У семи транзитних модульних містечках, збудованих у 2015 році для тимчасового перебування вимушених переселенців з Донбасу, досі проживають 1323 людини, з яких 377 дітей. Гарантійний термін на безпечну експлуатацію модулів сплив у 2018 році. У Харкові обстеження вже засвідчило непридатність містечка до експлуатації. Проблеми в інших міні-поселеннях внутрішньо переміщених осіб (ВПО) фіксували правозахисники.

Про це йдеться у розслідувані Микити Панасенка «Тимчасово на сім років. Чому переселенці залишаються у модульних контейнерах», повідомив Центр журналістських розслідувань.

Сім модульних містечок були збудовані у 2015 році у найближчих областях до зони конфлікту на Донбасі. Зведення модулів виконував німецький фонд GIZ за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини. Наразі у містечках продовжують мешкати люди, хоча термін гарантійний термін безпечної експлуатації сплив у 2018 році.

Згідно інформації міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, станом на вересень 2021 року, в семи транзитних містечках проживає 1323 людини, з яких 377 – неповнолітні.

У Дніпропетровській області є п’ять транзитних містечок: у Кривому Розі (171 людина), Павлограді (150 людей), Кам’янському (210 людей), Нікополі (166 людей) та Дніпрі (242 людини). У Запорізькій області одне містечко, в якому проживає 217 переселенців, ще одне у Харківській області — 167 людей.

У 2018 році сплив гарантійний термін експлуатації модулів, наданих німецьким фондом GIZ. У 2019 році експерти благодійного фонду «Право на захист», який опікується переселенцями, презентували звіт про життя, зокрема, і в транзитних містечках. У шести з них зафіксували задовільний для проживання технічний стан. Виключення становив Кривий Ріг, де абсолютно в усіх модулях правозахисники виявили плісняву, корозію металу та розгерметизацію.

Влітку 2020 року технічна експертиза визнала транзитне містечко у Харкові таким, що «непридатне до належної експлуатації». У лютому 2021 року секретар Харківської міськради Ігор Терехов заявив, що на місці містечка планується будівництво гуртожитків для розміщення у них переселенців. Станом на вересень 2021 року, будівництво ще не розпочалося. За словами Світлани Чуприни, заступниці начальника управління з обслуговування містечка модульного типу КП «Харківспецбуд», на балансі якого знаходиться об’єкт, наразі триває підготовка проєктної документації.

У Запоріжжі висновком комісії, яка обстежувала модульне містечко, встановлено придатність до експлуатації до лютого 2022 року.

«Щороку з ініціативи міської влади, Червоного Хреста, ми робимо перевірку. Кілька інституцій обстежують містечко: стан комунікацій, санітарні проби на алергічні реакції. І на сьогоднішній день до лютого 2022 року там абсолютна норма в проживанні», – сказала ЦЖР Оксана Бекетова, голова Запорізької обласної організації Червоного Хреста України.

Той факт, що у модульних містечках, попри закінчення їх безпечного терміну експлуатації, продовжують жити люди, зазначено як порушення у доповіді Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової про реалізацію права переселенців на житло за 2020 рік.

Більшість мешканців усіх модульних містечок мають борги за комунальні послуги. У Запоріжжі, де, за словами Бекетової, загальна сума несплати сягає двох мільйонів гривень, комунальним підприємством «Наше місто» ініційовані судові позови проти окремих мешканців щодо примусового стягнення заборгованості, а також розірвання договору користування майном містечка.

За словами керівниці регіональних офісів БФ «Право на захист» у Запоріжжі та Дніпрі Мирослави Сущенко, у Павлограді міська рада прийняла рішення покрити заборгованість мешканців модульного містечка, яка сягнула мільйона гривень.

Крім того, місто Павлоград взяло участь на отримання субвенції з державного бюджету та має придбати 10 квартир на вторинному ринку. Виділення субвенцій здійснюється на підставі постанови Кабміну України №769 від 4 жовтня 2017 року.

Фото: скріншот із відео

Читайте також: Переселенці: Як звикнути до труднощів