ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
1
8
0
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
1
8
0
Особлива думка
«Держпереворот» на Майдані, «влада на крові» і «невинуваті ми»: що розповіли екс- «беркутівці» пропагандистам Кремля
  03 January 2020 11:58
|
  87

«Держпереворот» на Майдані, «влада на крові» і «невинуваті ми»: що розповіли екс- «беркутівці» пропагандистам Кремля

«Держпереворот» на Майдані, «влада на крові» і «невинуваті ми»: що розповіли екс- «беркутівці» пропагандистам Кремля

Проведений в кінці грудня обмін полоненими на Донбасі між Україною і підконтрольними РФ збройними маріонетками з «Л/ДНР» апріорі не міг не завершитися чварами в суспільстві.

Як і у вересні, коли з російських в’язниць повернулися 24 моряків і 11 політв’язнів , а у зворотний бік вирушили 35 не самих чесних людей, українці знову сперечаються про те, що ставити вище: правосуддя чи гуманізм.

Восени джокером в українській обмінній колоді раптово став колишній терорист з угруповання «Донецька народна республіка» Володимир Цемах. Він командував засобами ППО бойовиків у тимчасово окупованому місті Сніжне, коли там 17 липня 2014 року було збито авіалайнер Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що летів за маршрутом Амстердам-Куала-Лумпур.

Після того, як влада Нідерландів офіційно почали називати Цемаха одним із ключових фігурантів справи про катастрофу рейсу MH17, Росія неофіційно сказала України: «Хочете Сенцова? Віддавайте Цемаха!».

Те, що було далі – вже історія: спочатку Москва надійно сховала Цемаха на контрольованій нею території ОРДО, а потім відразу ж почала вибілювати його репутацію терориста і злочинця.

Допомагати в цій справі взявся колега по обміну, пропагандист Кирило Вишинський. Він взяв у Цемаха інтерв’ю для свого проекту «Люди Донбасу», де все в кращих традиціях «ЗМІ» Кремля: українська влада нібито не захотіла розмовляти з народом Донбасу, нібито вирішили поговорити з позиції сили, нібито намагалися змусити людей думати українською мовою, ось вони, бідненькі, що не витримали і пішли стрункими рядами в міфічне «ополчення».

І здавалося б, минуло лише три місяці, а історія знову повторюється. Правда, зараз у Москви апетити куди серйозніші: замість одного Цемаха були названі п’ять імен і прізвищ, а саме – Олега Янишевського, Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Сергія Тамтури і Олександра Маринченка. Для пересічного українця вони більш відомі як бійці «чорної роти» спецпідрозділу МВС «Беркут», яких звинувачують у масових вбивствах учасників Революції Гідності.

Про те, що вийшло в результаті, ви знаєте. Список бажань Кремля, невиконання якої загрожувало зривом взагалі всього обміну, Україна задовольнила. Як це було – стало об’єктом пильної розбору не одного дійсно хорошого тексту, в яких зустрічаються словосполучення «політичне рішення» і «зламане через коліно правосуддя».

Ми ж покажемо вам нові паралелі в кейсах Цемаха і екс- «беркутівців». Наприклад, другим також прийшла на допомогу російська пропаганда.

Тільки от якщо Цемаху дали хоч трохи часу віддихатися і прийти в себе, то екс- «беркутівців» відразу ж кинули на інформаційний рожен. Ніяких лікарень, перевірок на вербування – відразу до мікрофону!

Причому, за останні дні вони з ким тільки не поговорили: і пропагандисти «Росія-1», і відділення «Комсомольської правди» в тимчасово окупованому Донецьку і так звані підконтрольні терористам «Л/ДНР» «ЗМІ», назви яких і називати не хочеться .

«Чорноморка» переглянула і перечитала це і наводить головне зі сказаного екс- «беркутівцями». А все це заради того, щоб ви розуміли, як з імовірних вбивць Небесної Сотні Росія ліпить жертв міфічного «державного перевороту».

ЧОМУ ЇХ ЗВІЛЬНИЛИ 

Зінченко: « Якби у слідства була хоч якась доказова база, то нас би засудили в перший же рік правління Петра Порошенка, а так нас поміняли і (нібито – ред.) визнали, що нас утримували (нібито – ред.) з політичних мотивів , (нібито – ред.) без доказів. Всі їх докази – (нібито – ред.) сфальсифіковані експертизи з абсолютно різними висновками.

За п’ять років українська влада (нібито – ред.) так і не змогла довести провину співробітників «Беркута» у вбивствах учасників Майдану, в той час як (нібито – ред.) зараз стають відомі нові факти, які доводять вину самих учасників (так званого – ред.) «держперевороту» у вбивствах, в тому числі співробітників правоохоронних органів».

ХТО ВИНЕН У ВБИВСТВАХ ПІД ЧАС РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ

Аброськін: «У 2014 році сказати, що активіст Майдану стріляв в співробітника міліції, – таке навіть не обговорювалося, про це не можна було говорити. У 2015 році люди (нібито – ред.) вже розуміли, що щось не те, а незабаром почали з’являтися (нібито – ред.) реальні докази, що спростовують твердження про те, що ніхто не стріляв по міліції . З кожним роком ситуація змінюється, адже в 2014 році народ (нібито – ред.) сильно обдурили, і багато хто повірив. Зараз ситуація дуже змінюється. У цьому (вбивствах на Майдані – ред.) (нібито – ред.) винна діюча на той момент опозиція. Я вважаю, що (екс-секретар Ради національної безпеки і оборони України – ред.) Олександр Турчинов, (екс-генпрокурор України – ред.) Юрій Луценко, (колишній прем’єр-міністр України – ред.) Арсеній Яценюк), (лідер партії «Свобода» – ред.) Олег Тягнибок і (екс-президент України – ред.) Петро Порошенко (нібито – ред.) і є головні винуватці загибелі людей, адже (нібито – ред.) сам Майдан був чітко спланований і зрежисований».

ЩО ВІДБУВАЛОСЯ НА МАЙДАНІ 18-20 ЛЮТОГО 

Аброськін: «Найважчий день був 18 лютого – багато поранених і вбитих, але після оголосили перемир’я. Тому 19 лютого було дуже спокійно, але ми були сильно деморалізовані, так як багатьох втратили. Також ми розуміли, що перемир’я для протестуючих – можливість перегрупуватися і почати зіткнення знову. І ось 20 лютого в п’ятій годині ранку почалася стрілянина по співробітниках поліції – четверо вбитих, 39 поранених. Це говорить про те, що ці вбивства були потрібні, поліцію (нібито – ред.) відстрілювали і хотіли, щоб співробітники МВС відкрили вогонь у відповідь.

Зінченко: «Наказ був такий: стояти і терпіти. Уявіть, в тебе летить «коктейль Молотова», або камінням, або палицями тебе б’ють, а ти нічого зробити не можеш. Ми стояли – вони (нібито – ред.) провокували. Ніхто не хотів з нас брати на себе відповідальність і застосовувати силу.

Стояли попереду жінки, мирні люди, потім вони розступалися і вибігали провокатори. Природно, наші деякі залежні ЗМІ (нібито – ред.) не знімали, як вони нас б’ють, потім провокатори в натовп тікали, ланцюжок стулявся, і коли ми їх хотіли вирвати з натовпу, включалися камери і знімали це».

ПРО СПРАВИ ПРОТИ ЕКС- «БЕРКУТІВЦІВ» 

Аброськін: « Слідство (нібито – ред.) взагалі не було об’єктивним, розслідувалися тільки вбивства мітингувальників, активістів, які за фактом (нібито – ред.) були бойовиками, але взагалі не розслідувалися факти вбивств і поранення правоохоронців, ніхто не поніс за це покарання. І це зрозуміло: як нова влада, яка (нібито – ред.) прийшла на крові за допомогою (нібито – ред.) повалення (нібито – ред.) законної влади, може розслідувати (нібито – ред.) незаконні дії, які вона здійснювала ? Вони ж не будуть самі собі яму копати».

Зінченко: «У період слідства Генпрокураторою (нібито – ред.) керували переважно прихильники Майдану. Вони були (нібито – ред.) вихідцями з Майдану, крім Віктора Шокіна, поставили групу слідчих, де (нібито – ред.) були в основному вихідці з Західної України (заходу України – ред.). Я думаю, що зверху їм (нібито – ред.) надходили команди, як і що робити.

Нас затримали 3 квітня 2014 року, запросили на допит дати свідчення, а коли ми приїхали, запропонували дати неправдиві свідчення і оббрехати керівництво країни, своїх командирів – сказати, що вони нібито наказали стріляти по протестуючих. Ми відмовилися, і в підсумку нам сказали: «Не дасте свідчення на них, будете сидіти ви». Так все і сталося. Але наказу такого (нібито – ред.) не було».

ПРО СТРІЛЬБУ НА МАЙДАНІ

Зінченко: «Стрільба, насправді, відбувалася дуже приховано. Побачити все це було дуже непросто. Самих стрільців ми побачили тільки коли розглядали матеріали справи та знайомилися з відео. Там чітко видно щонайменше 35 людей зі зброєю (нібито – ред.) з числа «майданівців».

Їх постріли 20 лютого чітко зафіксовані на відео. В той день першими почали гинути співробітники правоохоронних органів. О п’ятій ранку з будівлі консерваторії почали стріляти по співробітниках міліції. Це (нібито – ред.) встановлено слідством. Незважаючи на упередженість, вони були змушені це визнати. В результаті цієї стрілянини загинули троє наших співробітників, ще 39 були поранені з вогнепальної зброї, потім ще один був убитий і ще один був поранений. Ці докази були прикріплені до справи».

ПРО ПРОТЕСТИ НА МАЙДАНІ

Зінченко: «Різні люди були. Були і мирні, були і агресивно налаштовані – такі прийшли з певною метою – завдати каліцтва співробітникам міліції. Все це було задумано і підготовлено, щоб до влади (нібито – ред.) прийшли представники опозиції. Стрілянина по міліції почалася ще 18 числа, коли був так званий «мирний наступ» на Верховну Раду. Тоді поранили нашого командира. Після цього надходила інформація, що на Майдан рухаються озброєні люди, а вже 20 числа все почалося. На той час ми думали, що все вже закінчилося, але вони почали стріляти».

ПРО ОЗБРОЄНИХ «БЕРКУТІВЦІВ» НА МАЙДАНІ 

Зінченко: «У нас були щити, палиці і спецзасоби, які застосовувати (нібито – ред.) категорично заборонили. Просто стояли і терпіли. А вони нас (нібито – ред.) провокували – кидали коктейлі Молотова, каміння, бруківку, кийки. Ми на ці провокації (нібито – ред.) не піддавалися. Був такий наказ. Відповідно до закону, кожен правоохоронець, бачачи правопорушення, зобов’язаний реагувати, але нам забороняли що-небудь робити».

ПРО ПРОТЕСТИ ПРОТИ ОБМІНУ ЕКС-«БЕРКУТІВЦІВ»

Аброськін: «Суд проходив по відеоконференції. У цей час ми були в слідчому ізоляторі. Ми бачили, що відбувається в залі засідань, бачили, що вже заблокували шляхи нашого виїзду з ізолятора, що протестуючі перегородили дорогу сміттєвими баками, перевіряли автомобілі і дивилися, щоб нас не випустили. Небезпека, що нас не обміняють – була, але все пройшло так, як повинно було».

ЩО ВІДБУВАЛОСЯ У ЛЮТОМУ 2014 ПІД ЧАС РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ 

Аброськін: «Ми розраховували, що рано чи пізно все вирішиться. Але 19 число показало, що це не так, і все піде більш жорстким шляхом. Тоді в нас полетіла бруківка, коктейлі Молотова і дубини… Ми розуміли, що щось починається, але те, що буде (нібито – ред.) «державний переворот» в Україні, а потім війна – ми подумати не могли».

ПРО АРЕШТ

Аброськін: «2 квітня я повернувся додому після доби. Мені подзвонили з командування і сказали, щоб я приїхав до Києва дати свідчення за загиблим співробітником, якого вбили на Майдані 20 лютого. Батько повіз мене в Київ. Хвилин 10 я давав свідчення по загиблому бійцеві, а потім слідчі почали тиснути і вимагати інші свідчення, мовляв, мирні активісти були без зброї, а міліція на них напала. Ми цього не сказали і нас заарештували.

Я міг виїхати після Майдану, але я не відчував за собою провину, не відчуваю її зараз і не буду відчувати в майбутньому. Я (нібито – ред.) не винен. Я (нібито – ред.) діяв у рамках закону».

ПРО ОБМІН ПОЛОНЕНИМИ В ГРУДНІ 2019 року 

Аброськін: «Із самого початку нам часто говорили, що ми в списках на обмін, але в якийсь момент віра пропала, ми перестали на нього сподіватися. Зараз ця інформація звалилася як сніг на голову. Було несподівано».

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook 

Фото: Ilya Varlamov | zyalt.livejournal.com 

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2020Всі права захищені