На початку березня український прем’єр Денис Шмигаль обмовився, говорячи про відновлення водопостачання до окупованого Криму. Потім уточнив: йдеться про період деокупації, а до повернення півострову до складу України, мовляв, подача води є неможливою. «Ми хотіли б подавати воду нашим громадянам, але не можемо і не маємо технічної можливості робити цього до деокупацію півострова і повернення його до складу України», – підкреслив прем’єр-міністр.

Читайте також: Вода, Крим, Арахамія. Рука тримать фейспалм втомилась

У публічному просторі миттєво спалахнули суперечки: потрібно чи не потрібно відновлювати подачу води до Криму? Які ризики може нести такий крок? Як подібні дії української влади оцінюватиме світова спільнота? І яким чином, врешті решт, російська окупаційна «влада» використає українські водні ресурси? Останнє питання є найбільш складним і болючим – насправді, щоб вирішити цю дилему, достатньо було б поставити лише його. Відповідь проста: у першу чергу вода потече по артеріях російської військової машини, яка останні шість років вільно почувається на окупованому півострові. Звісно, потреби населення Криму наявні запаси води у повному обсязі задовольнити не можуть, але й про смерть від спраги не йдеться.

На жаль, це той випадок, коли оцінювати пріоритети неймовірно боляче, оскільки йдеться, з одного боку, про потреби українських громадян/ок, а з іншого боку – про фактичну допомогу ворогові, який окупував Крим, і катує наших людей за найменший прояв непокори новому режимові. Крім того, варто подивитися на ситуацію і ще більш прагматично: чи може Україна дозволити собі прийняти рішення про подачу води до Криму – особливо, під час одразу двох криз: російсько-української війни та пандемії коронавірусної інфекції?

Важливо: В Криму зріс тиск і порушення прав людини

Про загрози відновлення водопостачання окупованого півострову в матеріалі «Обережно, Крим. Слизько і боляче» влучно пише Валентина Самар, власна кореспондентка DT.UA у Автономній Республиці Крим.

Декілька цитат:

«…новий прем’єр Денис Шмигаль під час першого ж публічного виходу послизнувся і боляче приземлився на першому ж кримському питанні. Прослухавши його відповіді кілька разів, схиляюся до версії: пан Шмигаль думав, що зараз вода з Дніпра у Крим подається, а тому наполягав: «…ми не перекриємо воду для українців». (…) При цьому він досить активно парирував Юлії Клименко, народній депутатці фракції партії «Голос», яка зауважила, що Крим – окупована територія, перетворена Росією на військову базу, і забезпечувати її має країна-окупант. На що прем’єр відповів: «Окупант не може нести відповідальність за українців, які там живуть», – чим продемонстрував повне незнання норм міжнародного гуманітарного права. Або ж знання їх в інтерпретації Новинського, із розряду «Рабінович наспівав».

Також важливо: Путін заборонив українцям володіти землею в Криму: пояснення правозахисника

«Враження, що всі шість років окупації Криму, Севастополя пан Шмигаль був не з нами. Нічого не читав про переслідування у Криму українців, політичних і етнічних, про дискримінацію кримських татар, про політичних бранців Кремля. Інакше він бодай раз та наштовхнувся б на інформацію про позови України проти Росії з цього приводу в міжнародних судах. Про кримський спротив окупації, про Громадянську блокаду Криму – товарну й енергетичну, про перекриття поставок води ще у 2014 році. Про закриті порти і небо Криму. І про те, що це – по суті, єдині працюючі обмежувальні заходи України проти Росії за незаконну анексію півострова».

Підтримує думки журналістки і правозахисниця, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

«Одне з перших правил нашого дому було «закривай кран», бо батько, який народився і виріс в Криму, був навчений і нас вчив, що вода для Криму – безцінний ресурс, який треба берегти. Зараз цим ресурсом користуються окупаційні війська, і мені від цього неймовірно боляче (насправді, від всього того, що вони роблять в Криму). Утім я не можу не погодитися з Валентиною Самар, що наразі обмеження поставок води – єдина ефективна міра, яку Україна вживає відносно держави-окупанта», – пише на своїй сторінці у Facebook Альона.

Резюмуючи: маніпуляцій і провокацій навколо теми водозабезпечення Криму завжди буде багато. Важливо не займатися підміною понять, і пам’ятати, що, поки Крим залишається окупованим, подача води буде вигідною лише окупантам. Інформаційний шум у фоновому режимі не повинен заважати нам мислити тверезо та раціонально – навіть якщо це дуже боляче.

Про опір «зеленим чоловічкам» і бойовикам із так званої «самооборони», переселення з Криму, а також про участь в бойових діях на Донбасі читайте інтерв’ю кримчанина Ігоря Руляка.

Важливо: Шоста річниця окупації: Крим не їхній

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Читайте «Чорноморку» в Telegram та Facebook