Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) представило нову доповідь про права людини в Україні, включаючи тимчасово окуповані території Донбасу, Автономну Республіку Крим і місто Севастополь.

Документ заснований на роботі Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка здійснювала моніторинг і аналіз індивідуальних випадків в період з 14 квітня 2014 року по 13 квітня 2020 року.

«Збройні угруповання та інші недержавні суб’єкти не можуть бути сторонами міжнародних договорів з прав людини, але вони повинні поважати стандарти в сфері прав людини, якщо вони здійснюють квазідержавні функції і контроль над певною територією, і коли їх дії впливають на права людини осіб, які перебувають під їх контролем. Доповідь жодним чином не легітимізує відповідні процеси або структури», – підкреслили автори доповіді.

Згадайте: Підкидьки: Як РФ заселяє Крим своїми «чужими»

УВКПЛ нагадує, що суверенітет, єдність і територіальна цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах були підтверджені резолюцією Генеральної Асамблеї 68/262.

«Більшість порушень  міжнародного гуманітарного права та міжнародного права в галузі прав людини, описаних в цій доповіді, мають систематичний характер і можуть прирівнюватися до військовими злочинами», – відзначили в доповіді.

«Чорноморка» прочитала всі 42 сторінки документу і приводить головне.

На тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей УВКПЛ встановило, що ні «законодавство», ні практика його застосування не забезпечують дотримання базових елементів права на справедливий суд і суміжні права осіб, «обвинувачених» в скоєнні «злочинів», пов’язаних з війною на Донбасі.

Управління також відзначає, що «судові процеси» на території ОРДЛО характеризуються відсутністю доступу до самостійно обраним захиснику, закритими «судовими засіданнями», відсутністю незалежності та неупередженості «суддів».

«Адвокатам і їхнім порадам не вистачає незалежності, і вони не надають ефективний захист “обвинуваченим”. На довершення до вищесказаного, УВКПЛ стурбоване діяльністю “військових судів”, оскільки вони розглядали справи цивільних осіб і проводили закриті “судові засідання”. Всі ці порушення викликають стурбованість щодо справедливості цих “виробництв” в цілому», – йдеться в документі.

Важливо: Нерухомість переселенців під загрозою: Окупанти« Л/ДНР »конфіскують житло 

Експерти з ООН відзначають, що так званий «кримінально-процесуальний кодекс» терористів «ДНР» в його нинішній формі призводить до дисбалансу на користь «звинувачення» і до порушень права на справедливий судовий розгляд: «Важливо відзначити, що це “законодавство” не передбачає “судового контролю” за “досудовим слідством” і “досудовим утриманням” під вартою, рішення про яке приймає виключно “прокуратура”».

Крім того, терористи «ДНР» ввели смертну кару. 

«Відомо про два випадки, коли “суд” “Донецької народної республіки” виніс смертний вирок, однак за станом на дату підготовки цієї доповіді ці “вироки” не були приведені у виконання. Тим не менш, вони продовжують викликати занепокоєння, так як в перші роки конфлікту озброєні групи вже проводили страти», – сказано в доповіді.

У виносках до документу уточнили, що перший «вирок» був «оголошений» «верховним судом» в лютому 2016 року чоловікові, «засудженому» за згвалтування і вбивство дитини. Другий був винесений 18 липня 2018 року в відношенні терориста, який був «засуджений» за викрадення людей, грабежі і вбивства, вчинені в 2014-2015 роках.

УВКПЛ стурбоване практикою адміністративного затримання, яка широко застосовується в формі «адміністративного арешту» в ОРДЛО: «Подібна практика суперечить вимогам до адміністративного затримання, викладеним в міжнародному праві прав людини і міжнародне гуманітарне право, зокрема, щодо незалежного та неупередженого перегляду рішення про адміністративне затримання, і є порушенням права на свободу і права на справедливий суд».

Читайте також: «Вони не можуть уявити образ життя за межами окупації»: про що розповіла жінка, яку викрали в Донецьку через прапор РФ

Також в ОРДЛО рішення про адміністративне затримання може одноосібно прийняти «слідчий» або «прокурор». Цей захід передбачає арешт осіб на термін до 30 діб, протягом якого затриманий не доставляється до «судді», а «суди» не здійснюють судового контролю за його утриманням під вартою. Більш того, отримані УВКПЛ відомості свідчать про те, що в ОРДО після закінчення початкових 30 діб «адміністративний арешт» часто, а іноді багаторазово, застосовувався повторно на нових підставах.

Інформація, зібрана шляхом інтерв’ю з жертвами і їхніми родичами, свідчить про те, що особи, затримані в адміністративному порядку в ОРДЛО, утримуються без зв’язку із зовнішнім світом. Крім того, УВКПЛ встановило, що на початковому етапі затримання в більшості випадків родичам не надавалася інформація про затримання, тому ця практика може бути рівнозначна насильницькому зникненню. Також з моменту прийняття 24 серпня 2018 року «кримінально-процесуального кодексу» «прокурори» на території ОРДО можуть приймати рішення про досудове утримання під вартою без визначення «судів» або судового контролю.

УВКПЛ встановило, що тортури і залякування осіб, затриманих у зв’язку з війною, зазвичай мали місце під час затримання і в період адміністративного затримання, коли особа містять без зв’язку із зовнішнім світом. До таких дій вдавалися співробітники «міністерств державної безпеки», «поліції» і члени збройних груп самопроголошених «республік». Задокументовано випадки, коли затриманих били, душили, позбавляли їжі, води, сну або можливості користуватися туалетом, а також піддавали ударам електричним струмом, позиційному катуванню (при якому жертву змушують залишатися в фіксованому положенні протягом тривалого періоду часу, що варіюється від хвилин до годин або навіть днів), імітації страти й іншим формам тортур.

«Нормативна база, що застосовується “Л/ДНР”, не зобов’язує “суддів” вживати заходів для розслідування скарг про тортури і жорстоке поводження під час досудового розслідування і не передбачає існування незалежного органу, на який була б покладена задача “розслідувати” такі скарги. Крім того, за наявною у УВКПЛ інформації “суди” часто використовували визнання, отримані в ході “розслідування”, навіть якщо обвинувачені пізніше відмовлялися від них під час “судового розгляду”», – йдеться в документі.

Також в додатку до звіту є докладна історія, яку розповів колишній полонений терористів «ДНР».

Наводимо її з деякими скороченнями:

«11 червня 2016 року група “патрульних поліцейських” “ДНР” підійшла до чоловіка на вулиці в Горлівці і відвела його в “відділення внутрішніх справ” для “перевірки”. У “відділенні” кілька невідомих “оперативних уповноважених” одягли наручники на чоловіка і притиснули його стільцем до підлоги. Вони почали катувати його, щоб змусити “зізнатися”, запитуючи, чим незаконним він займався і для кого. Чоловіки надягали протигаз йому на обличчя, щоб жертва починала задихатися, а потім били його по обличчю, продовжуючи ставити запитання. Вони продовжували катувати його з перервами до полудня наступного дня, а потім наділи мішок на голову і відвезли в “Ізоляцію”, одне з місць несвободи.

Згадайте: «Концтабір «Ізоляція»: Кіно про те, як центр мистецтва в Донецьку перетворили на катівню

В “Ізоляції” кілька чоловіків в балаклавах і камуфляжній формі відвели його в підвальну кімнату і прив’язали до столу. Вони під’єднали проводи від телефонного апарату до його кінцівок і почали бити електричним струмом, наказавши йому “зізнаватися”, поступово збільшуючи силу струму. Зловмисники поливали його водою “для кращої провідності” і били його. У якийсь момент зловмисники почали застосовувати “вдосконалений метод” тортури: вони роздягнули жертву, приєднали один електрод до його геніталій, а інший – до металевої трубки, яку вставили в його задній прохід, після чого продовжили завдавати ударів електричним струмом. Потерпілий описував, що біль був нестерпним, наче його область таза розривалася на частини. Його катували протягом трьох годин, під час яких він кілька разів непритомнів і рвав кров’ю. Він погодився зізнатися в усьому, що вони йому наказали.

Постраждалого утримували під вартою в “Ізоляції” два роки, на підставі рішень “прокурора”. На початковому етапі тримання під вартою було оформлено у вигляді “адміністративного арешту”. Жоден “суддя” не розглядав питання його утримання під вартою. Охоронці і деякі інші затримані, які були з ними в змові, били, залякували і жорстоко поводилися з ним протягом усього часу утримання під вартою.

У лютому 2017 року “слідчий” з “міністерства державної безпеки” кілька разів допитував жертву. Під час цих допитів слідчий не ставив питання, а просто записував злочинні діяння, інкриміновані жертві, і просив запам’ятовувати їх. Коли жертва зустрілася зі своїм адвокатом, яку найняли його рідні, він поскаржився їй на тортури, але адвокат це проігнорувала. Жертва вважає, що адвокат тільки допомагала “стороні обвинувачення”. Вона залишала жертву під час декількох допитів і не намагалася захищати його в “суді”.

Влітку 2017 року справу жертви передали в “військовий трибунал”, який розглядав його в закритому режимі. Чоловік описував “судовий процес” як “шоу” – його адвокат не діяла, а “суддя” просив його не заперечувати проти заяв прокурора, і тільки повторювати те, що він говорив “слідчому”. 16 грудня 2017 року “суд” визнав обвинуваченого винним у шпигунстві, замаху на терористичний акт і незаконному зберіганні вибухових речовин, і призначив йому покарання у вигляді 22 років позбавлення волі і штрафу в розмірі 100 000 рублів (близько 37 200 гривень – ред.). “Суддя” порадив йому не оскаржувати вирок і чекати, коли його “обміняють”.

29 грудня 2019 року жертву звільнили з виправної колонії в рамках одночасного звільнення затриманих».

УВКПЛ зафіксувало застосування країною-окупантом в Криму ретроспективного кримінального законодавства відносно, як мінімум, 29 осіб.

«Відповідно до міжнародного гуманітарного права, окупуюча держава не може піддавати арешту, переслідуванню або притягати до відповідальності осіб, які перебувають під захистом, за дії або думки, вчинені або висловлені ними до окупації, за винятком порушень законів і звичаїв війни. Суди застосовують тільки ті закони, які діяли на момент вчинення правопорушення і які відповідають загальним принципам права, зокрема, принципу пропорційності покарання правопорушенню», – підкреслили в звіті.

Читайте також: Правозахисники передали в МУС інформацію про тисячі жертв порушення права власності в Криму

Принцип заборони ретроспективного застосування кримінального права додатково закріплений міжнародним правом в області прав людини, згідно з яким ніхто не може бути визнаний винним у скоєнні злочину в результаті якої-небудь дії або бездіяльності, яке, згідно з діючим на момент його вчинення національними законами або за міжнародним правом, не вважалося злочином.

Більшість справ стосувалися публікацій в соціальних мережах, що містять символи, гасла або заяви організацій, заборонених в Російській Федерації, або матеріали, які вважаються екстремістськими в РФ, але є дозволеними законом в Україні.

Також Управління задокументовано практику, коли обвинувачені, спочатку затримані за підозрою в скоєнні диверсій або тероризмі, згодом зізнавалися винними в скоєнні інших злочинів.

«Вироки грунтувалися на доказах, що викликають сумніви в їх достовірності, таких як свідчення, від яких свідки відмовилися в суді, а також спірні свідчення співробітників поліції, які здійснювали затримання. Аналіз судових рішень по цих справах також свідчить про те, що початкові звинувачення в диверсії і тероризмі були висунуті відносно обвинувачених при відсутності будь-яких речових доказів. У цих справах суди не перевіряли підстави для початкового затримання, а також не з’ясовували, чи не висуваються нові звинувачення виключно для того, щоб виправдати довільне затримання обвинувачених», – сказано в доповіді.

Важливо: Ситуація з правами людини в Криму погіршується – заборонили критикувати ФСБ

У справі про агресії ВМС РФ щодо українських кораблів у Азовському морі УВКПЛ задокументовано жорстоке поводження з одним із затриманих членів екіпажу, яке відбулося на очах його адвоката, який надає безоплатну правову допомогу: « Співробітники ФСБ неодноразово сильно штовхали затриманого в плече і словесно ображали його, а адвокат не вжив жодних дій. Пізніше під час допиту той же адвокат намагався переконати затриманого члена екіпажу повністю співпрацювати з ФСБ і визнати свою провину в незаконному перетині державного кордону Російської Федерації».

«У Криму Російська Федерація як окупуюча держава зобов’язана дотримуватися зобов’язань у сфері прав людини, в тому числі в питаннях здійснення правосуддя. У справах, пов’язаних з конфліктом, за якими спостерігало УВКПЛ, окупуюча держава використовувала систему правосуддя, яка часто не забезпечувала право на справедливий судовий розгляд і гарантії незалежного процесу»,– підкреслили в звіті.

Також важливо: Тортури, обшуки і депортація: головне з доповіді ООН про порушення прав людини в Криму

«Чорноморка» в Telegram і Facebook