Переговори України, Росії та ОБСЄ, що відбулися 8 липня у рамках Тристоронньої контактної групи, проходили на досить непростому інформаційному тлі.
По-перше, багато завдань перед ТКГ традиційно поставила зустріч політичних радників лідерів держав «Нормандської четвірки» у Берліні 3 липня. Серед них і забезпечення повного режиму припинення вогню на Донбасі, і черговий обмін полоненими, і закон про особливий статус Донбасу.
По-друге, на Луганщині вирують масштабні лісові пожежі, які Україна має намір гасити, в тому числі, за допомогою спецавіації, для чого спочатку треба отримати гарантії безпеки від країни-агресора і її збройних маріонеток.
«Чорноморка» розповідає, про що чого вдалося домовитися ТКГ в таких умовах.
Як йдеться в повідомленні Банкової, в ході переговорів ТКГ українська сторона наполягла на негайному встановленні стійкого і всеосяжного режиму припинення вогню, враховуючи ситуацію, яка склалася в результаті пожеж на Луганщині.
«Це звернення було повністю підтримано координатором ТКГ – представником ОБСЄ, узгоджено учасниками засідання, і завдяки активній позиції української делегації були отримані гарантії безпеки для польотів цивільних повітряних суден Держнс з метою ліквідації пожеж у Луганській області поблизу лінії розмежування», – сказано в прес-релізі.
Цікаво: Будапештський меморандум vs мінські угоди: що ефективніше поверне Україні окуповані території
Також в Офісі президента додали, що представники ОБСЄ відзначили конструктивну позицію української делегації у політичній робочій групі, в рамках якої відбулося обговорення правових аспектів врегулювання міжнародного збройного конфлікту на Донбасі.
У Зеленського заявили, що активну участь в обговоренні взяли представники окремих районів Донецької та Луганської областей України у складі української делегації, але їхні імена не уточнили.
«При обговоренні питань безпеки було звернуто увагу на вирішення проблеми недопуску спостерігачів СММ ОБСЄ на тимчасово окупованих територіях України. Такий доступ з боку підконтрольних уряду України територій забезпечується в повному обсязі, в той час як з тимчасово окупованої території – досі блокується. Враховуючи це, координатор ТКГ, спеціальний представник чинного голови ОБСЄ посол Хайді Грау зазначила, що на території України повинні бути однакові підходи до забезпечення доступу членів СММ ОБСЄ», – зазначили на Банковій.
Крім цього, ОБСЄ визнала «значний прогрес» у питанні розробки оновленого плану розмінування.
«В рамках цієї роботи та на виконання домовленостей Паризького саміту «Нормандської четвірки» було попередньо погоджено 13 ділянок для проведення робіт з розмінування з можливістю подальшої обробки наступних семи ділянок. Для подальшої активізації роботи з питань безпеки українська делегація ініціювала проведення 14 липня додаткового засідання відповідної робочої групи ТКГ», – йдеться в повідомленні.
Для вирішення гуманітарних питань українська делегація підкреслила необхідність і готовність зі свого боку забезпечити пропуск громадян через всі КПВВ, однак питання залишається невирішеним через неконструктивну позицію «іншого боку».
«Знайшла підтримку позиція української делегації по можливості відкриття двох нових КПВВ у Луганській області протягом чотирьох місяців», – заявили у Зеленського.
«Україна в черговий раз підтвердила готовність до швидкого взаємною звільнення утримуваних осіб у форматі «всіх на всіх» і зазначила, що очікує письмові підтвердження від іншої сторони. Також під час засідання ТКГ знову було піднято питання екологічної безпеки», – резюмували в ОП.
Спеціальний представник чинного голови ОБСЄ в Україні та у Тристоронній контактній групі посол Хайді Грау привітала домовленості про безпечне застосування пожежної авіації поблизу лінії зіткнення.
«Засідання ТКГ та її Робочих груп відбулися в той час, коли в Луганській області продовжували вирувати сильні лісові пожежі, які спричинили жертви і втрати серед цивільного населення. Я вітаю той факт, що ТКГ вдалося домовитися про гарантії для безпечного застосування літаків пожежогасіння поблизу лінії зіткнення», – наводить її заяву Відділ комунікації та зв’язків зі ЗМІ секретаріату ОБСЄ.
Дипломат додала, що також було прийнято зобов’язання про надання гарантій безпеки, необхідних для підготовки до одночасного відкриття двох додаткових контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) поблизу Золотого і Щастя в Луганській області.
«Підготовчо-будівельні роботи повинні бути завершені не пізніше ніж через чотири місяці. Цивільне населення по обидві сторони від лінії зіткнення давно чекає цього», – підкреслила Грау.
Вона також привітала той факт, що в Робочій групі з безпеки сторони прийшли до взаєморозуміння щодо значного числа пріоритетних ділянок для розмінування по обидві сторони від лінії зіткнення, включаючи всі КПВВ.
«Сподіваюся на продовження цієї конструктивної роботи і якнайшвидше прийняття оновленого плану за розмінування», – сказала дипломат.
Крім того, Робоча група з гуманітарних питань займалася проблематикою обміну полоненими, а також пошуку зниклих без вісті.
«В гуманітарній сфері мене турбує, що під приводом пандемії коронавірусу цивільне населення продовжує стикатися з додатковими складнощами при перетині лінії зіткнення, особливо в Донецькій області. Ця проблема потребує негайного вирішення», – акцентувала спецпредставник голови ОБСЄ.
У центрі уваги Економічної робочої групи були питання водопостачання через лінію дотику, забезпечення мобільного зв’язку «Водафон-Україна», а також проблеми екології в окремих районах Донецької і Луганської областей України.
«Учасники засідання Політичної робочої групи продовжили детальну постійну дискусію з пропозиціями щодо закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей», спрямованого на забезпечення особливого статусу ОРДЛО після проведення місцевих виборів, передбачених Мінськими угодами», – підсумувала вона.
Повноважний представник Росії в контактній групі Борис Гризлов за підсумками засідання ТКГ заявив, що українська делегація відмовилася від діалогу з представниками терористів «Л/ДНР», що нібито «серйозно загальмувало» роботу Групи.
«Єдиний спосіб вирішення (нібито – ред.) внутрішньоукраїнського конфлікту – це чітке, повне і послідовне виконання зобов’язань Києва (української влади – ред.) та Донбасу (терористів «Л/ДНР» – ред) за мінським домовленостями. А це можливо зробити тільки в режимі прямого діалогу з усіх аспектів політичного врегулювання», – заявив повпред країни-агресора.
Важливо: Російське поле експериментів: Червневі хроніки виживання в окупації
«Зазначу, що шляхом постійного перетасовування своїх представників українська сторона намагається піти від предметного обговорення на майданчиках підгруп. Це серйозно (нібито – ред.) гальмує роботу контактної групи, і це додатковий фактор нестабільності і напруженості між Києвом (українською владою – ред.) і Донбасом (терористами «Л/ДНР» – ред.)», – висловив він свою думку.
Гризлов вважає, що роботу ТКГ важливо зробити більш відкритою, а також «повністю виключити подвійні стандарти в поведінці представників ОБСЄ». В чому вони полягають, чиновник з країни-агресора не уточнив.
Він також заявив, що українська сторона нібито відмовилася узгодити з терористами «Л/ДНР» ряд ділянок розмінування на лінії зіткнення: «На жаль, із 20 запланованих ділянок погоджено лише 13. Київ (українська влада – ред.) не погодив запропоновані Луганськом (терористами «ЛНР» – ред.) ділянки розмінування, критично важливі в гуманітарному плані».
Крім того, Гризлов звинуватив українську делегацію в тому, що вона нібито відмовилася від узгоджених раніше домовленостей щодо обміну утримуваними особами.
«Київ (українська влада – ред.) (нібито – ред.) відмовився від узгоджених раніше домовленостей щодо складання списків на обмін у відповідності із чотирма категоріями утримуваних осіб. Буквально в ході засідання київська (українська – ред.) делегація заявила, що вона хоче ще дві категорії. Це істотно загальмує процес обміну і звільнення», – підсумував представник країни-агресора.
Читайте також: «Вони не можуть уявити спосіб життя за межами окупації»: про що розповіла жінка, викрадена в Донецьку через прапор РФ
Представник терористів «ДНР» Наталя Никонорова запевняє, що представникам донецьких і луганських бойовиків в ході переговорів ТКГ 8 липня нібито вдалося узгодити з українською делегацією зміст двох статей закону про особливий статус Донбасу.
«Нам вдалося досягти консенсусу за змістом статей 2 і 3 закону про особливий статус Донбасу.Сподіваємося, що вдасться зберегти позитивну динаміку і продовжити постатейне обговорення цього найважливішого для політичного врегулювання закону», – сказала вона.
Ці статті визначають особливий порядок дії законодавства про статус Донбасу, а також гарантії недопущення кримінального переслідування, притягнення до відповідальності та покарання осіб – учасників подій на Донбасі.
Никонорова також повторила російську риторику про те, що без узгодження змін до Конституції України «обговорення окремих аспектів політичного врегулювання» ситуації на Донбасі нібито «може бути поставлене під сумнів».
«Подальша дискусія матиме сенс лише після того, як ми узгодимо, що саме буде закріплено в новій редакції Конституції щодо особливостей місцевого самоврядування на Донбасі, оскільки відповідно до ієрархії нормативних правових актів будь-який закон повинен відповідати конституції», – заявила соратниця донецьких терористів.
Наступна зустріч Тристоронньої контактної групи запланована на 22 липня.
Цікаво: Шахтар із «ЛНР»: Що сильніше: страх в’язниці або голодної смерті?
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені