ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
1
1
4
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
1
1
4
Дорога додому
«Там – територія страху, люди виїжджають»: у Зеленського розповіли про нові злочини РФ в Криму
  27 November 2019 11:30
|
  65

«Там – територія страху, люди виїжджають»: у Зеленського розповіли про нові злочини РФ в Криму

«Там – територія страху, люди виїжджають»: у Зеленського розповіли про нові злочини РФ в Криму

За менш, ніж два тижні до проведення саміту лідерів країн «нормандської четвірки», головне завдання української влади, згідно з її заявами, – припинення бойових дій на Донбасі.

Заради цього ми підписуємо «формулу Штайнмайера», відводимо сіли і засоби ВСУ , відбудовував інфраструктуру і не тільки.

На тлі цього на другий план відходить лікування ще однієї рани на тілі України – Криму. Поки деокупацією тимчасово окупованого півострова займається представництво президента України в АРК.

Зокрема, в липні відомство отримало нового главу – ним став юрист-міжнародник Антон Кориневич , в жовтні президент Зеленський підписав новий указ про своє представництво в Криму, а два тижні тому Кориневич разом зі своїми заступниками Дариною Свиридової і Тамілою Ташева представили план роботи і стратегії .

Напередодні інформаційне агентство РБК-Україна опублікувало інтерв’ю з Ташева про те , чи є при владі стратегія деокупацію Криму, як Росія змінює етнічний склад населення АРК, навіщо Меджліс треба вписати в українську Конституцію і не тільки.

«Чорноморка» транслює головні заяви першого заступника представництва президента України в АРК.

Фото из Facebook Таміли Ташевої

ПРО ЕТНІЧНІ РЕПРЕСІЇ В КРИМУ

«У Криму переслідується кілька груп осіб, це так зване «нелояльне населення». Нелояльними для себе Росія вважає тих, хто не підтримав окупацію Криму, це дві групи осіб: кримські татари і українці, які не пішли на «референдум», потім на (так звані – ред.) перші місцеві і всі наступні вибори. Це населення вони хочуть замістити і витіснити.

Ті, хто сидять зараз в тюрмах, це в основному кримські татари, їх більше 60 осіб. Українці показуються як люди, які заважають «миру і стабільності» в Криму, у них в основному йдуть статті по шпигунству, по диверсій і т.д. А кримські татари все поголовно «екстремісти» і «терористи».

Всі розуміють, що ці люди ніякі не екстремісти і не терористи, на території Криму ніколи не було жодного терористичного акту, ні до окупації, ні після».

ЯК ВЛАДА РФ ЗАВОЗИТЬ РОСІЯН ДО КРИМУ 

«У Криму – територія страху, люди бояться, що якщо вони є українцями або кримськими татарами, значить, їх можуть переслідувати. Люди виїжджають з півострова, РФ навпаки заміщає їх своїми людьми, створюючи гомогенне суспільство.

Найчастіше, це вчителі, медики, дуже багато працівників судової системи, прокурорів, слідчих і, звичайно ж, силовиків і військових, які перебувають на території Севастополя і експропрійованих у України військових частин.

Їм створюють стимулюючі умови. Наприклад, видають підйомні, чималі кошти на перший час, або забезпечують знімання житла, безкоштовний або за невелику суму. Це все було з самого початку, з 2014 року, зараз вже трохи менше. Також стимулюють людей, які ведуть середній бізнес, щоб вони переїжджали до Криму, де їм буде легше отримати патенти на роботу і т.д.

За підрахунками правозахисних організацій, є близько 500 тисяч осіб, які приїхали на територію півострова з території РФ. Це величезний відсоток по відношенню до загальної чисельності жителів Криму. РФ говорить про менші цифри, вони показують приблизно 280 тисяч чоловік.

Вони теж розуміють, що це є злочином, тому що за міжнародним правом можна цілеспрямовано переміщати населення і штучно змінювати етнічний склад територій. Тому РФ занижує ці цифри ».

СКІЛЬКИ ЛЮДЕЙ ПОКИНУЛИ КРИМ ПІСЛЯ ОКУПАЦІЇ

«Можна говорити, що за цей час виїхало з Криму близько 25 тисяч кримських татар. Скільки всього людей – цифри дуже різні. Офіційні – близько 50 тисяч чоловік, але реальні цифри можуть бути навіть в два рази більше. Бо багато не реєструються як внутрішньо переміщені особи. Справа в тому, що люди з Криму, і тоді, і зараз, їдуть більш усвідомлено. Коли була активна фаза бойових дій на Донбасі, то люди звідти просто бігли від війни, щоб врятуватися від обстрілів.

Що ж стосується кримчан, якщо говорити про березень-травень 2014 року, то люди теж їхали від «зелених чоловічків» і російської техніки, вони не розуміли, що відбувається і чого чекати. Потім вони вже робили усвідомлений вибір, вони вибрали Україну як державу, якій вони довіряють, вони не хочуть жити в умовах окупованого Росією Криму.

Люди зараз їдуть в тому числі тому, що вони не можуть вести бізнес в Криму, особливо той, який вимагає довгострокових інвестицій, наприклад, будівельний. Зараз весь бізнес в Криму – це «купи-продай». Ті, кого закликають в армію, виїжджають теж».

Про СПРОТИВ ОКУПАНТАМ В КРИМУ

«Рівень опору зростає дуже сильно. У 2014 році перші кілька місяців був пік, потім було певне затишшя. Люди шукали методи боротьби з системою. Починаючи з певного моменту знову почалися сильні репресії, масові обшуки і арешти, тиск на Меджліс і т.д. Сила протидії дорівнює силі дії.

Якщо говорити саме про кримських татар, то у них дуже довга історія національного руху і ненасильницького опору, якщо взяти перше десятиліття 20 століття або Радянський Союз. І багато методів тих, радянських часів, використовуються зараз.

Коли у людей проходять обшуки в будинках, під цей будинок приходять десятки, а іноді сотні небайдужих людей. Потім вже цих людей починають пресувати, над ними проходить суд, і на цей суд приходять знову-таки десятки або сотні людей, що підтримують затриманих або заарештованих. Акції прямої дії неможливі, але люди пручаються тим, що приходять і підтримують ».

ПРО «КРИМСЬКИЙ МАРАФОН»

У 2017 році була акція «Кримський марафон». Тоді РФ вирішила використовувати таку форму тиску, як виписування штрафів , замість арештів в адміністративних справах. Штрафи були дуже великі, до півмільйона рублів. Це робилося для того, щоб залякати людей, але не вийшло.

Коли призначали такі штрафи, люди почали збирати кошти, з усього Криму і не тільки. Просили жертвувати по 10 рублів, в РФ це залізна монета. І з усього Криму приходили купи металу, навіть гроші в купюрах обмінювалися активістами на ці монети, і потім, коли оплачували цей штраф, це виглядало як знущання над владою.

Це приваблювало велику увагу і дуже розлютило окупаційну владу. Після цього штрафи почали присуджуватися рідше. Тому люди в Криму намагаються знаходити подібні креативні форми протесту. Опір не має форму прямого протистояння з силовою машиною».

ПРО НАСТРОЇ В КРИМУ

«Я вважаю, що яро проросійської частини там немає, як і яро проукраїнської. Яро проукраїнська частина не може про це відкрито заявити. Потрібно за замовчуванням вважати, що більша частина кримських татар – це пасивно-проукраїнська меншість. Етнічні українці теж підтримують Україну як державу.

Є пасивна більшість, яка просто змирилася з тим, що живе в умовах окупації і якось пристосувалася. І є активна меншість, яка ходить на суди і на обшуки.

Є ті, хто активно підтримував Росію, але вони теж зараз не активні. Зрозуміло, що якщо ви у них запитайте з камерою, вони скажуть, що підтримують Росію, що санкції їм дарма і т.д. Але серед апологетів т.зв. «Кримської весни» є і багато розчарованих».

ПРО РОСІЙСЬКІ ПАСПОРТИ В КРИМУ

«Ми це називаємо примусом до громадянства, і по-іншому це назвати не можна. У 2014 році було дано короткий період для того, щоб українські громадяни відмовилися від російського громадянства, якщо вони не хочуть його приймати.

Багато людей цього не зробили і сказали: виходить, ми будемо якось визнавати Росію, якщо будемо відмовлятися від їх громадянства? У результаті хтось відмовився, це близько трьох тисяч чоловік. Ці люди змогли отримати посвідчення про постійне проживання на території півострова. Всі інші, які не отримали паспорт РФ, сприймаються як громадяни України або інші іноземці, їм треба дотримуватися терміну в 90 днів перебування, потім виїжджати за межі півострова. Але справа не тільки в виїзді. Якщо з тобою щось трапляється в Криму, ти не можеш звернутися за медичною допомогою, треба, природно, відмовлятися від російської пенсії та інших соціальних виплат».

ПРО ПОМИЛКИ В СТРАТЕГІЇ ДЕОКУПАЦІЇ КРИМУ

«Я вважаю, що протягом останніх п’яти років стратегічної роботи по Криму не було. Була робота на міжнародній арені – міждержавні позови, робота з міжнародним кримінальним судом, продовження санкцій політики, напрацювання актів щодо невизнання анексії міжнародними організаціями та т.д.

Але внутрішньої роботи як такої не було, не було реальної комунікації з людьми, які живуть на окупованій території. Протягом п’яти років, крім гучних гасел «Крим – це Україна!», повинна була вестися реальна робота з людьми для спрощення їх життя.

Зараз, вже на державній посаді, я буду говорити, що питання деокупації лежить не тільки в політичній площині – це безумовно, але і на рівні міжлюдських відносин і турботи про громадян, які живуть на окупованій території.

Ніхто не буде скасовувати режим санкцій проти РФ, ми будемо далі судитися в міжнародних судах. Але є прикладні речі, які протягом п’яти років віддаляли нас від наших громадян, що залишилися в окупації.

Люди відчували себе покинутими протягом п’яти років, і ці наслідки необхідно оперативно усувати».

ЯК ПОКАРАТИ ОРГАНІЗАТОРІВ «РЕФЕРЕНДУМУ»

« Це дуже чутливе питання, і в ньому потрібно розбиратися індивідуально. Візьмемо, наприклад, референдум і останні «вибори». До нас зверталися викладачі шкіл, які говорили, що їх директор змушує йти і бути членами комісій. А є ті вчителі, які дуже хотіли брати участь і контролювали тих, хто хотів це проігнорувати.

Ми повинні давати чіткі сигнали людям, що якщо щось відбувалося не з вашої вини, не з вашої волі, а тому що ви жили в умовах окупації, то вам за це нічого не буде. Щоб вони не думали, що «прийде Україна, і ви всі сядете».

До того моменту кадрові російські військові і представники російської влади вже були всюди, і вже все розуміли, до чого йде справа. Просто так відмовитися було неможливо. Зараз це перехідне законодавство розробляється, воно буде проходити через комісію з правової реформи, потім воно буде широко обговорюватися в суспільстві, і потім вже попрямує в парламент».

ЯК УКРАЇНІ ПОВЕРНУТИ КРИМ

«Питання Криму лежить в багатьох площинах. Зрозуміло, що це питання міжнародної політики та глобального контексту. Але він лежить і під внутрішньоукраїнського площині: чим сильніше країна всередині, тим більше люди будуть озиратися на Україну як на сильну державу і тим більше буде бажання жити в ньому. І, звичайно, це залежить від того, що відбувається в самій Росії.

Момент Х, найзручніший і найкращий, – це момент зміни влади в РФ. Я думаю, що якщо новим керівником країни буде людина не з путінської вертикалі і його нинішнього оточення, не з цієї системи, якщо він захоче для своєї країни кращого, він погодиться повернути Крим. Це буде непопулярне рішення, але необхідне для того, щоб відновити статус-кво і повернутися повноцінно в міжнародну сім’ю. Саме тому нам потрібно, в тому числі і через санкційні механізми, послаблювати Росію.

Що б не говорили Макрон або Трамп, після всього, що відбувалося в 2014 році, поваги до Путіна і до РФ немає. Я дуже багато разів бувала на різних заходах і спілкувалася з різними міжнародними діячами, в тому числі міністрами, і вони кажуть, особливо «офф-рекорд»: будь ласка, не залишайте нас наодинці з ними. Це означає, що РФ – це країна, з якою взагалі не можна вести якісь цивілізовані переговори».

ПРО ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ТРАНСПОРТНЕ СПОЛУЧЕННІ З КРИМОМ 

«Позиція держави – ніякої води до деокупації. Ми говоримо про національні інтереси. Територія Криму окупована Росією, і відповідно до міжнародного гуманітарного права, вся відповідальність за ситуацію лежить на країні-окупантів.

Так, ми не повинні робити гірше населенню, яке там проживає, це теж є в міжнародних нормах, але води для потреб населення вистачає. Бракує для сільгосппідприємств, хімічних підприємств, військових баз і т.д. Тому ми говоримо, що ми не повинні спрощувати життя державі-агресору.

Те ж саме стосується і транспортного сполучення. Тут така ж логіка: до адмінлінії з Кримом ми повинні забезпечити максимальні умови, щоб люди під’їжджали туди на легальному транспорті, а не так, як зараз. Це в тому числі і питання безпеки людей. Але тільки до лінії, ні про які прямі рейси не може бути й мови».

ПРО ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО КРИМСЬКУ АВТОНОМІЮ

«Законопроект про кримську автономію передбачає, що Меджліс і Курултай визнаються офіційними органами, також передбачено квотне представництво кримських татар у всіх органах місцевої влади і місцевих радах півострова. Такі квоти є в багатьох країнах світах, і розробники цю практику вивчали.

Але ці питання потребують комунікації. Знову-таки, великою помилкою я вважаю те, що не було активної роботи, щоб пояснювати: що це таке і чому кримські татари мають право на певну квоту в органах державної влади та місцевих радах півострова.

Це питання історичної справедливості, це корінний народ України, який пережив кілька хвиль депортації і є пригнобленим, йому потрібно допомогти відновити свої права. У той же час, потрібно чітко зазначати, що ніяких питань, пов’язаних з територіальною цілісністю України в цьому контексті не виникає, вони можуть вирішуватися тільки на загальнонаціональному рівні.

Ми очікуємо, що рамковий закон про корінні народи, швидше за все, буде прийнятий швидко, другим буде законопроект про кримськотатарський народ і вже потім – про кримської автономії. Але приймати ці закони без підготовки і комунікації з суспільством буде неправильно.

Це все треба буде пояснити і народним депутатам в тому числі, тому що це стосується змін до Конституції, на які буде потрібно не просте, а конституційна більшість голосів».

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook 

Фото: Олексій Платонов | 500px.com

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2019Всі права захищені