В Криму нестача води внаслідок посухи стала критичною. Влітку півострову загрожує виснаження водних запасів. На тлі того, що українська влада не збирається забезпечувати водою російських окупантів, останні можуть використовувати ситуацію як привід для нової військової акції проти України.

Про це написал спеціаліст з питань Євразії Пол Гобл для Eurasia Daily Monitor.

Він нагадав, що до російської окупації на початку 2014 року 85%питної води для жителів Криму надходило через Північно-Кримський канал, через річку Дніпро. Але після прибуття російських військ Україна припинила цю практику, змусивши окупантів покладатися на місцеві криниці, грунтові води та водосховища. На півострові 22 водосховища загальною місткістю 334,2 млн куб. В даний час, однак, деякі з них вже повністю висохли, а інші знаходяться на критичних рівнях. Рік тому вони були заповнені приблизно на дві третини, але, як повідомляється, зараз їх скоротили до третини.

Окупаційні власті вважають причиною кризи не тільки «непримиренність» української влади, але і збільшення потреби у воді під час пандемії. Однак українські чиновники і експерти не згодні з цим твердженням. Нестача води, на їх думку, повністю є результатом самої окупації. Якщо пандемія закінчиться – водний криза нікуди не дінеться. Як нещодавно заявив віце-прем’єр Олексій Резніков, «вода для Криму з інших частин України прийде тільки після деокупації. Це єдина позиція уряду».

Читайте також: Води кримчанам вистачило б, якщо б не окупанти, – Сенченко

Російські окупаційні влади в даний час намагаються вирішити цю проблему шляхом буріння більшої кількості свердловин і прокладки трубопроводів в міста; Крім того, вони оголосили про плани створення водоочисних споруд. Але рівень грунтових вод у більшої частини Криму різко впав. В даний час вони занадто малі для вирощування фруктів і овочів в північній частині півострова, і будівництво очисних споруд, подібних ізраїльським, не буде завершено протягом деякого часу. Між тим, Криму загрожує нестача води для сільського господарства, так і для постійного населення.

Юрій Смілянський з Київського інституту стратегічних досліджень в Чорноморському регіоні стверджує, що Криму не тільки не вистачає води і він втрачає можливість врятувати ситуацію самостійно, але і окупаційна влада часто порушує це питання, щоб чинити тиск на Київ через Європу. Дійсно, він зазначає, що те, що кажуть московські ЗМІ про воду для Криму, йде паралельно із зусиллями Москви по розширенню свого контролю в інших частинах України. Коли Путін вторгся на українську територію в 2014 році, він очікував захопити набагато більшу її частину, чим міг, включаючи місця, звідки історично Крим отримував свою воду. Ця модель ставить питання про те, чи відображає нинішня «істерія» у Криму з приводу нестачі води тільки цю пряму проблему або віщує новий крок Росії проти України.

Смілянський стверджує, що багато чого з того, що зараз говорять окупанти, знаходиться в області фантастики. Для того, щоб забезпечити достатню кількість водоочисних станцій, щоб забезпечити кожного кримчанина водою мінімум 16 літрів в день, російській владі потрібно побудувати «близько десяти атомних електростанцій», що буде не по силам Росії, і ця акція напевно викличе міжнародне обурення і екологічні наслідки такого кроку. Між тим, Київ також не змінить своєї позиції, незалежно від того, який тиск на неї чинять Захід і Москва. Це тому, що в самій Україні існує загроза браку води, і подача її для російських окупантів тільки посилить її, пише автор.

«Це збільшує ймовірність того, що Москва може прийняти рішення про військовий варіант, щоб отримати контроль над водою для півострова, перш ніж повномасштабна гуманітарна катастрофа станеться пізніше цього літа. Щоправда, така ресурсна криза, якщо її не вирішити, може викликати нові вимоги Заходу до Росії повернути півострів Україні», – зазначив Гобл.

Через жахливу водну ситуацію в Криму, не можна виключати можливість того, що Москва завдасть саме такий військовий удар, тим більше що російська влада в даний час може розраховувати на те, що решта світу буде зайнята пандемією коронавірусу. Більше того, Москва могла б розрахувати, що вона зможе виставити будь-який такий крок як «гуманітарний жест», а не як явну військову агресію.

Читайте також: Водолаз – не дайвер: хто захищає води України. І від коронавірусу теж

«Чорноморка» в Telegram і Facebook