ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
3
9
1
8
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
3
9
1
8
У полі зору
«Чи хочуть росіяни війни»: подробиці засідання Радбезу ООН до річниці «Мінська»
  19 Лютого 2020 18:11
|
  2396

«Чи хочуть росіяни війни»: подробиці засідання Радбезу ООН до річниці «Мінська»

«Чи хочуть росіяни війни»: подробиці засідання Радбезу ООН до річниці «Мінська»

18 лютого відбулося засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй у зв’язку з п’ятою річницею підписання Комплексу заходів щодо виконання Мінського протоколу, більш відомого як Мінські угоди.

Скликала Збори Російська Федерація минулого тижня. Заступник постійного представника країни-агресора при ООН Дмитро Полянський тоді говорив, що Москва запросила проведення відкритого засідання з участю представника Секретаріату ООН, від якого чекають інформації про прогрес реалізації «Мінська».

Але в підсумку обговорювали не тільки підписаний у столиці Білорусі документ, а і ескалацію на Донбасі, спровоковану російсько-терористичними військами 18 лютого.

«Чорноморка» розповідає подробиці засідання Радбезу ООН.

ВИСТУП ЗАСТУПНИКА ГЕНСЕКА ООН З ПОЛІТИЧНИХ ПИТАНЬ

Заступник Генерального секретаря з політичних питань Розмарі Дікарло, коментуючи загострення в районі Золотого, заявила, що такі події нагадують про можливості нового спалаху насильства на Донбасі, пише Центр новин ООН.

В цілому військовий конфлікт на сході України, за її словами, продовжує завдавати численні страждання місцевому населенню: поранення, смерть, обмеження пересування і порушення прав, в тому числі – на житло, медицину і освіту.

В 2019 році, за даними моніторингової місії ООН, постраждали 167 осіб, з них 27 загинули і 140 отримали поранення. 63% всіх жертв пов’язано з обстрілами, 35 відсотків – з вибухами мін і боєприпасів.

Заступник Генсека визнала, що показники минулого року на 14% нижче, ніж роком раніше, і нижче, ніж коли-небудь з початку конфлікту. «Скорочення числа постраждалих – це, звичайно, хороша новина, однак в ООН нагадують про те, що завдання змусити гармати замовкнути назавжди залишається поза досяжністю».

Особливу стурбованість ООН викликає доля людей, що живуть уздовж лінії розмежування: «Цивільне населення дорого розплачується (за конфлікт – ред.). Гуманітарної допомоги і захисту потребують 3,4 млн чоловік, включаючи людей похилого віку, інвалідів (людей з інвалідністю – ред.) і дітей. В результаті конфлікту багато сімей залишилися з одним годувальником. У 70 відсотках господарств по обидві сторони лінії розмежування – це жінки, яким на тлі насильства і відсутності стабільності доводиться дуже нелегко. Багато з них не мають соціальної підтримки, доходу, можливості влаштуватися на роботу або отримати доступне житло».

Цікаво: Випив, покурив – і не так страшно жити: спостереження за життям в «ЛНР»

Дікарло також розповіла і про позитивні зрушення в процесі врегулювання, в тому числі – грудневий саміт «нормандської четвірки», в ході якого глави України, Франції, Німеччини і Росії підтвердили свою прихильність дотриманню режиму припинення вогню.

«Генеральний секретар привітав підсумки зустрічі та закликав всі зацікавлені сторони подвоїти зусилля, щоб скористатися наступними зрушеннями у вирішенні конфлікту. Він також висловив свою повну підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів», – сказала вона.

З 2014 року, за словами Дікарло, ООН щорічно надає допомогу мільйону жителів Донбасу, це лише третина всіх нужденних, однак на більше не вистачає засобів.

В цьому році в ООН запросили 158 млн доларів на гуманітарні операції в Україні, щоб допомогти двом мільйонам чоловік.

Читайте також: Трудове рабство в РФ: як луганчанин потрапив в російську неволю

ВИСТУП ГОЛОВИ СММ ОБСЄ

За словами керівника Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Халіта Челіка, після того, як в липні сторони підтвердили свій намір дотримуватися режиму припинення вогню, кількість його порушень помітно скоротилася.

«У той же час з 1 січня щодня відбувалося в середньому 520 порушень. Тільки сьогодні (18 лютого – ред.) в західній частині Луганської області відбувся дуже серйозний інцидент, в ході якого прозвучало 2500 вибухів. Не виконано також положення про відвід важких озброєнь. Тільки в січні спостерігачі ОБСЄ зафіксували 647 випадків використання артилерії, включаючи ракетні системи залпового вогню, танки і міномети», – зазначив він.

Представник ОБСЄ повідомив, що в минулому році обстріли з важкої зброї були головною причиною поранень цивільного населення. А гинули люди, головним чином, в результаті підриву на мінах і боєприпасах, що розірвалися.

У той же час Челік відзначив ряд позитивних зрушень, включаючи відведення сил і техніки у трьох районах та ремонт мосту в Станиці Луганській.

«Цей зруйнований пішохідний міст став символом конфлікту. Ми всі пам’ятаємо фотографії, на яких люди похилого віку намагаються перебратися по ньому. Новий міст став прикладом того, що можна зробити при наявності політичної волі», – сказав він.

Представник ОБСЄ вважає, що найближчі місяці стануть вирішальними. В цей період належить виконати заходи в галузі безпеки, узгоджені на зустрічі «нормандської четвірки» у грудні.

Важливо: НАТО розцінює атаку окупантів як зрив Мінських угод

ВИСТУП ПРЕДСТАВНИКА ОБСЄ В ТКГ

Представник ОБСЄ в Тристоронній контактній групі Хайді Грау торкнулася політичної ситуації, включаючи реалізацію так званої «формули Штайнмайєра». Вона нагадала, що 12 грудня Україна продовжила дію закону про особливий статус ще на рік, а через кілька тижнів ініціювала конституційну реформу в області децентралізації. Також іде дискусія про включення «формули Штайнмайєра» у законодавство України.

«На цьому тлі жаль викликають публічні заяви деяких представників де-факто «влади» (тимчасово окупованих – ред.) Донецька і Луганська, які суперечать меті Мінських угод – відновлення територіальної цілісності і суверенітету України», – сказала представниця ОБСЄ.

У числі позитивних моментів вона нагадала про обмін 200 полоненими 29 грудня минулого року. За її словами, сторони усвідомлюють необхідність створити механізм пошуку та ідентифікації зниклих людей.

Читайте також: Україна нагадала ООН про утиски в Криму

ВИСТУП ПРЕДСТАВНИКА НІМЕЧЧИНИ

Постійний представник Німеччини при ООН Крістофер Хойзген навів докази причетності Російської Федерації до збройного конфлікту на Донбасі.

«Десять днів тому керівник (ватажок – ред.) «ДНР» на своєму сайті сказав, що пан Пашков буде чинним «керівником» Донецька. Він був до цього віце-губернатором Іркутська. А Іркутськ, наскільки мені відомо, знаходиться в Росії», – цитує німецького дипломата Лівий берег.

Також він зазначив, що, згідно зі словами глави бюро з міграції російського МВС Валентини Козакової, РФ активно видавала російські паспорти жителям тимчасово окупованих територій Донбасу.

«Я був у Мінську, і велися переговори всю ніч, і були укладені Мінські домовленості. Хтось сказав: сепаратисти (ватажки «Л/ДНР»– ред.) повинні підписати. І пан Сурков, який вів переговори, сказав: «Я це зроблю». І приблизно 10 хвилин йому знадобилося, щоб отримати підпис під цим комплексом заходів від сепаратистів (ватажків «Л/ДНР» – ред.). Це щодо незалежності сепаратистів (ватажків «Л/ДНР» – ред.) Від Росії», – заявив Хойзген.

Важливо: Паспорти РФ на Донбасі: які проблеми чекають «нових росіян»? 

ВИСТУП ПОСТПРЕДА РОСІЇ

Постійний представник Росії Василь Небензя звинуватив Україну в «саботажі» Мінських угод.

За словами дипломата країни-агресора, робота формату «нормандської четвірки» буде результативною лише в тому випадку, якщо буде виконуватися Комплекс заходів, передбачених резолюцією Радбезу.

«Поки ж, як ми бачимо, тривають бої, включаючи сьогоднішнє під Луганськом (в районі Золотого – ред.). Немає прогресу в питаннях розведення сил і засобів; взаємодії з розмінування; включення «формули Штайнмайєра» в законодавство України на постійній основі; немає бажання домовлятися про розведення сил на нових ділянках, як і немає бажання і готовності до прямого діалогу з (терористичними угрупованнями – ред.) «ДНР» і «ЛНР», – заявив він.

ВИСТУП ПРЕДСТАВНИКА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

Постійний представник Великобританії в ООН Карен Пірс заявила, що Небензя під час засідання Ради безпеки ООН говорив в основному неправду.

«Російський посол довго говорив про нездатність інших виконати власні зобов’язання, згідно з Мінськими угодами. Його слова були переважно неправдою, загорнутою у вигадку в казці», – цитує її Укрінформ.

Вона додала, що російська позиція щодо необхідності проведення на Донбасі місцевих виборів з метою відкриття шляху до надання частинах регіону спеціального статусу є правильною, проте потребує суттєвих уточнень.

«Ці місцеві вибори можуть відбутися лише за належних умов, до яких відноситься: комплексне припинення вогню, безперешкодний доступ СММ ОБСЄ і виведення іноземних підрозділів. Це дуже відрізняється від сучасного стану», – зазначила дипломат.

Читайте також: Журналістка «ЛНР»: Від кожного стуку в двері сіпаюся – а раптом за мною прийшли?

«Єдиною метою Росії в Україні є підрив суверенітету і територіальної цілісності цієї держави. Вони хочуть, щоб Москва, а не самі українці, визначали майбутнє України. Росія стверджує, що діє в інтересах жителів східної України, однак нічого не робить для безпечної доставки міжнародної гуманітарної допомоги, яку там вкрай потребують багато населених пунктів. Замість того, щоб взяти під контроль своїх вертухаїв на непідконтрольних уряду територіях східної України, Росія забезпечила їх зброєю та особовим складом», – сказала Пірс.

ВИСТУП В. О. ЗАСТУПНИКА ПОСТПРЕДА США

В. о. заступника Постійного представника США в ООН Шеріт Норман Шале заявила, що Росія відмовляється виконувати взяті на себе відповідно з Мінськими угодами зобов’язання і продовжує підтримувати кровопролиття на Донбасі.

«На жаль, Росія не виявила готовності виконати свої зобов’язання згідно з Мінськими угодами. Вона продовжує озброювати, навчати, управляти і воювати поруч зі своїми маріонетками на сході України. Це прямо порушує російські зобов’язання, взяті в Мінських угодах, в тому числі щодо встановлення негайного і всеосяжного режиму припинення вогню», – наводить її слова Укрінформ.

Дипломат порівняла вчорашній обстріл українських позицій підтримуваними Росією бойовиками поблизу Золотого з підступним нападом на Дебальцеве п’ять років тому: «Зараз, як і тоді, очолювані Росією сили продовжують порушувати обіцянки, дані президентом Путіним і російськими чиновниками, і вбивати українців на українській території».

Шале підкреслила, що замість конструктивної участі, Росія «поширює дезінформацію, щоб відвернути увагу від її ключової, безпомилкової і невиправданої участі у роздмухуванні конфлікту».

«США наголошують на своїй непохитній позиції щодо України. Ні зараз, ні в майбутньому ми не визнаємо спробу анексії (тимчасової окупації – ред.) Росією Криму. Наші санкції проти Росії будуть залишатися в силі до того часу, поки Україна не поверне контроль над своєю територією», – підсумувала вона.

Важливо: Убивства, страх і тотальна безнадія: окупований Алчевськ крізь призму соцмереж

ВИСТУП ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ МЗС УКРАЇНИ

Заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця заявив, що на Донбасі йде єдина тривала війна в Європі, яку ведуть російські війська і її найманці.

«Напад у день п’ятої річниці трагедії в Дебальцеве є особливо цинічним. ВСУ дали адекватну відповідь на цей напад, здійснений російськими окупаційними силами із застосуванням забороненої Мінськими угодами зброї, реалізуючи право на самозахист», – сказав він.

Кислиця додав, що незважаючи на домовленості лідерів «нормандської четвірки» протягом 2020 року позиції сил ООС на Донбасі були обстріляні понад 400 разів, в результаті чого 13 українських військовослужбовців загинули і майже 60 були поранені.

«Чи хтось може назвати це замороженим конфліктом? Або, можливо, конфліктом низької інтенсивності? Це війна. Єдина тривала війна в Європі. Повномасштабна війна, яку ведуть російські війська і її найманці», – підкреслив дипломат.

Читайте також: Прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом обстрілу ООС

В кінці свого виступу він перейшов з англійської на російську мову і, звертаючись до постпреда РФ Небензі, прочитав вірш Євгена Євтушенка «Чи хочуть росіяни війни».

«Примітним для нашої сьогоднішньої дискусії мені видається, що це був саме той поет, який, повернувшись із поїздки на Захід у розпал Холодної війни, написав вірш «Чи хочуть росіяни війни?». Я думаю, що багато хто вже здогадалися, що мова йде про Євгена Євтушенка.

І ось, знаєте що? Я тут подумав, що відповіддю на питання «Чи хочуть росіяни війни?» в умовах сьогоднішньої Росії стане парад 9 травня на Червоній площі, коли ми побачимо, чи винесуть портрети Сталіна його учасники. Того Сталіна, якого свого часу винесли з мавзолею, але не з розумів.

Сьогодні, коли в Росії набирає обертів прославлення Сталіна, коли його ім’я обіляється, коли ростуть, як гриби, пам’ятники цьому диктатору і вбивці, я хочу закінчити свій виступ питанням до російського представника: «Так чи хочуть росіяни війни»?» – резюмував він.

ЗАЯВА КРАЇН ЄС НА ПІДТРИМКУ УКРАЇНИ

Країни Євросоюзу – члени Ради безпеки ООН після засідання Радбезу, на якому обговорювалося виконання Мінських угод, виступили з заявою на підтримку України.

Як передає Укрінформ заяву зачитав постійний представник Естонії при ООН Свен Юргенсон.«Країни ЄС – нинішні члени Ради безпеки ООН Бельгія, Естонія, Франція, Німеччина і Польща повністю підтримують незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах. Ми засуджуємо незаконну анексію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також дестабілізацію окремих районів Донецької та Луганської областей», – сказано в документі.

У заяві наголошується, що Росія здійснює фінансову і військову підтримку терористів «Л/ДНР», порушує фундаментальні принципи міжнародного права, внаслідок чого 3,5 мільйона людей потребують гуманітарної допомоги і захисту.

Цікаво: Торжество шоумена Зеленського: яке небезпечне бажання подобатися

«Чорноморка» в Telegram і Facebook 

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені