У Брюсселі відбувся двадцять другий саміт Україна – Європейський Союз. 

Це був перший двосторонній саміт ЄС з країною-партнером, який пройшов в Брюсселі в традиційному «живому» форматі з початку пандемії коронавірусу COVID-19. 

Делегацію України на Саміті очолив президент Володимир Зеленський, делегацію ЄС – президент Європейської ради Шарль Мішель. 

Лідери обговорили відносини України та Євросоюзу, зокрема подальші кроки щодо імплементації Угоди про асоціацію, поглиблення секторальної інтеграції між Україною та ЄС, співпрацю в контексті подолання наслідків пандемії COVID-19 і подальшу підтримку з боку ЄС процесу реформ в Україні. 

Особливу увагу було приділено ситуації з безпекою на тимчасово окупованих територіях Донбасу, а також обговоренню шляхів посилення координації зусиль України та ЄС з метою деокупацію Криму та захисту прав кримчан. 

Важливо: Україна після Путіна

На полях саміту відбулося підписання низки фінансових угод між Україною і ЄС в рамках Європейського інструменту сусідства.

«Чорноморка» розповідає головні подробиці. 

Ілюстрація: president.gov.ua

Ключові положення зі спільного заяви за підсумками саміту Україна-ЄС:

● підтверджена незмінна прихильність зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом на основі Угоди про асоціацію і передбаченої нею поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі;
● ЄС підкреслив свою непохитну підтримку і відданість незалежності, суверенітету і територіальній цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах;
● ЄС і Україна готові співпрацювати над забезпеченням доступу до майбутньої вакцини проти COVID-19;
● сторони домовилися про важливість прискорення і посилення реформ судової влади, включаючи реформування Вищої ради правосуддя і незалежного відбору сумлінних суддів, а також боротьби з корупцією;
● ЄС оголосив про нові програми з підтримки сільського господарства, місцевого мікропроізводства, малих і середніх підприємств, в тому числі за рахунок кредитування в місцевій валюті, громадянського суспільства, транспорту, інфраструктури, навколишнього середовища і кліматичної діяльності, а також про конкретну підтримку сходу України;
● ЄС буде продовжувати підтримувати Україну в протидії гібридним загрозам і боротьбі з дезінформацією, серед іншого, шляхом посилення незалежних ЗМІ, стратегічної комунікації по медіаграмотності;
● до кінця 2020 року буде підготовлено спільний робочий план співробітництва між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспективою ув’язнення можливої ​​угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС;
● сторони наголосили на важливості прогресу у виконанні зобов’язань України в області зміни клімату, довкілля, морської екосистеми, освіти, енергетики, транспорту і сільського господарства;
● сторони підтвердили зобов’язання укласти Угоду про спільний авіаційний простір до найближчої можливу дату;
● ЄС підтвердив роль України як стратегічної транзитної країни для газу;
● сторони домовилися поліпшити сполучення між Україною, ЄС та іншими країнами Східного партнерства.

Також важливо: Правозахисниця про загрозу Україні: «Департамент війни» може бути закритий Венедиктовою

У документі засудили тимчасову окупацію Криму і Севастополя Росією, мілітаризацію півострова, серйозне погіршення ситуації з правами людини, а також обмеження свободи пересування громадян України на Кримський півострів і з нього.

«Ми засудили процедури голосування за поправки до конституції Російської Федерації, вчинені 1 липня 2020 на Кримському півострові, а також вибори так званого “губернатора” Севастополя 13 вересня 2020 року, що порушують міжнародне право», – йдеться в заяві.

Також Росію закликали забезпечити безперешкодний доступ міжнародних організацій і правозахисників в райони, які в даний час не перебувають під контролем України, включаючи АРК, і поважати міжнародне гуманітарне право.

«Ми закликали негайно звільнити всіх незаконно затриманих і ув’язнених громадян України на Кримському півострові і в Росії, включаючи кримськотатарських активістів. Ми продовжуємо закликати Росію забезпечити безперешкодний і вільний прохід до Азовського моря і з нього відповідно до міжнародного права», – сказано в документі.

Україна і ЄС залишаються повністю відданими впровадженню та постійному оновленню політики невизнання, зокрема шляхом застосування обмежувальних заходів і співпраці на міжнародних форумах: «У цьому контексті ми вітали дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в рамках її міжнародно визнаних кордонів».

Читайте також спецпроект «Чорноморки»: Алім Алієв: Важливо, щоб українці і кримські татари діяли разом 

[сontent_yellow_note text = “ПРО ЩО ЙДЕТЬСЯ У ПІДСУМКОВІЙ ЗАЯВІ ПРО ДОНБАС”]

Україна і ЄС підтвердили підтримку зусиль Нормандського формату, ОБСЄ, Тристоронньої контактної групи і Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

«Ми вітали відновлення взаємодії сторін на Нормандські саміті в Парижі в грудні минулого року і підкреслили важливість реалізації узгоджених з цього приводу заходів для повного виконання Мінських домовленостей усіма сторонами, підкреслюючи відповідальність Росії в зв’язку з цим. Ми високо оцінили конструктивний підхід України в Нормандські форматі і Тристоронньої контактній групі і закликали Росію відповісти взаємністю», – сказано в документі.

