3 липня в Берліні відбулися переговори політичних радників лідерів держав «Нормандської четвірки».
Українську делегацію представляли віце-прем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков та керівник Офісу президента Андрій Єрмак. У свою чергу, від Росії німецьку столицю відвідав заступник голови адміністрації президента РФ, неформальний куратор терористичних угруповань «Л/ДНР» Дмитро Козак, від Німеччини – радник канцлера Ян Хеккер, від Франції – радник президента Еммануель Бон.
Читайте також: Україна представила план виборів в ОРДЛО, про нові КПВВ не домовилися: Подробиці переговорів ТКГ
Головна тема зустрічі – перспективи проведення наступної зустрічі Володимира Зеленського, Ангели Меркель, Еммануеля Макрона і Володимира Путіна в Берліні, яка спочатку була запланована на квітень.
Також у Берліні обговорили прогрес у роботі Тристоронньої контактної групи і хід виконання домовленостей грудневого саміту в Нормандському форматі в Парижі.
«Чорноморка» розповідає подробиці.
На Банковій заявили, що переговори тривали 11 годин. Підводячи підсумки, голова Офісу президента Андрій Єрмак зазначив, що зустріч у Берліні 3 липня наблизила проведення саміту на рівні глав держав.
«Сьогоднішня зустріч на крок наблизила проведення саміту в Берліні», – сказав він.
«Учасники зустрічі детально, по пунктах, обговорили процес виконання домовленостей, досягнутих лідерами держав «Нормандської четвірки» за результатами саміту в Парижі в грудні 2019 року, і виділили ряд невідкладних завдань, які повинні бути реалізовані в рамках роботи під час найближчих засідань Тристоронньої контактної групи для прискорення переговорного процесу та створення передумов для проведення наступного саміту в Нормандському форматі в Берліні», – інформували в ОП.
Також, згідно прес-релізу Банкової, учасники зустрічі погодилися, що потрібно докласти максимум зусиль для повного виконання рішень Паризького саміту лідерів держав Нормандського формату.
«Зокрема, сторони зійшлися на думці про необхідність реальних заходів для забезпечення повного і всеосяжного режиму припинення вогню», – заявили в Офісі президента.
«Домовленості Паризького саміту лідерів держав – учасників Нормандського формату повинні бути виконані. Україна, а також її партнери по Нормандскому формату, Франція і Німеччина, продемонстрували готовність докласти для цього максимум зусиль», – підкреслила українська делегація.
У свою чергу, як підкреслили в ОП, російська сторона взяла паузу для підготовки відповіді на консолідовану позицію України, Франції та Німеччини.
«Найближчим часом буде узгоджений сторонами порядок денний для роботи ТКГ з метою зближення позицій для проведення саміту в Берліні», – резюмували на Банковій.
Читайте також: Борги, пограбування і «ескалація»: Як окупанти замовчують кризові явища
Заступник керівника адміністрації президента РФ Дмитро Козак за підсумками переговорів назвав їх «ґрунтовними», але додав, що «говорити про прорив навряд чи доводиться».
«Сказати, що є прорив, не наважуся. Відбулася складна ґрунтовна розмова з усіх аспектів врегулювання конфлікту у відповідності з мінськими угодами. Достатньо часу знадобилося для того, щоб з’ясувати позицію України щодо самого комплексу заходів та інших мінських угод», – сказав представник країни-агресора.
Він також обурився тим фактом, що від української делегації нібито «звучать різні інтерпретації» щодо призначення Мінських домовленостей, яким чином їх тлумачити, чи містять вони зобов’язання України.
«Крім того, нарешті вдалося наблизитися, я б не сказав, що остаточно узгодити, наблизитися до того, що повинен бути прийнятий комплекс додаткових заходів по припиненню перестрілок», – заявив Козак.
«Як нам представляється, ми наблизилися до того, щоб на найближчому засіданні контактної групи ми могли би прийнятий конкретний комплекс додаткових заходів. Остаточний фінальний документ ми домовилися, оскільки його не вдалося узгодити в деталях, допогодити в телефонному режимі», – додав він.
Цікаво: Російське поле експериментів: Червневі хроніки виживання в окупації
Заступник голови адміністрації президента РФ також підтвердив інформацію про те, що на зустрічі в Берліні спробували визначити часові рамки проведення нового саміту.
«Про зустрічі на рівні міністрів мови не було. Були спроби визначити конкретні дати зустрічі на вищому рівні. Але про це говорити поки що дуже рано, тому що необхідно виконати в повному обсязі – а це величезний обсяг роботи, насамперед, з боку України – ті рішення, які були прийняті на саміті 9 грудня», – сказав він.
На думку Козака, це «десятки різних законів», які українській стороні потрібно не лише розробити, але й узгодити з представниками терористичних угруповань «Л/ДНР», «а це теж непросто».
Він також додав, що представники країни-агресора будуть «всіляко прагнути стимулювати, щоб всі необхідні рішення для політичного мирного врегулювання конфлікту були прийняті».
Крім того, Козак заявив, що учасники зустрічі не змогли домовитися щодо поправок до Конституції України з метою закріплення особливого статусу Донбасу.
«Не вдалося отримати від України чіткої, виразної відповіді щодо того, коли буде підготовлений цей документ з поправками до Конституції в частині децентралізації», – сказав він.
За словами Козака, від української делегації звучать пропозиції про те, що «Донбасу взагалі ніякий статус не потрібен, що вони повинні скористатися результатами децентралізації, яка проводиться в Україні».
Читайте також: Нелюдське ставлення: РФ у Криму продовжує порушувати права людини
Представники Росії на переговорах у Берліні 3 липня вимагали від України якнайшвидшого правового визначення статусу тимчасово окупованих територій Донбасу і подання проекту змін до Конституції до 6 липня.
Про це свідчить неофіційний робочий документ російської делегації, який проект Михайла Ходорковського «Досьє» передав німецькому журналу Der Spiegel.
«Російська сторона вимагає, щоб Київ (українська влада – ред.) представив проект української Конституції до 6 липня в Мінській контактній групі. Це має визначити шлях для майбутнього особливого положення сепаратистських областей (тимчасово окупованих територій на Донбасі – ред.) у державному устрої України», – йдеться в статті «Московські умови».
Цікаво: Бумеранг злочинця: історія російської маріонетки
Німецькі журналісти додали, що через особливий статус Донбасу Росія хоче впливати на українську політику після припинення збройного конфлікту на сході.
У документі, з яким ознайомився Spiegel, «Москва робить кроки в напрямку такого статусу, чекаючи те, що Україна представить необхідний проект поправок до Конституції».
Також Росія вимагає, щоб українська влада активізувала зусилля з реалізації «формули Штайнмайєра».
«Україна повинна без додаткових умов до 6 липня скласти список полонених, звільнення яких вона вимагає від сепаратистів (терористів« Л/ДНР» – ред.). У свою чергу, останні також представлять відповідний список полонених», – резюмували в статті.
Важливо: «Добровільно пішов у пекло»: Історія патріота, який тричі побував у полоні терористів «ДНР»
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені