Політичне перезавантаження в Україні відбулося: у нас новий президент, парламент і уряд. І поки всередині країни не вщухають суперечки про те, чи називати їх всіх дилетантами, новачками або технократами, і глава держави, і Рада, і Кабмін все більше заглиблюються в роботу. Або, як мінімум, створюють її видимість.

Зокрема, президент Володимир Зеленський вже скоро повноцінно вийде на зовнішньополітичну арену, де не за горами зустрічі з Дональдом Трампом і Володимиром Путіним. Обидві будуть непростими: перша – через гучний скандал навколо того, що президент США нібито вимагав від свого українського колеги порушити кримінальну справу проти Данкана Хантера – сина Джо Байдена, який може стати одним з головних конкурентів Трампа на майбутніх виборах-2020.

Чим буде складна зустріч Зеленського з нинішнім господарем Кремля пояснювати не треба. Як мінімум, одним з найгостріших питань переговорів стане все ще таємнича і незрозуміла «формула Штайнмайера». «Чорноморка» вже розбиралася навколо її нюансів, намагаючись погасити потужну хвилю «зради», котра накрила простори українського сегменту інтернету і соцмереж.

Величезну роботу також виконала «Європейська правда», яка поспілкувалася з міністром закордонних справ Вадимом Прийстайком. Глава МЗС розповів про «план Зеленського», долю санкцій Заходу проти Росії, стратегію України щодо вступу в НАТО, вибори на Донбасі, а найголовніше – нарешті повний текст «формули Штайнмайера» став надбанням громадськості.

ПОВНИЙ ТЕКСТ ОСТАННЬОЇ РЕДАКЦІЇ «ФОРМУЛИ ШТАЙНМАЙЕРА»

«Закон вступає в силу в 20:00 за місцевим часом у день голосування на дострокових місцевих виборах в окремих районах Донецької і Луганської областей, які призначені і проведені у відповідності з Конституцією України і спеціальним законом України, що регулює проведення місцевих виборів у згаданих районах. Він буде діяти на тимчасовій основі до дня публікації остаточних висновків місії БДІПЛ ОБСЄ зі спостереження за виборами, на основі сформованої практики БДІПЛ ОБСЄ, про відповідність в цілому дострокових місцевих виборів стандартам ОБСЄ та міжнародним стандартам демократичних виборів, а також українського законодавства, в якому міститься відповідь на питання, погоджене в Нормандському форматі, схвалене у Тристоронній контактній групі і направлене Україною в її запрошення і Діючим Головою ОБСЄ Директор БДІПЛ.

Цей закон продовжує діяти на постійній основі у разі, якщо в остаточному звіті БДІПЛ ОБСЄ згідно з усталеною практикою приходить до висновку про те, що дострокові місцеві вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей були проведені в цілому у відповідності зі стандартами ОБСЄ та українським законодавством, відповідаючи на питання, погоджене в Нормандському форматі, схвалений у Тристоронній контактній групі і направлений Україною в її запрошення і Діючим Головою ОБСЄ Директор БДІПЛ».

УКРАЇНА ПОГОДИЛАСЯ НА «ФОРМУЛУ ШТАЙНМАЙЕРА»?

«Україна погодилася на чітко виписані формулювання, які обговорювали радники.

Взагалі ця формула обговорювалася ще з 2015 року і знайшла відображення в листі двох міністрів – німецького та французького. І це те, що у нас широко називається «формулою Штайнмайера».

Але зараз, у вересні 2019 року, радники «нормандської четвірки» не погодили «формулу Штайнмайера», а погодили інше чітке формулювання. У ному також ідеться, що закон про особливий статус застосовується on temporary basis, тобто на тимчасових умовах, з моменту проведення виборів, а на постійній основі він починає діяти після визнання БДІПЛ ОБСЄ того, що вибори відповідають високим стандартам. Як бачите, ніяких ідей про кордон, про наявність чи відсутність збройних формувань це формулювання не визначає. І про те, що Пристайко погодився на проведення виборів під дулами автоматів Калашникова, там також нічого немає ».

ЩО СТАЛОСЯ НА ЗУСТРІЧІ ТКГ В МІНСЬКУ

«У Мінську Тристороння контактна група дійсно виконала вказівку «нормандської четвірки» про письмове погодження тексту цієї формули. Вони дійсно повинні були це зробити, але виникло технічне непорозуміння в самій Тристоронньої контактній групі . А ще, дійсно, представник України висловив певні зауваження, які, я думаю, будуть оброблені пізніше.

Можливо, до цього тексту, який обговорюється на Тристоронньої контактній групі, буде щось додано або прибрано – адже саме для цього їм і передали цей текст, щоб вони з ним працювали. У що він перетвориться – або він залишиться без змін, або щось буде додано – це повинна вирішити Тристороння контактна група».

ЩО УКРАЇНА ХОЧЕ ЗМІНИТИ В «ФОРМУЛІ ШтТАЙНМАЄРА» 

«Безумовно, ми хочемо щось змінити. Ми ж розуміємо, що те загальне формулювання, про яке ми домовилися, викликає дуже багато трактувань. Це завжди відбувається на мінських переговорах – всі починають трактувати по-своєму, щоб ти не підписав, яке б слово ти не використав.

Але зараз це не завдання ні «нормандської четвірки», ні МЗС – це завдання передане Тристоронній контактній групі. Ось як вони переформулюють більш точно, ми тоді отримаємо, подивимося, що сталося з нашою пропозицією і чи можемо ми це пропонувати лідерам для того, щоб вони зустрічалися».

ПРО СПОСТЕЕРЕЖЕННЯ БДІПЛ ОБСЄ ЗА ВИБОРАМИ НА ДОНБАСІ 

«У мене, як у дипломата, завжди є сумніви в стовідсотковості чого завгодно. Але єдина загальновизнана оцінка чесності виборів, яка існує в світі – це та, яку дає БДІПЛ ОБСЄ.

Згадайте всі минулі вибори в Україні: ми з вами можемо скільки завгодно стверджувати, що наші вибори – найчесніші в світі. Але для всіх визнання їх чесності відбувається, тільки коли ОБСЄ скаже: «Так, в принципі, нормально».

Є певний ризик через те, що рішення приймаємо не ми, а міжнародна організація, якій ми нібито все довіряємо, але розуміємо ризики.

Однак я просто не бачу, як інакше можна вирішити цю проблему.

Чесні вибори на Донбасі можливі, тільки якщо вони будуть проводитися нами за нашими законами. Щоб наша ЦВК, наше казначейство зайшли туди для оплати, наш спецзв’язок встановив сервери і забезпечив передачу протоколів в електронному вигляді, щоб були спостерігачі, щоб у виборах брали участь усі партії, які захочуть, а «Українська правда» та «Європейська правда» були допущені для спостереження на будь-яку ділянку.

Це єдиний шлях, коли ми з вами зможемо сказати, що ми переконані: свобода українців досить чесно відображена в цьому голосуванні».

ЯК БУДУТЬ ГОЛОСУВАТИ ПЕРЕСЕЛЕНЦІ

«Це повинні визначити Рада і ЦВК, я не хочу заходити на їх поле. МЗС чи уряд можуть лише висловити свої очікування або, скажімо, рекомендації.

Мені здається, що було б справедливо, щоб люди, які через війну були змушені переселитися і при цьому не втрачали зв’язок зі своєю малою Батьківщиною, також вибирали нову місцеву владу. Адже ми розраховуємо, що вони повернуться додому, а, отже, ця влада буде керувати тими людьми, і вони повинні вплинути на їх обрання.

Але якщо ви запитаєте, яким чином ми їх перевеземо або для них провести вибори – це колосальна проблема. Ми її не вирішимо навіть у мирний час.

І таких питань безліч. Наприклад, скільки виборців, хто складає списки, хто їх перевірить?

Всього цього немає в тій формулі, яку ми погодили, тому що в ній є тільки те, що «особливий статус» вводиться в момент проведення виборів.

А яким чином повинні бути проведені вибори, як вони повинні бути організовані – це зовсім інша дискусія, яка повинна відбутися, але не між дипломатичними радниками».

ПРО «ПЛАН ЗЕЛЕНСЬКОГО» ПО ДОНБАСУ

«Формула Зеленського поступово насичується символами і смислами, але спочатку передбачала, що ми, якщо англійською, reaching out to our own people beyond the touch line, тобто ми намагаємося… Тут немає чіткого перекладу.

Я, коли був у Верховній Раді, намагався знайти, як це правильно перекласти. Дотягнутися до умів, і голів, і сердець? Але так виходить не зовсім зрозуміло, що мається на увазі… Вплив – це таке насильство, це людина відразу відкине. Я не хочу використовувати це слово, тому що нам скажуть: «Ага! Ви на нас НЛП хочете використовувати!»… Спілкування мало, ми хочемо reaching out в більш широкому сенсі.

Ми відновимо виплату пенсій. Ми відновили оплату послуг, які ми надаємо, тобто нам з тієї сторони сплачують за воду. Зараз ми готуємося замінити наказ про список товарів, які людям дозволено перевозити через контактну лінію, на список того, що заборонено перевозити. Це обов’язково буде зроблено, але для цього потрібні певні кроки – тому що зараз діє так звана блокада, введена рішенням РНБО, і змінити її має інше рішення РНБО.

Ми не скасовуємо блокаду. Повернення підприємств є передумовою її скасування.

Але є блокада підприємств, а, наприклад, товари щоденного вжитку, для наших громадян. Навіть з точки зору економіки, чому ми не можемо продавати наші товари? Нехай на полицях стоїть ряжанка з українським прапором, а не російська чи білоруська, правда?

Ну і інші елементи – міст у Станиці Луганській, обмін полоненими і т. д. – все це елементи «плану Зеленського», який зараз формується».

КОЛИ ВІДБУДУТЬСЯ ВИБОРИ НА ДОНБАСІ

«В ідеалі я хочу підкреслити, тому що постійно повторюю це слово в заявах, а воно з новин постійно випадає в ідеалі, ми повинні провести вибори на всій території України. Коли у нас будуть наступні вибори. 2020? Чудово. Місяць і дату нехай визначає ЦВК.

Якщо завтра почати розводити сили по всій лінії розмежування, як пропонує Зеленський, наприклад, спочатку три ділянки, а потім всі 400 км. Якщо післязавтра почати розмінувати, прибирати фортифікаційні споруди, виводити танки, гармати, найманців і все інше. Давайте спробуємо

Якщо ми з вами стикаємось з тим, що не можна, значить не можна. І саме тому я вживаю слово «в ідеалі», прошу і нагадую ще раз, що «в ідеалі», якщо реальність не ідеальна, значить, ми не встигнемо провести вибори. От і все».

ПРО ПЕРЕГОВОРИ ЗЕЛЕНСЬКОГО З ПУТІНИМ

«Були телефонні розмови, які в основному стосувалися обміну. Їх було три за весь час. Є люди, які залучені до цієї роботи. Це теж правда.

Президент Зеленський, як і його попередник, до речі, розраховує не тільки на допомогу міністра закордонних справ, але й на поради інших людей. Є зовнішньополітичний радник, який формально має посаду заступника глави адміністрації, є радники, які працюють на окремих напрямках, хто виконує спеціальні окремі доручення.

А що стосується переговорів з Путіним, про які ви згадали, то на останній телефонній розмові я був, а на попередній я не був, так як сидів у Раді й чекав свого призначення. Просто фізично іноді не виходить бути присутнім – і не завжди це «зрада» чи заколот».

ПРО МОЖЛИВЕ СКАСУВАННЯ САНКЦІЙ ЗАХОДУ ПРОТИ РОСІЇ

«Українська дипломатія не наївна і розуміє, що кожна країна переслідує, в першу чергу, власні інтереси. Якщо ці інтереси збігаються з нашими, і вони формують певні цінності, яким ми теж відповідаємо, тоді ми рухаємося в одну сторону. Але, на жаль, не завжди це так збігається.

І ми, зокрема, бачимо вплив цього неспівпадання на санкції. Ми всі побачили це на прикладі ПАРЄ, коли єдиним поясненням, яке нам давали, було те, що російські громадяни матимуть доступ до європейського правосуддя.

Що ж, мабуть, тепер, після побиття і розгону демонстрацій у Росії цього літа, всі задоволені, адже російська влада надала громадянам привід скористатися такою можливістю.

Ті, хто з нами були спочатку – вони не змінили своєї позиції. А інші досі не чують наших аргументів про те, що ось, бачите, є результат. І медіа в цих країнах дуже по-різному ставляться до ситуації, яка виникла, їх деколи задовольняє пояснення про «доступ російських громадян до суду». Для деяких це виглядає дуже ліберальним і правильним кроком.

І питання не тільки в ПАРЄ. Санкції – це цілісний механізм. Якщо хтось із лідерів починає їздити в Росію або запрошувати Путіна сісти за стіл великої вісімки, дев’ятки, десятки – це теж питання санкцій. Рішення ПАРЄ, запрошення на засідання ОБСЄ представників так званих кримських організацій – все це провали, розсипання, відпадання шматочків великого санкційного механізму.

Все це – деградація санкцій.

І ми стурбовані, коли нам кажуть: «Ну, як же? Ось санкції переутвердимо, там останній раунд ще на півроку». Ми говоримо: можливо, і переутвердите, але ідеологічно санкції починають розвалюватися.

Одна з ідей наших зарубіжних партнерів, яка не знаходить розуміння ні в українського уряду, ні в українців – це поступове зняття санкцій за поступове просування у виконанні «Мінська». Ця ідея дійсно висувається нашими західними партнерами, і нам вона не подобається».

ПРО ВИДАЧУ ЦЕМАХА РОСІЇ

«Коли Нідерланди приймали рішення про референдум про асоціацію між Україною і ЄС, то Цемаха ніякого не було.

Кожне рішення – це втрата десь і неотримання чогось. В цьому конкретному випадку були проведені складні розрахунки, і глава держави вирішив, що цінність наших людей вище, ніж можливі теоретичні втрати через Цемаха.

Ми детально говорили з голландцями перед видачею. Я особисто говорив з керівництвом МЗС, чітко пояснивши нашу позицію. Президент поговорив з прем’єр-міністром. Зараз у нас запланована зустріч в Нью-Йорку.

Нідерландам може не подобатися, що вони не отримали те, що хотіли. Але зараз я вже чую, що ми з ними не спілкуємося – а це неправда.

Ми передавали нідерландській стороні право проводити це розслідування, дали повний доступ і будемо поважати рішення, яке вони приймуть. Але чому вони його приймають так довго – це питання не до нас.

Ось, наприклад, по тому ж Цемаху. Засідання суду по справі MH17 заплановано на березень наступного року. Ніхто не сказав: «Давайте заслухаємо його на суді заздалегідь, поки він ще в Україні». Ні, вони залишили наступне засідання в планах на березень, а тепер звинувачують нас у тому, що ми його віддали в рамках обміну на наших хлопців.

При цьому весь час до обміну нідерландська слідча група мала повний доступ до нього!

Хочу також нагадати, що це ми його знайшли і забезпечили голландцям можливість його допитати. Він не з’явився з неба і не впав сам в руки Нідерландів – ні, ми його витягли звідти, втративши життя одного нашого бійця і покалічивши іншого. Це ціна, яку Україна заплатили за Цемаха, щоб дати нідерландській слідчій групі можливість його допитати, зняти всі свідчення, які їм потрібні».

ПРО ВСТУП ДО НАТО 

«Коротка відповідь: «Так». Ми йдемо до членства в НАТО. (До Плану дій щодо членства – ред.) Готові, і не відмовляємося від нього. Але ми відмовляємося від риторики, яка, на нашу думку, шкодила в просуванні до цього ПДЧ.

Існує два підходи. Один підхід – говорити в кожному спілкуванні з Альянсом: «Доброго ранку, дайте ПДЧ», а потім: «Добрий вечір, дайте ПДЧ». Є ті, хто вважає, що це ефективно, оскільки ми постійно заявляємо про своє прагнення ПДЧ, і є, до речі, правда в їх словах. Тому що іноді нам в Альянсі кажуть: «Слухайте, давайте не піднімайте це питання, тому що воно не є актуальним». А коли приходить відповідний час, вони кажуть: «Та слухайте, ви ж ніколи і не ставили питання». Так ми говоримо: «Ви ж просили» – «Ні-ні, почекайте, ви ж не піднімали».
Тому це – можливий напрямок дипломатичної роботи.

Другий напрямок передбачає, що Україна розуміє реальність і просить те, що в принципі є – звичайно, якщо трохи додати зусиль.

А коли в результаті реформування, стандартизації, поліпшення взаємосумісності і т.д. ситуація доходить до стану, коли ми складаємо для Альянсу інтерес, то ми говоримо: «Ми все ще хочемо в НАТО. Якщо вважаєте, що для цього потрібно ПДЧ – ми готові до ПДЧ, і ми вже готові настільки, що можемо його швидко виконати».

Я більше скажу, кожному з президентів, як посол, я давав пораду: ми маємо повне право вимагати членства в НАТО для України. Тому що ми: а) європейська демократія; б) відчуваємо, що ми готові робити внесок в загальну євроатлантичну безпеку».

ПРО МАЙБУТНІ ВІЗИТИ У США І ПЕРЕГОВОРИ ЗЕЛЕНСЬКОГО І ТРАМПА 

«Зараз ми їдемо в Нью-Йорк. Територіально це США.

У планах є Вашингтон, і ви знаєте, що є запрошення, і є письмове запрошення. Лідери двічі говорили по телефону, кожен раз ми говорили про те, що давайте зустрінемося. Але дати іноді змінюються в силу різних причин.

По-перше, в цих складних відносинах дуже велику роль грає особисте знайомство. Ми розраховуємо на встановлення особистого контакту між лідерами».

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook