ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
3
8
7
5
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
3
8
7
5
Незламні
Коронавірус в Криму: як на окупованому півострові лікують COVID-19
  22 Травня 2020 15:47
|
  5045

Коронавірус в Криму: як на окупованому півострові лікують COVID-19

Коронавірус в Криму: як на окупованому півострові лікують COVID-19

Пандемія коронавірусу нового типу поширилася буквально по всьому світу. Не оминула вона й тимчасово окуповану Російською Федерацією українську Автономну Республіку Крим.

Станом на 22 травня на півострові зареєстровано 324 випадків зараження COVID-19, серед хворих є медики і діти.

Згідно з даними окупаційної «влади», 25 хворих на коронавірус приїхали з-за кордону, ще 32 – з сусідньої Росії. Видужали за весь період – 130 осіб, померло дев’ятеро людей.

Читайте також: Житель окупованого Єнакієвого: Пульмонологія заповнена хворими на вірусну пневмонію. Нам кажуть, це свинячий грип

У Севастополі захворіли на нову коронавирусну інфекцію 149 осіб. Видужало 105 осіб, померло дві людини.

За даними «влади», в інфекційній лікарні окупованого міста знаходяться під наглядом 86 осіб, у міській лікарні № 9 – 69. Під спостереженням за місцем проживання – 597 осіб.

Цілком можливо, що реальні цифри набагато більші, адже окупанти можуть приховувати інформацію про ситуацію з коронавірусом в АРК.

Мало інформації про те, як у Криму лікують хворих COVID-19. Дані про це вдалося дізнатися завдяки великій статті на Радіо Свобода, кореспондент якої Антон Меснянко майже два тижні пролежав в інфекційній лікарні в тимчасово окупованому Севастополі з підозрою на коронавірус і пневмонію.

«Чорноморка» наводить головне з матеріалу.

СИМПТОМИ

«З 1 квітня я самоізолювався у себе вдома. На вулицю виходив тільки, щоб купити продукти або винести сміття, а також (дуже рідко) по робочій необхідності. Весь цей час у мене було відмінне самопочуття, режим самоізоляції не створював жодних незручностей», – згадав Меснянко.

За його словами, 16 квітня він раптово відчув легке нездужання.

Важливо: Наказано вижити: що діється в стаціонарах лікарень окупованого Донбасу?

«За відчуттями це нагадувало дуже сильну фізичну втому. До вечора піднялася невисока температура, яка в наступні два дні стала підніматися. Ніяких симптомів застуди або грипу не було: тільки фізична втома, ломота в тілі і головний біль при підвищенні температури. Жарознижуюче на кілька годин приводило мене в нормальний стан, але потім температура знову піднімалася. Якраз у ці дні я дізнався, що мій друг, який живе в іншій країні, перехворів коронавірусом. Ми списалися, і він розповів про симптоми, які були у нього. Виявилося, що у нас вони в загальних рисах збігаються», – додав журналіст.

Після цього вранці 20 квітня у нього піднялася температура до 39 градусів.

Терапевт з поліклініки прийшла надвечір, оглянула і вислухала Меснянко, прописала стандартний противірусний засіб і порадила і далі збивати температуру за допомогою жарознижуючого.

Лікар визначила, що температура піднялася через запалене горло, хоч горло не турбувало журналіста ні попередні, ні в наступні дні.

«Припущення про коронавирусну інфекцію вона відкинула відразу (мабуть, на око), не порекомендувавши навіть зробити аналіз крові», – акцентував він.

А вранці 21 квітня він прокинувся від температури 40. В Єдиному контакт-центрі журналісту рекомендували негайно викликати швидку допомогу, однак швидка навідріз відмовилася приїжджати на виклик.

«Температура 40 – абсолютно нормально. У вас організм бореться з хворобою, звідси і температура», – сказала жінка на іншому кінці проводу.

Але переносити нездужання Меснянку ставало все важче.

«Після того як до вечора 22 квітня жарознижувальне остаточно перестало діяти, а у мене з’явився сухий грудний кашель, оператор швидкої допомоги все ж дав згоду приїхати на виклик», – підкреслив він.

Після цього журналіста госпіталізували в «вісімку» – міську інфекційну лікарню Севастополя, яка на час пандемії приймає тільки пацієнтів з COVID-19 та з підозрою на інфекцію.

Читайте також: Простіше лягти і здохнути: сумні таємниці вмираючої медицини в «ЛНР»

ЛІКАРНЯ

У приймальному відділенні інфекційної лікарні він прочекав півтори години через оформлення паперів на  хворого, при тому, що частину документів Меснянку доручили заповнити самому.

«Поки готували мої документи, я став свідком конфлікту фельдшера бригади, яка відвезла мене в лікарню, з лікарем приймального відділення. Співробітників лікарні обурило, що фельдшер була одягнена в звичайний захисний халат і одноразову медичну маску, в той час як по інструкції за хворими з підозрою на коронавірус годиться їздити з більш серйозним захистом. На це фельдшер відповідала, що подібні претензії слід адресувати її начальству: який їй дали виклик, на такий вона і поїхала», – згадав він.

Після оформлення паперів близько опівночі журналіста відвели у відділення для пацієнтів з «непідтвердженими коронавірусом».

«У тримісній палаті, на щастя, я опинився один. Протягом наступних двох тижнів до мене нікого не підселили, хоча в деяких сусідніх приміщеннях містилися по дві-три людини. Взагалі, пацієнтів у відділенні було не більше десяти, хоча воно явно розраховане на більшу кількість постраждалих», – пише він.

Лікарняне відділення 1-a, в яке визначили Меснянка, розташовується в приземистій двоповерховій будівлі 1952 року побудови.

«Судячи за станом його інтер’єрів, капітального ремонту ці стіни не бачили ніколи, та й косметичні поліпшення востаннє у відділенні проводилися досить давно. У палатах з обшарпаними підлогою, стелею і стінами стоять металеві панцирні ліжка і кривобокі дерев’яні тумбочки. У віконних рамах зяють щілини, вода в умивальник подається по іржавих трубах, з електричних розеток випадають вилки, завдяки чому зарядка ноутбука або смартфона перетворюється на захоплюючий квест з непередбачуваним результатом. Розбита і розмальована багатьма поколіннями пацієнтів кахельна плитка в туалетах сусідить з тріснутими унітазами без сидінь, дірявими трубами і напівзломаними зливними бачками. Стан харчоблоку не викликає апетиту, а ванна кімната, де пацієнти можуть прийняти душ, стоячи в металевому піддоні і поливаючи себе з шлангу теплою водою, навіває якісь вже зовсім неприємні думки», – описує він.

Важливо: «Будемо говорити, як із твариною?»: у Криму «поліція» била і катувала 17-річного кримського татарина

ЛІКУВАННЯ

На ранок після госпіталізації у журналіста взяли ПЛР-тест на коронавірус і зробили рентген легенів. Також призначили лікування: два антибіотики (цефтріаксон і азитроміцин), а також противірусний препарат уміфеновір.

Згодом у журналіста також взяли тести на коронавірус.

«Якщо результат буде позитивним, ми вас заберемо в лікарню. Якщо негативний – ми не будемо вас повідомляти», – сказали лікарі.

«Розпорядок дня у відділенні нічим не відрізняється від стандартного розпорядку у звичайній лікарні. Вранці приносять призначені препарати, вимірюють температуру, артеріальний тиск і рівень сатурації (насичення крові киснем). Останній показник потрібен для відстеження роботи легенів і виявлення ознак пневмонії, яка є найбільш частим ускладненням при коронавірусі. Після сніданку приходить лікуючий лікар. Ввечері знову вимірюють температуру і дають чергову порцію ліків. Весь інший час пацієнт наданий сам собі. Я по кілька годин в день працював за ноутбуком, читав книги, дивився фільми, спав. У відділенні 1-а відсутній вайфай, а мобільний зв’язок дуже поганий, тому і мобільний інтернет практично не працює. В результаті у пацієнтів виникає відчуття відірваності від зовнішнього світу», – розповів Меснянко.