Всебічне і безстрокове припинення вогню сторони назвали «досягненням, яке повинно бути збережено» і закликали Росію повністю взяти на себе відповідальність у цьому питанні і використовувати свій значний вплив на «озброєні формування, які вона підтримує»  для повного виконання мінських домовленостей і забезпечення вільного і безперешкодного доступу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в ОРДЛО, включаючи райони уздовж українсько-російського державного кордону відповідно до її мандатом.

«Ми знову закликали Росію негайно припинити розпалювання конфлікту шляхом надання фінансової та військової підтримки збройним формуванням, які вона підтримує, і ми залишаємося глибоко стурбовані присутністю російської військової техніки і персоналу на непідконтрольних уряду територіях України. Ми відзначили своє засудження заходам, якы впроваджуються Росією, що дає право громадянам України на тимчасово непідконтрольних уряду України територіях клопотати про отримання російського громадянства в спрощеному порядку, що суперечить Мінським домовленостями», – підкреслили в заяві.

Також Україна і ЄС наголосили на необхідності забезпечити постачання води, електроенергії та газу уздовж лінії зіткнення, полегшити пересування людей і вантажів та забезпечити можливості для людей, які проживають на тимчасово окупованих територіях, повністю користуватися своїми правами як громадян України при повному дотриманні міжнародного гуманітарного права.

«Ми підкреслили важливість здійснення діяльності з розмінування також в нових районах, які слід узгодити. Ми також домовилися про необхідність створення в Україні Національного центру протимінної діяльності з метою ефективного реагування на наземні міни та боєприпасами в регіоні, ураженому конфліктом», –йдеться в документі.

ЄС висловив готовність підтримувати всеосяжний підхід України щодо своїх громадян в постраждалих районах і грати провідну роль в зусиллях з відновлення Донбасу, включаючи ОРДЛО, як тільки Мінські домовленості будуть виконані.

Крім того, сторони закликали Російську Федерацію взяти на себе відповідальність і в повній мірі і з усією віддачею співпрацювати для притягнення винних до відповідальності за збиття рейсу MH17.

Важливо: Страти, тортури і судове свавілля: головне з доповіді ООН про права людини в ОРДЛО і Криму 

Фото: president.gov.ua

Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина та член Європейської комісії з питань європейської політики сусідства і переговорів по розширенню ЄС Олівер Варга підписали Угоду між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу «Програма ЄС “Міцні регіони”».

«Документ повинен сприяти залученню допомоги ЄС для підвищення стійкості України, зокрема до гібридних загрозам і дестабілізуючим ситуацій, таким як пандемія COVID-19, а також збільшення потенціалу України з розвитку світу. Загальний внесок ЄС в рамках Угоди становить 30 мільйонів євро», – пояснили на Банковій.

Також Стефанишина та Варга підписали Угоду між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу «Механізм розвитку громадянського суспільства України»: «Мета документу – допомога ЄС для зміцнення демократії в Україні. Загальний внесок ЄС в рамках Угоди – 20 мільйонів євро».

Крім того, сторони підписали Угоду між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу «Кліматичний пакет для стабільної економіки: (CASE) в Україні». Угодою передбачається розробка і реалізація політики та заходів, які ефективно підтримують перехід до кліматично нейтрального, чистого, ресурсоефективного і безпечного енергопостачаннюя і споживання; підтримка пом’якшення змін клімату за рахунок скорочення викидів парникових газів і речовин, що руйнують озоновий шар; стимулювання переходу до чистої і кругової економіці. Загальний внесок ЄС в рамках Угоди становить 10 мільйонів євро.

Цікаво: Кривонос: Захід безпосередньо зацікавлений, щоб Росії в Криму не було

Крім того, міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов і віце-президент Європейського інвестиційного банку Тереза ​​Червінська підписали Угода між Урядом України та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) про фінансування проекту «Енергоефективність громадських будівель в Україні». Метою укладення Угоди є залучення допомоги Європейського інвестиційного банку на фінансування заходів, спрямованих на вдосконалення процесу термомодернізації громадських будівель в Україні. Загальний внесок ЄІБ в рамках Угоди становить 300 мільйонів євро.

У свою чергу, міністр інфраструктури Владислав Криклій та віце-президент Європейського інвестиційного банку Ліліана Павлова підписали Гарантійну угоду між урядом України та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) «Логістична мережа (Модернізація і цифровизация Укрпошти)». Підписання документу забезпечить закупівлю сортувального обладнання, а також створення трьох сортувальних об’єктів (зокрема, будівництво хаба у Львові) і 22 сортувальних депо в цілому, впровадження систем автоматичного відстеження пересування вантажів. Загальний обсяг коштів для реалізації проекту, згідно з оцінками експертів ЄІБ, становить 30 мільйонів євро.

Також генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський і віце-президент Європейського інвестиційного банку Ліліана Павлова підписали Фінансову угоду, завдяки якій «Укрпошта» модернізує логістичну мережу шляхом будівництва трьох нових сортувальних центрів, 20 поштових депо і відповідної IТ- інфраструктури.

Читайте також спецпроект «Чорноморки»: Саїд Ісмагілов: Український феномен полягає в тому, що на окупованих територіях опинилися дві третини мусульман України 

«Чорноморка» в Telegram і Facebook