Уздовж лінії дотику живе понад 400 тис. дітей. За різними даними, близько половини з них мають потребу в регулярній підтримці та професійній психологічній допомозі.

Багато хто з дітей не може без допомоги фахівців перемогти тривожність, фобії, панічні атаки та депресії, повідомляє «Дом».

Школяр з міста Золоте Луганської області Назар Романенко успішно пройшов курс арттерапії. Зараз він виготовляє екосумки з зображенням котів. На його роботи вишиковується черга покупців. Частину зароблених грошей хлопчик віддає на допомогу таким же, як він. А частину витратив на здійснення мрії – побачити справжні гори. Цими літніми канікулами їздив до Трускавця Львівської області.

Але історія успіху юного волонтера – рідкісний випадок. Адже психологічна допомога на лінії дотику доступна далеко не кожній дитині, яка має в ній потребу. Це доводить досвід мами Назара, Людмили Романенко. Вона професійний психолог, працює з такими запитами від самого початку російської агресії на Донбасі.

«У дітей зараз навіть, я б сказала, більше тривог і страхів, ніж було в перші роки війни. Можливо, позначилося і хронічне проживання тут, плюс додалися карантини та ковід. У мене раніше не було навіть дітей з панічними атаками, зі страхом смерті», – розповіла вона.

А у прифронтовому Торецьку Донецької області недавно відкрили центр розвитку «Дитина з майбутнім». Завдяки зусиллям гуманітарної місії «Проліска», на базі місцевої міської лікарні. Місцева жителька Наталія Косирева, як тільки дізналася про таку можливість, поспішила записати на заняття свого сина. У 10-річного Влада – аутизм і йому потрібна регулярна допомога фахівців.

У цьому центрі медики займаються з дітьми з затримкою розвитку та інвалідністю. А психологи – з дітьми, постраждалими внаслідок бойових дій на Донбасі. Життя на лінії дотику для них супроводжується новинами про загиблих рідних та друзів, зруйновані будинки в окрузі та звуками обстрілів.

«Діти, які учні ПТУ, сказали, що їм не вистачає психологічної підтримки, що в училищах немає психологів, які б могли консультувати на професійному рівні, а викладачі обмежуються такими запевненнями, як «Не хвилюйтеся», «Все добре», «Все буде добре». І ось, власне, аутотренінги такі проводять як для себе, так і для дітей. Проте, ми розуміємо, що психологічна допомога повинна бути професійною», – повідомила представниця уповноваженої Верховної Ради України з прав людини щодо дотримання прав дитини та сім’ї Аксана Філіпішина.

Психологічну допомогу та підтримку діти, які живуть поблизу зони бойових дій, отримують, в основному, завдяки міжнародним проєктам, фондам та місіям. Однак їхня мета – реагувати на проблему оперативно та точково. А оскільки збройна агресія Росії на Донбасі не припиняється вже восьмий рік, багато міжнародних організацій урізують бюджети, а деякі взагалі згортають місії.

«З кожним роком обсяг фінансування за допомогою міжнародних донорів, міжнародних організацій скорочується. Якщо порівняти обсяги фінансування агентств ООН, наприклад, які і далі імплементують свої програми в Україні безпосередньо або через партнерів, операційний бюджет у 2014, 2015 році і операційний бюджет у 2021 році, то ці цифри будуть втричі нижчими», – розповів керівник ГМ «Проліска» Євген Каплін.

У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України повідомили, що спеціалізована програма для допомоги дітям на лінії дотику вже в процесі реєстрації. Йдеться про створення профільного Центру з надання психологічної допомоги.

«Ми зараз реєструємо проєкт, в якому нам не так просто було виступати бенефіціаром, нашому міністерству, тому що він, все ж таки, більш дотичний до Міністерства соціальної політики. Там передбачається до 2023 року саме створення і підтримка Центру надання психологічної допомоги постраждалим від насилля у Донецькій та Луганській областях», – повідомила заступниця міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Інна Драганчук.

Нагадаємо, на Донбасі війна зруйнувала біля 750 навчальних закладів.

Також важливо: Доведіть, що ваша дитина постраждала від війни: Поради батькам

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook