На носі вже вересень, а це значить, що скоро учні сіли за парти, а студенти пішли невтомно гризти граніт науки в різних університетах та інститутах. Продзвенів перший дзвоник і в навчальних закладах «ЛНР». Нещодавно окупанти заявили про старт в «республіці» реформи системи освіти. Які зміни чекають школярів і абітурієнтів, які живуть на окупованій території Луганщини, читайте в матеріалі журналіста «Чорноморки».
Війна війною, а перший дзвоник за розкладом. Першого вересня він продзвенів у всіх школах Луганська і інших окупованих бойовиками «ЛНР» міст і селищ. Минулої весни коронавірус сплутав всі карти, і школярі були змушені завершувати навчальний рік вдома, за допомогою дистанційного навчання.
Як повідомляють джерела в «міносвіти ЛНР», на даний момент обговорюється питання введення дистанційного навчання в школах окупованій Луганщини з 20 вересня.
Жителі окупованої Луганщини, особливо, батьки учнів, щиро дивуються, навіщо на 20 днів вводити очний режим навчання, а потім відправляти всіх по домівках?
«Зроблять вони так чи ні, поки незрозуміло, все на рівні розмов, проте це реально тупо якось. Так, у нас в Луганську рівень захворювання коронавірусів високий, реальні цифри приховують, але навіщо робити цирк цей? Уже б сказали, що з 1 вересня на дому будемо вчитися і не морочили б голову. А так, напевно, тягнуть, чекають, що їм Росія скаже», – обурюється Валерія, мама другокласника з Луганська.
Нагадаємо: Розпалювання ненависті і грубе порушення прав дитини: як Путін змінює освіту в Криму
Які ще зміни спіткали школи окупованої частини Луганської області, і які нововведення чекають в навчальному році 2020-2021?
У зв’язку з тим, що в «ЛНР» єдиною «державною» мовою відтепер визнана «російська», в школах «республіки» скасовано обов’язкове вивчення української мови і літератури.
У «Міносвіти» заявили, що охочі зможуть вивчати українську мову і літературу в якості факультативу, якщо таких набереться достатня кількість.
«На задоволення цього освітнього запиту батьки за власним бажанням особисто можуть звернутися до навчального закладу, а освітня установа в межах можливостей і в порядку, встановленому чинним законодавством, може надати можливість вивчення інших мов, в тому числі і української, за рахунок годин позаурочної діяльності в формі факультативу. Кожен батько чи мати особисто повинен звернутися до навчального закладу з проханням надати можливість вивчати у вигляді факультативу будь-який з інших мов, рідної для нього, а освітня установа зобов’язана надати таку можливість», – зазначив «міністр освіти ЛНР» Сергій Цемкало. За його словами, оцінка отриманих знань в даному випадку не передбачається.
Але, як показує практика, батьки і учні просто не наважуються заявляти про бажання вивчати українську мову, щоб не бути підданими тиску і гонінням з боку однолітків і проросійськи налаштованого керівництва навчальних закладів.
«Вони лають весь час Україну за нібито утиск прав російськомовного населення, а самі чим кращі? Українську мову в школах скасували. Мій син планує вступати до українського вишу, але ми поки особливо це не афішуємо. Як він зможе здати ЗНО і іспити без знання української? Ми пішли до директора нашої школи з проханням дозволити нам вивчати українську мову в рамках факультативу. Директриса каже: вам що, більше всіх треба? Каже, з «міськвно» ніби як надійшов негласний указ українську взагалі викорінити. Адже і вчителів української багатьох уже звільнили або перекваліфікували під викладачів російської. Що нам робити? Буду наймати синові репетитора», – розповіла луганчанка, мати десятикласника, що попросила не називати її ім’я.
Читайте також: Діло було в Краснодоні: як поживає в російській окупації місто, оспіване радянською пропагандою?
До того ж, як розповіли вчителі, факультативи з української мови оплачуватися викладачам не будуть, а це значить, що вчитель буде мінімально зацікавлений витрачати свій час на навчання охочих.
«Я люблю українську мову, все життя її викладала. Але нас поставили в нестерпні умови: багатьох моїх колег звільнили, а тих, хто залишився, переучили на викладачів російської мови. Зараз українську мову в школах «ЛНР» взагалі скасували. Нам запропонували читати її в рамках факультативу за безкоштовно. У нас в школі є охочі вивчати українську, нехай і трохи. Але «міносвіти» за це ні копійки нам не заплатить. Як ви думаєте, чи сильно я горю бажанням її викладати?», – задається риторичним питанням вчителька однієї зі «столичних» шкіл.
Уже шість років в «ЛНР» не вивчають історію України, а тепер скасували і українську мову з літературою. Окупанти роблять все для того, щоб ускладнити процес реінтеграції Донбасу в мирну Україну після закінчення війни. Нинішні п’яти-шестикласники вже не знають, що таке українська система освіти, і виховані на основі системи псевдоцінностей «русского мира». Як тепер повернути це «втрачене покоління» в українське мирне русло? Скільки на це піде часу і сил? І чи вийде?
У вузах «ЛНР» українську мову теж не викладають. У 2020 році «міносвіти» затіяло процес «оптимізації» навчальних закладів окупованої Луганщини.
Грошей, які дає Росія, «республіці» стало катастрофічно не вистачати, тому в «ЛНР» під соусом «оптимізації» вирішили в ряді вишів закрити ряд непрофільних спеціальностей.
«Міністерством освіти і науки передбачається скорочення задвоєння спеціальностей, концентрація напрямків підготовки в базових вузах, щоб ми на сьогодні повернулися до тієї, на мій погляд, прекрасної радянської практики, коли вуз мав своє обличчя, свою спрямованість, концентрував у своїх стінах кадровий потенціал, який готував фахівців», – зазначив «міністр освіти ЛНР» Сергій Цемкало.
Важливо: Державі потрібен стрижень
Волого мріючи про тоталітарне минуле, представники російської окупаційної адміністрації дотримуються на Луганщині радянського ж правила «крок вперед, два кроки назад». Кроками назад стали закриті факультети і спеціальності: сотні опинилися без роботи викладачів і тисячі здивованих студентів «оцінили» ці новшевства, проклинаючи на чому світ стоїть окупаційне «міністерство».
«Заступник міністра освіти і науки» «ЛНР» Ольга Долженко заявила, що в «республіці» нібито жодна спеціальність не закривається, просто переходить в інший виш.
«Наприклад, у нас економістів готували чотири виші, а готуватимуть два», – сказала вона.
Всього ж в «ЛНР» «оптимізують» чотири вищих навчальних заклади, які є клонами вишів, евакуйованих на підконтрольну територію Луганщини ще на початку війни.
«Луганський національний університет Даля» – залишає свій технічний профіль, юридичний інститут і «інститут цивільного захисту». Спеціальності гуманітарного блоку скасують, а студентів переведуть в інші вузи.
У «Луганському національному аграрному університеті» – залишать тільки профільні спеціальності, а «спеціалізації», як дублюються також переведуть в інші навчальні заклади.
Читайте також: Студенти «республіканських» вузів отримують російські дипломи
«Луганський національний університет імені Т. Шевченка» позбавили звання великого українського Кобзаря. Бойовики знищили на вході до вузу барельєф знаменитого поета і позбавили університет статусу «національного». Відтепер клон цього українського вузу називається «Луганський державний педагогічний університет», і він буде готувати виключно викладачів.
Також в Луганську, мабуть, зникне «інститут культури і мистецтв».
«Інститут культури і мистецтв повністю переходить в Луганську державну академію культури і мистецтв імені Матусовського, профілі ЛДАКМ абсолютно збігаються з профілями інституту культури і мистецтв, тому інститут переходить в ЛДАКМ», – розповіла «замміністра» Долженко.
Що стосується ще одного великого вузу – «Донбаського державного технічного університету», що знаходиться в окупованому Алчевську Луганської області, то бойовики позбавили його статусу університету, присвоєного цьому вишу найвідомішим «проффесором» Януковичем в далекому 2004 році.
Тепер виш буде назватися «Донбаський державний технічний університет», і в ньому залишаться тільки гірські і металургійні спеціальності. Якщо врахувати плачевний стан гірничо-металургійної промисловості в «ЛНР», то нескладно прогнозувати крах і цього вузу в найближчі 5-10 років. Більш того, з нинішнього навчального року ліквідовано філіал вишу в окупованому Краснодоні. На жаль, на підконтрольній Україні території ДонДТУ (Лисичанськ) також не зміг самостійно вижити, і в 2018 році був поглинений СНУ ім. Даля (Сєвєродонецьк).
Важливо: Авторка книги «На щиті»: Це – історії без хепіенду. Але вони із продовженням
Риторика «міносвіти» окупантів сьогодні така: «міністр» нарікає на непрестижність робітничих спеціальностей і трудових рук, тому прогнозує подальше скорочення кількості вузів в «ЛНР», зменшення кількості бюджетних місць та популяризацію професійно-технічної освіти, або просто кажучи ПТУ.
Не забувають в «міністерстві» за свої промахи і невдачі звично звинувачувати Україну.
«Інтерес до робочих спеціальностей невиправдано занижений. У період українізації ми втратили половину системи середньої професійної освіти. Якщо не змінювати ситуацію в подальшому, то ми можемо за певний період втратити частину наших навчальних закладів системи СПО», – заявив« міністр »Цемкало.
Однак, де саме в «ЛНР» будуть працювати майбутні випускники ПТУ, а також так званих ліцеїв і коледжів, в «міносвіти» загадково мовчать: в «республіці» вільних робочих місць практично немає.
Зате кількість мілітаризації в системі освіти окупантів зашкалює: кадетські корпуси та класи ростуть в кількості, як гриби після дощу, і цей процес тільки набирає обертів.
Але, як відзначають джерела, ні умовно «безкоштовна» освіта, ні російські напівлегальні дипломи не приваблюють луганських абітурієнтів, які вміють думати: цього літа приймальних комісій в окупованому Луганську виявилися все так же напівпорожніми.
Які ще сюрпризи принесе новий навчальний рік школярам і студентам «ЛНР»? «Чорноморка» продовжує стежити за ситуацією.
Читайте також: Економічна стратегія для Донбасу: амбітні плани vs реальність
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені