Через чотири місяці після доповіді міжнародної правозахисної організації Freedom House про те, що відбувається в Криму своє детальне дослідження ситуації з правами людини на тимчасово окупованому Росією українському півострові представило Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ).

Доповідь охоплює період з 1 липня по 31 грудня 2019 року.

Згадайте: Підкидьки: РФ заселяє Крим своїми «чужими»

Представляючи його, верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет констатував, що в Криму тривають порушення прав людини, включаючи катування та інше погане поводження з боку так званих «органів правопорядку» окупантів.

«Чорноморка» проаналізувала 14-сторінковий документ і наводить головне з нього.

В кінці січня 2020 року УВКПЛ направило владі РФ ноту з проханням про співпрацю у проведенні місії в Криму для того, щоб перевірити інформацію, зібрану у другій половині 2019 року.

У своїй відповіді Російська Федерація висловила «принципове неприйняття» резолюцій Генеральної Асамблеї «з кримських і українських питань», зазначивши при цьому, що вона готова приймати місії, вжиті «у повній відповідності з процедурами, що застосовуються для відвідування будь-якого іншого суб’єкта Російської Федерації».

«З урахуванням цих умов УВКПЛ досі не змогло знайти належних способів проведення місії в Криму… Ця доповідь заснована на інформації, отриманій у результаті дистанційного моніторингу, проведеного місією УВКПЛ зі спостереження за дотриманням прав людини в Україні, яка працює в Україні і з березня 2014 року безперервно відстежує ситуацію в Криму, в тому числі за допомогою регулярного моніторингу в пунктах перетинання адміністративного кордону між Кримом і рештою  України», – сказано в документі.

«Доповідь заснована головним чином на інтерв’ю з жертвами передбачуваних порушень прав людини в Криму. Місія з моніторингу перевіряє обвинувачення шляхом збору інформації з інших джерел, включаючи родичів жертв, свідків, адвокатів, державних чиновників, представників громадянського суспільства, а також офіційні урядові документи і судові реєстри», – додали в УВКПЛ.

Читайте також: Нелюдське ставлення: РФ в Криму продовжує порушувати права людини

В Управлінні нагадали – міжнародне право в галузі прав людини передбачає, що при кримінальному обвинуваченні кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і неупередженим судом, заснованим відповідно до закону.

«Судові слухання, що стосуються звинувачень у членстві в «Хізб ут-Тахрір», які могли привернути увагу громадськості, часто проходили в закритому режимі, при цьому публіка, члени сім’ї та засоби масової інформації були заборонені в залі суду. У трьох випадках, задокументованих УВКПЛ, як виправдання закритих слухань суди в Криму посилалися на «необхідність забезпечення безпеки учасників судового процесу», не згадуючи конкретні причини на підтримку рішення про обмеження права обвинувачених на публічні слухання», – йдеться в доповіді.

УВКПЛ отримало інформацію від адвокатів та родичів обвинувачених у справі «Хізб ут-Тахрір» про те, що практика виключення громадськості з судових засідань використовувалася для обмеження обізнаності громадськості про судові процеси, обмеження громадського контролю і надання додаткового тиску на обвинувачених.

У більшості випадків, пов’язаних з передбачуваним шпигунством або підривною діяльністю, УВКПЛ отримувало інформацію про те, що ФСБ позбавляла обвинувачених їх права бути представленими адвокатом за власним вибором, призначаючи державних адвокатів і згодом відмовляючи відповідачам у доступі до них приватним адвокатам.

«У деяких випадках, коли обвинувачені мали можливість найняти приватних адвокатів, агенти ФСБ намагалися змусити обвинувачених відмовитися від своїх адвокатів, погрожуючи їм тортурами, якщо вони цього не зроблять», – сказано в доповіді.

Важливо: Мешканка Севастополя: ЗМІ забувають, що в Криму живуть реальні люди

За даними УВКПЛ, затримані в Криму стикаються з вкрай неадекватними умовами утримання в переповнених камерах, відсутністю належної медичної допомоги, мають обмежений контакт із зовнішнім світом і ризикують бути переведеними далеко від членів сім’ї в установи, розташовані в Російській Федерації.

«Затримані, як правило, не мають доступу до ефективних засобів правового захисту для вирішення умов їх утримання та скарг на порушення прав людини», – сказано в доповіді.

У другій половині 2019 року було зареєстровано 8 випадків, коли нинішні і колишні ув’язнені (сім чоловіків і одна жінка) були переведені з Криму в пенітенціарні установи Російської Федерації у віддалених місцях.

«Через великі відстані і фінансові витрати їхні родичі не змогли їх відвідати або оплатити витрати адвокатів. Це особливо стосується ув’язнених, які відбувають довічне ув’язнення, деякі з них не бачили членів своєї родини з моменту їхнього переведення. Переміщення затриманих з Криму в Російську Федерацію зазвичай включало в себе кілька зупинок у різних виправних колоніях і слідчих ізоляторах по всій Російській Федерації, і в деяких випадках процес тривав кілька тижнів. У всіх восьми задокументованих випадках ні їм, ні їхнім родичам заздалегідь не повідомлялося, де вони відбуватимуть покарання», – констатували в звіті.

УВКПЛ задокументувало той факт, що обшуки і рейди приватних будинків і підприємств у Криму, проведені в період з 1 січня 2017 року по 30 червня 2019 року, непропорційно торкнулися кримських татар.

«Протягом останніх шести місяців 2019 року число зареєстрованих обшуків будинків і рейдів, що зачіпають кримських татар, зменшилося порівняно з аналогічними періодами у попередні роки. З 1 липня по 31 грудня 2019 року УВКПЛ задокументувало вісім обшуків, половина з яких торкнулася кримських татар», – сказано в доповіді.

Також протягом з липня по грудень 2019 року в Криму продовжилася криміналізація свободи вираження думок в соціальних мережах. Зокрема, УВКПЛ задокументувало чотири випадки, коли суди у Криму засудили двох чоловіків і двох жінок за адміністративні правопорушення за їхні пости в соціальних мережах, зміст яких визнано «екстремістським» відповідно до законодавства РФ.

Важливо: Євромайдан в Донецьку, Луганську і Криму: історія опору, яку намагаються «забути»

УВКПЛ отримало інформацію про те, що протягом другої половини 2019 року Росія провела свою десяту військову кампанію за призовом в Криму, в тому числі, стосовно громадян України, які проживають там.

«Протягом звітного періоду в Криму тривало судове переслідування за ухиляння від призову, щонайменше, 20 судових справ були виявлені в судовому реєстрі Російської Федерації. УВКПЛ перевірило 14 вироків у цих справах, і обвинуваченим було наказано виплатити штрафи у розмірі від 5000 до 50 000 російських рублів (від 1910 до 19 100 гривень – ред)», – зазначили в документі.

В ООН додали, що призов у збройні сили Російської Федерації нерозривно пов’язаний з автоматичним наданням громадянства РФ українцям, які проживають у Криму.

«Оскільки тільки громадяни Російської Федерації змушені служити в збройних силах, автоматичне надання громадянства РФ громадянам України в Криму з 2014 року дозволило закликати громадян України з Криму в збройні сили РФ», – заявили в доповіді.

У УВКПЛ підкреслили, що міжнародне гуманітарне право забороняє індивідуальні або масові насильницькі переміщення, а також депортацію  осіб з окупованої території на територію держави-окупанта або будь-яку іншу країну.

«За даними судового реєстру Російської Федерації, в 2019 році в Криму було видано не менше 191 наказу про депортацію щодо осіб, які вважаються іноземцями у відповідності з російським законодавством. Не менш 109 з цих наказів торкнулися громадян України (95 чоловіків та 14 жінок), яких Російська Федерація не вважала такими, хто мають права на проживання в Криму», – сказано в доповіді.

УВКПЛ зазначає, що в 2019 році суди в Криму мали тенденцію накладати грошові штрафи замість депортації громадян України, коли останні могли представити докази того, що можлива депортація порушить їхнє право на сімейне і приватне життя.

Читайте також: Загублений острів: Світ побачила книга репортажів про окупацію Криму Наталії Гуменюк

В Управлінні припускають, що скорочення кількості депортацій громадян України в 2019 році також може бути частково пов’язане із застосуванням Указу президента РФ № 187 від 29 квітня 2019 року, спрямованого на спрощення процесу придбання громадянства РФ для громадян України, які проживають в Криму або ОРДЛО.

За даними Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації, 12 290 осіб, що вважаються іноземцями, набули громадянство Російської Федерації в Криму в 2019 році.

«Це практично дорівнює числу «іноземців», які набули громадянство Російської Федерації в Криму протягом трьох попередніх років», – пояснили в ООН.

УВКПЛ пояснює, що переважну більшість становили громадяни України, які вирішили отримати паспорти РФ, щоб уникнути ризику депортації з Криму.

Згідно зі статистичними даними Російської Федерації, станом на 31 грудня 2019 року в Криму проживали 31 796 осіб без громадянства країни-окупанта.

Важливо: Окупація Криму: коротке нагадування про покарання

«Чорноморка» в Telegram і Facebook