На окупованому Донбасі величезний дефіцит кваліфікованих лікарів

Після початку Росією війни на Донбасі одними з перших звідти виїхали висококваліфіковані кадри, в тому числі і медики-професіонали і лікарі з вузькими спеціальностями. Сьогодні в окупованому Луганську і всій непідконтрольній території Луганщини спостерігається катастрофічний дефіцит кадрів у сфері медицини.

Про це свідчать дані розслідування, проведеного журналістом «Чорноморки» Олексієм Кириловим.

Якщо проаналізувати списки вакансій на сайті «республіканського» центру зайнятості та його філій, то легко можна уявити жахливу картину, пише автор. У «ЛНР» сьогодні на вагу золота практично всі медичні спеціальності. Тут потрібні хірурги, акушери, гінекологи, терапевти, травматологи, невропатологи, психіатри, педіатри та патологоанатоми. І якщо ситуація з кадрами в тому ж Луганську на перший погляд не здається такою катастрофічною, то в депресивних Кіровську, Первомайську або Брянці відсутність кадрів не помітити неможливо.

«Влітку цвіла у нас амброзія повсюдно, алергія замучила, я просто думала, що ковзани відкину. Ніякі таблетки не допомагали, пішла в міську лікарню. Виявилося, що алерголога у нас немає. Послали в Алчевськ сусідній, там теж такого лікаря не виявилося. Приїхала на консультацію до Луганська, а там лікар є. Але він виявився у відпустці! Так і поїхала додому ні з чим. А потім прийшла осінь, і моя недуга злегка відступила», – ділиться своєю історією мешканка окупованої Брянки Луганської області. За її словами, в маленьких шахтарських депресивних містах відтік лікарів почався ще напередодні війни, але під час окупації він досяг небаченого максимуму.

«Хоч куди піди, так або лікаря немає, або в Луганськ посилають, або до приватників. Наявність лікарів, що залишилися, також змушує сумніватися в їхній кваліфікації та досвіді, в основному це молоді вчорашні студенти», – додає вона.

Медичний університет «імені святителя Луки», який знаходиться в окупованому Луганську, за наявною інформацією, відчуває дефіцит студентів, і дає їм посередні знання. Саме його випускники, як правило, і залишаються практикуватися в «ЛНР», бо їх фейковий «диплом» жодна цивілізована країна світу не визнає (Росія визнає, але там в останні роки пахне не цивілізацією, а чимось іншим).

Не дивно, що всі більш-менш розумні фахівці вже давно покинули захоплений регіон: працювати за 4-6 тисяч російських рублів (1600 – 2400 гривень) залишилося мало бажаючих.

«Я намагався ще протриматися тут, було шкода кидати свою лікарню. Провів тут криваве літо 2014 і моторошну зиму 2015 року … Але потім не витримав і поїхав до Харкова. Тому що в Луганську «мінохоронздоров’я» своїх колег тримає за якихось тварюк. Грошей майже не платили, обладнання толком немає, на пацієнтів їм начхати … Мені від такої байдужості начальства до пацієнтів і самих лікарів стало дуже гірко. А ще скільки хамства і невдячності за сущі копійки. Ось і довелося виїхати», – розповів колишній співробітник відділення інтенсивної терапії Луганської обласної клінічної лікарні.

«Я взагалі дивуюся, хто там зараз ще людей лікує. Майже всі мої колеги теж поїхали з окупації. Ні, я не закликаю людей в окупації залишити зовсім без медичної допомоги. Мені просто шкода тих, хто живе там, і не може тепер отримати кваліфіковану допомогу», – додав він.