ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
2
3
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
2
3
Особлива думка
«Крим – гарний контрнаступ, але його мало»: що Всеволод Чаплін говорив про Україну
  28 Січня 2020 15:00
|
  1761

«Крим – гарний контрнаступ, але його мало»: що Всеволод Чаплін говорив про Україну

«Крим – гарний контрнаступ, але його мало»: що Всеволод Чаплін говорив про Україну

Російська агресія в Криму і на Донбасі триває, в тому числі, завдяки китам, на яких вона стоїть: політичному, пропагандистському, дипломатичному, соціальному.

Останній з них щільно спирається на релігійну складову, особливо завдяки діяльності Російської православної церкви, яка в унісон із Кремлем підтримує тимчасову окупацію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також бойові дії на сході України.

Роблять все це конкретні люди з конкретними іменами. Зокрема, Всеволод Чаплін. Щоправда, стосовно нього коректніше буде сказати «робив». Тому що 26 січня колишній речник РПЦ помер на 52 році життя.

Цікаво: Як російська влада знущається над Криму: солдатська каша замість м’яса, кар’єр замість дитячого табору і несвіжий бриз з освяченого моря

«Все сталося близько 16:30. Отець Всеволод сидів на лавочці біля свого храму, коли йому раптом стало погано, він впав, і через 15 хвилин приїхала швидка, констатувала смерть», – розповів агентству «Інтерфакс» один з парафіян храму Феодора Студита, настоятелем якого був Чаплін.

Смерть священика також підтвердив заступник керуючого справами Московської патріархії єпископ Сава.

«Помер отець Всеволод Чаплін. Теж епоха. Царство небесне», – написав він у своєму Telegram-каналі.

РосЗМІ вже дізналися причину смерті Чапліна.

«Згідно з попередніми результатами розтину, відомий священнослужитель помер від гострої ішемічної хвороби серця, обтяженої супутніми захворюваннями.

Чапліну раптово стало зле біля входу в Храм преподобного Феодора Студита у Никитских воріт, через кілька хвилин священик помер. Відомо, що Всеволод Чаплін хворів на цукровий діабет і з ранніх років страждав на астму», – повідомляється в Telegram-каналі російського агрегатора 112.

А далі в російському сегменті інтернету і ЗМІ почалося те ж саме, що спостерігалося після смертей Сергія Доренка і Юрія Лужкова: співчуття і спогади. Звичайно ж, у гарних світлих тонах і фарбах.

Ось і після смерті Чапліна повально пишуть, що він ходив на протестні акції проти чинної влади РФ, резонансного закону про сімейно-побутове насильство, але геть забули про його одіозні і неадекватні заяви, які, зокрема, стосувалися України, її тимчасово окупованих територій в Криму і на Донбасі.

«Чорноморка» нагадає деякі з них.

ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ЗАХОПИТИ КИЇВ

«Росія занадто довго відступала, відступала ще з часів Карибської кризи. Крим – гарний контрнаступ, але його мало. Втрачена наша древня столиця, центр Русі – Київ. Втрачена в результаті настання західних ворожих сил.

Ми повинні ставитися до захоплення стародавнього Києва і оточуючих його руських земель так само, як ставилися предки в 40-і роки. Ми можемо змінити цю ситуацію».

ПРО РОСІЙСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ В КРИМУ ПЕРЕД «РЕФЕРЕНДУМОМ»

«Ще в 1995 році Всесвітній російський народний собор заявив, що російський народ – розділена нація на своїй історичній території, яка має право на возз’єднання в єдиному державному тілі, є загальновизнаною нормою міжнародної політики.

Сьогодні право цих людей на їхній (нібито – ред.) самостійний, вільний цивілізаційний (нібито – ред.) вибір буде гарантовано.

Будемо сподіватися і на те, що місія російських воїнів (нібито – ред.) на захист свободи і самобутності цих людей і самого їхнього життя не зустріне запеклого опору, яке призведе до великомасштабних сутичок.

Нікому (нібито – ред.) не хочеться пролиття крові і поглиблення тих поділів, які вже існують серед православних людей на просторі історичної Русі».

Цікаво: Тривожні кнопки «швидкої» і «імітація» кримських татар за версією окупантів: про що пишуть в Криму

ПРО «БРАТНІ НАРОДИ»

«Росія, Україна, Білорусь, Київ, Москва, Мінськ, так само як Володимир, Новгород – тобто, різні центри народів історичної Русі – це (нібито – ред.) наш спільний простір. Так, сьогодні ми розділені (нібито – ред.) політичними суперечностями, є державні кордони, є трагедія південно-сходу України (Донбасу – ред.), де люди однієї віри і за великим рахунком (нібито – ред.) однієї національності вбивають один одного.

Незважаючи на все це у нас (нібито – ред.) загальний менталітет, сформований не економікою, не узкопонимаемой політикою, а саме тим духовними вибором, який зробив у свій час рівноапостольний князь Володимир».

ПРО ПЕРЕГОВОРИ РОСІЇ І ЗАХОДУ ЩОДО СИРІЇ

«Судячи з усього, в ці години йдуть інтенсивні переговори з американцями щодо Сирії. І головне тут – не проміняти на страхи волю, майбутнє, самостійність Росії і її місце у світі. І мову треба вести не лише про Сирію і не тільки про Близький Схід.

Вимагають усунути Асада – можна на це піти, але забезпечити обрання ще більш жорсткої фігури або поділ Сирії на кілька етноконфесійних держав (інші там вже не життєздатні). Однак натомість треба в ультимативній формі заявити, що ми застосовуємо щодо Києва і всієї нинішньої лівобережної України ті ж принципи захисту співгромадян і співвітчизників, що були застосовані в Криму. Протягом декількох днів.

Головне ж – потрібно дати зрозуміти: на відміну від американців, ми абсолютно не боїмося руйнування великих міст. Чого боятися людям, що живуть вічністю? Москвичам і пітерцям рекомендую за найближчі два-три дні сповідатися і причаститися. А глибинна Росія без мільйонників, з їх кислотною піною, тільки краще жити буде».

ПРО НЕБЕЗПЕКУ РЕВОЛЮЦІЇ В РОСІЇ

«З суспільним устроєм, що склалися в Росії, з тим же капіталізмом, тією ж демократією можна сперечатися. Проблема виникає тоді, коли починають іти силовим шляхом зміни цього укладу – всупереч волі нашого народу. І звичайно, велику небезпеку являють ті рухи, які виконують, свідомо чи несвідомо, зовнішні замовлення по організації в Росії тотальної війни всіх проти всіх.

Я постійно говорю моїм друзям-лібералам, з якими спілкуюся більше 30 років: ви даремно вважаєте, що ви виграєте від «помаранчевої революції» в Росії. В цій революції, якщо вона, не дай Бог, відбудеться, будете брати участь не ви, а з одного боку – псевдоросійські нацисти, з іншого – псевдомусульманські бойовики. На жаль, наші ліберали цього не розуміють. Вони не розуміють, що якщо все-таки буде, не дай Бог, революція, то все відбудеться, як у 1917 році: благодушні інтелектуали будуть ховатися по підворіттях і під’їздах, а виграють найпохмуріші, жорсткі і агресивні сили».

Важливо: Триває обговорення закону про протидію дезінформації

ПРО РОСІЙСЬКУ ВІЙСЬКОВУ ОПЕРАЦІЮ В СИРІЇ

«У Росії діє міжрелігійна рада. В заяві ради, яка об’єднує православних християн, мусульман, іудеїв та буддистів, я вже практично з упевненістю можу сказати – ми підтримаємо рішення, прийняте нашою державою, яким держава бере на себе особливу роль на Близькому Сході і, зокрема, в Сирії.

Це рішення (нібито – ред.) відповідає як міжнародному праву, так і менталітету російського народу, пов’язане з захистом пригноблених і відновленням справедливості, тієї миротворчої, моральної, активної ролі, яку Росія завжди грала в різних регіонах світу, і особливо на Близькому Сході.

Боротьба з тероризмом, за справедливий мир, за гідність людей, які відчувають виклик терору, – це дуже моральна, це, якщо хочете, священна боротьба, і сьогодні наша країна (нібито – ред.) є, напевно, найбільш активною у світі силою, яка протистоїть терору.

Росія бореться з тероризмом (нібито – ред.) не з міркувань політичної або економічної вигоди, а тому, що терор аморальний».

ПРО ПРОПОЗИЦІЮ ПРОВЕСТИ РЕФЕРЕНДУМ ПРО ПОКАРАННЯ ЗА ГОМОСЕКСУАЛІЗМ

«Я переконаний, що такі сексуальні контакти повинні бути повністю виключені з життя нашого суспільства. Якщо цього вдасться досягти засобами морального переконання – це краще. Якщо потрібно підключати право – давайте запитаємо людей, чи готові вони до цього».

ПРО ВІРУЮЧИХ, ЯКІ НЕ ПОВИННІ ЗУПИНЯТИСЯ НАВІТЬ ПЕРЕД УБИВСТВОМ

«Я насправді вважаю, що наші віруючі в 1920-і роки, коли Ленін ініціював репресії проти них, повинні були відповідати інакше, ніж вони відповідали. Вони повинні були відповідати усією силою зброї і силою народного опору проти більшовиків. Моральна справа, гідне поводження християнина, знищити якомога більше більшовиків, щоб відстояти речі, які для християнина є святими, і повалити більшовицьку владу.

Вся православна традиція і Євангеліє Христове в даному випадку заповідає людям захищатися, в тому числі силою зброї, проти беззаконня псевдовлади, яка була узурпаторською і ніколи не була, за великим рахунком, законною».

ПРО ТЕ, ЩО ЖІНКИ НІБИТО ПРОВОКУЮТЬ ЧОЛОВІКІВ НА ЗҐВАЛТУВАННЯ

«Радий, що моя пропозиція обговорити зовнішній вигляд наших жінок і дівчат вас зацікавила. Дивує тільки, що ви вирішили, ніби я виправдовую зґвалтування та непристойні приставання – і в думках не було. Немає виправдання таким діям.

А ось проблема, між іншим, залишається. Не стільки для мене – скоріше для тих, хто плутає вулицю зі стриптизом (ну, або знову щодо плутати, як тільки зима скінчиться). Жінка, умовно одягнена або розфарбована, як клоун, жінка, яка таким чином розраховує на знайомства на вулиці, в метро або в барі, не тільки ризикує нарватися на п’яного бовдура, але вже точно не знайде собі в супутники життя чоловіка, що має хоча б зачатки розуму і самоповаги. Знайде, може бути, тверезого ідіота, але хіба вона його по-справжньому шукає?

У всі часи, у всіх народів жінка шанувалася і вибиралася в супутниці життя, якщо відрізнялася скромністю і якщо чоловіки знали її трохи серйозніше, ніж під час зустрічі на вулиці чи в питному закладі.

Розв’язний зовнішній вигляд і розв’язна поведінка – пряма дорога до нещастя. До порожніх «любовей на один раз». До короткострокових шлюбів, за якими тут же йдуть щурячі розлучення. До зламаних доль дітей. До самотності і божевілля. До життєвої катастрофи».

Читайте також: Говорить Крим: Росія намагається своєю пропагандою замінити нам хліб

ПРО ДОРОГЕ МАЙНО У СВЯЩЕННОСЛУЖИТЕЛІВ

«Якщо хтось прикрашає храми, це прояв любові до храмів. Якщо хтось дарує патріарху облачення, ікону, машину, годинник – це прояв любові до патріарха, що цілком природно. Чому раптом нас стали наполегливо переконувати, що ми повинні цього соромитися і рвати на собі з цього приводу волосся?».

P. S. Замість реакції соцмереж наводимо пост російського історика і релігієзнавця Андрія Зубова, який був викладачем Чапліна в Московській духовній академії.

«Отець Всеволод Чаплін. Напевно, я більше багатьох інших міг би написати про нього. Я пам’ятаю, як у 1990 році-му він здавав мені «історію релігій» в Московській Духовній Академії – худенький юнак у форменому академічному чорному кітелі з білим пасторським комірцем. І здав, до речі, блискуче.

Між нами встановилися стосунки вчителя і студента, які пройшли через все життя.

Він був прекрасним організатором, і «Основи соціальної концепції Руської Церкви» з’явилися на світ в чомусь завдяки його працьовитому секретарству.

Але чим далі, тим більше я з жахом бачив, який шлях він обрав, які спокусливі слова він говорив, як себе вів, відкрито епатуючи оточуючих, принижуючи Церкву.

Коли я робив йому зауваження, він соромливо посміхався, відповідав якусь нісенітницю, і продовжував.

Врешті-решт, я вирішив поговорити з митрополитом Кирилом – нинішнім патріархом Всія Русі. Владика, сказав я йому віч-на-віч – отець Всеволод постійно компрометує Церкву своїм поводженням і висловленнями. Треба, щоб Ви зробили йому навіювання.

І тут я почув тепер для всіх очевидне – «він мене цілком влаштовує, як виконавчий співробітник».

Я впевнений, що отець Всеволод Чаплін був би зовсім іншим в іншій обстановці. У ньому були, безумовно, великі дарування. Проклятий час спокуси облестив і його.

До останніх своїх днів при кожній нашій випадковій зустрічі він привітно кликав мене в свій храм – помолимося разом, пообідаємо, заходьте, любий Андрій Борисович. Я не ходив. А може, бути варто було піти і поговорити ще раз? Може бути, я чинив як той самий левит з притчі про милостивого самарянина?

Мого розуму і досвіду не вистачає, щоб пояснити, чому такий страшний шлях він обрав, навіщо.

Як учитель, я любив і люблю його. Тепер він на безсторонньому суді Божому. Мені страшно за нього, скорботно, і в той же час надія не залишає мене», – написав він на своїй сторінці в Facebook.

Читайте «Чорноморку» Telegram і Facebook

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2020Всі права захищені