Виставка «Вільні», яка розповідає про українців, які були заарештовані й засуджені Російською Федерацією та так званими «ДНР» і «ЛНР», відкрилася у Києві на території Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні».

Головна мета – привернути увагу суспільства до однієї з проблем гібридної війни, яка відбувається на Донбасі: використання заручників для тиску, впливу, для диктування своїх вимог.

В рамках заходу представлені особисті речі, кореспонденція, фото, банери та інші свідчення боротьби наших земляків. Цей проєкт розповідає про наших громадян, які через проукраїнські погляди, відкриту громадську позицію, належність до патріотичних організацій були арештовані й засуджені Російською Федерацією та квазідержавними утвореннями «ДНР» і «ЛНР». Вони пройшли через тортури, показові суди, катівні, але не зламалися, повернулися на Батьківщину під час обмінів між Російською Федерацією, ОРДЛО та Україною: Станіслав Асєєв, Володимир Балух, Едем Бекіров, Микола Карпюк, Олександр Кольченко, Анастасія Мухіна, Євген Панов, Богдан Пантюшенко, Олег Сенцов, Олексій Сизонович, Олена Сорокіна та Роман Сущенко.

Важливо: «У війні винні не лише її учасники, але і пропагандисти»: Прокурор Донецької області про реєстр загиблих, паспортизацію та вербування дітей у ОРДЛО

Наголошується, що серед героїв виставки не всі наразі звільнені. Так, Валентин Вигівський досі перебуває в Російській Федерації, Віталій Марків (завдяки певним зусиллям Росії, заарештований в Італії та засуджений до дуже тривалого терміну), а також сотні інших в’язнів залишаються за ґратами.

Роман Сущенко

Олександр Кольченко

«Усіх їх ми називаємо ВІЛЬНИМИ – духом, думками, прагненнями, діями, боротьбою», – наголошують організатори.

Всі експонати надавалися колишніми бранцями Кремля.

«Це, з одного боку, матеріали, пов’язані з перебуванням у в’язниці (тюремні роби, взуття тощо), з іншого боку – матеріали, які, умовно, робили цих людей вільними. Те, що їх підтримувало: чим вони захоплювалися, підтримка близьких, підтримка всього світу. Це якісь обереги, фотографії близьких і рідних. Елементарно, щоб передати у в’язницю фото матері чи онуки, треба було його відсканувати, платити за це певні кошти. Тобто, це ціла процедура. Але ця невеличка ксерокопія з фотографії вже підтримувала, надихала, не давала можливості зламатися під час неволі. Ці люди навіть там залишалися вільними», – розповідає куратор виставки Богдан Гальчинський.

Богдан Гальчинський

Цікаво, що діти – одна з найбільших аудиторій проєкту. Також приходить багато іноземців.

«Потрібно обов’язково приходити і дивитися. Це варто того, щоб побачити», – зазначають організатори.

Людмила Денісова

Ірина Геращенко

Читайте також: «Вони не можуть уявити спосіб життя за межами окупації»: Про що розповіла жінка, викрадена в Донецьку через прапор РФ

«Чорноморка» в Telegram та Facebook

Фото: Віталій Головін