, завжди голосує в Організації Об'єднаних Націй за ті резолюції, які потрібні Україні. Таким чином Туреччина ледь не єдина держава з мусульманських країн, про це потрібно казати чесно, яка постійно і послідовно стає на бік України і мусульман України. Інші держави, на жаль, не підтримують мусульман України.
Що стосується безпосередньо порушення прав і свобод мусульман, то є дуже-дуже небагато країн, які щось намагаються зробити і показати свою позицію. Коли був окупований Крим, Туреччина відмовилася будувати Соборну мечеть у Криму в Сімферополі. Це послідовна позиція президента Ердогана. Туреччина завжди підтримує Україну на міжнародній арені, завжди голосує в Організації Об'єднаних Націй за ті резолюції, які потрібні Україні. Таким чином Туреччина ледь не єдина держава з мусульманських країн, про це потрібно казати чесно, яка постійно і послідовно стає на бік України і мусульман України. Інші держави, на жаль, не підтримують мусульман України.
Сучасний світ продемонстрував своє справжнє обличчя, коли торгівля і бізнес з Росією переважають будь-які декларації про права, свободи, людську гідність, про право суверенної країни, щоби її не окупували, проти неї не вели бойові дії.
— Нещодавно МЗС Туреччини висловило підтримку і обурення щодо чергових затримань кримських татар, мусульман в Криму. Чи є хоча б приблизна цифра, скільки дійсно кримських татар або мусульман зараз перебувають під арештом і скільки є зниклими безвісти?
— Я чув, що десь близько ста осіб перебувають під арештом, під слідством або вже ув'язнені. Це щонайменше, точну цифру я зараз не знаю. Приблизно до двадцяти осіб є зниклими безвісти.
Така вибірковість російського репресивного апарату чітко демонструє, що ці репресії спрямовані не просто проти віруючих, а конкретно проти мусульман.
Арештовують і ув'язнюють не лише прихильників «Хізб ут-Тахрір». Там дуже різні мусульмани є. Мусульмани-правозахисники, мусульмани, які взагалі невідомо з яких причин та за яких обставин стали випадковими арештантами. Послідовники «Табліґ Джамаат» – міжнародної організації, яка займається проповідуванням ісламу. Імаму Расиму Дервішеву з Сімферополя взагалі (так званий – ред.) «суд» розглядав покарання через те, що той нібито проповідував у мечеті, не маючи на це офіційного права. Є взагалі якісь дивні випадки. Здається, це просто залякування або репресії проти конкретних особистостей, які є популярними серед мусульман Криму.
Така вибірковість російського репресивного апарату чітко демонструє, що ці репресії спрямовані не просто проти віруючих, а конкретно проти мусульман.
Арештовують і ув'язнюють не лише прихильників «Хізб ут-Тахрір». Там дуже різні мусульмани є. Мусульмани-правозахисники, мусульмани, які взагалі невідомо з яких причин та за яких обставин стали випадковими арештантами. Послідовники «Табліґ Джамаат» – міжнародної організації, яка займається проповідуванням ісламу. Імаму Расиму Дервішеву з Сімферополя взагалі (так званий – ред.) «суд» розглядав покарання через те, що той нібито проповідував у мечеті, не маючи на це офіційного права. Є взагалі якісь дивні випадки. Здається, це просто залякування або репресії проти конкретних особистостей, які є популярними серед мусульман Криму.
— Ви згадали справу «Хізб ут-Тахрір» – одну, напевне, з найбільш гучних в окупованому Криму. Ви, як муфтій, вбачаєте якісь загрози в цій партії і взагалі чому саме її обрали такою собі «жертвою» в Криму?
— «Хізб ут-Тахрір» ще до окупації Криму позиціонувала себе дійсно як підпільна політична партія, певний політичний рух…
— …хоча в Україні заборонена не була.
— В Україні немає заборонених мусульманських організацій. Якщо мусульманська організація не порушує закони України, то влада не має підстав її заборонити.
Рух «Хізб ут-Тахрір» виник не в Україні, він був започаткований в арабських країнах, присутній в країнах Середньої Азії. У Криму був популярний серед молоді як певний романтичний протестний рух проти порушення прав мусульман на півострові. Молодь вбачала, що своєю приналежністю до цього руху висловлює своє незадоволення не лише відносно держави, але і до офіційних релігійних діячів, яких критикували за непослідовність відродження ісламу та непідтримку зацікавленості молоді у відродженні релігії.
У Криму представники «Хізб ут-Тахрір» не проголошували, що вони будуть захоплювати владу, робити якісь заколоти, революції, перевороти. Вони займалися виключно проповідуванням своїх ідей. Казали, що проповідують ідею створення мусульманської держави, навіть не в Криму конкретно, а взагалі десь. Тому українська влада їх і не забороняла. Хоча погляди «Хізб ут-Тахрір» не співпадали з позицією офіційного муфтіяту.
Після окупації частина співробітників правоохоронних органів перейшла на бік Росії. Звісно, не з порожнім знанням, а з тією інформацією, з якою вони працювали, коли були співробітниками українських державних органів. Оскільки в Росії «Хізб ут-Тахрір» заборонена, тому що може зробити якийсь потужний рух, який стане загрозою для імперської ідеології Росії, вони почали послідовно організовувати зачистку електорату на півострові.
Рух «Хізб ут-Тахрір» виник не в Україні, він був започаткований в арабських країнах, присутній в країнах Середньої Азії. У Криму був популярний серед молоді як певний романтичний протестний рух проти порушення прав мусульман на півострові. Молодь вбачала, що своєю приналежністю до цього руху висловлює своє незадоволення не лише відносно держави, але і до офіційних релігійних діячів, яких критикували за непослідовність відродження ісламу та непідтримку зацікавленості молоді у відродженні релігії.
У Криму представники «Хізб ут-Тахрір» не проголошували, що вони будуть захоплювати владу, робити якісь заколоти, революції, перевороти. Вони займалися виключно проповідуванням своїх ідей. Казали, що проповідують ідею створення мусульманської держави, навіть не в Криму конкретно, а взагалі десь. Тому українська влада їх і не забороняла. Хоча погляди «Хізб ут-Тахрір» не співпадали з позицією офіційного муфтіяту.
Після окупації частина співробітників правоохоронних органів перейшла на бік Росії. Звісно, не з порожнім знанням, а з тією інформацією, з якою вони працювали, коли були співробітниками українських державних органів. Оскільки в Росії «Хізб ут-Тахрір» заборонена, тому що може зробити якийсь потужний рух, який стане загрозою для імперської ідеології Росії, вони почали послідовно організовувати зачистку електорату на півострові.
— Проросійські мусульманські громади або групи з'являлися до окупації Криму? Бачила в мережі інформацію, що з 2010 року були вже якісь саме мусульманські групи, які мали певну проросійську позицію.
— Це не було мейнстримом. Окремі мусульманські громади й організації, що декларували свою відверту проросійськість, були. Їх не було дуже багато, вони належали до різних духовних управлінь, іноді це навіть були незалежні громади. Немає секрету в тому, що вони фінансувалися і підтримувалися з Росії.
Після того, як був окупований Крим одна з таких організацій першою офіційно заявила про те, що переходить на російський бік і визнає російську окупацію. За це навіть отримували російські нагороди. Тоді ця організація мала назву «Духовний центр мусульман Криму», зараз має назву «Таврійський муфтіят».
Після того, як був окупований Крим одна з таких організацій першою офіційно заявила про те, що переходить на російський бік і визнає російську окупацію. За це навіть отримували російські нагороди. Тоді ця організація мала назву «Духовний центр мусульман Криму», зараз має назву «Таврійський муфтіят».
Наша принципова позиція полягає у тому, що ми не визнаємо окупацію Криму і Донбасу. Ми принципово вважаємо їх територією України.
— Як так сталося, що муфтіят Криму по суті зараз є проросійським? Якогось протесту щодо незаконних затримань з боку муфтіяту в Криму ми не бачимо.
— Чесно кажучи, мені важко сказати, як так сталося. Після окупації Криму і дрейфу офіційного духовного управління мусульман Криму в російський бік, ми вже не підтримували спілкування. Наша принципова позиція полягає у тому, що ми не визнаємо окупацію Криму і Донбасу. Ми принципово вважаємо їх територією України. Ми робимо все від нас залежне, у першу чергу, в духовному плані: молитвами, проповідуванням, релігійною освітою, духовною підтримкою. Ми робимо все для деокупації Криму і Донбасу.
Нам була незрозуміла ця позиція муфтіяту Криму. Жодна з офіційних посадових осіб у муфтіяті не продемонструвала свою принципову позицію, незгоду з окупацією, небажання співпрацювати з окупаційною владою. Це дійсно дуже цікаве питання. Я, на жаль, не маю відповіді, що ж там відбувалося. Можливо, якось переконували, можливо, залякували. Важко сказати, що там відбувалося. Це дуже прикрий приклад. Релігійні діячі мають слугувати Богу, а не владі.
Нам була незрозуміла ця позиція муфтіяту Криму. Жодна з офіційних посадових осіб у муфтіяті не продемонструвала свою принципову позицію, незгоду з окупацією, небажання співпрацювати з окупаційною владою. Це дійсно дуже цікаве питання. Я, на жаль, не маю відповіді, що ж там відбувалося. Можливо, якось переконували, можливо, залякували. Важко сказати, що там відбувалося. Це дуже прикрий приклад. Релігійні діячі мають слугувати Богу, а не владі.
— Зараз де-факто є два муфтії Криму?
— Фактично в Криму зараз є дві духовні мусульманські організації – «Духовне управління мусульман Криму і Севастополя» і «Духовне управління Таврійський муфтіят».
— А на материку?
— На материку створили Духовне управління мусульман Автономної Республіки Крим, яке декларує свою опіку життям мусульман, які виїхали з Криму. Воно намагається доносити певні меседжі на окуповану територію. У деяких питаннях ми співпрацюємо з цим новоствореним духовним управлінням.
Більшість звичайних мусульман в окупованому Криму дуже гідно демонструють свою громадянську позицію, свою незгоду з окупацією
Більшість звичайних мусульман в окупованому Криму дуже гідно демонструють свою громадянську позицію, свою незгоду з окупацією
— Можливо, таке трішки наївне питання… Як живе вірянин на окупованій території, де верхівка духовенства займає проросійську позицію, яка для вірянина є взагалі неприйнятною? Віряни йдуть у підпілля чи приходять до офіційних мечетей на ці проповіді?
— Мене дуже тішить, що більшість вірян, більшість звичайних мусульман в окупованому Криму дуже гідно демонструють свою громадянську позицію, свою незгоду з окупацією.
За тією інформацією, що ми маємо, більшість вірян все ж таки не підтримують ту політику офіційних духовних управлінь, яка є абсолютно проросійська і підтримує окупаційну владу. Більшість вірян, звісно, не може виступити проти цього, але в будь-який момент, коли у них є можливість, вони демонструють цю незгоду.
За тією інформацією, що ми маємо, більшість вірян все ж таки не підтримують ту політику офіційних духовних управлінь, яка є абсолютно проросійська і підтримує окупаційну владу. Більшість вірян, звісно, не може виступити проти цього, але в будь-який момент, коли у них є можливість, вони демонструють цю незгоду.
— Яким чином?
— Наприклад, не запрошують представників офіційного релігійного муфтіяту на певні заходи, навіть на поховання померлих, не відвідують мечеті, в яких служать відверто проросійські релігійні діячі. Навпаки, відвідують ті мечеті, де відомо, що імами напряму не вітають і не декларують проросійськість. Громадянська позиція мусульман Криму більш зріла, ніж у офіційних релігійних діячів.
Більшість мусульман на окупованому півострові досі демонструють свою громадянську позицію непідкорення окупанту. Це, звісно, не залишається поза увагою російських каральних органів.
— Будівництво Соборної мечеті, розмови про створення ісламського вишу на окупованому півострові – це спроба задобрити чи окозамилювання для міжнародної спільноти?
— Це традиційна імперська політика батога і пряника. З одного боку – залякування та переслідування тих, хто не підтримує. З іншого – демонстрація, що у мусульман, які не проти дій окупантів, все гаразд: «Дивіться, ми для них побудували мечеть! Ми для них навчальний заклад відкрили! Ми для них зробимо паломництво у священну Мекку дешевше, ніж з сусідніх країн!». Але є ті, хто розуміють, що все це робиться лише для окозамилювання, таких людей не надурити.
Мусульмани у лавах Збройних сил кажуть: «Звільнимо Донбас, а потім підемо звільняти Крим». Це люди, які налаштовані на перемогу
Мусульмани у лавах Збройних сил кажуть: «Звільнимо Донбас, а потім підемо звільняти Крим». Це люди, які налаштовані на перемогу
— Є, на жаль, дуже розповсюджена думка на материку, що, мовляв, Крим здався ледь без жодного пострілу. Ви ще і військовий капелан. Ви їздите в зону бойових дій, спілкуєтесь із військовими. Чи багато там мусульман, і чи багато серед них кримських татар?
— Чимала кількість військовослужбовців, які сповідують іслам, є кримськими татарами. Може, це навіть найбільша громада, тобто національна спільнота (серед мусульман-військових – ред.), яка стоїть на захисті України на Донбасі. Це і кадрові військові, які не перейшли на російський бік, забрали свої родини та виїхали з Криму після окупації. Це і люди, які взагалі займалися абсолютно цивільними справами, але стали воїнами, навіть легендарними воїнами, яких бояться на війні російські окупанти. Дійсно багато кримських татар продемонстрували свій героїзм.
Мусульман у лавах Збройних сил, там, на війні, дуже поважають. Оскільки це, як кажуть командири, такі воїни, які не підведуть. Вони завжди мотивовані. Вони завжди холоднокровні. Вони навіть уже думають не про звільнення Донбасу, а про звільнення Криму. Вони кажуть: «Звільнимо Донбас, а потім підемо звільняти Крим». Це люди, які налаштовані на перемогу.
Мусульман у лавах Збройних сил, там, на війні, дуже поважають. Оскільки це, як кажуть командири, такі воїни, які не підведуть. Вони завжди мотивовані. Вони завжди холоднокровні. Вони навіть уже думають не про звільнення Донбасу, а про звільнення Криму. Вони кажуть: «Звільнимо Донбас, а потім підемо звільняти Крим». Це люди, які налаштовані на перемогу.
— Ті мусульмани, які виїхали з Криму на материк, роз'їхалися по всій Україні і відчувають підтримку від українців інших конфесій?
— Знаєте, ця підтримка українців у різних регіонах була дуже відчутною в 2014-15 роках. Переважна більшість тих, хто виїжджав з Криму, їхали саме на початку окупації. До різних регіонів. До Вінниччини, Львівщини, Київщини; осідали в Одесі, на Херсонщині. І дійсно багато громад допомагали, намагалися влаштувати життя переселенців, піти їм назустріч – це було по-людськи. Дуже потужно проявились українська гостинність, співчуття, бажання допомогти ближньому.
Зараз потік переселенців із Криму вже не такий значний. Люди вже звикли до того, що Крим окупований, на Донбасі війна триває. Вже немає того піднесення та натхнення, коли люди були готові давати, жертвувати, ділитися. На жаль, вже шість років триває ця війна, ця окупація, і ентузіазм вже зменшився.
Зараз потік переселенців із Криму вже не такий значний. Люди вже звикли до того, що Крим окупований, на Донбасі війна триває. Вже немає того піднесення та натхнення, коли люди були готові давати, жертвувати, ділитися. На жаль, вже шість років триває ця війна, ця окупація, і ентузіазм вже зменшився.
— Напевно, питання, чи повернемо ми Крим, не потребує відповіді. Звичайно, повернемо. Що, на вашу думку, потрібно робити для деокупації півострова?
— Потрібні довгострокові плани. Я не вірю, що через якийсь міжнародний тиск або санкції Росія піде з Криму. Не піде. Вони погодяться на те, щоб половина Росії померла від голоду, влаштувати голодомор для своїх людей, але вони не будуть здавати жоден шматок землі у Криму. Тому вони ігноруватимуть і будь-які санкції, і будь-який тиск. Але добровільно звідти не підуть. Це моя особиста думка.
Що потрібно? Щоб Україна була готова до миттєвого і раптового звільнення Криму шляхом введення своїх військ. Це потрібно зробити, коли Росія почне хитатися, коли вона почне розпадатися. Ми не знаємо, як швидко все відбудеться, але все до цього йде.
Що потрібно? Щоб Україна була готова до миттєвого і раптового звільнення Криму шляхом введення своїх військ. Це потрібно зробити, коли Росія почне хитатися, коли вона почне розпадатися. Ми не знаємо, як швидко все відбудеться, але все до цього йде.
Коли у Росії настане критичний момент і розірвуться напряму зв'язки центру з регіонами, потрібно буде не гаяти часу і миттєво звільняти Крим. Як Росія зробила це у 2014 році
Коли у Росії настане критичний момент і розірвуться напряму зв'язки центру з регіонами, потрібно буде не гаяти часу і миттєво звільняти Крим. Як Росія зробила це у 2014 році
Дізнайтеся більше в ефірі «Чорноморської ТРК»:
P.S. УРИВКИ З «ОСТАННЬОГО» СЛОВА ПОЛІТВ'ЯЗНІВ КРЕМЛЯ
Фото: Віталій Головін; із Facebook Саіда Ісмагілова; із Facebook «Кримська солідарність»
Спецпроєкт «Крим наші» Чорноморської ТРК створено за підтримки Центру прав людини ZMINA
ЧИТАТЬ НА РУССКОМ
Автори проєкту
Євгенія Подобна
Валерія Талалай
Євгенія Мазур
Віталій Головін
© Чорноморська ТРК, 2020
© Чорноморська ТРК, 2020