Президент Володимир Зеленський після вступу на посаду вкрай рідко спілкується з українськими журналістами. Все, чим можуть задовольнятися ЗМІ, це крихти з інформаційного столу у вигляді пресмарафону, комфортних інтерв’ю з Савіком Шустером і актором Бокланом, а також влогів.
Так, близько місяця тому пощастило «Інтерфакс-Украина», але, здається, це було виключення з правил.
Минулі вихідні ознаменувалися виходами відразу двох інтерв’ю з Зеленським, які він дав американській компанії Bloomberg і британській газеті The Guardian.
«Чорноморка» наводить головне з цих матеріалів.
«Потрібно було реагувати на ефективність роботи Кабінету (міністрів – ред.). Коли ви робите такі глибокі зміни в країні, ви не можете помилятися. Справа не в ваших особистих рейтингах, не в тому, що вас можуть вигнати з влади, а в тому, що в України, можливо, більше не буде шансу зробити ці зміни… Я не планую міняти будь-яку людину в країні, яка працює чесно і ефективно».
Читайте також: Україна отримала новий Кабмін: всі подробиці
«Їм (олігархам – ред.) належить 70%-80% активів у цій країні. Кожен менеджер в Україні працював на одного з них або якось пов’язаний з одним з них. І вони наймають кращих – ми повинні це розуміти».
Цікаво: Гуманізм чи капітуляція? Як Шмигаль потрапив у скандал з подачею води в Крим
«А за адресою це запитання? Україна зі свого боку показала це (бажання – ред.) і на законодавчому рівні, і по-людськи. Україна завжди відстоювала європейські цінності і вибір – це напрям вступу в Європейський Союз…
Вони (європейські лідери – ред.) говорять прямо, що вони чекають. Але, я ж кажу, питання часу. Час йде, біжить. Я ніколи не приховував свого дуже простого, неполітичного меседжу, який я давав європейцям на саміті ЄС в Києві. Я говорив, що найбільш справедливо – це коли є список. Не вимога «зроби – візьмемо», а список для всіх країн, які хочуть бути членами Європейського Союзу. Верховенство права, демонополізація, людське життя в основі, рівність, свобода – всі принципи повинні бути виписані для будь-якої країни, щоб вона могла бути членом Європейського Союзу, якщо вона хоче».
«У нас дуже непогані стосунки, це правда. Вони зосереджені на пріоритетному завданні для України – це мир, припинення війни, повернення територій, повернення наших людей, а точніше – повернення людей, я маю на увазі полонених, потім – повернення територій. Ми об’єднані цією метою. Це, до речі, той приклад союзу, об’єднаного однією метою. Тому що без мети люди не об’єднуються – повинно бути вигідним усім.
Я вважаю, що припинення війни в Україні вигідно всім. Україні – насамперед. У нас гинуть люди, але ніхто не знає, що може бути потім, якщо Україна не витримає. Ніхто не знає, що буде, яка буде міграція, що далі. Де будуть розпади, де ще в Європі буде сепаратизм. Україна – це приклад для усіх».
Важливо: Загиблі в російсько-українській війні в лютому: пам’ятаємо
«Є у нас і такі політики, які багато кричать, говорять: «Завтра в бій ідемо. Зайдемо на Донбас. Зайдемо в Крим. Повернемо нашу землю». Ми дуже хочемо повернути, але сотні тисяч людей можуть загинути. Може, мільйони. Може бути повномасштабна війна. Це – шлях вікінгів. Ми вже давно живемо в зовсім іншому, сучасному світі.
Діалог. Потрібно робити все, щоб ми могли повернути їх без жертв або мінімізуючи жертви. Для кого це все в підсумку? Надра, землі? Для кого ми це все робимо? Для людей. Який сенс, щоб загинули мільйони людей, але ми повернули території? Який? Повернемо, будемо цьому дуже радіти, а потім будемо мільйон людей ховати. Що первинне?
Є така дитяча загадка: що було раніше – курка чи яйце? Одні у нас кричать – яйце, а інші кричать – курка. А насправді питання не в цьому. Ми не повинні вибирати, яким чином завдати удару, як атакувати. Це неправильно. Якщо на нас нападуть, якщо буде продовжуватися ескалація, звичайно, ми будемо відповідати. Жорстко відповідати. У нас сильна армія, ми дуже підросли за останні роки. Я вважаю, що у нас одна з найсильніших армій в Європі. І це, до речі, підтверджують: європейські, американські військові експерти. Тому… Але потрібно спробувати без війни».
Цікаво: Ми можемо повернути Крим досить швидко, – Сенченко
«Це дуже складно. Дуже. Як би там не було, ми повернули 111 осіб з вересня. Я не кажу, що ми зробили прорив. Але. Три роки не було Нормандського формату. Ситуація була заморожена абсолютно. Через три роки ми домоглися зустрічі – зараз повернули 111 осіб. Ми сіли за стіл переговорів.
Знаєте, кажуть: «йде як по маслу»? Але тут «масла» взагалі немає. Все йде жорстко, важко, з серйозними шорсткостями. Але воно рухається вперед. Коли ти бачиш, що руху вперед немає, тоді потрібно вибирати іншу стратегію.
Були у нас і емоційні частини, тому що дуже складно говорити про те, що у нас там «радикально налаштовані люди»… Я кажу: скрізь є радикально налаштовані люди. Ці люди є у всіх країнах. Відсоток цих людей в Україні не вищий, ніж у всьому світі. І вже точно не вище, ніж у Росії. Ці люди існують, але вони не є ядром країни. Вони не впливають на політику держави.
Сьогодні дуже складно говорити, що ми не хочемо, обмежуємо російськомовних людей. Йому складно говорити це про мене, тому що я з ним говорю російською. І взагалі я з російськомовної родини. Я кажу: «Я не розумію, про що ви говорите. Хто кого утискає?»
Я думаю, він людина з головою. Так що коли він говорить про радикалів – це або нав’язана йому кимось інформація, яку він вже сам повірив, або це його стратегія, як вести переговори. От і все».
«Коли багато років це практично не працювало, то моє ставлення було дуже просте – і я це підкреслював у діалозі, тому що до цього не були готові лідери Німеччини і Франції, – я говорив, що треба бути трошки гнучким. Окей, йдемо на «Мінськ» – це договір, який об’єднує нас за цим столом. Але давайте трішки бути гнучкими, трохи. Ну, не працює. Давайте шукати шляхи вирішення».
«Всі у «Нормандії» дуже зосереджені на тому, що повинні бути вибори, а потім – передати кордон. Але головне – бажання. Я взагалі вважаю: давайте питання виборів і кордони поки приберемо. Що нам важливо? Щоб там не було людей зі зброєю. Нам всім це важливо. Як тільки не буде людей зі зброєю – припиниться стрілянина.
Але будь-який такий крок весь час прив’язується в розмові до «Мінська» і до виборів, які там прописані, до контролю над кордоном. Я кажу: давайте зробимо цей крок. Терміново, просто терміново. Виведемо всі війська. Всі. Вони кажуть: так в «Мінську» написано, що спочатку це, потім – то. Я кажу: неважливо. У «Мінську» записані пункти. Але якщо ми з вами трохи переставимо їх місцями, що від цього буде? Нічого».
«Ми точно не будемо займатися цим вічно. Я не віддам п’ять років, які дав мені народ України, на те, щоб займатися «Мінськом». Просто не віддам. Я розумію статистику. Я дивлюся, скільки людей загинуло. А ще п’ять років – я не хочу цього. Тому ми поставили перед собою завдання, і я вважаю, що всі домовленості держава може витратити рік, а потім має бути реалізація. Довше не можна. Якщо ні – потрібно змінювати формат, стратегію і повертатися до розмови, коли прийде час. Робити паузу.
Я досі вважаю, що заморожений конфлікт – це зараз. Там стріляють, ну, пострілюють. На жаль, гинуть, але так скрізь (де є конфлікти – ред.). У Грузії, Абхазії теж стріляють. Буває. Просто часу пройшло більше, менше кордон, менша територія, інший рельєф. Тобто, інші умови. Люди все одно втомлюються воювати. З роками, звичайно, кількість жертв буде зменшуватися. Але наше завдання – це закінчити. Тому я так і бачу, що рік на всі домовленості, а далі – реалізація.
Я взагалі вважав себе рік від перших наших розмов з Путіним. Але ключовим був, звичайно, розмова у «Нормандії». Я вважаю, що розтягувати цей процес не можна ні в якому разі».
Важливо: «Будемо говорити, як із твариною?»: у Криму «поліція» била і катувала 17-річного кримського татарина
«Ми не можемо, за законом, вішати. Це шлях. Ми вибираємо: або тоталітарний, або демократичний. Але якщо вибрали демократичний, то, звичайно, вішати не можна. Хоча іноді дуже хочеться. Чому? Тому що так швидше.
Ми вибираємо закон. Ми концептуально створюємо демократичну державу, і для всіх повинні бути однакові правила, один закон. Але якщо вже ви використовували слово «роль», то дуже хочеться, щоб ролі у них були не головні, а, як в кіно, епізодичні. Зі свого боку вони розуміють, що я не злодій, і починають по-іншому себе вести».
[Content_yellow_note text = “ПРО ВІДСТАВКУ БОГДАНА”]
«Я не хотів би коментувати цю історію, тому що ми з Андрієм пройшли досить довгий шлях. У мене не було з ним відносин до політики. Ми пройшли всю виборчу кампанію, а потім – досить велика кількість місяців роботи разом. Це трохи про інше, це про людські відносини».
[Content_yellow_note text = “ПРО оОБСЕРВАЦІЮ СКАЛЕЦЬКОЇ У НОВИХ САНЖАРАХ”]
«Я їй сказав, що це була б гарна ідея. Вона сама вирішувала, але я запропонував».
Читайте також: «України немає»,«потрібна війна на Донбасі» і «примус силою до братських відносин»: як відставлений Сурков сам із собою поговорив
«Чорноморка» в Telegram і Facebook
Ілюстрація: в колажі «Чорноморки» використано фото Олексія Фурмана для Bloomberg
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені