В Росії і окупованому нею Криму 1 липня завершилося тижневе голосування за поправки до російської Конституції. Як це було, чим це голосування відрізнялося від інших російських виборів і що послідує за ним, розповіли кримчани і експерти.

В так званій «Виборчкомісії» Криму стверджують, що всього на півострові проголосували 1,2 мільйона виборців. Явка склала понад 81%, і приблизно 90% з них нібито висловилися за поправки, передає «Крим.Реалії».

У число цих поправок, серед інших, входить обнулення президентських термінів Володимира Путіна, що теоретично дозволить йому ще двічі обиратися на пост глави держави. Інша поправка не допускає відчуження російських територій, до яких у Кремлі відносять і Крим. У той же час Україна і країни Євросоюзу заявили, що не визнають законним голосування за поправки до Конституції Росії на тимчасово окупованому півострові. У Кремлі ж загальні підсумки з заявленою підтримкою поправок на рівні майже 78% «однозначно вважають тріумфом».

Читайте також: Нова влада Путіна за новою Конституцією: Як це буде

Алуштинський журналіст і активіст Павло Степанченко

«Вже ввечері 1 липня, коли стало відомо, що явка перевищила 50%, я для себе прийняв рішення проголосувати проти обнулення термінів Путіна. Прийшов на дільницю, біля входу члени комісії палили – мабуть, від нудьги, тому що там нікого не було. Я заходжу на другий поверх – там сидить один чоловік, він дав мені маску. Тут прийшли і члени комісії, я дав паспорт. Як я бачив за списками, дуже багато людей не голосували. Основна моя задача була подивитися, чи не проголосували за мене. Насправді це нічого не варто зробити: на ділянці немає ні поліції, ні відеокамер, там сидить один чоловік. Природно, виникають питання до прозорості цього плебісциту. Коли я раніше приходив на вибори, були спостерігачі з бейджиками, камери, так і людей в принципі було більше. А тут у нас в районі Массандри урну для голосування поставили на лавочці, і бабусі цьому дуже раділи, мовляв, «ми перемогли».

Кримськотатарський активіст Наріман Джелял

«З виборчим процесом, з виборчим законодавством цього разу творили просто неподобство. Якщо в 2014 році і пізніше ми намагалися якось промоніторити виборчі кампанії, щоб показати реальну явку, особливо в місцях компактного проживання кримських татар, то зараз в цьому не було ніякого сенсу. Неозброєним поглядом видно, що цифри були виписані задовго до початку голосування: Крим виявився третім регіоном за підтримкою поправок після Чечні і Туви. Думаю, кримській команді на чолі з Сергієм Аксьоновим було важливо продемонструвати свою лояльність Кремлю. Тому полювання за голосами було безпрецедентним: ходили по хатах, виставляли урни на вулицях, встановлювали намети в недозволених місцях. Цього разу у влади було набагато більше часу, щоб забезпечити явку. Словом, повний дурдом – по-іншому не можна сказати».

Російський політолог Ігор Ейдман

«Вся ця історія з поправками за формою – клоунада, а по суті – державний злочин. Ця спецоперація була спланована у відділі внутрішньої політики Адміністрації президента з єдиною метою – обнулити терміни Путіна, а все інше лише димова завіса. Більш того, ці поправки були вже давно прийняті без жодного всенародного голосування Держдумою та іншими підконтрольними Кремлю органами. Результати були заздалегідь визначені в тій же Адміністрації президента, і виборчкоми просто намалювали спущений зверху результат. Експерт з електоральною статистикою Сергій Шпилькін у своєму аналізі вказує на те, що реальна явка склала 40% з невеликим, але зверху накидали голосів «за», щоб забезпечити таку необхідну Кремлю підтримку на рівні понад 50% не від тих, хто прийшов на дільниці, а саме від спискового складу виборця».

Колишній віце-прем’єр Криму, депутат Верховної ради Криму двох скликань Володимир Казарін

«Мені шкода кримчан: закінчилися навіть удавані наміри російської влади якось враховувати їхню думку. На півострові неможливое якесь поліпшення економічного становища – його не хоче сам вождь, який виграв від цих змін і став вічним. Йому не потрібен ситий, вільний і освічений народ. Так що рабське становище людей – єдино вірне, з його точки зору. Вони повинні поповнювати ряди його армії, поліції, приватних військових компаній, ну ще й бути робочими руками, які побудують і зроблять що треба. Правда, нічого серйозного вони не зроблять, тому що у всіх галузях, від IT-сфери до космосу, просто катастрофа. Головна концепція: країна – фортеця в облозі. Треба нагодувати – нагодують, але міркувати про те, які там ще пряники хоче народ, однозначно не будуть… Я думаю, окупований Крим, та й нас усіх зараз чекає дуже важкий період».

Український політолог-міжнародник Олексій Кафтан

«Росія фактично завершила аномальний період свого історичного розвитку, викликаний подіями кінця 1980-х – початку 1990-х років, і повернулася у свій природний стан самодержавства: цар – імператор – генсек – президент. Це означає, що країна буде і надалі дотримуватися неоімперського шляху розвитку, але, враховуючи обмежені можливості і ресурси, це буде швидше «імперія-лайт». Оскільки війна коштує дорого, буде мала війна. Тут скоріше варто говорити не про те, якими проблемами це обернеться для України, а про те, якими проблемами це обернеться для всіх сусідів Росії і для світу в цілому. Гібридна війна буде продовжуватися, і цей проміжний стан між війною і миром пошириться по всьому периметру російських кордонів».

Читайте також: Російське поле експериментів: Червневі хроніки виживання в окупації