ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
3
5
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
3
5
Голоси з-за
Діло було в Краснодоні: як поживає в російській окупації місто, оспіване радянською пропагандою?
  18 Серпня 2020 09:17
|
  3203

Діло було в Краснодоні: як поживає в російській окупації місто, оспіване радянською пропагандою?

Діло було в Краснодоні: як поживає в російській окупації місто, оспіване радянською пропагандою?

З чим у вас асоціюється назва міста Краснодон? Люди старшого покоління, вирощені на кондовій радянській пропаганді, відразу ж згадають підпільників з фадіївської «Молодої гвардії». Для когось Краснодон асоціюється виключно з незліченними териконами, шахтами і безкрайніми до божевілля донбаськими степами. А ще там поруч кордон з країною-агресором – Російською Федерацією. «Чорноморка» дізналася, як поживає окуповане бойовиками «ЛНР» місто, оспіване тоталітарними глашатаями минулого. 

«Шахту, напевно, вже не врятуємо»: як у Краснодоні окупанти знищували шахти

За правилами «Краснодон» вже говорити неправильно. З 2016 року Верховною Радою, в зв’язку з декомунізацією в Україні, місту було повернуто історичну назву Сорокино. Однак у зв’язку з тим, що місто контролюють проросійські бойовики «ЛНР», перейменування російсько-окупаційною адміністрацією в Луганській області очікувано не було схвалено.

Важливо: Російське поле експериментів: Червневі хроніки виживання в окупації 

Місцеві жителі у відповідь на питання, чи схвалюють вони стару-нову назву міста, лише втомлено знизують плечима. Яка різниця, як місто зветься, аби жилося добре. А чи добре сьогодні живуть мешканці окупованого Краснодона? 

Основою економіки міста завжди були шахти. До початку військових дій тут функціонувало ПАТ «Краснодонвугілля», що входить в сферу впливу компанії олігарха Ріната Ахметова «Метінвест». У березні 2017 року трест «Краснодонвугілля» був «націоналізований» бойовиками і відданий під «зовнішнє управління» компанії «Внешторгсервис» у вигляді «філії №2», яку пов’язують з ім’ям втіклого українського молодоолігарха Сергія Курченка. Однак в 2020 році в зв’язку з найпотужнішою кризою в сфері вуглевидобування в «ЛНР» і масовими страйками на шахтах Антрацита та Зоринська, всі шахти окупованого регіону були передані до складу нового «державного унітарного підприємства «Востокуголь». Одна з цілей створення нового «ДУПа» – списання старих боргів перед гірниками а також «оптимізація» чисельності шахт в окупації, а просто кажучи, їх закриття.


Не оминула «оптимізація» стороною і Краснодон. Сьогодні в «Краснодонвугілля» входять шість шахт, що знаходяться в містах- сателітах Суходольську і Молодогвардійську: «Оріхівська», «50 років СРСР», «Молодогвардійська», «Самсонівська-Західна», «Суходольська-Східна» та «Баракова». Останню з них готують до закриття. З чуток, закривати шахту ім. Баракова будуть вже з 1 вересня. Місцеві жителі побоюються, що це перший крок до закриття всіх шахт регіону.

«Ніхто нічого не знає, але чутки ходять тривожні. У нас на шахту в відділі кадрів набір вже не ведуть, людей звідти футболять. Це дивно, тому що на шахті дефіцит робочих: люди звільняються, бо зарплату не платять і затримують весь час. Кажуть, що Баракова шахту з вересня будуть готувати до консервації, до сухої або мокрої – поки невідомо. Все це сумно і страшно: люди залишаться без роботи. Шахта – наша годувальниця. “Суходольську” закрили шахту, законсервували “Дуванну”. Що буде далі?» – задається питанням Сергій, співробітник шахти Баракова, що в окупованому Суходольську (Краснодон).

Читайте також: Шахтар із «ЛНР»: Що сильніше: страх в’язниці чи голодної смерті? 

За словами шахтаря, колективи краснодонських шахт готувалися також до масових страйків, надихнувшись досвідом своїх колег і Зоринська і Антрацита. Однак силовики з «МГБ» спрацювали на випередження, провівши ряд заходів щодо запобігання бунту підземних трудяг.

«Зарплату не платять, умови праці скотинячі, охорона праці на нулі… У нас шахти метаном небезпечні, скільки вже вибухів було і смертей, а начальству пофіг. Пішла мова про страйк, думали страйкувати, щоб нам гроші повернули, і щоб не закривали нашу шахту. Але інформація просочилася до начальства, звідти в “МГБ”. Приходили до нас не раз люди в штатському, до активістів зокрема, і кажуть, типу, “сьогодні ти тут працюєш, от і мовчи, а то завтра тебе знайдуть в забої під обвалом або взагалі не знайдуть, а у тебе сім’я, діти”… ну і в такому дусі. Когось лякали “підвалом”, когось просто просили “не розхитувати човен”. У підсумку поки що про страйк не йдеться, люди бояться. Та й користі мало: гроші-то може і віддадуть, а від закриття шахту, напевно, не врятуємо. Ось в Зоринську так і сталося: гроші віддали, але шахту вирішили затопити», – із сумом констатує краснодонський шахтар Сергій.

Як зазначають місцеві жителі, раніше «Краснодонвугілля» вкладав гроші в розвиток інфраструктури міста: ремонтували парки, створювали нові сквери, а також купували електротранспорт, який і досі функціонує в місті. Дивно, але в самий розпал бойових дій 2014-2015 року в Краснодоні за допомогою містоутворюючого підприємства було придбано два сучасні низькопольні тролейбуси «Південмаш», обладнані кондиціонерами. Сьогодні окупанти, «віджавши» вугільну промисловість, не вкладають в неї ні копійки, вичавлюючи з шахт останні соки. Помирає і сам Краснодон, за інерцією зберігаючи свою відносну провінційну затишність і дивовижну чистоту.

Цікаво: Мінські танці з вовками

«Контрабас», російські шабашки і «армія»: де і як заробляють в Краснодоні?

Крім шахт, у місті широко розвинена мережа торгових точок, а також сфера послуг: тут, як правило, працюють місцеві представниці прекрасної статі. Де, крім шахт можуть працювати місцеві добувачі-чоловіки? Відповідь: майже ніде.

Раніше в прикордонному Краснодоні та районі була широко розвинена мережа контрабандних каналів із сусідньої РФ і назад. Тягнули все: в Краснодон везли, в першу чергу, дешевий бензин, а також ростовські сигарети без акцизу. Сьогодні у зв’язку з військовим конфліктом, а також карантином, межа між «ЛНР» і Росією контролюється більш суворо, і контрабандні потоки переважно взяті під контроль великими «гравцями». Всього в 10 кілометрах від Краснодона знаходиться прикордонне селище Ізварине, через яке раніше йшла чимала частина контрабанди. Сьогодні в сусідній російський Донецьк, «контрабас» (так контрабанду називають на жаргоні місцеві) тягають хіба що цигани. Представники ромського народу безстрашно ховають в складках свого строкатого одягу дешеві луганські сигарети. Прикордонники на такі витівки дивляться часом крізь пальці, втім, все залежить від зміни. Одним словом, на контрабанді зараз особливо не заробиш.

Важливо: Тютюн з ОРДЛО в Європу: ФСБ готує новий канал контрабанди? 

«Раніше люди займалися, тягали контрабас, тут через Сіверський Донець і нелегальні нафтопроводи будували, і їжу возили і сигарети, бензин! В районі Урало-Кавказу (селище в околицях Краснодона – авт.) Там взагалі потужний рух був, цілі бази нелегальні по контрабасу. Ясна річ, що і прикордонники, і СБУ це кришували, але так було не завжди. Я розумію, що це було незаконно і нелегально, але дозволяло виживати. Зараз контрабандою в “ЛНР” займатися небезпечно і практично неможливо, якщо у тебе немає хорошого “даху”», – розповідає Євген, молодий житель Краснодону.

За його словами, сьогодні молодь їде з Краснодону в пошуках кращої долі, як правило, в Росію. Головне, знайти там роботу по знайомству, де будуть платити і не заберуть в трудове рабство.

Згадайте: Трудове рабство в РФ: як луганчанин потрапив в російську неволю

«Куди зараз їхати на заробітки? До Росії їдуть багато. Але в цьому році цей клятий карантин сплутав карти, в Росії багато будівництв заморозили, багато наших хлопців повернулися звідти ні з чим. Ще зараз модна тема їздити на плантації на збір фруктів в Краснодарський край і Адигею. Але там відверте кидалово: норми виробітку нереальні, грошей платять мало, паспорти забирають у багатьох, хто втікає – пішки повертаються звідти. Кажуть, що таких “рабів” продають китайцям за 20 000 рублів за одного. Ні, краще туди не сунутися», – вважає Євген з Краснодона.

Як і в інших містах «ЛНР», більшість молодих людей знаходять свій заробіток в рядах окупантської «народної міліції». Переконаних ватників в рядах місцевої «армії» не так вже й багато: просто іншу роботу в регіоні знайти не так уже й просто.

Цікаво: «Поліцейський» з «ЛНР»: Тут панують злидні, безправ’я і безвихідь

Молодогвардійці, повсталий танк і вулиця ВЗГ: як радянська спадщина вбралася в місцеві реалії

Гаряче літо 2014-го року торкнулося і Краснодону: в місті зафіксовано чимало «прильотів» снарядів, так як навколо міста відбувалися криваві бої між ЗСУ та російськими окупантами. Сьогодні Краснодон знаходиться в тилу і зовні тут мало що нагадує про минулу війну. У самому центрі височіє відомий за радянськими листівкам пам’ятник «Клятва», на якому зображені оспівані тоталітарною пропагандою молодогвардійці.

Поруч тяжіє похмура громадина музею «Молода Гвардія», де кожному бажаючому детально розкажуть про нелегке життя і долю Олега Кошового, Любові Шевцової та інших радянських підпільників та хуліганів. Сюди привозять екскурсії з усією тимчасово окупованій території Луганщини, як правило, школярів. До слова, в «ЛНР» вивчення нетленки Фадєєва знову повернули в обов’язкову шкільну програму. Втім, незважаючи на потужну пропаганду, захоплюються «подвигом молодогвардійців» тут далеко не всі.

Читайте також: «Дуже смішно»: школярі Донецька про уроки «громадянськості» і «героїв Новоросії» 

«Який подвиг? Зараз молодь теж розважається, шухерить, і тоді так було. Крали ці “молодогвардійці” у німців провізію, та на ринку торгували, ось і попалися, не годиться бо чуже брати. Злодіїв ніхто не любить! Ні, я не за фашистів, просто радянська пропаганда приписала цим малоліткам там немислимі подвиги. Ну, може, клеїли листівки, але навряд чи щось там глобальне зробили. А загинули вони звичайно, жахливо», – поділився думкою місцевий студент, який своє ім’я назвати не побажав.

З ним не згодна старенька, гріється на лавці.

«Ці хлопці допомагали кувати перемогу і гнати в шию цю фашистську гадину! Зараз навколо все зрадники і боягузи, а раніше нас виховували в дусі патріотизму, і кожен був готовий померти за батьківщину», – вважає жінка, яка народжена і виросла в СРСР, і виплекана тоталітарною пропагандою.

В цілому центр Краснодону виглядає напрочуд охайно, як для провінції: чисті вулички, затишні сквери і нескінченна низка радянських пам’ятників і меморіалів.

Нагадаємо: Відлуння побєдобісся, або Про коронавірусну статистику в ОРДЛО після парадів 

У центрі міста є радянський танк Т-34. Цю махину не так давно повернули на постамент: танк полагодили і використовували в параді військової техніки, який через коронавірус в «ЛНР», як і в Росії, пройшов учервні.

Практично всі вулиці тут названі в честь персонажів «Молодої Гвардії» і інших фігурантів радянської пропаганди: зустрічаються назви Шевцової, Баракова, Лютикова, Кошового, Туркенича…

Вистачає і дуже неоднозначних топонімів: наприклад, вулиця ВЗГ. На перший погляд непримітна абревіатура таїть в собі страшну фразу «особлива нарада». «Особлива нарада» при НКВС СРСР – це сумнозвісні сталінські трійки, які в роки більшовицького терору без суду і слідства розстрілювали десятки тисяч невинних людей, серед яких левову частку склали і українці.

Втім, з опитаних нами мешканців Краснодона лише один з десяти пояснив значення назви вулиці, інші лише здивовано знизували плечима.

Важливо: Донбас і Сандармох: слідами масової страти 

Майбутнє туманне: чи є перспективи у шахтарського містечка в окупації?

Поруч з Краснодоном є містечко-сателіт Молодогвардійськ. З Краснодоном він з’єднаний тролейбусним маршрутом №1. Основу економіки цього міста також складають шахти, майбутнє яких поки туманне.

Олег в Молодогвардійську збирає алюмінієві банки з під пива. Йому 64, і він, отримуючи мінімальну пенсію, змушений шукати додатковий дохід.

«Раніше картон хоч можна було здавати і склотару, зараз взагалі нічого не приймають, або за копійки беруть. Метал по 2 рублі (80 копійок – авт.) за кілограм, алюміній по 30 рублів (12 гривень), мідь по 200 рублів (близько 80 гривень). Виживаю, як можу, а що робити?», – посміхається чоловік.

Цікаво: Перемога чи побєдобісся: як зберегти рівновагу?

У «містечку» (так місцеві називають Молодогвардійськ) тече сонне провінційне життя. З визначних пам’яток тут є алея примирення з безкоштовним вайфай в центрі, пам’ятник Юрію Гагаріну, якого всі приймають за шахтаря, і дивна психоделічна дитяча гірка в одному з дворів у вигляді величезної голови билинного богатиря. Раніше вхід на дивну гору розташовувався в потилиці богатиря, а вихід – з рота. Тепер входи-виходи заварені листами металу, і богатир виконує більше декоративну функцію.

Краснодон і його міста-супутники розташовані на трасі М04, яка веде в Росію. Ця обставина як би натякає: звідси потрібно їхати. Переживши фашистську окупацію, місто ризикує не пережити російську. Тому що роботи і перспектив тут немає, а значить колись славний Краснодон практично приречений на повільне вимирання.

Читайте також: Сповідь колишнього бойовика «ЛНР»: «Русскій мір» – це просто кидалово

«Чорноморка» в Telegram і Facebook 

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2020Всі права захищені