12 липня президент РФ Володимир Путін явив світові статтю власного авторства «Про історичну єдність росіян і українців». У ній, як водиться за російським президентом, багато маніпуляцій, перекручень і відвертої брехні. А також багато цікавого для істориків, з точки зору псевдо-історії. Ну, і куди ж без російської імперської пропаганди.

Свою оцінку путінському опусу дав український політолог Володимир Фесенко: «це псевдоісторична концептуалізація і систематизація антиукраїнських поглядів Путіна».

Стаття Путіна про те, що Україна – це щось штучне, «помилка історії», є Малоросія і Новоросія, а Україну придумали польські шляхтичі і більшовики, про його імперські і шовіністичні комплекси і забобони, пише Фесенко. Для цього автори цієї статті, що писали за дорученням і повчанням Путіна і від його імені, використовували простий методологічний прийом: все що було спільного і близького в нашій спільній історії –  абсолютизується, а все, що суперечить путінським уявленням про «єдиний народ» – мінімізується, замазується, замовчується, іноді спростовується. 

Цікаво: Путін, Потоцький і Україна: хто придумав російський патріотизм

«Думаю, що і українським, і навіть російським історикам є на чому «погратися», розкриваючи відверті ляпи, перетримки, натягнутості та інші антинаукові прийоми в цій статті. Матеріал для цього є буквально в кожному абзаці путінського «творіння». До речі, путінську «методологію» можна легко використовувати для спростування історичності і природності абсолютної більшості пострадянських держав і сусідів Росії. Однак реальна політична практика спростовує всі псевдоісторичні побудови Путіна. Загалом, чергова всесвітня змова проти Росії і особисто Путіна, тепер на грунті історії», – зазначив автор.

Традиційне питання, вказує Фесенко: чому ця стаття з’явилася саме зараз? Відповідь на це питання знає тільки Путін. Може він вирішив таким чином відреагувати на 30-річчя незалежності України. Адже виходячи з базових посилів цей статті, «помилка історії» давно повинна була припинити своє існування. Але Україна продовжує жити і розвиватися, і відстоювати свій суверенітет, всупереч путінським псевдо-теоріям. Ось Путін і вирішив особисто очолити хрестовий ідеологічний похід проти України. Емоційно цю його мотивацію сильно підживлює неприховане роздратування проти України і чергового її керівника. Путін все чекає, коли з’явиться «правильний» український керівник, що розділяє його погляди про «єдиний народ». А на практиці Україна все сильніше віддаляється від Росії. Кремлівського володаря це бісить. Але Путін не розуміє, що своєю агресією і насильством проти України він тільки відштовхує її від себе. «Насильно милим не будеш», – як кажуть в Росії. І тут ніякі статті не допоможуть.

Нагадаємо: Жертви пропаганди: в список корінних народів Росії не внесли росіян

«Мене турбує і хвилює інше. Це не просто пропагандистська стаття. Ряд її тез можна розглядати як ідеологічне обгрунтування нової хвилі російської агресії і замаху на територіальну цілісність України. Стаття Путіна щедро присмачена словесним єлеєм про дружбу, повагу і братські почуття до України. Але крізь цю словесну мішуру періодично проривається звіриний оскал російського імперіалізму. Це і теза про «єдину велику націю, триєдиний народ», і спростування сучасних кордонів пострадянських країн, за якими відбувся поділ Радянського Союзу. При бажанні це легко можна використовувати для обґрунтування територіальної експансії Росії за рахунок сусідів, в тому числі і України. Ми з цим вже зіткнулися в 2014 р На жаль, стаття Путіна говорить про те, що може бути і нова хвиля в реалізації імперських амбіцій Путіна і кремлівської верхівки», – вважає політолог.

Але є і один позитивний момент, впевнений Фесенко. Стаття Путіна представлена ​​в тому числі й українською мовою. Зрозуміло, що це зроблено в суто тактичних цілях. Однак один цей факт спростовує путінські умопобудови про «єдиний народ».

«У Кремлі змушені були визнати особливу українську мову, що відрізняється від російської. Рано чи пізно доведеться визнати і особливу Українську націю, яка принциповим чином відрізняється за своїми цінностями і цивілізаційним прагненням від імперської путінської Росії», – підсумував політолог.

Читайте також: Сергій Громенко: Для росіян Крим – перепустка до античної історії, якої у самої Росії немає