ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
6
3
0
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
6
3
0
Особлива думка
Андрій Мирошніченко: Підтримка мовників – репутаційний кейс для всієї держави
  11 Лютого 2021 19:33
|
  3253

Андрій Мирошніченко: Підтримка мовників – репутаційний кейс для всієї держави

Андрій Мирошніченко: Підтримка мовників – репутаційний кейс для всієї держави

Як держава фінансуватиме ТРК, що транслюють український продукт на тимчасово окуповані Росією райони Донецької та Луганської областей, а також на ТОТ АР Крим і м. Севастополь? Чому це так важливо на тлі інформаційної війни та хто визначає, наскільки успішним є протистояння російській пропаганді? А також як до розподілу фінансів може долучитися громадськість? Про це «Чорноморка» говорила з Андрієм Мирошніченком, радником віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Цього року змінився принцип фінансування мовників, які ведуть трансляцію на тимчасово окуповані території. Ідеться про низку телерадіокомпаній. У чому причина таких досить безпрецедентних змін?

Змінилося багато чого, не лише принцип фінансування. Нагадаю, у минулому році поновила свою роботу Комісія з питань стабільного функціонування національного телебачення та радіомовлення на тимчасово окупованих територіях та прикордонних територіях України. Також були розробленні рекомендації для владних структур: які кроки потрібно здійснити. Крім того, відбулося поновлення мовлення на середніх хвилях, які можна почути на радіо будь-якого сучасного автомобіля. Я дуже радий його поновленню. І тепер українське радіо на середніх хвилях можна почути навіть у Москві. Таким чином ми забезпечили доступ до постійного радіомовлення.

Важливо: Мінреінтеграції фінансуватиме ТРК на тимчасово окупованих територіях

Ще один із кроків – підтримка телерадіокомпаній, які здійснюють мовлення на тимчасово окуповані території. Таких компаній – дуже велика кількість. Зокрема, якщо кажемо про Крим, то це дві провідні ТРК, які мовили ще до початку окупації – ATR і «Чорноморка». Тому ми впевнені, що обидві компанії повинні мати державну підтримку, оскільки кожна з них мовить на свій сегмент. Але, знову ж таки, існує велика кількість компаній, які здійснюють мовлення на тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей. Це і місцеві компанії, як Donbass-info чи «ІРТА», загальнонаціональне радіо, інші мережі (наприклад, «Громадське радіо»).

Ми бачимо ситуацію, що ЗМІ відмовляються від тимчасових дозволів на мовлення на територіях, прилеглих до окупованої, оскільки їм просто не вистачає фінансування. Мова навіть не про створення контенту, а розповсюдження сигналу. Так, у минулому році таких відмов була достатньо велика кількість. У цьому році побачили, що наступне, скоріш за все, буде «Громадське радіо», у якого, якщо не помиляюся, 12 різних передавачів у Донецькій та Луганській областях, але немає фінансування. Зрозуміло, що тут відсутня комерційна складова, немає можливості заробити на цьому мовленні, тому що ніякої реклами на окупованій території ніхто не замовить. Тому Міністерство реінтеграції вирішило забезпечити підтримку різним мовникам. 

Яким чином це буде відбуватися – інше питання. Порядок вже зараз відпрацьовується і буде погоджуватися з іншими центральними органами виконавчої влади відповідно до бюджетного кодексу.

До слова про механізм тендеру. У повідомленні Міністерства реінтеграції було зазначено, що він ще на стадії розробки. Скажіть, чи є у вас інформація щодо кількості ТРК, які зацікавлені у підтримці?

Напевно, всі компанії, які мовлять на тимчасово окуповані території чи перебувають на прилеглих територіях, будуть зацікавлені в отриманні підтримки. Це нормальне явище для усіх, хто потенційно потрапляє в умови такого тендеру. На сьогодні Міністерство отримало півтора десятка звернень від різних компаній. Деякі з них я вже назвав. Вони знають про те, що цей ресурс буде надаватися на конкурентних засадах, і готові брати участь у тендерних процедурах. Суми різні, умови різні. Знову ж таки, велика різниця – говоримо про телебачення чи радіо, їх потужність, кількість передавачів, на яку територію мовлять: на підконтрольну українському уряду чи непідконтрольну. Це новий підхід, який наразі розробляється. Ми скоріше за все будемо додатково звертатися до громадських організацій, до асоціації мовників для того, щоби спільно, можливо, у тому числі з компаніями, які здійснюють мовлення, розробити цей механізм, ці критерії. Адже нам потрібно невелику фінансову допомогу надати найбільш ефективно, найбільш прозоро.

Обсяг фінансової допомоги становить майже 50 мільйонів гривень. Але чи достатньо цього? Як Міністерство реінтеграції формувало цю суму для підтримки мовників?

Міністерство подавало бюджетний запит на більшу суму, якщо не помиляюся, йшла мова про 114 млн грн. Розрахунок був дуже простий, оскільки не є проблема порахувати потужності всіх передавачів, вартість електроенергії, як мінімум розповсюдження. Плюс, знову ж таки, є компанія ATR, яка традиційно отримувала підтримку, а вона 6 років поспіль отримувала фінансування. Із бюджетних запитів була зрозуміла сума, необхідна для покриття її видатків. Ми виходили на суму більше ста мільйонів гривень. На жаль, на етапі затвердження бюджету, незважаючи на звернення депутатів, у Верховній Раді не було схвалено наш запит. Зрозуміло, що бюджет – це завжди намагання розподілити дефіцитний ресурс фінансів на всі потреби. І тому, зрештою, ми отримали 50 мільйонів на всю цю програму. Зрозуміло, що її недостатньо. Саме тому ми намагаємося спільно з усіма учасниками ринку знаходити додатково фінансування. 

Зокрема, віцепрем’єр-міністр Олексій Резніков нещодавно звернувся до посольств деяких країн із G7 та Євросоюзу із пропозицією знайти додатковий ресурс у тому числі на підтримку ТРК, які здійснюють мовлення кримськотатарською мовою. Ми з дуже великою повагою ставимося до цієї проблематики, адже тут накладаються і територіальне, і національне питання. Кримськотатарський народ завжди проявляв себе істинним патріотом України, захищаючи інтереси держави.

Читайте також: Алім Алієв: Важливо, щоб українці і кримські татари діяли спільно

Наскільки мають підстави побоювання, що новий принцип фінансування якось зашкодить ATR як унікальному першому кримськотатарському телеканалу?

Про ситуацію з ATR. Цьому телеканалу шкодить керівництво ATR, адже створює зайве напруження, звинувачуючи що, нібито, держава відмовляється від підтримки. Насправді там дуже проста ситуація – з невідомих для нас причин керівництво телеканалу не хоче проходити тендерні процедури, які є обов’язковими у цьому випадку. Адже якщо ми кажемо навіть про окрему статтю бюджетного кодексу, яка передбачає можливість підтримки телерадіомовників, що здійснювали мовлення до початку окупації, то, знову ж таки, маємо дві компанії – «Чорноморку» і ATR. Зрозуміло, що якщо є як мінімум дві компанії, то це вже означає тендерну процедуру. В іншому випадку ми будемо говорити про порушення і закону про державну підтримку, і Бюджетного кодексу тощо. Ми ж вважаємо, що в такій справі як підтримка українського мовника, питанні захисту національного суверенітету – повинні робити все законно. Було б дивно, якби захищаючи інформаційний суверенітет порушували національне законодавство України. Так не зовсім правильно і це створення хибної ситуації. Я думаю, що все це владнається, ресурс є. Так, його недостатньо, але впевнений, що спільними зусиллями ми знайдемо додатковий ресурс. І ATR, і «Чорноморка» та інші телерадіомовники зможуть отримати підтримку з боку держави для свого мовлення і захисту інтересів України.

Коли говорять про тендер, то зазвичай в голові виникає картинка – один переможець і решта переможених. Але, наскільки я знаю, Міністерство реінтеграції планує виокремити три категорії мовлення: українською на Крим, кримськотатарською на Крим і українською на тимчасово окуповані території Донеччини та Луганщини. Тобто, ми можемо сказати, що це не буде тендер із лише одним переможцем?

Я не можу сказати чітко про механізм тендеру, адже порядок тільки погоджується. Буде ще паспорт бюджетної програми, рішення тендерного комітету Міністерства реінтеграції. Це бюрократичний процес, і кожна особа, яка займає ту чи іншу позицію, повинна відповідати за свою частину. Можу прокоментувати як експерт: так, дійсно, не має сенсу і не можливо зробити тендер, де буде тільки один предмет закупівлі, поєднавши і радіо, і телебачення, і схід, і Крим. Це просто було б безглуздо. Буде декілька закупок. І, знову ж таки, якщо ми кажемо про схід, то точно буде декілька різних тендерів на різні мовлення.

Крім того, зрозуміло, що є радіо, яке працює в режимі новин, є розважальне радіо – це різні продукти. Держава зацікавлена, щоби українець на тимчасово окупованих територіях мав доступ до широкого спектру інформаційних послуг. Тому, на мою думку, має бути три блоки тендерів, а кількість тендерних закупівель, скільки там буде лотів – це вже треба безпосередньо визначати під час процедури формування тендерів.

Розумію, що ще триває період розробки, але чи є у вас якісь програми щодо відбору, оцінюватимуть покриття чи конкретні проєкти? У кого найбільше шансів на сьогодні?

В першу чергу будуть обмеження щодо фінансування телерадіокомпанії, яка бере участь. Для мене зрозуміло, що ТРК, яка вже має безпосереднє державне фінансування, вдруге його не може отримати. Наприклад, мережа Суспільного мовлення має свої передавачі, свої окремі програми, наприклад, «Донбас UA». Напевно, вони не мають права участі, оскільки вже мають державну підтримку. Також, скоріше всього, ми повинні чітко відрізняти де відбувається мовлення: на підконтрольній частині чи непідконтрольній. Якщо кажемо про підконтрольну частину, але, умовно кажучи, це лінія розмежування з невеликою кількістю населення, там немає і не може бути комерційної складової – це одне. Якщо ми говоримо про Маріуполь – то зовсім інше, адже це велике місто, сучасне, яке зараз швидко розвивається. Там є комерційна складова. І в цьому випадку ми маємо вислухати такі компанії, подякувати за роботу, але пояснити, що є більш уразливі телерадіомовники.

Знову ж таки, ми повинні розуміти і контент. Якщо це, умовно кажучи, 24 години класичної музики, при всій повазі та любові до класичної музики, з точки зору інформаційного суверенітету це не принципово. А якщо кажемо про новини, то це більш принципово для держави. І держава, витрачаючи свої кошти, буде казати, що саме потрібно доносити. Мова йде не про ідеологічне наповнення, а про сітку мовлення. Скільки розмовного жанру, скільки розважального тощо. Ми ж чудово розуміємо, що у цьому випадку (класичної музики 24 години на добу – ред.)  мова не йде про інформаційну війну. І, умовно кажучи, новини про український спорт, український чемпіонат з футболу – це важливо. Зрозуміло, що ми не казатимемо розповідати про «Шахтар» чи «Карпати». Це питання журналістської діяльності. Але якщо це буде радіо, яке розповідатиме про цікаві новини нашим громадянам, які живуть на тимчасово окупованих територіях – для нас це важливо. Нам не потрібно створювати навіть натяк на втручання в інформаційну політику мовників. Тут треба діяти дуже обережно. Але я впевнений, що наші фахівці разом із громадськістю відпрацюють усі умови такого тендеру.

Важливо: Ірина Сєдова: Лише 20% російсько-української війни відбувається на Донбасі

До речі, хтось із представників громадськості вже виявив інтерес щодо участі у відборі претендентів, розподілі коштів? Яка реакція активістів?

Ми маємо лист підтримки від асоціації мовників з пропозиціями про те, що необхідно провести тендери, необхідно забезпечити мовників. Як на мене, це одна з найбільших громадських організацій, яка поєднує місцевих мовників, яких потужно захищає. Так само ми спілкуємося з правозахисними активістами.

Знову ж таки, ця ідея виникла не просто в кабінеті. Ми зустрічалися з місцевою пресою і в Краматорську, і в Маріуполі, і в Сєверодонецьку. На зустрічах постійно чули про існування цієї проблематики. І місцеві асоціації журналістів, і місцеві асоціації мовників говорили про цей виклик. Вони не відчувають уваги держави до себе. А ми чудово розуміємо, що «Чорноморка», що ATR, що «Громадське радіо» фактично виконують державну функцію захисту національного суверенітету. І безумовно кожен із них повинен отримувати підтримку держави, що вона готова підставити плече мовникам.

Чи можливий перегляд розміру фінансування у подальшому?

Ефективність – це завжди найкращий спосіб довести необхідність збільшення фінансування. Як дивиться Мінфін: якщо ви використали 100% і у вас якісні показники виконання, тоді виникає підстава для розмови у наступному році, і збільшення фінансування, якщо буде обґрунтування. Якщо ж з 50 млн використають 40, а ще й виявиться, що з них 38 – неефективно використано, тоді забудьте про збільшення. Це нормальна державницька позиція – розпорядник має забезпечити ефективне використання коштів. Саме на це ми зараз і направляємо свої зусилля, щоби по кожній використаній гривні ми могли відзвітувати. І показати не лише прозоре використання, а і скільки слухачів-глядачів було залучено. Ми повинні побачити у соціології, що почали більше слухати і дивитись, є доступ – це результат.

До слова. Ефективність України в інформаційній війні, на тимчасово окупованих територіях – як визначити, наскільки успішна?

Дивитися на це можна по-різному. Різні організації постійно здійснюють соціологічні дослідження в тому числі і на окупованих територіях, ми з цими даними працюємо. І оцінка, яка дається людьми – це оцінка, яку ми і повинні ставити собі. Якщо є збільшення уваги до української проблематики. Ми іноді вивчаємо такі речі, як «чи цікавитесь ви темами України, що ви слухаєте і чому, що вас цікавить». 

Друга складова – є різні цільові програми. Наприклад, у цьому році в нас буде велика програма щодо реінтеграції молоді з тимчасово окупованих територій. Іде мова і про створення таборування влітку, і навчальні курси, і вступ до вищих навчальних закладів. Інформаційна кампанія – частина цього. Тому що створити курси, на які ніхто не приїде, бо не знає про них – це не робота. Тому для нас показник – скільки дітей з окупованих територій приїде, скільки захоче приїхати. І це оцінка не тільки навчальної програми, а й інформаційної кампанії, політики, яку ми проводимо на окупованих територіях.

Завершується сьомий рік окупації. Як змінилися за цей час дії України в інформаційній війні, чи стали ми більш досвідченими та більш готовими до боротьби?

Більш досвідченими стали. Якщо щодня перебуваєш у цій боротьбі – це досвід.

Лише за останні кілька місяців бачимо кілька потужних кроків держави: початок фінансування, прийняття санкцій до ворожих каналів. Напевно, щось змінюється, з’являються інструменти і краща координація. Це дуже важливо – координація різних відомств. У нас є Міністерство інформаційної політики, є Міністерство реінтеграції, РНБО, Нацрада з питань телебачення, Міністерство цифрової трансформації стає потужним гравцем, і Міжвідомча комісія під головуванням віцепрем’єра, яка займається координуючими функціями між всіма ними. 

Зараз на порядку денному з’являються все нові інструменти. Наприклад, ми говоримо про необхідність забезпечення інтернетом на територіях вздовж лінії розмежування. Необхідно лібералізувати надання дозволів на мовлення на цих територіях. Ми говоримо про фінансову підтримку. 

Наскільки ці інструменти будуть ефективними – історія нас розсудить. Ми впевнені, що вони будуть ефективні.

Цікаво: Сергій Громенко: Для росіян Крим – перепустка до античної історії, якої у самої Росії немає

Координація роботи між такою кількістю відомств – спростилася чи ще є, що робити? Які основні проблеми відтягують від втілення в життя урядових рішень?

Робити завжди є що. Найголовніше – це координація. Є речі, які не можна чітко віднести до тих чи інших структур. Друге – системність в роботі. Є довгі та короткі проєкти. І виконуючи одні, не можна забувати про інші. Нам потрібні швидкі перемоги, але і відбудування інфраструктури на довгий період.

Повертаючись до середніх частот – той 500 кВт-ний передавач, який в Лучі почав працювати, це старий аналоговий передавач. Було декілька треків, які обговорювалися. Зокрема, купити новий. Але чи це доцільно, якщо небагато людей дивляться ці хвилі? Прийняли виважене рішення: в перспективі треба перейти на новий передавач, менш затратний з точки зору електроенергії, і він зможе дати більше каналів мовлення. Але не чекаючи цього – ми поновили середні хвилі, а їх не було, якщо не помиляюся, два роки. 

Чи є терміни щодо фінансування мовників? Термін розробки тендерних процедур, самого фінансування?

Виходячи з досвіду, будемо докладати зусиль, щоби до березня затвердити всі бюрократичні процеси – порядок використання, кошторис, паспорт бюджетної програми. Щоб у березні провести тендерні процедури. Я переконаний, що спершу це буде по кримському напрямку, тому що тут усе зрозуміло, менша кількість мовників, є дві чітко визначені телевізійні компанії, які підпадають ще й під те, що ці компанії мовили до окупації і продовжують надавати інформаційні послуги, і мають право на додаткову підтримку з боку держави. 

Що стосується радіо- та телемовників на сході – процедура буде довша. Відбіркова процедура буде складніша. А треба зробити якісно і прозоро, щоби закласти основу і перетворити це в сталий проєкт, щоб знати, що і в наступних роках компанії отримуватимуть підтримку. А це важливо, адже тоді приватний власник буде готовий вкладати і розвивати сьогодні, тому що є ресурсна можливість отримати підтримку від держави. Це такий репутаційний кейс для всієї держави. 

Дивіться спецвипуск «ВажливоPRO» з Андрієм Мирошніченко

«Чорноморка» в Telegram і Facebook 

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2021Всі права захищені