«Чорноморка» як і раніше рулить на дошці для серфінгу по океану інформації інтернету. Схід України, Окремі райони Донецької і Луганської областей все ще хвилюють іноземні ЗМІ. 

Що пишуть про  такзвані «республіки, що розвиваються» українські та російські ЗМІ читач знає і так. А ми розповімо про те, чим цікавився Захід у ставленні до східноукраїнських широт за останні пару тижнів.

Перші два посилання місячної давності від The Guardian та BBC. Перша розповідає про марш протесту проти відводу військ в Золотому. Ми писали про це в попередніх публікаціях. А в другій автор розмірковує про мирні процеси на Донбасі і про те, чи можуть вони в дійсності принести мир в Україні. «Чорноморка» згадувала і цей матеріал.

Далі журналіст The Independent Олівер Керрол, який працює в РФ понад 10 років, пише матеріал з назвою «Чому другорядне виведення військ на сході України ознаменувало закінчення медового місяця президента Зеленського». Аналітика датована 29 жовтня, тобто до моменту анонсу розведення сил. Зараз ситуація вже більш ясна.

Однак, Керрол каже, що ключовою фігурою в відведенні сил є Арсен Аваков. Міністр внутрішніх справ веде подвійну гру і через це може незабаром підірвати до себе довіру. Начебто як він був важливий при відведенні сил, але при цьому його дії зараз можуть його ж самого дискредитувати в очах президента України. Міністру доведеться прийняти умови мирного процесу на Донбасі.

Україна протистоїть виведення військ перед самітом з Росією, пише France 24. Центральний французький канал пояснює це тим, що в четвер, 10 листопада, під Донецьком був убитий український солдат, а це суперечить домовленостям про припинення вогню. Більш того, Кремль зараз переніс дату першої чотиристоронньої зустрічі між Зеленським, Путіним, Макрона і Меркель.

Поки точного числа нової передбачуваної зустрічі не називають.Попередньо потрібно вирішити багато питань – цю фразу повторили в однаковій манері спікер президента РФ Дмитро Пєсков і глава МЗС України Вадим Пристайко. Варто відзначити, що відведення сил є основним передумовою для початку переговорів між українським і російським лідерами.

Кремль висловлював глибоку стурбованість затримкою з виведенням військ в Золотому, писав 5 листопада Reuters. Таку заяву робив прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков на прес-конференції. Також він зазначав, що йде підготовчий процес до майбутнього чотиристороннього саміту. Число, дату і підпис під ними кремлівський чиновник називати поки не наважився. Основною причиною відсутності точності він назвав все ту ж прелюдію до зустрічі. У ній багато нюансів.

Atlantic Council публікує в блозі президента Американської торгової палати в Україні Енді Хандер UkraineAlert розповідь про Маріупольської інвестиційної конференції. Це перший інвестиційний форум президента Зеленського, націлений на демонстрацію Маріуполя і сходу України міжнародної аудиторії.

Оповідач відзначає, що іноземні гості перебували в Запоріжжі, так як там знаходиться найближчий міжнародний аеропорт. Далі перед ними була ще шлях по шосе до Маріуполя.

«Абсолютно нова дорога Запоріжжя-Маріуполь довжиною 225 кілометрів – найгладша смуга асфальту без вибоїн, яку я бачив в Україні. Це стандарт для майбутнього будівництва нових автомобільних доріг в Україні», – повідомляє Хандер.

За день до маріупольської конференції Американська торгова палата спільно з «Citi Україна» представила «Огляд бізнес-клімату». Результати обережно оптимістичні: 82 відсотки опитаних компаній планують розширити свій бізнес в Україні, 88 відсотків прогнозують збільшення своїх доходів в 2019 році, а 64 відсотки повідомляють про поліпшення інвестиційного клімату.

Розповідь Хандера виглядає катастрофічно оптимістично. До тієї міри, що може нагадувати якесь гротескне оповідання. Але тим не менше, немає сенсу йому не довіряти. На форумі підписали 12 меморандумів, а 4 мобільних оператори підписали угоду про те, що покриють 90% території України зв’язком 4G. В цілому все виглядає як «українське економічне диво», тільки поки не ясно, з казки воно чи стане частиною історії.

Reuters, CNBS, The Moscow Times, Foreign Policy, The Guardian з публікаціями від початку минулого місяця з маршами в Києві і прогнозами щодо мирного процесу на Донбасі все ще актуальні для гугла. За запитом «Donbass» їх в ТОП-10 аж 6. Але є і актуальні, і цікаві речі, які стосуються порядку денного.

The New York Times, передруковуючи Reuters і, посилаючись на ОБСЄ, повідомляє, що розведення військ біля Петрівського в Донецькій області почнеться о 12:00 за Києвом. Українська сторона в особі командувача ООС Володимира Кравченка заявила про готовність до відведення вже 8 листопада. Однак, бойовики «ДНР» повідомили, що зможуть тільки 9 листопада. Цю ж дату підтвердив спеціальний представник Діючого голови ОБСЄ в Україні та в Тристоронньої контактної групи по врегулюванню ситуації на Донбасі посол Мартін Сайдік.

San Francisco Bay View National Black Newspaper від 7 листопада розповідає в статті «Дональд на Донбасі, Байден на перехресному вогні» про події останнього часу між США і Україною. Журналіст Енн Гаррісон пише, що поки деталі угоди по «Джавелін» між країнами не розкриті, незрозуміло чого коштувала така угода Зеленському.

Зазвичай подробиці з’являються вже після придбання зброї, зазначається в публікації. Однак, там же говориться, що одним з основних умов цього договору на поставку, можливо, був ультиматум Байдена по своєму синові і його рахунках. Батько явно не хотів, щоб спливла інформація, яка буде дуже вигідна Трампу в передвиборній кампанії 2020 року.

Далі журналістка публікує фрагмент радіопередачі від 3 жовтня, де почесний російський професор Стівен Ф. Коен, Прінстонського і Нью-Йоркського університетів, ведучий Нью-Йоркського радіо Джон Батчелор попередили про небезпеки, які може створити напружена ситуація між Зеленським і Трампом. Крім основних думок про імпічмент і те, що Обама свого часу утримався від допомоги Україні, Коен зазначив наступне:

«Якщо Зеленський «відчайдушно намагається закінчити війну», і Путін теж, то чому Зеленський хотів отримати ще 400 мільйонів доларів військової допомоги, яка могла б тільки посилити війну? Протягом двох місяців він навіть, здавалося, не знав і не скаржився на те, що йому було відмовлено. Він дійсно цього хотів або США зробили йому пропозицію, від якої він не зміг відмовитися?».

ТАСС  від 1 листопада в ТОП-10 гугла з новиною про те, що Кремль вважає невдалою ідею Києва про виплату Росією репарацій Донбасом. Прес-секретар президента сусідньої України країни Дмитро Пєсков заявив, що участь РФ у відновленні частини сходу України залежить від того, як врегулюють конфлікт.

У російськомовній версії агентства новина вийшла 1 го листопада під рубрикою «Криза на Україні». При цьому в англомовній версії вона опублікована без узагальнюючих розпізнавальних знаків. Напису «Crisis in Ukraine» (Криза в Україні – правильне написання англійською – ред.) виявлено не було.

Французьке видання La Croix публікує 8 листопада (в день, коли бойовики «ДНР» все-таки відмовилися розводити сили) інтерв’ю з колишнім міністром закордонних справ Павлом Клімкіним. У екс-глави МЗС України песимістичне бачення подій, що відбуваються, і він упевнений, що миру з РФ і проросійськими найманцями домогтися в такий спосіб не вийде.

Крім уже озвучених багаторазово думок про розведення сил, «формулу Штайнмайєра» і відсутності можливості якось домовиться з РФ, у Клімкіна в інтерв’ю виникає дві цікавих думки.

У першій він відповідає на питання про Крим в контексті того, що ЄС зараз ігнорує його окупацію, так як це невигідно провідним країнам об’єднання. І далі колишній міністр закордонних справ призводить два варіанти сценарію по Донбасу:

«Можна уявити собі Росію, яка вирішила зберегти Донбас як квазі-незалежний статус, зберігаючи при цьому реальну владу. Конфлікт буде чергуватися від холодної фази в жарку в інтересах Кремля, який буде використовувати гібридну війну.

Інший сценарій може полягати в тому, що Росія прийме міжнародну угоду про врегулювання кризи на Донбасі, за умови, що зможе зберегти свій вплив. Путін міг би вибрати це рішення в контексті всеосяжної угоди, наприклад, із Заходом. Але в будь-якому випадку я б не віддавав Москві Донбас».

Друга репліка, яку раніше ніде ще не друкували, відноситься до актуальної зовнішньої політики Макрона:

«Він хоче оживити діалог і створити стратегічне партнерство, яке дозволило б європейцям балансувати між Китаєм і США. Сама по собі це непогана ідея, але вона не може працювати з Росією Володимира Путіна: для такого партнерства немає єдиної точки зору ні за принципами, ні за світоглядом.

Обама спробував відновити відносини з Володимиром Путіним після війни в Грузії в 2008 році. Це був провал, хоча відповідальність за це несуть і Сполучені Штати. Якщо Еммануель Макрон зважить, він має всі шанси діяти узгоджено з країнами Євросоюзу. Сьогодні у ЄС немає стратегії по відношенню до Росії».

В українській транскрипції Donbas в основному KyivPost, UNIAN, 112 та Interfax, які в деяких повідомленнях за останній тиждень цитують один іншого. Але є дві публікації, які не належать до укрЗМІ.

Перша від 14 жовтня від The Conversation розповідає нам про те, що жителі окупованих територій Донбасу хочуть реінтеграцію з Україною. Про це свідчить опитування жителів тих районів від Centre for East European and International Studies (Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень).

За його даними, за такий підсумок подій виступає 65% – за те, як було раніше, до війни і 31% за автономію в складі України. За 2% припадає на бажаючих бути частиною РФ або бути її автономією. Крім того, Центр запитував людей про їхню національну ідентичність. 29% назвали себе етнічними українцями, 26% – українськими громадянами і тільки 12% заявили, що у них мікс крові українців і сусідів праворуч по політичній карті світу. Ці дані дані по обидва боки демаркаційної лінії.

Видання окремо дає статистику по ОРДЛО:

«Для порівняння, в сепаратистських районах Донбасу 21% респондентів в 2019 році заявили, що вони мають змішану етнічну російсько-українську ідентичність поряд з різними виразами регіональної ідентичності. Близько 13% вибрали українське громадянство в якості своєї основної ідентичності – аналогічно 12%, які ідентифікували себе як етнічні росіяни».

Друга публікація датована 6 листопада і її зробив Fabrice Deprez – журналіст «глобальної некомерційної медіа-компанії, орієнтованої на журналістику співучасті і позитивні зміни в житті людей» Public Radio International.

На прикладі маршу 14 жовтня і статистичних даних кореспондент аналізує ситуацію, що склалася в Україні. Основне питання, яке він задає в своєму матеріалі – це чи дійсно Зеленський впроваджує мирний план або все-таки підписали «формулу Путіна».

Він бере коментарі у Володимира Іщенка, наукового співробітника Дрезденського університету, Інституту славістики та Ігоря Козловського, релігієзнавця, колишнього полоненого в «ДНР», переселенця з Донецька. В результаті журналіст пише, що на консенсус Москва досі не пішла і так і не призначила дати саміту з Києвом.

The Stats Zone, CBS Sports у видачі гугла писали 4 і 5 листопада про майбутній матч Динамо (Зареб) – Шахтар (Донецьк). Анонсували гру і розповідали, де її дивитися. На цей раз хорвати брали українців у себе вдома.

Xinhua опублікувало підсумкові фотографії з гри. А британський Evening Standard вже поділився поіменно результатами матчу, який закінчився з рахунком 3: 3. У виданні можна щохвилини ознайомиться з кожним голом і дізнатися, хто з гравців команд забив м’ячі в ворота.

«Україна протистоїть виведення військ перед самітом з Росією», – повідомляє читачам The Straits Times. І далі публікує матеріал від France 24, про який ми розповідали в самому початку огляду. Некомерційний неурядовий проект, який забезпечує міжнародний незалежний гуманітарний аналіз, ACAPS публікує загальну статистику щодо конфлікту на Донбасі. Також в звіті по цивільному населенню публікуються дані по збройному конфлікту і йдеться про можливі екологічні та техногенні катастрофи. Особливо, це стосується людей, які залишилися на окупованій частині Донбасу.

За Lugansk в лідерах залишаються The defense Post  зі своєю публікацією від 29 жовтня про початок розведення в Золотому. І ТАСС з розповіддю про те, що на думку ряду українських політиків, зокрема Кучми, «формула Штайнмайєра» може не спрацювати. Про це ТАСС уповноважений був заявити 27 жовтня.

Inside Welsh Football він же Football2 розповідає читачеві про матч Зорі і Дніпро-1, який закінчився з рахунком 4: 1 на користь луганчан. Гра проходила 3 ​​листопада на стадіоні в Дніпрі. Англійці пишуть, що гра була блискучою і наші спортсмени показали чудовий футбол. З цим погоджується більшість профільних українських ресурсів.

Russia Today  англійською пише детально з посиланням на ОБСЄ про майбутнє 9 листопада розведення військ у Петрівському Донецької області. Нічого нового СімоньянЗМІ не повідомляє, але кількість знаків в англомовному блоці дещо більше в порівнянні з російськомовною версією, де читачеві повідомляють про відвід сил в двох реченнях.

У російській версії RT посилається на ОБСЄ і ТАСС, а в англомовній наводить цитату Reuters.

EURACTIV потрапляє в першу десятку з неактуальною новиною від 4 листопада про те, що українські солдати і підтримувані Москвою сепаратисти в понеділок не змогли почати останню фазу виведення військ в роздирається війною сходом України, відкладаючи саміт високих ставок з Росією.

Під кінець грузинської Конференції з оборони і безпеки, яка нещодавно відбулася в Батумі, Грузинський інститут політики безпеки (Georgian Institute for Security Policy – GISP) зустрівся з Ейтвідасом Баярунасом, послом по гібридних загрозах Міністерства закордонних справ Республіки Литва, щоб дізнатися про досвід його країни в боротьбі з гібридною війною.

Інтерв’ю з дипломатом, автором якого став кореспондент Institute for War and Peace Reporting (IWPR) Важа Тавберідзе, публікує Georgia Today.

Ми рідко залишаємо оригінальні посилання на матеріали, про які пишемо в міжнародних оглядах. Але тут інший випадок. Повністю прочитати інтерв’ю англійською мовою можна тут .

У боротьбі з гібридною війною з боку Росії литовський посол дав три основні рекомендації:
1) Національна домашня робота, в яку входить координація, оцінка загроз, військово-цивільне співробітництво, медіаграмотність.
2) Підвищення обізнаності та стійкості в суспільстві, підхід «всього суспільства», як одного цілого.
3) Підтримка НАТО-ЄС. В українському випадку всього міжнародного співтовариства.

Російський міжнародний Sputnik 4 листопада повідомляв іспанською мовою з посиланням на бойовиків «ЛНР», що по Луганську було 5 атак з боку ВСУ.

«Українські солдати атакували територію ЛНР за допомогою бойових машин піхоти, мінометів, гранатометів і важких кулеметів», – йдеться в повідомленні росЗМІ.

The Japan Times публікує репортаж з Катеринівки Луганської області від AFP-JIJI (Agence France-Presse & Jiji Press Ltd.), в якому кореспондент японського видання розповідає про страхи і реалії населеного пункту біля лінії розмежування.

Частина цивільних боїться відведення військ, так як можуть повернутися бойовики. Інша частина, навпаки, переконана, що «ЛНР» більше не прийде і Зеленський робить все правильно, починаючи таким чином мирний процес.

Військові, у свою чергу, говорять про ймовірність того, що їх позиції можуть зайняти проросійські сили. При цьому додають, що при необхідності – повернуться на позиції за чотири хвилини. Про місцевих кажуть, що під впливом російського телебачення населення прифронтових сіл боїться остаточного приходу «нацистської України».

Вибори в Донецькій та Луганській областях України: мир, але якою ціною? Чи призведе план виборів на сході України до миру? Цими питаннями задається помічник аналітика Гаазького центру стратегічних досліджень старший науковий співробітник Групи міжнародного публічного права і політики в Амстердамі Габріелла Грициус на ресурсі Global Security Review.

Росії вигідно підтримувати федералізовану Україну, так як це дозволить проросійській стороні вигідно налаштуватися проти нинішньої європейської позиції України. Більш того, ще більш сильно розділена Україна залишить Росію у сфері свого впливу.

Вже багато українців не підтримують особливий статус для Донецька та Луганська і не вважають, що «формула Штайнмайєра» прийнятна. Вибори в Донецьку і Луганську можуть знизити рівень насильства прямо зараз, але в майбутньому вони можуть привести до громадянського конфлікту, так говорить Габріелла.

«Чорноморка» в Telegram і Facebook