Школа політичної аналітики НаУКМА поставила респондентам низку питань, що стосувались інформаційної політики та реінтеграції тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також поширеності популістичних настроїв й оцінки українцями ефективності політик і діяльності окремих державних органів. 

Серед тих, хто вважає, що жителі тимчасово окупованих територій не мають вибору і змушені отримувати російські паспорти та обрав варіант відповіді «цілком погоджуюся» найбільше представників південного  та східного регіонів, однак в чисельному вираженні від загального обсягу цей показник становить лише 3,0% та 1,3% відповідно. Якщо ж за 100% брати усіх, хто обрали цю відповідь, то розподіл виглядатиме ось так: 33,2% – південь, 14,3% – схід. Відповідно, можна сказати, що серед усіх, хто обрав такий варіант відповіді, кожен третій – з південного макрорегіону, але при цьому слід зважати на те, що таку відповідь обрали взагалі лише 8,96% респондентів. Натомість серед тих, хто обрав варіант «цілком не погоджуюся», практично кожен третій (34,8%) з Заходу, за ним йде «кожен п’ятий» з Півночі (20,3%), однак до загальної кількості респондентів вони становлять 8,3% та 4,8% відсотки відповідно.

Стосовно позиції щодо наслідків співпраці з окупаційною владою на тимчасово непідконтрольних територіях, то респонденти мали два варіанти питання – в позитивному та негативному ключі. Перший варіант питання: «всі ті, хто працювали в органах влади т.зв. «ДНР/ЛНР», співпрацювали з окупаційними органами, були вимушені так робити, їх не треба обмежувати в громадянських правах (обіймати посади в органах влади, голосувати, тощо). У відповідь на це питання 29,7% респондентів обрали варіант відповіді «цілком не погоджуюся», натомість варіант «цілком погоджуюся» – 9,3%, що, зокрема, менше, ніж кількість тих респондентів, кому було важко відповісти на це питання – 19,3%. Цікаво, що представників західного макрорегіону найбільше на цих діаметрально протилежних полюсах: їх найбільше всередині групи тих, хто обрав варіант «цілком погоджуюся» – 27,5%, і серед тих, хто «цілком не погоджується» – 30,6%, якщо брати за 100% увесь регіональний розкид за варіантом відповіді, але від загальної кількості відповідей у першому випадку тих, хто погоджується, цей показник становить 2,6%, а в другому – 9,1%. Другий варіант запитання, представлений нижче, подавав інше формулювання: «Усі ті, хто працювали в органах влади т.зв. «ДНР/ЛНР», співпрацювали з окупаційними органами, мають бути обмежені в громадянських правах».

З тим, що «Україна має припинити бойові дії та визнати т.зв. ДНР/ЛНР» категорично не погодилися 30,6%, а цілковиту згоду, тобто варіант «цілком погоджуюся», обрали 15,8%. Як уже зазначалося, з точки зору методології треба дуже обережно ставитися до порівняння опитувань в різний період часу, однак варто звернути увагу на те, що за результатами опитування, проведеного у вересні минулого року, варіант «категорично не погоджуюся» обрало більше респондентів – 43,3% і так само трохи більшим є відсоток відповідей «цілком погоджуюся» – 18,6%. 

Опитування проведено Info Sapiens на замовлення Школи політичної аналітики в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Польовий етап тривав з 2 по 16 вересня 2020 року. Опитування проводилося в межах всеукраїнського Омнібусу Info Sapiens з донабором респондентів. Вибірка складає 2000 осіб віком від 16 років. Вибірка репрезентативна населенню даної вікової групи за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном проживання відповідно до даних Державної служби статистики України станом на 1.01.2019. З дослідження вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною. Максимальна теоретична похибка не перевищує 2,2%.

Читайте також: Таміла Ташева: Відповіді на питання, як подолати наслідки окупації Криму, потрібно давати вже зараз