12 лютого 2015 року був підписаний Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу, більш відомий як «Мінськ-2».

Події, які супроводжували появу цього документу, були одними з найважчих в новітній історії України. За два дні до цього російсько-терористичні війська здійснили ракетний обстріл аеродрому і густонаселених районів Краматорська. В результаті обстрілу загинули 17 осіб, з яких семеро – військовослужбовці, поранені 64 людини, з них п’ять дітей і 15 військовослужбовців.

Вкрай неспокійно було на передовій. ВСУ відважно билися з російськими «отпускниками» в районі Донецького аеропорту, а також у боях за Дебальцеве, завершилися трагічним для України «котлом».

Незважаючи на те, що навколо «Мінська-2» точаться запеклі дискусії, він на даний момент залишається однією з основ врегулювання ситуації на Донбасі, які зафіксовані на папері.

Важливо: Генасамблея ООН проведе спецзасідання по окупованих територіях України

Зокрема, документ санкціонував проведення переговорів Тристоронньої контактної групи по врегулюванню ситуації на Донбасі, які приблизно раз у два тижні проходять у столиці Білорусі.

Вони відбулися напередодні і «Чорноморка» розповідає про результати зустрічі представників України, ОБСЄ, Росії, а також підконтрольних Москві маріонеток з терористичних угруповань «Л/ДНР».

ЗАЯВА УКРАЇНСЬКОЇ СТОРОНИ

Українська сторона підкреслила, що 12 лютого в Мінську «практично погодили» ділянку розведення сил та засобів ЗСУ і терористів в районі населеного пункту Гнутово.

«Практично узгоджено одну з ділянок розведення в районі н. п. Гнутово, який раніше був запропонований українською стороною, триває робота над узгодженням інших. Акцентовано увагу на необхідності забезпечення повного і всеосяжного режиму припинення вогню, який зараз порушується з боку НЗФ ОРДЛО», – написала на своїй сторінці у Facebook прес-секретар представника України в Тристоронній контактній групі Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

Цікаво: РФ заплатить за шкоду Україні: у Раді пропонують включити лічильник

Вона також навела дані спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, згідно з якими з початку року їх патрулі 146 разів не були допущені на тимчасово окуповані території Донецької і Луганської областей.

«Українська сторона наполягає на забезпеченні повної безпеки роботи співробітників місії, також СММ ОБСЄ повинна мати безперешкодний доступ до всієї території України, як це передбачено її мандатом», – підкреслила Оліфер.

«В гуманітарній підгрупі ми передали уточнений список людей, яких хочемо звільнити. Сторони надали пропозиції щодо методики пошуку зниклих без вісті. До наступного засідання ТКГ в Мінську повинен бути розроблений проект дорожньої карти щодо відкриття КПВВ в Золотому і Щастя», – додала речниця Кучми.

Читайте також: Новий обмін: Пристайко назвав час

За її словами, підгрупа з соціально-економічних питань обговорила питання водозабезпечення всій території Донбасу, які є критичними і вимагають дієвих кроків всіх учасників Мінського процесу, в т. ч. із залученням Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

«Українська сторона продовжує піднімати проблему повернення української державної і приватної власності на території ОРДЛО. Дано перелік підприємств, власники яких звернулися в правоохоронні органи України щодо втрати свого майна», – пише Оліфер.

У політичній підгрупі українська сторона акцентувала увагу на необхідності виконання резолюції ПАРЄ від 30 січня 2020 року, яка містить безпосередні вимоги на адресу РФ: у пункті 4.9 цього документу, зокрема, зазначено важливість повного виконання нею Мінських домовленостей, стороною яких є РФ, і припинення військового вторгнення і підтримки незаконних збройних формувань на сході України.

Цікаво: Вода, Крим, Арахамія. Рука тримать фейспалм втомилась

«Наголошуємо: саме повне припинення вогню, виведення з Донбасу збройних формувань та військової техніки, відновлення контролю над кордоном є базовою передумовою для початку політичного процесу, в т. ч. виборів», – резюмувала прес-секретар другого президента.

ЗАЯВА ОБСЄ

Спеціальний представник чинного голови ОБСЄ в Україні та у Тристоронній контактній групі посол Хайді Грау заявила, що для вирішення конфлікту на Донбасі все ще потрібні зусилля і політична воля сторін.

«Рівно п’ять років тому був підписаний комплекс заходів щодо виконання мінських угод. Він був схвалений лідерами «нормандської четвірки» і Радою безпеки ООН. Комплекс заходів спільно з мінським протоколом і мінським меморандумом є основою для мирного врегулювання конфлікту на сході України. Сторони висловлюють прихильність мінськими угодами, але для вирішення конфлікту все ще потрібні зусилля і політична воля сторін. На жаль, люди все ще гинуть», – цитують її білоруські державні ЗМІ.

Цікаво: Андрій Сенченко: Настав час зруйнувати стіну ненависті

При цьому, за її словами, обмеження свободи пересування Спеціальної моніторингової місії перешкоджає моніторингу режиму припинення вогню.

«І все-таки мене порадувало те, що сторони висловили готовність докласти більше зусиль для реалізації висновку «нормандського саміту». В цьому дусі пройшла робота ТКГ та її робочих груп», – зазначила спецпредставник ОБСЄ.

Робоча група з безпеки розглядала пропозиції сторін щодо визначення додаткових ділянок розведення сил і засобів: «Поряд з темою обміну утримуваними, гуманітарна робоча група обговорила питання забезпечення ефективного пошуку зниклих без вісти. Учасники також розглянули можливості відкриття нових пунктів пропуску через лінію дотику».

У центрі уваги економічної робочої групи були питання виплати пенсій та водопостачання на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей.

«Політична робоча група обговорювала питання, пов’язані з особливим статусом ОРДО і ОРЛО, а також з імплементацією «формули Штайнмайєра» в українське законодавство», – резюмувала Грау.

Читайте також: Як РФ фінансує агентів «русского мира» в Україні: розслідування

ЗАЯВА РОСІЙСЬКОЇ СТОРОНИ

Повноважний представник Росії в контактній групі з врегулювання на Донбасі Борис Гризлов звинуватив ВСУ в обстрілі району Золотого-5.

«У центрі уваги контактної групи знову були питання контролю за дотриманням режиму припинення вогню і обговорення можливих ділянок розведення сил. Контактна група констатувала, що число обстрілів з початку року в цілому знизилося. Однак, в останні кілька днів на лінії зіткнення ситуація знову досягала небезпечного напруження, як, наприклад, при обстрілі (нібито – ред.) з боку ВСУ 7 лютого в районі Золотого-5», – заявив повпред країни-агресора.

На його думку, для реалізації мінських угод від керівництва України потрібна готовність здійснити низку конкретних заходів: «Від київської (української – ред.) влади потрібні абсолютно конкретні кроки, в тому числі політичного плану, включаючи закріплення в українському законодавстві «формули Штайнмайєра» і скасування тих положень українського законодавства, які суперечать мінським домовленостями».

«Зрозуміло, що левова частка провини (нібито – ред.) лежить на попередній київській адміністрації. Але і чинна київська влада (нібито – ред.) не поспішає виконувати свої обіцянки виборцям, а також свої обіцянки в рамках «нормандської четвірки». Це стосується в тому числі київських зобов’язань, прийнятих на саміті в Парижі в грудні», – заявив він.

Гризлов висловив думку про необхідність скасовувати ті «рішення київської влади, які прославляють нацизм і пособників нацизму», і нібито «порушують права мешканців Донбасу, жителів інших регіонів України».

Крім того, повпред країни-агресора в який раз спробував зняти з Росії відповідальність за військовий конфлікт на Донбасі, виставивши сторонами конфлікту «Київ, Донецьк і Луганськ».

Важливо: Українські захисники, загиблі у січні в ООС: пам’ятаємо

«Абсолютно очевидно, що київська (українська – ред.) влада не зможе відновити відносини з Донбасом, поки не почне розмовляти з мешканцями Донбасу, в тому числі з тими людьми, кого в Донецьку, в Луганську (нібито – ред.) обрали (так звані – ред.) «органи влади», – сказав він.

«Мінські домовленості залишаються (нібито – ред.) єдино можливою основою для виходу з кризи, основою для відновлення миру в Україні, єдиним визнаним алгоритмом політичного врегулювання конфлікту на Донбасі. Обидві сторони конфлікту – київська (українська – ред.) влада з одного боку, і (так звана – ред.) «влада» (тимчасово окупованих – ред.) Донецька і Луганська з іншого – зобов’язані його виконувати. Ніякої альтернативи немає і бути не може», – резюмував Гризлов.

ЗАЯВИ ТЕРОРИСТІВ «Л/ДНР»

Представник терористів «ЛНР» Ольга Кобцева визнала несвоєчасною пропозицію української сторони відкрити пункти пропуску в Золотому і Щастя.

За її словами, луганські бойовики готові підтримати синхронне відкриття нових пунктів пропуску у Золотому і Щастя, «але лише після того, як Україна забезпечить не на словах, а на ділі всі гарантії безпеки».

Цікаво: Паспорти РФ на Донбасі: які проблеми чекають «нових росіян»?

У свою чергу, представник терористів «ДНР» Дарина Морозова заявила, що на переговорах 12 ТКГ в Мінську домовилися також підготувати спільні пропозиції щодо реалізації механізму пошуку безвісти зниклих на Донбасі.

«Відбувся обмін інформацією про утримуваних осіб. Однак українською стороною (нібито – ред.) не було надано жодних підтверджень перебування зазначених осіб на своїй території», – сказала вона.

«Також були розглянуті запропоновані сторонами варіанти дорожніх карт за механізмом пошуку осіб, які пропали безвісти. Ми обмінялися своїми баченнями того, як повинен відбуватися зазначений процес, а також обговорили його правовий статус. За підсумками була досягнута домовленість про підготовку до наступних переговорів спільних пропозицій щодо реалізації цього механізму», – додала соратниця донецьких злочинців.

Так звана «голова» міфічного «міністерства закордонних справ» «ДНР» Наталія Никонорова заявила про те, що терористи запропонували українській стороні дистанційно між зустрічами в Мінську узгодити нові ділянки для відводу сил на Донбасі.

«Робота по погодженню нових ділянок, як і доповнення до рамкового рішення (про розведення сил – ред.) проходить досить напружено. Напередодні засідання українська сторона (нібито – ред.) внесла провокаційні корективи з раніше зазначеними координатами ділянок, що істотно ускладнило процес узгодження», – сказала вона.

За словами соратниці терористів, в ході переговорів «детально обговорюється ділянка в районі КПВВ «Жовтень – Гнутово», але говорити про погодження її координат поки рано.

Наступна зустріч Тристоронньої контактної групи по Донбасу запланована в Мінську на 26 лютого.

Читайте також: Мирні процеси на війні: кажуть окуповані Донецьк, Луганськ і Крим

«Чорноморка» в Telegram і Facebook

Фото: МЗС Білорусі