Уявіть, що вам 42 роки. Ви молоді, енергійні, привабливі і обожнювані натовпами людей. Ви успішні і амбітні. Ви готові завойовувати весь світ. Та відчайдушно намагаєтеся довести всім, що ви – не лох.

І ось ви підкорюєте свій меленький світ – ефектно перемагаєте на президентських виборах, берете в руки легендарну булаву і читаєте текст присяги, поклавши руку на Конституцію.

«Заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі», – ви вимовляєте.

Рівно в цей момент все починає йти не так. І з кожним тижнем нетакість стає все очевиднішою.

Також цікаво: Коронавірусне звернення Путіна: цей російський диктатор зламався

У підсумку, через рік ви опиняєтеся в надзвичайній ситуації. Економіка рішуче прагне вниз, підштовхувана кризою, карантинним заморожуванням практично всіх процесів, нездатністю вашої команди створити умови для отримання міжнародної допомоги і бездарним адмініструванням. Як її зупинити – ви не розумієте, тому що в цілому не дуже добре розумієте, що таке економіка і чому, власне, вона вирішує рости вгору або вниз.

Війна з Росією триває, незважаючи на те, що ви старанно зажмурюєтесь, щоб її не бачити. Люди на фронті ,як і раніше, гинуть через ворожі обстріли. Процес обміну полоненими з країною-окупантом зводиться до того, що ви віддаєте агресору всіх потрібних йому бойовиків і терористів, натомість отримуючи всіх непотрібних йому людей. Вам ці люди теж не дуже потрібні, тому що часто вони – незрозуміло хто з числа колаборантів і звичайних злочинців. Що з ними робити ви не знаєте, тому на всяк випадок про них мовчите.

Політична команда у вас, начебто, є і вона навіть вас слухається. Одного міністра ви можете легко змінити на іншого в будь-який час. Але, оскільки вони некомпетентні до неподобства, перестановка людей, яким належить виконати роль міністрів, не вирішує взагалі нічого. Як, власне, і та монобольшість, яка у вас начебто є в парламенті – на практиці вона виявляється дуже не моно, і зовсім не більшість.

У вас є ідеальний злий дракон, від якого ви обіцяли врятувати країну, за яку тепер несете відповідальність. Це – корупція і олігархи. Перемігши цього дракона, можна було б спокійно приміряти на себе образ благородного лицаря й спокійно відійти в історію на білому коні. Але на практиці виявилося, що непереможний дракон. Головним чином тому, що корупційні схеми легко і впевнено освоїлися у вашій команді, а відверто боротися з олігархами – тупо стрьомно. Легше піти на компроміс.

Важливо: «Рада з ОРДЛО не розвивається»: глава МЗС про деокупацію Криму, червоні лінії по Донбасу, нову зустріч Зеленського і Путіна

При цьому всьому народ роздратований відсутністю змін і чомусь перестає вас любити. Цей незрозумілий народ наляканий невидимим підступним вірусом, смертоносність якого посилена бажанням вашої команди підзаробити на засобах захисту і її небажанням реформувати медичну систему, щоб вона могла ефективно працювати. Він легко дратується,  бо має тривожні очікування від майбутніх безгрошів’я і безробіття з усіма їх не найрадіснішими наслідками. Та робити цьому народу смішно – все складніше і складніше.

До вас весь час лізуть з порадами щодо порятунку країни всі, кому не лінь – бізнес, аналітики, олігархи, представники опозиції. Але оскільки ви, за інерцією, продовжуєте працювати на те, щоб перемогти на виборах – у всіх радах бачите суто підступи політичних опонентів, тому старанно їх ігноруєте. Крім деяких рад олігархів – їх стрьомно не тільки намагатися перемагати, але й ігнорувати теж.

Тому в оточенні своєї надійної, нехай і безграмотної команди, ви стоїте перед пультом управління країною і намагаєтеся крізь клуби диму від пожеж, які підбираються все ближче, розглянути ту рятівну кнопку, яку потрібно натиснути, щоб різко виправити ситуацію. Як працювати на цьому пульті, ви не маєте жоднісінького поняття – вас такому не вчили, так і до успіху ви не завдяки витраті часу на навчання прийшли. Дим виїдає очі. Кнопки видно погано. І кожне неправильне натискання загрожує знищенням мільйонів людських життів. Рівень стресу стає все вище і цілком порівнянне з нестерпним. Можливостей, при цьому, зберігати обличчя не залишилося майже ніяких.

Також важливо: Мирні процеси на війні: кажуть окуповані Донецьк, Луганськ і Крим

Уявили?

А тепер уявіть, що від рішень цієї людини, розчавленої стресом і нерозумінням, залежить ваше особисте благополуччя, можливість годувати дітей і весь ваш маленький і такий звично славний домашній затишок.

Уявили? Спробуйте прикинути, які рішення буде приймати чоловік, який хоче, щоб все просто стало добре, і його знову всі любили. Неважливо, якою ціною. Нехай все буде добре. У ваших розрахунках проглядається комплексний план виведення всієї країни з наймасштабнішого кризи? У мене ось – все ніяк не виходить його розглянути. Хаотичні метання, які повинні створити ілюзію рішучих дій бачу відмінно. Реального плану, який забезпечить країні успішне майбутнє – немає. І це напружує.

Якщо вас теж – відмінно. Відчуйте це тривожне напруження і запам’ятайте його. Добре запам’ятайте. Щоб наступного разу, вирушаючи на вибори, голосувати не по приколу, не серцем, не з розрахунку на те, що гірше вже не буде. Гірше може бути завжди.

Запам’ятайте цю напругу, щоб наступного разу, вирушаючи на вибори, ви розуміли, що до влади треба привести не того, хто в кризовій ситуації виявиться розчавленим стресом. А того, хто має достатньо досвіду та розуміння державних процесів, щоб у кризовій ситуації втримати країну в нормальному стані. Виходячи з інтересів України як суверенної держави, і турботи про ваше благополуччя, права і свободи. Тому що в кризовій ситуації ті, кого ви приведете у владу своїм голосуванням, не піднімуться до рівня ваших очікувань. Вони впадуть до рівня своєї підготовки.

Читайте також: Шо там у «ЛНР»: Луганськ стає Ворошиловградом, а бойовики під час обміну відмовляються повертатися назад в «республіку»

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

«Чорноморка» в Telegram і Facebook