Через те, що Україна не приєдналася до Міжнародного кримінального суду (МКС) і не сплачує членських внесків, розслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності в Криму і на Сході України може бути в нижчому пріоритеті.
Таку думку під час правозахисного клубу Правозахисного порядку денного висловила голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
На сьомий рік російсько-української війни влада не ратифікує Римського статуту МКС.
«Якщо ми хочемо, щоб у Гаазі почали розслідувати воєнні злочини та злочини проти людяності на сході України та в Криму, то важливо сплачувати членські внески на роботу суду. Оскільки ми не скидаємося ресурсами, то очевидно, що Україна не в пріоритеті й суд має вишуковувати десь кошти. Адже вся система міжнародної юстиції дорога», – пояснила правозахисниця.
Офіційної позиції щодо нератифікації Римського статуту у влади немає, утім в особистих розмовах та під час кулуарних зустрічей правозахисники чують одну й ту саму риторику про те, що «наших хлопців посадять». Про це під час заходу сказала директорка Amnesty International Україна Оксана Покальчук.
«Що таке «наші хлопці»? Хто їх посадить? Чому хлопців саджатимуть, а не тих, хто віддавав злочинні накази? Коли ми говоримо про Римський статут, ми маємо розуміти, що йдеться про виключно вище керівництво і у виняткових випадках, коли їхні накази призвели до низки наслідків. Така ситуація з ратифікацією статуту – ще одне підтвердження низького розуміння та рівня освіченості щодо таких надважливих документів під час російсько-української війни, у якій Україна перебуває вже сьомий рік. Таке боляче чути від топ посадовців, які відповідальні за законодавче майбутнє та повсякденне життя країни. Ці люди не знаходять у своєму щільному графіку часу ознайомитися з такими міжнародними документами, що можуть реально змінити ситуацію в Україні», – прокоментувала Оксана Покальчук.
Тетяна Печончик назвала міфами тези, які висловлюють народні депутати щодо членства в МКС. Вона пояснює, що через дві декларації Верховної Ради МКС має повну юрисдикцію над Україною. Він також уже провів попереднє вивчення справи в Україні.
«Якщо він захоче судити якихось хлопців, то може зробити це зараз. Зараз ми маємо низку обов’язків щодо суду, але без ратифікації Римського статуту в нас немає прав на кшталт участі в Асамблеї держав-учасниць МКС, обирати суддів та ухвалювати рішення в суді», – сказала правозахисниця.
Читайте також: Правова війна: який стан справ по Криму у міжнародних судах
Загалом правозахисники шкодують, що правозахисні теми, які порушує Правозахисний порядок денний, для Офісу президента не на часі.
«Громадяни не встигли усвідомити рівності для всіх, не зрозуміли, що нам треба боротися з насильством у поліції, покращувати умови утримання в’язнів, вирішувати базові речі. А ми вже «летимо» в нові права – діджиталізацію, нові способи впливу. Я розумію, що законодавцю зараз складно, але вони в такій позиції, що вони мусять ухвалювати рішення, а не відмежовуватися від них. Виходить так, що ані в новітній сфері належним чином не ухвалюється законодавство, ані в старій сфері, бо депутати бояться, що за них не голосуватимуть», – сказала Оксана Покальчук.
За її словами, популізм продовжує зростати.
«Мені від цього сумно, бо Україна заслуговує на реальні дії та зміни. Хочеться експертної та поважної риторики від політиків. Як громадянці цієї країни, мені вже набридло слухати популізм. Я хочу бачити перед собою експертну людину, яка розуміє, що робить, а не кидається словами», – додала вона.
Нагадаємо, Україна підписала Римський статут 2000 року, але досі не ратифікувала документа. Під юрисдикцією суду перебувають найсерйозніші міжнародні злочини – геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. У липні 2019 року сплив трирічний термін відстрочення для ратифікації документа.
Ратифікувати Римський статут МКС закликали ООН, Коаліція за Міжнародний кримінальний суд і низка українських правозахисних організацій. Україна зобов’язана ратифікувати документ відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС.
За даними правозахисників, майже 59% українців підтримують членство України в МКС.
Ратифікація документа дозволяє державі висувати пропозиції та голосувати щодо змін до правил, якими керується суд, зокрема Римського статуту, елементів злочинів та правил процедури доказування. Окрім цього, членство в суді дає право забезпечувати нагляд за діяльністю суду, зокрема за президією, прокурором і секретаріатом. Також країни-члени МКС мають право ініціювати розгляд питань про відсутність співпраці, визначати та обирати прокурора й суддів суду, розглядати та визначати бюджет і майбутнє МКС.
Раніше постійний представник президента України в Криму Антон Кориневич заявив, що немає жодного логічного аргументу проти членства України в МКС.
Читайте також: Як змусити Кремль відповісти за злочини
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені