Стратегія інформаційної реінтеграції Автономної Республіки Крим та м. Севастополя  без плану заходів не може бути ефективною і не може бути реалізована державою. 

Про це під час дискусії «Як зберегти Крим у ментальній свідомості українців?» сказала редакторка інформаційної агенції «Голос Криму» Людмила Щекун, передає ZMINA. 

«Ця стратегія – мертвонароджене дитя, бо в неї немає плану заходів. У свою чергу, це призводить до ланцюгової реакції. Немає плану заходів, який повинен втілювати в життя цю стратегію, немає до нього фінансування. А з цього випливає, що в Україні немає теми Криму та теми України в Криму. Концепції, стратегії, плани заходів – це просто папір, який нічого не вартує і який неможливо виконати без державного фінансування», – сказала вона. 

Головна редакторка навела дані тогорічного дослідження Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, яке вивчало, зокрема, присутність кримської тематики серед шести найпопулярніших телеканалів. Із переглянутих 1 200 ефірних годин рада зафіксувала 0,1% контенту, присвяченого темі Криму. 

Дослідження 22–26 квітня 2019 року Інституту масової інформації показало, що на новини про Крим серед 20 популярних українських онлайн-ЗМІ припало до 0,5% всього контенту. А сам інформаційний образ Криму в Україні формується переважно на основі новин від «Крим.Реалії», соцмереж чи перепостів з російських сайтів.

«Навіть українські державні органи влади вщент розбиті в порівнянні з російськими органами та окупаційною де-факто владою в Криму. Частка їхнього цитування серед досліджуваних українських медіа становила 1,5%, тоді як російські державні органи були першоджерелом у 3,8% випадків, а пресслужби окупаційних відомств у Криму – у 2,3%», – нагадала Щекун.    

Читайте також: Мешканка Севастополя: ЗМІ забувають, що в Криму живуть реальні люди

Головна редакторка повідомила, що з початком роботи інформаційної агенції «Голос Криму», із 2014 року, ЗМІ ніколи не отримувало фінансової підтримки від держави.  

«Мене дуже гнітить те, що ми фінансуємося за кошти міжнародних фондів. Я роблю висновок, що в поверненні Криму більше зацікавлені іноземні країни, ніж сама Україна. Бо вона взагалі не підтримує ресурсів, які є джерелом інформації про Крим та ще й виконують роль держави в інформаційній політиці», – вважає редакторка. 

Людмила Щекун додала, що «Крим найбільше болить кримчанам і саме вони більш вмотивовані в поверненні Криму, ніж інші українці».

«Для нас важливо повернути Крим. Ми розуміємо, що з кожним роком ми все більше і більше втрачаємо зв’язок. Якість спілкування з кримчанами геть змінюється не на нашу користь. Через те що держава пасе задніх у кримській тематиці, відтерміновується час повернення Криму… Зрештою це може призвести до катастрофи. Ми не можемо просто говорити гасло «Крим – це Україна». Має бути потужний комплекс заходів», – наголосила вона. 

Людмила Щекун нагадала, що під час останніх парламентських слухань стосовно кримської тематики було вирішено створити фонд для кримських проєктів, що має фінансуватися з державного бюджету. Цей фонд міг би підтримувати переміщені кримські ЗМІ, конкурси, однак влада так і не створила його.  

«Цей фонд стимулював би всеукраїнські ЗМІ бути в кримській тематиці та говорити про це. Це була б можливість для кримчан вийти з продуктами, з якими вони вийшли б зі свого вузького кримського кола, та говорити на всю Україну. Немає в громадських організацій таких потужностей та фінансів, і Україна має повернутись обличчям до тих, хто реально воює за Крим усіма можливими методами», – підсумувала вона.

Читайте також: Як захистити майнові права у Криму