Після обміну полоненими на Донбасі непроста робота над тим, щоб звільнити всіх українських політичних в’язнів і військовополонених, продовжиться. Зокрема, про це говорили президент Володимир Зеленський і представник України на переговорах в Мінську Валерія Лутковська.

«Ми розуміємо, що ще багато наших людей на території Російської Федерації, і багато перевезених з Криму. Це інший трек, яким ми зараз також займаємося», – говорив глава держави у Борисполі 29 грудня.

Він підкреслив, що для України важливо повернути всіх громадян, які незаконно утримуються на тимчасово окупованих територіях Донбасу і в Росії, і це є пріоритетом.

У свою чергу, за словами Лутковської, близько 300 осіб залишаються в ув’язненні терористів «Л/ДНР»: «Мінімум 100 чоловік підтверджені, і у них є документи. Ще близько 200 перебувають в руках терористів без документів».

Але, якщо використовувати термінологію Зеленського, є ще й «третій трек» – вкрай непростий і несправедливо забутий ЗМІ і суспільством. У ньому всього одна людина, хоча могло бути і більше.

Мова про заступника командира взводу першого батальйону оперативного призначення Нацгвардії імені Кульчицького Віталія Марківа. Його звинуватили в причетності до вбивства італійського фотографа Андреа Роккеллі в зоні бойових дій на Донбасі в 2014 році.

В результаті 12 липня 2019 року суд італійського міста Павія визнав Марківа винним, засудивши його до 24 років тюремного ув’язнення.

Які кроки українська сторона зробила для порятунку захисника України, якого гидко і підло оббрехала путінська пропаганда ?

У вересні минулого року на полях сесії Генасамблеї ООН відбулися переговори Зеленського з прем’єр-міністром Італії Джузеппе Конте, в ході яких сторони торкнулися питання Марківа. Тоді Зеленський підкреслив, що очікує всебічного і об’єктивного розгляду цієї справи, і запропонував створити спільну слідчу групу для з’ясування обставин смерті Роккеллі.

А далі – невідомість. Як, коли і що Україна буде використовувати для звільнення Марківа, широкій громадськості не говорять. І це тривожно. Звичайно, люди Зеленського можуть вести непублічні переговори, але хочеться фактів, а не домислів і припущень.

В останніх числах грудня тему Марківа підняв той, хто розуміє її, напевно, як ніхто інший, – Олег Сенцов. Колишній політв’язень Кремля відвідав військову частину Нацгвардії 4114, на тлі якої записав новорічне привітання.

«Всім доброго дня, я проїздом у Львові. Хочу привітати всіх львів’ян з Різдвом і Новим роком, побажати всього найкращого в наступному році. Також вітаю всіх нацгвардійців України і особисто частину 4114 з святами. Всього найкращого вам і вашим родинам. І ще, не забувайте про Віталія Марківа. Свободу Віталію Маркиву», – сказав Сенцов.

«Чорноморка» цілком підтримує заклик не забувати про Марківа і, звичайно ж, звільнити його. Тому для наших читачів ми наводимо головне з інтерв’ю посла України в італійській республіці Євгена Перелигіна Укрінформу, в якому дипломат хоч трохи проливає світло на розвиток вкрай складної справи першого українського політичного в’язня в Європейському Союзі.

КОЛИ БУДЕ РОЗГЛЯДАТИСЯ АПЕЛЯЦІЯ

«Після того, як захисники Марківа і України подали апеляцію, у апеляційного суду Ломбардії є час визначити процедуру.

Ми очікуємо, що вся процедура буде визначена десь у середині січня. Буде відомо, коли збереться апеляційний суд, коли будуть відібрані присяжні і коли будуть призначені 2 судді. В апеляційному розгляді буде 2 судді і 6 присяжних.

Тому це – приблизно середина січня. Якщо так станеться, то необхідна кількість засідань, які мають передувати рішенню, за нашими розрахунками, завершиться протягом 4-5 місяців, так показує практика.

Тобто при позитивному розвитку всього цього процедурного питання будемо мати травень-червень».

ХТО БУДЕ ДОПУЩЕНИЙ НА СУД

«На суді будуть лише адвокати. Тому що апеляційний суд не розглядає справу по суті. Він розглядає справу з точки зору, чи були помилки в суді першої інстанції, були взяті до уваги всі докази, чи було приділено адекватну увагу, чи були десь допущені помилки. І вже ніяких свідків або додаткових матеріалів Апеляційний суд не поставить вимогу про витребування».

ЧИ МОЖЛИВЕ ДОРОЗСЛІДУВАННЯ СПРАВИ

«Ні. Все закрито. З огляду на процедурні питання і кримінально-процесуальний кодекс, судом першої інстанції все розслідувано. І тепер на етапі апеляції або наступної третьої касації справу вже не дорозслідують. Навіть якщо виникнуть нові обставини. Ці суди розслідують тільки правильність роботи першої інстанції».

ЯК ЧАСТО З МАРКІВИМ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ КОНСУЛ 

«Наш консул зустрічається з ним регулярно: іноді щотижня, іноді раз в 2 тижні, іноді – раз в 3 тижні. Але весь час зустрічається з тим, щоб підтримати».

ЯК ПЕРЕДАТИ МАРКІВУ ПЕРЕДАЧІ 

«Поїсти передають йому весь час родичі: мама, сестра. Також (українська – ред.) громада. Що стосується книг, то у нього є певний доступ. А якщо у кого є бажання передати якусь книгу або щось ще подарувати, це можна зробити через наше консульство. Треба зробити запит на керівництво пенітенціарної системи – вони перевіряють, чи не суперечить це правилам».

ЧИ СКАРЖИТЬСЯ МАРКІВ НА УМОВИ УТРИМАННЯ 

«Ні, скарг на утримання не було. Навпаки, він демонструє волю і бажання йти до кінця».

ЩО ПИШУТЬ ІТАЛІЙСЬКІ ЗМІ ПРО СПРАВУ МАРКІВА

«Давайте так дивитися: до 2017 року італійські ЗМІ писали про це. Тут треба розуміти, що в Італії весь цей процес і вся ця справа не мають прізвища Марківа. Вони мають прізвище загиблого фотографа Раккелі. Вони це називають «Справа Андреа Раккелі». Для них це головне.

Друге, об’єктивність ЗМІ – тут є проблема. Проблема, пов’язана з тим, що національний союз журналістів Італії, регіональний союз, так само як і союз фотографів-фрілансерів, – подали позов проти України. А коли є позов проти України Національної спілки, дуже важко переконати журналіста писати на користь правди, а це значить – на користь України. В такому випадку це буде означати, що він виступає проти свого роботодавця».

ЯК ВИРОК МАРКІВУ ВПЛИНУВ НА ВІДНОСИНИ МІЖ ІТАЛІЄЮ І УКРАЇНОЮ

«На двосторонні відносини він впливає, адже зараз всі переговори починаються і закінчуються цим питанням.

Що стосується ставлення до громадян України, може бути, це якось позначилося на місцевому рівні. Адже наша громада, яка проживає в цьому регіоні, активно брала участь в тому, щоб доводити несправедливість всього цього процесу через маніфестації, статті в ЗМІ, через зустрічі. І ті італійці цього регіону, які з самого початку не сприймали, – стали ще більше налаштованими проти. Ті ж, які підтримували, стали ще більше підтримувати».

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook 

Фото: radiosvoboda.org