ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
3
7
6
5
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
3
7
6
5
Блоги
«Л/ДНР» немає місця в Україні»: Волкер про моряків, санкції, миротворців на Донбасі і переговори Зеленського з Путіним
  05 Серпня 2019 14:59
|
  1656

«Л/ДНР» немає місця в Україні»: Волкер про моряків, санкції, миротворців на Донбасі і переговори Зеленського з Путіним

«Л/ДНР» немає місця в Україні»: Волкер про моряків, санкції, миротворців на Донбасі і переговори Зеленського з Путіним

Цей матеріал для тих, хто любить теорії змов. Кому скрізь увижаються масони, ілюмінати, рептилоїди та інші уявні «господарі світу». Для тих, хто бачить у тимчасовій окупації Криму та бойових діях на Донбасі не путінську агресію, а геополітичну боротьбу США та Росії.

Чомусь так склалося, що на сторінках «Чорноморки» наводили часто неадекватні думки тільки одного боку – кремлівського. То глава Ради федерації РФ Валентина Матвієнко розповіла про готовність нібито «працювати над відновленням і нормалізацією відносин» між Україною і Росією і «почати все з чистого аркуша».

То прем’єр-міністр РФ Дмитро Медвєдєв говорив про нібито «суперечливі заяви» української влади, а також закликав не «відрізати канали спілкування з Росією».

То міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров лякав, що «влада в Києві буде душити росіян», а Кремль «не відступиться від захисту російськомовних».

Але ось американцям слова не давали. Виправляємося.

А якщо серйозно, то у нової української влади імені Володимира Зеленського закінчується «медовий місяць»: потрібно відпрацьовувати гігантський електоральний кредит довіри, отриманий 21 квітня і 21 липня, а також виходити на повноцінну співпрацю з нашими міжнародними партнерами.

Із Ангелою Меркель і Емманюелем Макроном зустрілися, але до одного з наших найголовніших союзників, розташованого по той бік Атлантики, поки не літали.

Причин кілька: очевидно, що в Вашингтон потрібно з’явитися з чітким планом, пропозиціями, ідеями та проханнями. Можливо, заважають занадто токсичні для США чиновники в команді шостого українського президента.

Але, схоже, американський вояж Зеленського починає матеріалізовуватися. Розвідку боєм в США вже провів секретар РНБО Олександр Данилюк, назвавши основну тему майбутніх переговорів лідерів України і Сполучених Штатів.

А сам Зеленський минулих вихідних чітко позначив тимчасові рамки зустрічі з Трампом.

«Повинна бути зустріч із президентом Трампом у вересні. У Вашингтоні», – сказав він агентству «Інтерфакс-Україна».

Маю велику надію, що українська стороні опрацьовує змістове наповнення зустрічі, тому що просто розповісти про те, що відбувається в Україні, недостатньо. Для інформування Вашингтона про українські справи є спеціальна людина – спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер.

Тому дуже непогано було б знати, що на думці у цього дипломата, який певною мірою теж впливає на українські перспективи в геополітичних баталіях.

Далі для вас головне з інтерв’ю Волкера, яке він дав журналу «Український тиждень».

ПРО РОСІЙСЬКИЙ ПОЗИТИВ І НЕГАТИВ ЩОДО УКРАЇНИ

«Від Росії надходять різні сигнали. Москва запропонувала видачу паспортів українським громадянам, що є абсолютно провокаційним кроком, який суперечить нашій меті переговорам в Мінську.

У той же час якщо говорити про припинення вогню, є певне поліпшення. Крім того, Росія відвела свої сили поблизу Станиці Луганської. Також відновлено дискусію про можливість обміну полоненими. Отже, маємо деякі позитивні і деякі негативні речі».

ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ І ПОЛІТВ’ЯЗНІВ

«Дуже шкода, але Росія не подавала ніяких ознак того, що вона планує звільнити моряків, яких вона атакувала і захопила в міжнародних водах. Все це абсолютно незаконно, і міжнародний суд прийняв відповідне рішення проти РФ.

Однак українців продовжують утримувати. І поводяться з ними без жодної поваги, як це повинно бути відносно  військових іншої країни. Їх судять у російському цивільному кримінальному суді, що абсолютно неприйнятно. Москва вчергове затягує цей судовий процес, щоб утримувати їх і далі. Спочатку розгляд мав розпочатися у квітні, потім у липні, а тепер уже перенесли на жовтень. Це неприпустимо.

І це дійсно втрачена можливість для Росії, оскльки можна було наростити динаміку в питанні обміну полоненими і встановленні миру. Вони не скористалися цим шансом, і далі ставляться до моряків як до заручників».

ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ПЕРЕГОВОРІВ ПУТІНА І ЗЕЛЕНСЬКОГО

«Щоб дійти згоди, потрібен безпосередній контакт між українським і російським урядами. Безумовно, є підтримка з боку США і партнерів з «нормандського формату». Але тут повинен бути прямий контакт.

Між президентами Путіним і Зеленським нещодавно відбулася телефонна розмова, і я вважаю, що цей крок допоможе в організації зустрічі в «нормандському форматі» в Парижі, а потім і переговорів у Мінську. Саме так це повинно бути. Не думаю, що тут може допомогти участь сторонніх гравців.

Встановлення безпосереднього контакту між президентами України і Росії, між їх представниками, щоб домовитися про подальший розвиток подій, – це вірний спосіб домогтися позитивного результату».

ПРО РОЗВЕДЕННЯ СИЛ У СТАНИЦІ ЛУГАНСЬКІЙ

«Було б справедливо сказати, що після подолання декількох перешкод очолювані Росією сили виведені з районів, з яких вони повинні були вийти. Як я побачив під час візиту, на північній стороні річки залишається один блокпост, з якого ці сили повинні відступити і розібрати укріплення. Вони досі цього не зробили, але роззброїли його. І є плани щодо продовження демонтажу укріплень і їх переміщення.

Насправді я налаштований досить оптимістично, думаю, все пройшло добре. І щоб це завершити, потрібно ще трохи часу. Це складно, зокрема, і тому, що між сторонами немає безпосереднього каналу зв’язку.

РФ вийшла зі Спільного центру координації та контролю, зате висунула своїх представників, так званих «народних республік», яким немає місця в Україні і які не повинні бути там представлені. Це значно ускладнило комунікацію між сторонами.

ОБСЄ сприяє їй завдяки Спеціальній моніторинговій місії (СММ), проте це вимагає часу. Адже СММ повинна отримати і передати наміри української сторони, потім зробити те ж для російської сторони, а потім контролювати виконання і послідовність дій. Але навіть з усіма цими труднощами відбувається рух вперед, і він повинен тривати».

ЧИ З’ЯВЛЯТЬСЯ МИРОТВОРЦІ ООН НА ДОНБАСІ

«Я досі вірю, що це важливий варіант. Але давайте чітко визначимо мету. Це повне виконання мінських домовленостей, безпека на сході України. Російські сили повинні піти. І повинен бути певний безпечний проміжок часу і простору, щоб можна було виконати мінські домовленості, зокрема, щоб були умови для проведення місцевих виборів.

Один зі способів зробити це, і я вважаю його найкращим, – розгортання миротворчої операції по мандату ООН. Саме ця місія може тимчасово створити безпечну зону. Це не єдиний шлях.

Можливо, це і не потрібно, а можливо, хтось знайде кращий спосіб. Але я вважаю, що варіант з миротворцями слід розглядати серйозно, щоб сприяти виведенню російських сил і реалізації мінських домовленостей».

ЧИ Є МІЖНАРОДНИЙ ФОРМАТ ПЕРЕГОВОРІВ, ЩО ПРИПИНИТЬ ВІЙНУ НА ДОНБАСІ?

«Сторонами Будапештського меморандуму є США, Великобританія, Франція, РФ і Україна. Одна країна його порушує, і це Росія. Москва обіцяла підтримувати територіальну цілісність і суверенітет України в обмін на відмову Києва від ядерної зброї. Замість цього Росія захопила Крим, окупувала Донбас.

Ви можете говорити, що меморандум є помилкою і США і Великобританія не виконали своєї частини угоди. Однак справа в тому, що єдиною країною, яка порушує договір, є Росія. Тому проблема не в меморандумі, а в діях Москви.

Те ж саме з мінськими домовленостями. Там три сторони: Росія, Україна і ОБСЄ. Хто їх порушує?

Я не дуже стурбований форматом. Питання в тому, що робить РФ. Кремль досі думає, що, продовжуючи війну на Донбасі, може послабити Україну, дестабілізувати її, тиснути на Київ, спробувати утримати країну під російським впливом. Однак все, що сталося за п’ять років, абсолютно протилежне.

Україна стала сильнішою, більш демократичною, успішнішою, значно більше уваги приділяє питанням національної ідентичності у всіх громадах. Тепер це прозахідна, проєвропейська, більш прихильна до НАТО країна. І більш антиросійська, тому що Росія і далі вбиває українців.

Що б не намагалася РФ зробити з Донбасом, це дало протилежний результат. Саме тому я сподіваюся, що ми зможемо працювати з нею, щоб покласти цьому край».

ЧИ ГОТОВИЙ ТРАМП ПРИЄДНАТИСЯ ДО ПЕРЕГОВОРІВ ПО УКРАЇНІ

«Проблема знову ж в діях і політиці Росії. Якщо будуть ознаки того, що вона налаштована серйозно і готова реально припинити конфлікт, я впевнений, для президента Трампа це дуже важливо. Формат має менше значення, ніж наповнення. Але якби зустріч була корисною, ми, безумовно, розглянули б такий варіант.

І якби був створений новий формат, де були б залучені США і хтось ще, наприклад Великобританія, Франція, Німеччина, ми теж готові підтримати такі зустрічі.

Не знаю, чи вдалося б нам тривалий час підтримувати високий ступінь залучення президента або держсекретаря, як це відбувається в рамках «нормандської четвірки». Але, безумовно, ми хочемо підтримувати зусилля будь-якими способами, щоб просунутися в переговорах і досягти миру».

ПРО ЕКОНОМІЧНУ БЛОКАДУ ДОНБАСУ

«Це дуже складне питання. Я підтримую обидві сторони цієї дискусії. З одного боку, прийшли окупаційні війська, захопили активи, що належать іншим людям, забрали ресурси, отримують прибуток з цього. І якщо ви ведете з ними бізнес, то таким чином тільки сприяєте тому, щоб це тривало й надалі, допомагаєте їм отримувати незаконний прибуток. Тому мені зрозуміло, чому ви повинні сказати: «Ні, ми не можемо з ними працювати».

З іншого боку, економіка Донбасу повністю занепала, і я вважаю це трагедією. Місцеве населення не має ніяких варіантів для працевлаштування, для нормальної роботи, люди живуть під бандитським режимом, який там встановили росіяни, у них немає жодних можливостей.

Якщо вони залишаться, їх змусять вступити до лав «армії» або стати чиновником в «народних республіках». Тому вся молодь їде звідти, тікає, намагаючись працевлаштуватися і якось вижити на неокупованих територіях або в інших місцях.

Залишаються тільки люди похилого віку, яким потрібна допомога. Вони досі там, тому що бояться, що їх майно заберуть. Це жахливо».

ПРО МІЛІТАРИЗАЦІЮ ЧОРНОГО ТА АЗОВСЬКОГО МОРІВ

«Всі питання, що виникають по Азовському морю, випливають з претензії Росії на юрисдикцію Криму. Вона претендує на сушу, тому вимагає територіальні води навколо півострова, тому прагне до одностороннього контролю над протоками і, нарешті, заявляє, що має право повністю контролювати доступ до Азовського моря. Все це незаконно і неправильно. І з цим абсолютно ніхто не погоджується і не підтримує таку позицію.

Адже це фізично дозволяє Росії обмежувати доступ як комерційним суднам, так і військовим кораблям. І нас це турбує. Ми хочемо допомогти Україні покращити контроль надводної ситуації і можливості берегової оборони. Ми відкидаємо російські претензії і підтримуємо свободу судноплавства.

Ми хотіли б знайти креативні шляхи поліпшення навігації без визнання претензій Росії, але і без примусу її до визнання суверенітету України, оскільки знаємо, що вона відмовиться».

ПРО САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ

«Ми тримаємо санкції проти Росії вже п’ять років. У деяких згадується Азовське море, і завжди є можливість їх посилити. Ми не скасовуємо обмеження, а насправді з часом навіть збільшуємо, так само як і ЄС, тому що Росія не відступає від своєї лінії поведінки».

ПРО ПОВЕРНЕННЯ РОСІЇ В ПАРЄ

«Думаю, рішення про повернення Росії в ПАРЄ було помилковим. Воно шкодить авторитету Ради Європи. Це була найважливіша організація із захисту демократичних інститутів і прав людини в Європі, і такий крок завдав великої шкоди її авторитету.

Це не означає, що Європа зараз перегортає сторінку і забуває про російську агресію. Навпаки, я запевняю, що зараз зростає занепокоєння через втручання РФ у демократичні процеси в західноєвропейських країнах. Тепер є чіткість у тому, як люди говорять про Росію. Є стурбованість через загрозу національному суверенітетові з боку Москви: вчинення вбивств, замах на життя на території європейських країн, таких як Великобританія та застосування хімічної зброї та взагалі готовність використовувати її.

Є глибоке розчарування відсутністю російської реакції на низку питань, які викликають занепокоєння в Східній і Центральній Європі, а іноді і в Західній, наприклад, подальша реалізація проекту «Північний потік-2», вплив Кремля на Європу через енергетичну політику. Санкції ЄС зберігаються вже довгий час.

Навіть такі люди, як лідер італійської «Північної ліги» Сальвіні, починають розуміти, що відносини з Росією будуть мати певні наслідки. Ми це бачили в Австрії з відставкою уряду після скандалу з відеозаписами. Роль Росії дедалі частіше розглядають як негативну. І я думаю, що в Європі опір їй насправді посилюється».

ПРО СПРАВИ ЩОДО УКРАЇНСЬКИХ ОЛІГАРХІВ У США

«Це просто верховенство права. Якщо у нас є докази того, що люди порушили законодавство США, було це шахрайство, чи відмивання грошей, чи порушення режиму санкцій, ми починаємо розслідування, намагаємося зібрати матеріали, переслідуємо цих осіб.

Якщо говорити про Фірташа, то у нас достатньо доказів і зобов’язань, тому ми хочемо привезти його в США і там притягнути до відповідальності. Ми зробили запит про його екстрадицію з Австрії, і тамтешні суди вирішили, що це можливо. Тепер чекаємо рішення австрійського уряду на підставі висновків їх судів».

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені