Про деокупацію Криму розповіла в спецпроекті «Крим наші» Гаяна Юксель – активістка, член Меджлісу кримськотатарського народу.
Згідно з дослідженням по медіа в Україні всього 1% медіа висвітлює тему Криму і переважно в негативному контексті – про воду, час від часу про заарештованих кримських татар.
Так, це дослідження було проведене в 2018 році Національною радою з питань телебачення і радіомовлення. Втім, треба врахувати, що на загальнонаціональних каналах зовсім інші закони. Там все вимірюється прайм-таймами, рекламою, рейтингами.
У нас є потужний пул засобів масової інформації, які виїхали з Криму. Зараз їх 11 разом з газетою «Кримська світлиця», «Чорноморкою», телеканалом ATR, які постійно розповідають про тимчасово окуповані території. Створили канал «Дім», хоча у нього трохи інша концепція, з розважальним контентом. Керівники цього телеканалу вважають, що говорити з людьми на окупованих територіях потрібно не про окупацію, необхідно встановлювати зв’язок на легкому, розважальному контенті, далекому від політики і проблем. На важкі і болючі теми говорять ті медіа, які змушені були виїхати з Криму, чи національні медіа в контексті політики щодо тимчасово окупованих територій. Цих розмов в медіа дійсно дуже мало. Так не має бути.
Дізнайтеся більше в спецпроекті «Чорноморки»: Гаяна Юксель: Мовчання – припинення деокупації Криму
Держава-агресор швидко і ефективно перебудувала інформаційний простір під потреби окупації. Там підхід кардинально інший. Вони закрили всі проукраїнські ЗМІ, завели загальноросійські медіахолдинги, створили окремі ЗМІ, які працюють в контексті інформполітики держави-окупанта. Створили агентство «Кримінформ», яке виконує обов’язки офіційного. Створили агентство «РИА Новости – Крим» – кримська філія російської «РІА Новини». Створено телеканал «Міллет», радіо «Ватан» для кримських татар. На базі ДТРК «Крим» створено «Перший канал». Я в жодному разі не намагаюся похвалити окупанта за його «досягнення». Я хочу підкреслити, що інформаційна сфера – це дуже важливо.
Колись була ідея щотижня надсилати п’ять новин про Крим в основні медіа. Вдалося реалізувати цей проект?
Це був проект 2015 року, ми співпрацювали тоді з радником міністра з питань інформаційної політики Еміне Джеппаровою. Сергій Костинский тоді тільки почав роботу в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення. Ми втілили цей проект. Агентство «Кримські новини», яке я очолювала, його виконувало. Протягом тижня ми спостерігали за подіями, формували звіт з найгарячіших і найцікавіших новин про Крим. Цей звіт ми посилали в МІП і в МЗС. Протягом двох років ми реалізовували цей проект, а потім були відкриті інші проекти, в міністерствах були створені підрозділи, які займалися цими проектами, тому наш проект був закритий. Але на той момент, в 2015 році, це було актуально, і ми його робили, українською мовою і англійською.
Наскільки тема Криму цікавила наших іноземних колег? Охоче брали ці новини?
Охоче брали. У мене склалося враження, що на міжнародному рівні, аналізуючи досвід роботи і співпраці, питання Криму висвітлюють на професійному рівні. У міжнародних організаціях, що займаються питаннями міжнародної політики і безпеки, є підрозділи, які займаються Кримом. Вони із задоволенням беруть, вони слухають.
Ось цей зв’язок, утворений шляхом надання інформації, не можна втрачати. Його необхідно підтримувати. Якщо ти про себе не нагадуєш, не надаєш інформацію, твоя робота майже на 50% буде невдалою. Ця комунікація необхідна. На території материкової України зараз діють близько 50 громадських організацій, які займаються питаннями окупованих Криму і частини Донбасу. Всі вони співпрацюють із міжнародними організаціями, так як, з одного боку, вони донорські, з іншого – їх діяльність спрямована ще й на зовнішнього глядача. Тому цю роботу треба робити постійно.
Читайте також спецпроект «Чорноморки»: Таміла Ташева: Відповіді на питання, як подолати наслідки окупації Криму, потрібно давати вже зараз
Є і громадські організації, які працюють над темою Криму, і наші справи по Криму в міжнародних судах, і суд ООН в 2017 році оголосив своє рішення відновити роботу Меджлісу… Але насправді, віз і нині там . Якщо дивитися очима пересічного українця, що потрібно робити, щоб нарешті результат був помітний? Що робити, щоб Крим повернувся?
Це головні питання: що робити, щоб Крим повернувся, і коли він повернеться? Якби ми, всі кримчани, знали відповідь на ці питання, ми б зробили все необхідне для цього.
Є два шляхи повернення Криму – військовий і дипломатичний. Від військового зараз Україна відмовилася, так як зараз він неможливий. Наш єдиний шлях – дипломатичний. Але він охоплює все: і культурну сферу, і гуманітарну, й інформаційну, і дипломатичну, і правозахисну. В цьому напрямку необхідно все виконувати. Часто різні івенти, які проводяться в цьому напрямку, отримують свою порцію критики, так як їх результати, на перший погляд, неочевидні. Але уявіть, що ми б цього не робили. Тоді нам би сказали, що ми самі забули про Крим, про окуповані території, значить, питання це для нас уже закрите.
Держава-окупант намагається зробити вигляд, що про Крим не говорять, закрити Крим, залишити його в своєму складі. Якщо ми будемо мовчати на тлі всього, що робить окупант, то це точно буде означати, що ця тема вичерпана. Є проблема вигоряння, неочевидності результатів. Але в жодному разі не можна припиняти роботу в напрямку деокупації.
Фото: Віталій Головін
Знайте більше: Всі випуски спецпроекту «Крим наші»
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені