Нові обличчя в команді нинішньої української влади були ідеєю фікс. Вона поширювалася потенційними «слугами народу» в соціальних мережах і засобах масової інформації, але в підсумку зіграла з ними злий жарт.

Адже з самого початку було зрозуміло – це нереально. Звичайно, світова історія пам’ятає випадки переформатування всієї вертикалі влади новими політиками, і деякі приклади навіть мали підсумковий успіх. Але експерименти в країні, яка бореться за повернення близько 20% своїх тимчасово окупованих територій, дуже небезпечні.

Однак електорат був уже нагодований обіцянками виключно «нових облич» і тому місцями не дуже-то радісно сприймали призначення Андрія Богдана, Дмитра Разумкова, Олександра Данилюка – людей з різним політичним минулим.

Давайте зупинимося на персоні останнього. Адже, по-перше, він самий що ні на є член команди, яку Зеленський і Ко так хотіли відправити на смітник історії: постійний представник президента Порошенка в Кабінеті міністрів, пізніше заступник глави Адміністрації президента Порошенка, ще пізніше міністр фінансів в уряді Гройсмана.

Але після перемоги Зеленського Данилюк став секретарем Ради національної безпеки і оборони. Погодьтеся, це одна з найвищих і відповідальних посад в країні, яка намагається повернути тимчасово окупований Крим і паралельно припинити бойові дії на Донбасі та реінтегрувати ці території в українське правове поле.

З цієї причини «Чорноморка» розбирає для своїх читачів інтерв’ю Данилюка BBC Україна.

ЯКИМ БУДЕ  РНБО ДАНИЛЮКА

«Я підходжу до питань системно. Хочу відійти від практики реагування на проблеми. Ми повинні прораховувати все на майбутнє, з усіма викликами, які стоять перед країною, і знаходити комплексну відповідь.

Ми повинні менше відповідати на питання про те, що сталося, а діяти на базі системного аналізу. Треба відходити від тактики до якогось стратегічного мислення».

ПРО ТЕ, ЩО МОЖЕ ПОТРАПИТИ ПІД ЛЮСТРАЦІЮ

«По-перше, треба розуміти, звідки взявся такий запит. Є давно сформований запит суспільства на оновлення політичних еліт. І люди вже втомилися не тільки від корупціонерів, а й від неефективних політиків. Тому є запит на оновлення, і я теж його підтримую.

Як це може бути реалізовано? Кращий спосіб – через вибори, тобто через демократичні інструменти. Якщо подивитися на те, що вже сталося, то і президентські, і парламентські вибори суттєво оновили владу.

Ще не сформований Кабмін, але ми вже бачимо по складу Верховної Ради, що там дуже багато нових облич. Є люди, які були впевнені, що вони за гроші пройдуть, скуповували цілі округи, а в парламент не потрапили. Думка людей теж щось вирішує, а не тільки гроші.

Секретар РНБО зараз займається, мені здається, трохи важливішими питаннями, ніж аналізом того, хто кого і куди включає (мова про списки на люстрацію – ред.). У мене нині є фронт робіт, на якому я концентруюся».

КОЛИ ПРОЙДЕ ЗАСІДАННЯ РНБО ПО ДОНБАСУ

«РНБО по Донбасу готується. Перше засідання РНБО у нас було по енергетиці, рішення відбулося.

Щодо Донбасу – як ви розумієте, найпростіше – це зробити ще одну заяву. Але не для цього збирається РНБО, щоб робити заяви. Треба дуже ретельно працювати для того щоб вийти на якесь комплексне рішення.

Також нам треба продумувати, хто буде виконувати це рішення, що це буде реалізовано.

Там є комплекс заходів. Тому що будь-яка ідея, яку ми озвучили, вона одна не спрацює. Вона в будь-якому випадку буде вимагати комплексу заходів, а також розуміння, чого ми очікуємо і від іншої сторони».

Чи буде знята економічна блокада з тимчасово непідконтрольних територій Донецької ​​та Луганської областей

«Це питання про блокаду мені і раніше ставили. Я вважаю, що такий крок сам по собі нічого не принесе.

Це не блокада, давайте називати речі своїми іменами. Це обмежувальні торгові заходи, які були введені у відповідь на націоналізацію наших підприємств на неконтрольованій території.

Ці підприємства перестали платити податки в центральний бюджет. Тому були причини і було відповідне рішення РНБО.

І питаючи про зняття обмежувальних заходів, треба розуміти, якими будуть кроки з іншого боку. Тоді можна говорити про комплексне бачення. Різні варіанти можуть розглядатися, зараз я вам говорити про них не буду, тому що будь-які документи, які готуються для розгляду на РНБО, мають гриф.

Але будь-яке рішення в правильному комплексі може спрацювати. Окремо саме по собі – ні».

ПРО «ДОРОЖНЮ КАРТУ» ЗЕЛЕНСЬКОГО ПО ДОНБАСУ

«Так, (вона – ред.) існує, звичайно. Все, що стосується Донбасу, – напрацьовано в певні кроки. Є гуманітарний план Зеленського, який в принципі реалізуємо.

Ви бачите, що відбувається? Перемир’я досягнуто? Досягнуто».

ПРО ЗАГИБЕЛЬ ЧОТИРЬОХ ВІЙСЬКОВИХ НА ДОНБАСІ

«Звичайно, це велика втрата. Але також треба розуміти, що коли домовлялися про перемир’я, ми розуміли, що будуть спроби його зірвати. На жаль, все дуже просто зруйнувати через провокації.

Якщо ви порівняєте статистику (хоча, це не можна називати таким словом), як мінімум, обстрілів, і на жаль, кількість поранених і загиблих, то ви зрозумієте, що ситуація дуже сильно відрізняється».

ПРО МАЙБУТНЮ ЗУСТРІЧ НОРМАНДСЬКОГО ФОРМАТУ

«Ситуація змінилася, тому що сталася ця провокація, яка не може залишитися без відповіді як всередині країни, так і за її межами, тобто з боку країн, які є учасниками нормандського формату.

Якщо жодної відповіді немає, тоді це може перетворитися просто в рутину. Нам завжди треба мати скоординовані внутрішні і зовнішні впливи.

Над цим працює команда. Я хочу, щоб ви зрозуміли, для президента це ключовий пріоритет. Як тільки сталася ця провокація, він відразу зібрав нараду за участю Генерального штабу. Він зв’язався з лідерами нормандського формату. Він піднімав це питання в Туреччині. Він як президент робить все, щоб мирна гуманітарна ініціатива впроваджувалася».

ПРО ФОРУМ ПО ДОНБАСУ В МАРІУПОЛІ

«Зараз готується цей форум, перш за все, Офісом президента. Там планується привернути увагу до розвитку Донбасу, залучити інвесторів.

Позиція Зеленського в тому, що у будь-яких дій повинен бути результат. Тільки інформаційними заходами ми не змінимо ситуацію.

У регіон потрібно залучати інвестиції – в дороги, в порти, в розвиток іншої інфраструктури, в школи, для цього потрібні гроші. Є ресурси місцевого бюджету, є ресурси центрального бюджету, є гроші міжнародних фінансових організацій, а є приватний бізнес.

Треба розуміти, хто і що хоче отримати, розуміти мотивацію. Наприклад, я спілкувався з президентом Світового банку, і ми обговорили логіку, чому СБ міг би брати участь в проектах на Донбасі. І прив’язали це до ключових реформ, які вони підтримують в Україні.

Якщо інші будуть вкладатися, то на Донбасі буде досягнута критична маса змін».

ПРО ПЛАН МЕДВЕДЧУКА ПО ДОНБАСУ

«Я не знаю про план Медведчука. І якщо він вже говорить, що його не сприймають в Києві, то ймовірно, він його з кимось обговорював.

Виходячи з його політичної позиції, по тому, як він поводився під час виборчої кампанії і до цього, то у мене є певні побоювання, що цей план – не в інтересах України. Але не хочу забігати вперед, про такий план я не знаю.

Зрозуміло, що Медведчук має чітку прокремлівську орієнтацію, і так, він буде використовувати майданчик парламенту для того, щоб не просто там сидіти.

Чи є це загрозою? Так, це загроза.

Але врешті-решт він був обраний депутатом, Україна – демократична держава, тому треба вміти працювати і з такими викликами в парламенті. І не тільки в парламенті».

ПРО НОВИЙ КОНТРАКТ ПО РОСІЙСЬКОМУ ГАЗУ

«Так, з 1 січня закінчується термін контракту. Після формування нового уряду повинна бути сформована нова група і керівник цієї групи, міністр енергетики, який буде відповідати за переговори про підписання або нового, або продовження цього контракту.

Це переговори. Потрібен транзит газу – звичайно, потрібен. Адже ми отримуємо від цього 3 млрд доходів. Навіть з цієї позиції це важливо.

Є й інші чинники, які треба враховувати, зокрема, і те, як працює українська ГТС. Це важливо. Якби це було неважливо, Росія б не припиняла транзит. Ми ж розуміємо, що це теж спосіб певного тиску.

Чи є загроза? Загроза є. Перше РНБО, яке скликав президент, стосувалося саме питань енергетичної безпеки. І зараз, коли ми розробляємо стратегію нацбезпеки, основну увагу ми приділяємо і питанню енергетичної безпеки.

Звичайно, ми виживемо. Запитайте на вулиці про це людей. Але це не тільки питання виживання, це питання розвитку країни.

Тому коли ми говоримо про транзит – це і кошти, які ми отримуємо, і розвиток ГТС, і можливість залучення інвестицій, це і розвиток країни».

ПРО РЕФОРМУ СБУ

«Нам потрібна не історія протистояння, а командна робота, і саме цього чекає президент. Він ще під час передвиборної кампанії говорив про важливість реформування, цього вимагає закон, міжнародні зобов’язання, також на це існує запит суспільства.

Ключова мета цієї реформи – не послабити СБУ, а зробити її сильнішою в ключових функціях – контррозвідувальна діяльність і боротьба з тероризмом.

У нас існує багато органів – Служба зовнішньої розвідки, ГУР, МВС, митниця, податкова міліція, Нацполіція. І треба розуміти, що всі ці органи пов’язані між собою. Робити будь-яку реформу цих структур, не змінюючи СБУ, неможливо. І навпаки: реформувати СБУ, не змінюючи інші органи, теж немає сенсу.

Зараз ми фіналізуємо закон про Службу фінансових розслідувань. У 2016 році був розроблений цей законопроект, його провели через Кабмін, але потім президент Порошенко його призупинив. Він вирішив створити новий орган – Бюро національної фінансової безпеки, яке вважав альтернативою, але насправді воно просто цементувало його вплив.

Тоді кабмінівський законопроект не зареєстрували у Верховній Раді, його зареєстрували народні депутати. І все зупинилося через цей конфлікт, реформа не відбулася. Як не відбулося і остаточного скасування податкової міліції.

Зараз ми цей законопроект оновили. З огляду на те, як змінюється ситуація, повинні змінитися і підходи. До Служби зовнішньої розвідки повинні перейти функції від СБУ, від Нацполіціі, податкової. Повинна бути комплексна робота – якщо подається закон про Службу зовнішньої розвідки, то повинен бути і закон про СБУ. І вони повинні бути узгоджені».

ЧИ МОЖЕ ДАНИЛЮК ОЧОЛИТИ КАБМІН

«Якщо ЗМІ коментують, то їх і питайте. Я вже багато це питання коментував, не хочу більше.

Я зайнятий роботою в РНБО – це те, чим я займаюся з ранку до вечора. Я не хочу нічого коментувати».

СКІЛЬКИ ОТРИМАЄ СФЕРА НАЦБЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ В БЮДЖЕТІ-2020

«По-перше, є певні вимоги до бюджету нацбезпеки і оборони. Були закріплені обмеження в законі про нацбезпеку – 5% від ВВП. Зрозуміло, що фінансування зменшено не буде, ці параметри будуть дотримуватися. Але при цьому фокус сьогодні на іншому – як найбільш ефективно використовувати ці гроші. А це набагато складніше питання.

Я розумію, наскільки важливо, щоб кожна копійка давала результат. Тому, коли ми проводили зустрічі з усіма міністерствами і відомствами, обговорювали структуру цього бюджету, то ми домовилися про те, що не будемо просто індексувати витрати минулих років. Нам треба розуміти, що не кожен захищає свій орган, а безпеку в державі залежить від того, наскільки ефективно вони працюють.

І друге – фінансуватися будуть реформи. Багато органів навіть не починали реформи. Наприклад, згадаємо СБУ. Реформа СБУ повинна означати і певну зміну моделі фінансування, можливо, більше треба направляти на контррозвідку.

Наприклад, ситуація з прокуратурою і ДБР. ДБР вже повністю сформовано, воно бере на себе функції від прокуратури. Не може бути так, що бюджет прокуратури повністю збережеться.

Адже є дублювання не тільки функцій, але і дублювання по лінії фінансування. Виникає питання, чому наші громадяни повинні платити двічі?

Можливо, ці гроші краще перекинути на те ж посилення контррозвідки, або на посилення зовнішньої розвідки, або на закупівлю нового озброєння. Це непросто, але всі повинні розуміти, що ми одна команда і відповідати ми будемо разом».

ПРО НАЦІОНАЛІЗАЦІЮ «ПРИВАТБАНКУ»

«З огляду на ту інформацію від Нацбанку, з якою я працював, рішення було правильним.

Коли говорять націоналізація, то часто не розуміють всього процесу. Для того, щоб відбулася націоналізація банку, необхідно наступне: Нацбанк, як регулятор, моніторить ситуацію з банками на ринку і якщо банк не виконує певні вимоги, а в разі з «Приватбанком» це були вимоги за капіталом, то Нацбанк виводить цей банк з ринку. Він виводить його на ліквідацію.

Коли банк йде на ліквідацію, він передається до Фонду гарантування вкладів. Коли банк знаходиться в Фонді гарантування вкладів, то далі приймає рішення Кабмін з приводу того, націоналізувати його чи ні. Якщо його не націоналізувати, то він ліквідується.

Я займався питанням націоналізації. Ми подивилися на банк, в якому 22 млн клієнтів, в якому працює майже весь малий і середній бізнес. Ми розуміли системність цього рішення і тоді прийняли рішення націоналізувати його.

Коли я представляв цей кейс на РНБО і на уряді, я відзначав, що націоналізація – це також певні ризики на майбутнє. Але через системність і страх ризиків, було прийнято рішення його націоналізувати.

Були й інші ризики – що сама націоналізація пройде неуспішно. Адже коли змінюється власник, то багато процесів треба перебудувати. Нам вдалося сформувати команду, яка успішно це зробила. Тому цей процес завершено.

Що зараз оскаржується в суді – питання, треба його виводити з ринку, чи ні, правильно тоді це зробили чи ні. Це не зовсім питання до мене. Але ті документи, які я бачив – це було обґрунтоване рішення».

ЧИ ПИСАВ ДАНИЛЮК ТАКУ Ж ЗАЯВУ, ЯК БОГДАН

«У мене немає необхідності писати заяву. У будь-який час, якщо є рішення президента, я готовий.

Я працюю з президентом, він є головою РНБО, я – секретар Ради. Ми спільно працюємо, я частина його команди. І коли буде його рішення, він зможе його реалізувати в будь-який момент. Я точно не тримаюся за крісло».

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторськоЇ.