Політика – це заняття брудне. І незважаючи на це, люди, які нею займаються, намагаються виглядати кришталево чистими.

Темне минуле подається як недосвідчена молодість, величезна фінансовий стан – як вдалий збіг обставин, а корупційна складова – як «тут інакше не прийнято».

І як тільки відкривається правда, то її намагаються приховати. У цьому всі політики єдині, якої ідеології вони б не дотримувалися.

Цікаво: Фокін: він такий не один 

Так що рішення Дарницького районного суду Києва, який зобов’язав автора книги «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані та видавництво «Віват» видалити інформацію про Віктора Медведчука і заборонити поширення друкованого тиражу до усунення порушення немайнових прав, не дивує.

У той же час воно буквально пронизане символізмом.

Що не сподобалося Медведчуку?

Ось ці шість фрагментів:

● «… чи була можливість у Стуса обрати “менше зло”. Проте є фактом, що наданого, підтримуваного держбезпекою адвоката звали Віктор Медведчук»;
● «…Медведчук на суді визнав, що всі “злочини”, нібито вчинені його підзахисним, “заслуговують на покарання”»;
● «… він (Медведчук – ред.) фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?…»;
● «…розпинав поета (Стуса – ред.) – призначений державою адвокат Медведчук»;
● «…шістка комуністичної системи Медведчук…»;
● «злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще й тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи… Боявся КГБ чи просто завжди був циніком та аморальним типом?».

Тобто, хочуть не заборонити всю книгу, як масово сурмили в соцмережах, а вилучити з неї кілька важливих акцентів. Звичайно, це махрово-печерна цензура. Але чого ще можна чекати від людини, яка породичалася з Путіним?

Адже кремлівська пропаганда не говорить, що, наприклад, війни на Донбасі немає. Вона визнає, що бойові дії ведуться, але нібито не через втручання Російської Федерації.

Читайте також: Саїд Ісмагілов: Український феномен полягає в тому, що на окупованих територіях виявилося дві третини мусульман України 

Ви що, це стійкі «ополченці» набралися сміливості протистояти «майданутим нацистам-правосєкам», які спустилися в шахти глибокі, відкопали там бронетранспортери, реактивні системи залпового вогню, бойові машини піхоти, кулемети, гранатомети, міномети, пальне, снайперські гвинтівки, інструкторів , і, не ведучи ні з ким відкритих економічних відносин, вже сьомий рік «захищають» Донбас від «збройних формувань України». Без допомоги РФ. Чесно-чесно.

Те ж хочуть зробити зі справою Стуса. Переконати всіх, що він нібито був винен, засудила його радянська система і причетності Віктора Медведчука в цьому нібито немає.

Згадайте: Держдеп США назвав Медведчука розповсюджувачем фейків про коронавірус

Стус зараз на слуху, тому що навколо нього триває медійний резонанс. В тому числі, і завдяки книзі Кіпіані, і фільму «Заборонений», і суду.

І коли всі все прочитають і подивляться, а суд винесе рішення в останній інстанції – важливо не забувати не тільки про Стуса-поета, а й Стуса-борця.

Радянський Союз сам по собі не розвалився. Проти його репресивної системи методично, часто без будь-якої координації, з різних куточків країни, з місць свободи і несвободи боролися тисячі людей. Багато заплатили найвищу ціну –віддали своє життя заради кращого життя нас з вами.

Як Василь Стус.

Важливо: Ольга Скрипник: Якщо про політв’язня говорять – це шанс, що його як мінімум не вб’ють 

У день суду багато хто пригадав про так званий «ефект Стрейзанд», коли в 2005 році адвокати співачки Барбари Стрейзанд вимагали вилучити з мережі фотографії каліфорнійського узбережжя з її майном і також вимагали 50 мільйонів доларів. Але реакцією стало масове поширення знімків в інтернеті.

А вранці 19 жовтня після рішення суду весь тираж книги про Стуса був розкуплений, в «Віваті» оголосили про друк додаткового накладу. А користувачі соцмереж масово поширювали свої історії про Стуса з хештегом #ПідтрімайСправуСтуса і #ВсіхНеЗасудиш.

Багато підтримали Кіпіані грошима і словом, але в складний ковідний час, коли не у всіх все з фінансами добре, наступ проросійських сил, які явно уособлює Медведчук, на Стуса та його справу можна зупинити, в тому числі, і мирним поширенням віршів поета.

З вашого дозволу, ось мій улюблений. До того ж, як перегукується він з нинішньою ситуацією.

Сховатися од долі – не судилось.
Ударив грім – і зразу шкереберть
пішло життя. І ось ти – все, що снилось,
як смертеіснування й життєсмерть.
Тож іспитуй, як золото, на пробу
коханих, рідних, друзів і дітей:
ачи підуть крізь сто своїх смертей
тобі услід? Ачи твою подобу
збагнуть – бодай в передкінці життя?
Чи серцем не жахнуться од ознобу
на цих всебідах? О, коли б знаття…
Та відчайдушно пролягла дорога
несамовитих. Світ весь – на вітрах.
Ти подолала, доле, слава богу.
На хижім вітрі чезне й ниций страх.

Читайте також спецпроект «Чорноморки»:  Таміла Ташева: Відповіді на питання, як подолати наслідки окупації Криму, потрібно давати вже зараз 

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

«Чорноморка» в Telegram і Facebook