Через загострення епідеміологічної ситуації відвідування хворих друзями і родичами в лікарні заборонено.

«Необхідні речі і продукти харчування дозволяється передавати пацієнтам раз в день в строго визначений час. Підписаний пакет з передачею слід залишати на прохідній, звідки його забирає санітарка з відділення і відносить адресату. До слова, біля прохідної інфекційної лікарні цілодобово чергує наряд Росгвардії. Силовики ні в кого не перевіряють документів і не цікавляться у перехожих причинами порушення режиму самоізоляції. Ймовірно, вони знаходяться біля спецоб’єкту просто так, на всяк випадок», – пояснив він.

Читайте також: Щоб про Крим не забували – потрібно міняти політику, – піарнця

З палати дозволяється виходити тільки в туалет або якщо терміново потрібна допомога, при цьому потрібно обов’язково надягати маску.

«Після того, як пройшов слух, що в одного з пацієнтів в нашому відділенні підтвердився діагноз, палати, попередивши постояльців, стали замикати зовні. Тривало це недовгий час, після чого без пояснення причин від цієї міри відмовилися», – згадав журналіст.

Меснянко зазначив, що медперсонал пильно стежив за чистотою у відділенні.

«В палатах щодня проводять вологе прибирання, виносять сміття, а кварцування проводиться практично в режимі нон-стоп. Співробітники лікарні дуже ввічливі, чуйні. Але через те, що, зі зрозумілих причин, вони намагаються проводити у відділенні якомога менше часу, докричатися до них буває важко», – пише він.

Цікаво: Нова влада намагається намацати інструменти повернення Криму, – Сенченко

ОДУЖАННЯ І ВИПИСКА (НЕ БЕЗ ПРОБЛЕМ)

На четвертий день госпіталізації, завдяки призначеній терапії, у Меснянка нормалізувалася температура і зник кашель.

«Прийшли результати тесту на коронавірус: він виявився негативним… Рентген легенів також не виявив патологій: стало зрозуміло, що пневмонії у мене немає», – пише він.

Однак швидка виписка журналісту не загрожувала. Згідно з протоколом, йому слід було на десятий день госпіталізації здати повторний ПЛР-тест і дочекатися його результатів.

«При самому сприятливому розкладі мені належало провести в лікарні близько двох тижнів, незважаючи на те, що я вже почував себе цілком здоровим», – констатував він.

Курс лікування Меснянко закінчився 1 травня, тоді ж у нього взяли повторний тест на коронавірус, який також не виявив небезпечної інфекції.

«Оскільки 4 і 5 травня були державними вихідними днями, виписувати з лікарні мене зібралися тільки 6-го. Чому відпускати тих, що вилікувалися пацієнтів, з яких зняті інфекційні підозри, можна тільки в робочий день (притому що лікуючий лікар перебуває в лікарні), співробітники медустанови пояснити не змогли», – дивується журналіст.

У зв’язку з цим він написав офіційний запит в так званий «департамент охорони» окупаційної «влади» Севастополя, звідки його переадресували головному лікарю інфекційної лікарні.

«Та відповіла, що якщо негативний результат повторного тесту занесений в медичну карту, то затримувати пацієнта на госпіталізації немає підстав. Тільки після цього лікар оформив виписку, і ввечері 4 травня мене відпустили додому», – пише Меснянко.

«Я провів в інфекційній лікарні 12 діб, вилікував своє захворювання неясного походження, яке в епікризі позначили як «гостра респіраторна інфекція середньої тяжкості», і на власні очі побачив, в яких умовах утримуються люди, що мали необережність розболітися в розпал епідемії коронавірусу», – підсумував він.

Читайте також: Мешканка Севастополя: ЗМІ забувають, що в Криму живуть реальні люди

Фото: Антон Меснянко | svoboda.org

«Чорноморка» в Telegram і Facebook

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені