ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
8
3
8
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
8
3
8
В центрі уваги
Знайдено документи, які підтверджують, що Українська Церква ніколи не належала Москві
  18 Лютого 2021 14:05
|
  1006

Знайдено документи, які підтверджують, що Українська Церква ніколи не належала Москві

Знайдено документи, які підтверджують, що Українська Церква ніколи не належала Москві

Київська митрополія завжди підпорядковувалася Вселенському Патріархату, а не російській церкві. І науковці знайшли історичні документи, які це доводять і спростовують історичну містифікацію російської пропаганди.

Про це повідомив викладач кафедри україністики Стамбульського університету Олесь Кульчинський, передає «Інформаційний спротив» з посиланням на інтерв’ю «Укрінформу».

У листопаді минулого року стало сенсацією віднайдення оригіналу Брест-Литовського мирного договору в одному з давніх османських архівів у Туреччині. Це можливо завдяки підписаному між Україною та Туреччиною в лютому 2020-го протоколу про співпрацю архівів. Українські історики та дипломати впевнені, що османські сховища зберігають ще багато важливих документів.

Найближчим часом планується вихід друком наукової праці Олеся Кульчинського «Османи та Церква: невідома війна в Україні», що присвячена проблемі анексії Київської Митрополії Московським Патріархатом. За його словами, наукова робота тривала понад п’ять років.

«Віднайдено османські документи, що стосуються візиту царського посланця з Москви до султана. Ці документи насамперед доповнюють грецькі патріарші грамоти, без яких ті не вповні зрозумілі. Окрім того, знахідки виразно суперечать досі усталеним версіям, що видають проблему Київської митрополії за мету візиту посланця московських царів до Османів», – зазначив науковець.

Олесь Кульчинський наголосив, що знахідки також демонструють, що церковне питання було підконтрольне не лише патріархові, а й османському султанові з диваном, і що на передачу Київської митрополії Московському патріархату без їхньої санкції не могло бути й мови.

«Урешті, й недавно розкриті російські архіви до питання також це підкріплюють. Отже, протягом трьохсот років Київська митрополія підпорядковувалася Московському патріархату неканонічно. З церковного погляду – на території України ніколи не існувало та не існує таких структур як УПЦ МП чи РПЦ. Київська митрополія завжди належала Вселенському патріархату, а нібито передача – наслідок перекладацького спотворення, фальсифікації змісту вже грецьких церковних грамот та втрати їхніх оригіналів», – пояснив Кульчинський.

Науковець також назвав документи, які це доводять.

«Перше – протоколи самого османського дивану, отже, державні канцелярські записи щодо візиту московського посла. Друге – записи літописця, зброєносця самого султана, який був при ньому на момент авдієнції посла. Третє – витяг з італійської хроніки про ту саму подію. Четверте – кілька десятків османських фінансових документів щодо фінансів Вселенської патріархії. П’яте – листи великого візира Османів до московських царів та князя Голіцина, очільника Посольського приказу. Питання митрополії не було лише питанням Вселенського патріарха, а й залежало від волі султана, високого візира, дивану. А їхньої волі на передачу митрополії просто не було», – наголосив Олесь Кульчинський.

Він також зазначив, що поступова окупація української митрополії та спотворення змісту патріарших грамот мали місце тоді, коли тривала османо-російська війна. В умовах війни ні про які зв’язки київського духовенства з патріархом, що перебуває у ворожій столиці, не могло йти мови. Війна тривала майже 15 років, за цей час багато чого змінилося у багатьох сферах, у т.ч. церковній.

«Маємо підтвердження, що протягом десятиліть, уже після нібито передачі, Київська митрополія все ще підпорядковувалася Вселенському патріархату. Зокрема, у грамотах тодішніх російських царів на поставлення митрополитів чітко вказано: «Не вертайся до Вселенського престолу», тобто підкреслено зв’язок Київської митрополії зі Вселенським патріархатом. Є також документи, де до Київського митрополита звертаються з білоруських територій як до митрополита Вселенського патріархату. Це доводить і зовнішня атрибутика – митра, яку боронив Київський митрополит. Це право дароване йому Вселенським патріархатом, і митра київського митрополита Гедеона, зокрема, й відома її написом: «І всія Русі». Урешті, згодом і Єрусалимський патріарх іменував у своїх листах Київського митрополита екзархом, очевидно, що Вселенського патріарха. Відтак Петро Орлик наголошував на потребі відновлення церковної влади Константинополя в Україні. І це все лише частина свідчень дальшої офіційної приналежності Києва Вселенському патріархату, а не Московському», – наголосив науковець.

«Це неймовірна історична містифікація, над якою ще повною мірою не замислювалися в Україні навіть у ПЦУ, не кажучи вже про УПЦ МП. Адже в сутності мова не про митрополію, а – таїнства Церкви: причастя, хрещення, сповідь тощо. Якщо ці всі роки мала місце маніпуляція щодо них з боку РПЦ, то постають занадто неймовірні питання. Зокрема, і щодо анафем російським царям та патріархам, залученим в окупації Київської митрополії. Інакше, чому це безкарно? Томос про автокефалію Українській православній церкві, власне, даровано Вселенським патріархом як своїй митрополії», – підсумував науковець.

Читайте також: Сергій Громенко: Для росіян Крим – перепустка до античної історії, якої у самої Росії немає

«Чорноморка» в Telegram і Facebook 

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2021Всі права захищені