ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
3
9
3
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
3
9
3
В центрі уваги
Нова влада Путіна за новою Конституцією: Як це буде
  01 Липня 2020 15:56
|
  241

Нова влада Путіна за новою Конституцією: Як це буде

Нова влада Путіна за новою Конституцією: Як це буде

У Росії голосують за поправки до Конституції. Результатом цих змін стане «обнулення» президентських термінів Володимира Путіна і Дмитра Медведєва – кожен із них ще двічі може стати главою держави. Виглядає, що Путін правитиме Росією до 2036 року, зі ще більшими повноваженнями, а коли закінчаться його президентські терміни – залишиться впливовою і недоторканною фігурою.

Президент РФ тепер формує і очолює не тільки Рада безпеки, але і Державна рада – це новий конституційний інститут з реальною владою. Колишньому президенту Росії гарантована недоторканність, і позбавити його якої буде не простіше, ніж оголосити імпічмент чинному президенту РФ. Як за новою Конституцією президент посилює контроль над законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади Росії, пише «Бабель».

Посилення контролю президента над парламентом

– Російський парламент складається з двох палат – Ради Федерації (верхньої) і Державної думи (нижньої). Будь-який колишній президент Росії автоматично стає довічним сенатором Ради Федерації.

– Президент може призначити до 30 сенаторів (раніше він міг призначити лише 17) у Раду Федерації, семеро з них – довічно. Таким чином, кількість сенаторів зросте до двохсот. З них 85 – це представники виконавчої влади від кожного регіону Росії. Їх призначає глава регіону, а кандидатури глав регіонів погоджує президент. Тобто, після поправок безпосередньо або опосередковано від президента будуть залежати ще більше сенаторів – 115.

– Термін президентських повноважень сенаторів буде таким же, як і у глави держави, – шість років. При цьому президент може зняти будь-якого сенатора, призначеного до його вступу на посаду.

– Якщо президентові не подобається закон (у тому числі і федеральний конституційний закон), подолавши його вето, він зможе звернутися в Конституційний суд. Якщо судді вирішать, що закон суперечить Конституції, то президент не повинен підписувати. Раніше депутати і сенатори кваліфікованою більшістю могли подолати вето, і президент зобов’язаний підписати закон. За таким же принципом президент може попросити перевірити конституційність законів будь-якого суб’єкта федерації. Це посилює президентську владу над регіонами.

– Раніше президент був зобов’язаний розпустити Держдуму, якщо вона тричі не затверджує його кандидатуру прем’єра — тепер ця умова необов’язкова. Також у нього залишається право або відправляти у відставку уряд, або розпускати Держдуму у разі їх конфлікту (якщо Держдума двічі протягом трьох місяців проголосує за висловлення недовіри уряду). Після поправок президент отримає право розпускати нижню палату ще і в тому разі, якщо депутати відмовляться затвердити більш третини членів уряду, запропонованих прем’єр-міністром.

Посилення контролю президента над урядом і силовими відомствами

– По суті, президент стає главою уряду, а прем’єр — чиновником, який виконує президентські доручення. Він визначає завдання, може очолювати засідання уряду і безпосередньо контролювати ті міністерства, які захоче.

– Президент призначає прем’єра і відправляє його у відставку, але сам уряд може зберегти (раніше він міг звільнити прем’єра тільки разом з усім урядом) і йому не обов’язково при цьому розпускати Держдуму. Президент може сам прийняти відставку будь-якого міністра — раніше президент звільняв міністрів і віце-прем’єрів лише за пропозицією голови уряду. Він може і сам відправити у відставку будь-якого віце-прем’єра чи міністра, затвердженого Держдумою.

– «Силовий блок» уряду підпорядковується безпосередньо президенту. Крім Міноборони, ФСБ, МВС, МНС і Росгвардії, до нього увійдуть Мін’юст і МЗС. Президент призначатиме голів цих відомств після консультацій з Радою Федерації (судячи з усього, «консультації» будуть зводитися до виступів кандидатів у Раді Федерації перед призначенням). А от звільняти їх глава держави буде самостійно.

Посилення контролю президента над судовою системою і прокуратурою

– Президент представляє Раді Федерації кандидатів на голів, заступників та головних суддів судів країни — Конституційного і Верховного. Судячи з поправок, у РФ приймуть новий федеральний конституційний закон, який дасть право президенту призначати всіх суддів інших федеральних судів.

– Тепер президент може ініціювати відставку суддів Конституційного та Верховного судів, а Рада Федерації — припиняти їх повноваження. Раніше це могли робити тільки самі суди.

– Різко скорочується максимальна кількість суддів Конституційного суду, було 19 – стане 11. Також з визначення Конституційного суду приберуть слова про те, що суд здійснює судову владу «самостійно і незалежно».

– Президент може призначати генерального прокурора та його заступників, військових прокурорів, а також регіональних прокурорів навіть без узгодження з генпрокурором і місцевими парламентами. Для цього потрібні тільки «консультації» з Радою Федерації.  А ось звільняти їх він може самостійно.  Також президент зможе призначати і звільняти всіх інших прокурорів, аж до міських і районних, якщо буде прийнятий відповідний федеральний закон.  Якщо закон не приймуть, то ця функція залишиться за генпрокурором.

Читайте також: Російські силовики залишаються безкарними за катування українців у Криму

«Чорноморка» в Telegram і Facebook 

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2020Всі права захищені